Трирічний бакалаврат: що чекає на школярів і студентів Харкова

Харківським учням варто готуватися до великих змін в освітньому процесі, тому що вже у 2029 році старшокласники будуть навчатися за моделлю "12 років у школі і три роки бакалаврату". У МОН кажуть, що це допоможе швидше готувати фахівців і зробити плавний перехід від школи до університету.

"Думка" вирішила розібратися, що саме зміниться для харківських школярів і студентів і як нова модель може вплинути на навчання у вишах.

Зміни у старшій школі

Починається ця реформа з переходу шкіл на 12-річну систему освіти. У старших класах учні зможуть обирати напрямок, який їм ближче до душі: гуманітарний, природничий, технологічний або інший.

Це означає, що десятикласникам вже потрібно буде потихеньку думати, якою ж буде їхня майбутня професія. Спочатку вони зможуть спробувати різні предмети й зрозуміти, що їм краще "заходить", а в 11-12 класах треба буде вивчати обрані дисципліни вже глибше.

Навчатись учні будуть в академічних ліцеях. Там вони зможуть обрати один або кілька профілів навчання, поглиблено вивчати профільні предмети та інтегровані курси. Крім цього, учні зможуть обрати предмети незалежно від профілю, за своїм бажанням. Наприклад, можна буде поєднати історію і хімію, або фізику і філологію.

Тобто такий задум допоможе учням зосередитися на тих предметах, які їм цікаві і які потім стануть їм у нагоді, і не потрібно буде "грузити" їх занадто інтенсивним вивченням всіх предметів без розбору.

Але зазначимо, що всі учні10-12 класів, незалежно від їх профілю, обов'язково вивчатимуть такі предмети:

• українську мову та літературу;
• історію та громадянську освіту;
• математику;
• іноземну мову;
• захист України;
• фізкультуру.

Тож ця реформа в теорії надасть підліткам більше свободи у виборі предметів і підготує їх до майбутньої спеціальності ще до вступу у виш. А ось як буде на практиці, покаже час.

Про трирічний бакалаврат

Паралельно зі змінами у школі планують реформувати і навчання в університетах. Для випускників профільної школи хочуть запровадити трирічний бакалаврат замість звичних чотирьох років. Тобто виходить, що учні матимуть додатковий рік у старшій школі, але на рік менше – на бакалавраті.

Як пояснюють у Міністерстві освіти і науки (МОН), частину знань, які зараз студенти отримують на першому курсі вишу, вони отримають у старших класах. Мова йде у першу чергу про базові дисципліни, які логічно перенести у профільну школу. І тоді в університеті студенти одразу ж зможуть вивчати предмети саме за спеціальністю, не відволікаючись на "базу".

Але такий собі "скорочений" бакалаврат буде доступний лише випускникам, які вступають на спеціальність, що відповідає їхньому шкільному профілю. А от якщо абітурієнт раптом захоче змінити напрямок, наприклад, після гуманітарного профілю підліток відчув себе стовідсотковим "технарем" і хоче вступити на технічну спеціальність, тоді йому доведеться навчатися за звичайною чотирирічною програмою. Хоча є й інший варіант – пройти додатковий "компенсаційний" курс, щоб надолужити необхідні знання.

Коли запрацює нова система

Запустити освітню "новинку" планують у 2029 році. Тоді розпочнеться перший, експериментальний етап. "Першопрохідцями" стануть випускники пілотних академічних ліцеїв. Саме вони зможуть перейти на трирічну старшу школу перші за усіх.

А ось наступного, 2030 року, система вже повинна запрацювати повноцінно. Тому що саме в цей рік завершать навчання учні, які у 2018 році почали вчитися за реформою "Нова українська школа" (НУШ).

Тож базова освітня модель з 2030 року виглядатиме так:

• 12 років загальної середньої освіти;
• 3 роки бакалаврату;
• 2 роки магістратури.

Але для деяких спеціальностей (наприклад, медичних або технічно складних) звичайна довга підготовка, скоріш за все, збережеться.

До чого готуватися вишам

Університетам нова модель принесе чимало клопоту – доведеться серйозно перебудувати навчальні програми. Потрібно буде визначити предмети, які "передадуть" старшій школі, а які залишаться тільки на рівні університету. Можна сказати, що вишам доведеться заново переглянути всі свої освітні програми та стандарти навчання. На цю масштабну "перебудову" може піти кілька років і багато нервів.

Звичайно, якийсь час система буде працювати в перехідному режимі: будуть коригуватися програми, вимоги до вступу, скоріш за все доведеться вирівнювати різницю у підготовці студентів.

Тож на харківські університети чекає така собі масштабна методична робота. Адже в місті працюють десятки вузів, і кожному доведеться адаптувати свої програми. Побажаємо їм успіхів. Але головне, щоб роботі наших вишів не заважали російські ракети. А все інше можна подолати.

До речі, є ще один цікавий момент, який може серйозно вплинути на харківські (і не тільки) університети. У 2029 році кількість вступників може різко зменшитися. Але це пов’язано не з новим бакалавратом, а з переходом на 12-річну школу.

Якраз тоді, у 2029 році, 12-й клас закінчать лише випускники пілотних ліцеїв. За попередніми підрахунками, це буде приблизно 15 тисяч учнів по всій країні. Щоб ви розуміли, наприклад зараз українські школи щороку випускають близько 200 тисяч одинадцятикласників. Тож в один рік абітурієнтів може стати катастрофічно мало. Можна цілком припустити, що в результаті не абітурієнти будуть боротися за місця в університетах, а університети будуть "ганятися" за майбутніми студентами.

Для Харкова, який, будемо сподіватися, на той момент вже буде приймати студентів з усієї України, це також стане серйозним викликом.

Що буде з магістратурою і скільки буде йти навчання

У МОН кажуть, що скорочення бакалаврату не повинно якось суттєво вплинути на фінансову ситуацію університетів. Замість нинішньої моделі "4 роки бакалаврату, потім 1,5 року магістратури" пропонують іншу: "3 роки бакалаврату і два роки магістратури". Тож загальна тривалість навчання у виші майже не змінюється.

Зазначається, що у трирічному бакалавраті студенти будуть отримувати 180 кредитів – це та кількість, яка прийнята у європейській системі освіти. Це означає, що кожен рік студент буде вчитися стільки ж, скільки зараз у звичайному бакалавраті. Базова норма – це десь 60 кредитів на рік. Але якщо студент захоче вивчати більше предметів або взяти додаткові курси, то можна буде взяти до 80 кредитів на рік. Це вже буде індивідуальний план навчання, який підходить тим, хто хоче швидше пройти бакалаврат або спробувати щось нове. В основному ж програма залишиться такою ж, як і зараз, з нормальним навантаженням, просто можна буде додавати цікаві дисципліни для тих, хто цього хоче.

Отже, з одного боку, нова модель освіти може зробити підготовку фахівців більш сучасною і ближчою до європейських стандартів. А з іншого – нашим університетам тепер доведеться перебудовувати навчальні програми, готувати нові вступні правила та налагоджувати співпрацю зі школами і ліцеями.

Звичайно, що оцінити результати реформи можна буде лише після 2030 року, коли перші випускники 12-го класу підуть навчатися до університетів. Тоді і стане зрозуміло, чи справді нова модель дозволить студентам швидше отримувати професію і чи змінить вона систему вищої освіти в Україні.

Читайте також: Чи прийде справжня весна: яким буде березень-2026 у Харкові