Чи можливі вибори президента України у травні 2026 року: роз’яснення руху "ЧЕСНО"
10 лютого в мережі з’явилася стаття видання Financial Times, автори якої, посилаючись на власні джерела, повідомляють про нібито заплановане проведення виборів президента України та одночасно всеукраїнського референдуму щодо плану врегулювання до 15 травня 2026 року. Пов’язують цю дату з тиском адміністрації Дональда Трампа, який нібито погрожує вийти з переговорного процесу в разі відмови від таких стислих термінів. Нібито про проведення виборів президент Володимир Зеленський повідомить у четверті роковини початку повномасштабної війни – 24 лютого 2026 року.
Ця публікація одразу викликала жваве обговорення і, часто, обурення, через тиск і дуже стислі терміни на оголошення, ухвалення змін до законодавства і проведення виборів.
Головний редактор руху "ЧЕСНО" Олександр Саліженко в коментарі виданню "Думка" пояснив, чи можливо організувати та провести вибори в Україні та на Харківщині, зокрема, до 15 травня 2026 року.
Розлогий коментар Саліженка наводимо в повному вигляді:
1. "Після вторгнення, ще в 2022 році, Центральна виборча комісія опублікувала роз'яснення про те, що всі виборчі процеси на території України на час дії воєнного стану неможливі.
Це стосувалося не Харківщини, це стосувалося Чернігівщини. У березні 2022 року мали відбутися довиборів на Чернігівщині до Верховної Ради. Там був такий нардеп Антон Поляков, у нього на окрузі мали проводити довибори. Це призупинили, тому що воєнний стан передбачає неможливість проведення виборів. І це роз'яснення стосується не лише конкретного випадку по Чернігівщині, воно стосується загалом усіх виборчих процесів, будь-яких: президентських, парламентських і місцевих виборів. Відповідно, поки що це врегульовано ось таким чином: роз’ясненням ЦВК, Законом про мобілізацію та воєнний стан. Говорити наразі про проведення будь-яких виборів ми не можемо.
2. Так, зараз працює парламентська робоча група, до якої входять і представники "ЧЕСНО", в кілька робочих підгруп. Там якраз розглядають вже більш детально якісь технічні речі, пропозиції різних категорій громадян, виборців, яким чином, наприклад, забезпечити голосування і переселенців, і військових, яким чином забезпечити роботу різних виборчих дільниць. Не лише звичайних, що ви згадували, у школах, які раніше були, або в будинках культури, чи в лікарнях, а й, наприклад, у військових частинах, для того, щоб голосували військовослужбовці.
3. На початку засідань, коли було засідання загальне для всіх робочих груп, Центральна виборча комісія, представники, голова і заступник, доповідали, скажімо так. Це не повноцінна доповідь була, але вони оголошували окремо про проблему стану виборчої інфраструктури в регіонах України.
Цифри досить умовні, але те, що виборча інфраструктура суттєво знищена, зруйнована, особливо в регіонах прифронтових або прикордонні з Росією, знищена більш ніж наполовину. Відповідно це ще додаткова організаційна проблема для того, аби повоєнні майбутні вибори провести. Одна справа, змінити законодавство. Це Верховна Рада може теоретично зробити, унормувати. Інша справа – забезпечувати на місці виборчу інфраструктуру.
4. Нещодавно також відкрили виборчий реєстр, який також був закритий на час дії воєнного стану. Його відкрили, але він не оновлений. Враховуючи масштаби переміщення українців як всередині держави, так і з а кордон, ці дані неактуалізовані. А йде мова про мільйони людей. Відповідно, це все потрібно на час виборів актуалізувати. Тому що без актуального реєстру виборців це зробити буде неможливо.
5. Ми як суспільство, як держава неодноразово чули від наших міжнародних партнерів, і від європейських політиків, і від Трампа про те, що потрібно готуватись до проведення виборів. Дехто це більш радикально заявляв. Зараз взагалі йде мова про якісь конкретні терміни. На цьому тлі і українські політики також почали говорити про вибори, про підготовку до виборів, хтось уже якісь штаби формує, ситуацію в регіонах почали вимірювати і так далі. Але, окрім цих заяв, далі мова не йде. Ці політики, особливо українські, які говорять про вибори, вони не говорять, а що ж буде далі.
Мало просто почати говорити про вибори. Далі потрібно хоча б теоретично припустити, яким чином це зробити. І, власне, вони цього не кажуть, тому що немає простого рішення, зрозумілого і прийнятного для нас. Тому що на кожному з етапів будуть якісь проблеми. І ці проблеми не малі, вони дуже масштабні. Тому що весь попередній досвід, як український, так і закордонний: вибори – це процес мирного часу, законодавство розроблене для мирного часу, інфраструктура і так далі. Все, що задіяно в виборах, все було розраховано на мирний час. А ми намагаємося це зробити під час війни.
У нас є частково досвід попередніх виборів, часи АТО, коли вибори також на окупованих територіях не проводились. Але все одно це непорівнянні речі з теперішньою ситуацією. Політики, і наші, і закордонні, вони не говорять далі, а який же буде наступний крок. Тому що якщо ми будемо просто теоретизувати, моделювати, як буде розвиватись виборчий процес або взагалі день голосування...
6. Загалом в суспільній свідомості вибори – це власне день голосування. Хоча це фінальний етап або один із останніх етапів точніше, а йому передує значно більший, підготовчий, в якому має бути низка надзвичайно важливих елементів, які закріплені в Конституції, різних виборчих принципів, рівного доступу і так далі, які не може держава забезпечувати зараз.
Якщо не буде дотримання цих виборчих конституційних принципів, то після виборів з’являється підстава для того, аби їх оскаржити через те, що були порушені ці конституційні принципи. І цим будуть, очевидно, маніпулювати як російська пропаганда, так і різні політичні суб'єкти всередині України, які будуть незадоволені цими результатами. І потім взагалі виникне питання легітимності результату.
Тому коли ми просто абстрактно говоримо про вибори, - це одне, а коли переходимо до таких предметних конкретних речей, то розуміємо масштаб проблеми.
Власне, до сьогоднішньої цієї статті, яку опублікували Financial Times, на яку всі посилаються, зараз вже почалась хвиля спростувань. Прийшло кілька годин після її публікації, бачимо, що вже там кілька політиків намагаються спростувати, що це неможливо. Загалом, чесно кажучи, це якісь нереалістичні терміни.
7. Я думаю, ви чули, що загалом було досягнуто певного політичного компромісу в 2023 році, якщо не помиляюсь, на основі платформи "Парламентські діалоги" за участі Пета Кокса, це колишній голова Європарламенту. Тоді всі парламентські партії, які є зараз у Верховній Раді, підписали меморандум про те, що вибори неможливо проводити раніше, ніж за 6 місяців після припинення воєнного стану і загальної мобілізації. Тоді досягли компромісу, що 6 місяців проходить, це мінімально необхідний термін для того, щоб оголосити виборчий період. А до того просто буде етап підготовки різних державних установ і інфраструктури.
8. Зараз мова йде про травень. Це взагалі якісь фантастичні речі через те, що в нас, я теж окремо нагадаю, виборчі періоди закріплені в Конституції. І щодо виборів президента, і щодо парламентських виборів. Якщо не помиляюся, це 60 днів щодо виборів президента. Теоретично, давайте уявимо, що є політична воля це зробити. Що для цього нам потрібно? Потрібно скасувати дію воєнного стану і загальної мобілізації. Потім парламент, ЦВК мають оголосити початок виборчого процесу, початок підготовки, пошук грошей, виділення з бюджету і так далі. Теоретично це можливо, практично – це фантастика. До травня ми ніяк не можемо встигнути це зробити.
9. Навіть у проголосованому бюджеті на 2026 рік Верховною Радою не було передбачено коштів на проведення виборів. Теоретично так, Верховна Рада може внести зміни до бюджету і з якоїсь іншої статті перенести ці кошти на проведення виборів. Але в нас в принципі в бюджеті величезна дірка і десь забрати і перенести на вибори – не знаю, чи так вийде. У влади є якісь сподівання, що з грошима на вибори нам допоможуть партнери, і про це заявляло керівництво парламенту. Насправді це теж немаленька сума, але це поки що політичні заяви або депутатів, або колишніх депутатів, просто назвімо це політиків, які, як на мене, поки що не несуть якоїсь конкретики, це просто загальні розмови, нічим не підкріплені.
10. Одна справа, коли почалися робочі групи. Це вже якась конкретика. Це парламентська робоча група, в яку входять як народні депутати, так і експерти, науковці, представники громадських організацій, які займаються цією темою. Тобто це якісь конкретні кроки, від яких можна відштовхуватись. І це, як на мене, нормальна база для того, аби ці групи напрацювали законодавчі зміни для цих виборів. Але я також не впевнений, що будь-які підгрупи або загалом вся робоча група встигнуть напрацювати хоча б щось до того часу. Потім ці зміни ще ж має проголосувати парламент. А в нас є перше та друге читання, між ними має бути певний проміжок, обговорення.
Якщо завершувати і підсумувати, то терміни, озвучені в цій статті, фантастичні або нереалістичні. Ні практично, ні навіть теоретично уявити, що це може до травня статись, неможливо.
Це стосується як України, так і Харкова, і Харківської області, зокрема?
- Так, звичайно! Я скажу, якщо говорити взагалі про Чернігівщину, Харківщину, Сумщину, інші області – Луганщина, Донеччина, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон – там інфраструктура знищена більше ніж наполовину. Це стосується непідконтрольної території і зони ведення бойових дій.
Наприклад, візьмемо Куп'янськ у Харківській області. Місто фактично знищене або зруйноване. Де теоретично навіть уявити, де там можна це зробити? Там не те, що немає виборчої інфраструктури, там немає представництва державних органів: поліції, судових і так далі. Усіх органів держави там постійно діючих немає. Вони або релоковані, або в якомусь обмеженому складі. Відповідно, проводити там це неможливо. Та ж сама ситуація стосується будь-якого прикордоння, як на сході, так і на півдні.
Можемо довго перераховувати, але якщо узагальнити, то ці міста, які наближені до фронту, знищені настільки, що взагалі не те, що про вибори говорити не можемо. Я думаю, влада і політики навіть бояться говорити про їхню перспективу, чи можливо їх відновити. Що з людьми, які там жили, куди вони виїхали, чи вони за кордоном, чи вони переїхали в інші області. Насправді, дуже багато організаційних проблем.
11. Ще інша складова, яку обговорюють на робочих групах, вона не стосується, звичайно, якогось конкретного регіону, Харківщини чи іншого області. Загальна проблема, яку також потрібно буде вирішити. Це, наприклад, виборчі права військовополонених. У нас їх багато, і вони зараз не в Україні. Військовополонені, яких вже вдалося звільнити, які повернулися в Україну, як держава оцінює їхню відсутність, тривалу відсутність на території України? Згідно чинного законодавства, це можна трактувати як те, що вони не постійно проживали на території України. Відповідно, чи є в них право балотуватись, наприклад. Ще один, важливий момент, коли ми говоримо про вибори, це ж не тільки право обирати, а й право балотуватись. Відповідно, активне виборче право – тут ще складніше.
Чи будуть якісь обмеження для людей, які були в полоні, чи не будуть? Тому що, згідно чинного законодавства, трактування може бути різне. І це потрібно змінювати до повоєнних виборів в цьому новому проєкті. Це має бути врегульовано і передбачено, що тривала відсутність військовополонених не рахується, це не порушення цензу осілості. Таких проблем насправді дуже багато.
12. Ми спілкувалися з членами ЦВК, окрема теж проблема: діти, яких незаконно вивезли за кордон, в Росію або на території інших держав, вони за цей час вже стали повнолітніми. Наприклад, вони повернуться в Україну. Тривала їхня відсутність, перебування там, проблеми з документами – також потрібно якось врегулювати на законодавчому рівні.
Насправді у цей виборчий процес, який рано чи пізно все-таки відбудеться, насправді дуже багато проблем, які потрібно буде врегулювати. Вони, на перший погляд, наче дрібні якісь, невеликі, але насправді – фундаментальні. Тому що десь це закріплено в Конституції, десь це стосується принципів, прав людини і так далі. Тому все надзвичайно складно.
Читайте також: Які країни продовжують приймати українських біженців і як зміняться умови та виплати у 2026 році
