Які країни продовжують приймати українських біженців і як зміняться умови та виплати у 2026 році

2026 рік стає переломним для мільйонів українців, які через війну опинилися в Європі. Якщо у 2022-2023 роках держави ЄС діяли в режимі надзвичайної гуманітарної допомоги, то тепер підхід змінюється. Формально більшість країн продовжують тимчасовий захист, але умови стають складнішими, контроль – жорсткішим, а виплати – менш щедрими, особливо для тих, хто щойно приїхав.

"Думка" розповідає, де і далі приймають українців, на які виплати можна розраховувати у 2026 році, і що саме змінилося.

Німеччина

Німеччина і в 2026 році залишається однією з ключових країн для українських біженців. Тимчасовий захист за європейською директивою офіційно продовжений щонайменше до березня 2027 року, тож право на перебування, роботу, медицину та базову соціальну підтримку зберігається.

Однак саме в Німеччині у 2026 році з’являється принципове розділення між "старими" і "новими" біженцями.

Українці, які приїхали раніше і вже отримують Bürgergeld, у більшості випадків зберігають виплати. Це близько 560 євро на самотню дорослу людину, плюс, покриття житла й комунальних витрат у межах норм. Для сімей і дітей суми вищі сумарно, але залежать від складу родини.

Натомість новоприбулі у 2026 році українці все частіше не отримують повний Bürgergeld одразу. Федеральний уряд і землі відкрито заявляють: нових біженців переводять на обмежену стартову допомогу, яка ближча до мінімального забезпечення для шукачів притулку. Це означає менші грошові виплати, більше натуральної допомоги (житло в центрах, ваучери, харчування) і жорсткий контроль витрат.

Логіка проста: держава більше не хоче створювати фінансовий стимул для нових хвиль міграції. Паралельно посилюється тиск на працевлаштування. Відвідування Jobcenter, мовних курсів і програм інтеграції стає фактично обов’язковим. Відмова від запропонованої роботи або ігнорування викликів може призвести до скорочення або повного припинення виплат.

Важливо й те, що з середини 2026 року Німеччина планує перехід до нової системи базової допомоги, яка замінить Bürgergeld. Вона передбачає ще жорсткішу перевірку доходів, заощаджень і активності людини на ринку праці.

Польща

Польща у 2026 році остаточно виходить із формату спеціального прийому українців. Статус PESEL UKR, який давав спрощений доступ до медицини, роботи й соціальних виплат, фактично добігає кінця.

Ті, хто прожив у Польщі певний час і відповідає вимогам, можуть оформити картку побиту CUKR. Вона дозволяє залишатися в країні легально, але це вже інший статус – з більшими обов’язками і меншими пільгами.

Грошові виплати у звичному вигляді згортаються. Програма 800+ на дітей формально зберігається, але у 2026 році умови значно жорсткіші: дитина обов’язково має відвідувати польську школу або садок, а батьки повинні офіційно працювати. Із 1 лютого 2026 року потрібно подати нову заяву, інакше виплати припинять.

Соціальні служби та ZUS активніше перевіряють сім’ї, і навіть короткі виїзди за кордон можуть викликати запитання.

Безкоштовне житло у центрах колективного розміщення залишається лише для найбільш вразливих – людей з інвалідністю, літніх, матерів з малими дітьми. Для решти – або оренда за власний кошт, або співфінансування.

Швеція

У 2026 році Швеція різко збільшує виплати тим, хто добровільно повертається в Україну: до 32 000 євро на одну дорослу особу.

Тимчасовий захист для тих, хто залишається, формально діє, але соціальні виплати залишаються дуже обмеженими. Допомога на проживання і харчування мінімальна й надається лише за умови відсутності доходів.

Основна допомога для українських біженців у 2026 році проходить через Міграційну службу Швеції. Якщо людина не має власного доходу і не може себе утримувати, держава виплачує щоденну допомогу. Для самотнього дорослого це близько 71 шведської крони на день, тобто приблизно 2 100 – 2 200 крон на місяць. Для пар сума на людину трохи менша, для дітей – ще нижча. У перерахунку на євро це виглядає дуже скромно, і більшість українців відчувають це буквально з першого місяця.

Важливий момент: ці гроші розраховані не на нормальне життя, а на мінімальне виживання. Вони мають покривати їжу, одяг, транспорт і дрібні витрати. Жодних "запасів" чи можливості відкладати фактично не існує.

Якщо житло надає держава, то оренду і комунальні послуги оплачують окремо, і це не входить у щоденну допомогу. Але таке житло часто розташоване далеко від великих міст, у маленьких населених пунктах, де складно знайти роботу. Якщо ж людина знаходить житло самостійно, держава зазвичай не компенсує оренду повністю.

У 2026 році також зберігається важлива відмінність Швеції від багатьох інших країн: навіть при легальному статусі і допомозі рівень контролю високий. Держава чітко відстежує, чи людина дійсно проживає за вказаною адресою, чи не має прихованих доходів, чи не виїжджає надовго з країни. У разі порушень виплати можуть припинити без довгих пояснень.

Норвегія

Норвегія у 2026 році залишається однією з небагатьох європейських країн, де український біженець усе ще може відчути реальну фінансову підтримку від держави.

Українці в Норвегії перебувають за програмою колективного тимчасового захисту, і цей статус діє у 2026 році. Він дозволяє легально жити в країні, працювати без окремого дозволу, користуватися медициною і претендувати на фінансову підтримку.

Ті українці, яких муніципалітет зараховує до інтеграційної програми, у 2026 році можуть отримувати приблизно від 18 до 22 тисяч норвезьких крон на місяць до оподаткування. Але, по-перше, гроші платять лише за реальну участь у програмі – відвідування мовних курсів, занять з адаптації, підготовки до роботи. По-друге, ці кошти вважаються доходом, з них сплачуються податки, і "на руки" виходить помітно менше. По-третє, будь-які систематичні прогули, відмова від занять або пасивність можуть призвести до того, що виплати скоротять або взагалі припинять.

На старті багатьом українцям у Норвегії надають житло – зазвичай це муніципальні квартири або тимчасове розміщення. Але у 2026 році держава все ж не розглядає це як довгострокове рішення. Через певний час очікується, що людина або почне орендувати житло самостійно, або принаймні братиме участь у його оплаті. Для сімей з дітьми, людей з інвалідністю або тих, хто ще навчається в інтеграційній програмі, підтримка може зберігатися довше, але автоматично вона не продовжується – усе вирішується індивідуально на рівні муніципалітету.

У 2026 році норвезька держава особливо наполягає на працевлаштуванні. Формально українці можуть працювати без жодних дозволів, але на практиці все впирається в мову. Навіть для фізичної або некваліфікованої роботи знання норвезької часто є обов’язковим.

Для тих, хто приїжджає до Норвегії вперше саме у 2026 році, умови стають помітно жорсткішими. Очікування житла може бути довшим, стартові виплати – нижчими, а контроль за участю в програмах – суворішим. Це не означає, що країна закриває двері, але означає, що держава більше не зацікавлена в нових хвилях міграції й намагається зробити систему менш привабливою для тих, хто шукає лише фінансову підтримку.

Ірландія

В Ірландії режим тимчасового захисту продовжено до 4 березня 2027 року. Українці, які прибули після початку повномасштабної війни, можуть легально залишатися в країні, працювати та користуватися державними послугами. Для оформлення статусу треба подати заявку після в’їзду, після чого Міністерство юстиції видає "жовтий лист", що підтверджує надання тимчасового захисту.

Соціальні виплати залишилися на рівні 38,80 євро на тиждень для дорослих та 29,80 євро для дітей, але новоприбулі вже не мають права на безкоштовне державне житло. В Ірландії оренда житла залишається дорогим питанням: кімната в спільному помешканні коштує близько 950 євро на місяць, будинок у невеликому місті – приблизно 1500 євро, а житло в Дубліні може сягати 2500 євро, до цього додаються комунальні послуги від 100 євро щомісяця. Одразу після отримання статусу українці можуть виходити на роботу, а найбільший попит спостерігається у сфері будівництва та інформаційних технологій.

Роботу на фермах чи в супермаркетах можна знайти навіть без знання англійської, хоча володіння мовою спрощує пошук і відкриває доступ до більш оплачуваних вакансій. Мінімальна погодинна ставка становить 10,5 євро, середній рівень зарплати сягає близько трьох тисяч євро на місяць, а волонтери та служба Intreo допомагають українцям із підготовкою резюме та пошуком роботи.

Фінляндія

У Фінляндії тимчасовий захист також продовжено до 4 березня 2027 року. Українці та члени їхніх сімей, чиї родинні зв’язки були оформлені ще до 24 лютого 2022 року, можуть легально перебувати в країні, користуватися медичними та соціальними послугами і одразу приступати до роботи. Якщо доходів не вистачає на базові потреби, держава надає допомогу, яка відповідає стандартам для шукачів притулку. Після реєстрації у муніципалітеті людина отримує доступ до допомоги на дітей, житлових виплат та базової соціальної підтримки через установу Kela.

Проживання можливе у приймальних центрах або через самостійну оренду житла. Для пошуку роботи українці можуть звертатися до Бюро зайнятості, де діють однакові умови праці та оплати для всіх, а послуги з працевлаштування безкоштовні.

Іспанія

В Іспанії українцям, яким уже надано тимчасовий захист, не потрібно подавати нові заявки – їхній статус дійсний до 2027 року. Новоприбулі можуть оформити його, звернувшись до поліції або центру прийому біженців, подавши паспорт, свідоцтво про народження дітей, підтвердження адреси, фото та оплативши адміністративний збір у 17 євро.

Статус дозволяє легально перебувати в країні, працювати та користуватися медичними послугами, а дітям гарантовано безкоштовну освіту. Державна грошова допомога українцям припинена ще у вересні 2023 року, тому житло та підтримка на початковому етапі надаються благодійними організаціями. Тимчасове розміщення можливе в готелях, хостелах або гуртожитках, зазвичай на термін до 18 місяців, після чого необхідно орендувати житло самостійно. Вартість оренди у великих містах, таких як Мадрид чи Барселона, коливається від 600 до 1500 євро на місяць, у менших містах – 400-800 євро. Пошук роботи формально можливий, але часто пов’язаний із труднощами через конкуренцію та вимоги до знання іспанської мови, найчастіше пропонують тимчасову зайнятість у сфері послуг або сезонну роботу.

Італія

В Італії українці також можуть залишатися до березня 2027 року, користуватися державною медициною, навчати дітей у школах і офіційно працевлаштовуватися. Для тих, хто щойно прибув, передбачена фінансова допомога – 300 євро на місяць для дорослого та 150 євро на дитину протягом перших трьох місяців. Після прибуття необхідно подати декларацію про гостинність у поліції та оформити дозвіл на проживання – permesso di soggiorno.

Також важливо оформити тимчасову медичну картку STP, що дає доступ до державних медичних послуг. Держава може допомогти з житлом у приймальних центрах або підказати, як знайти оренду.

Чехія

Чехія продовжила тимчасовий захист до 2027 року, але у 2026-му соціальна підтримка обмежена.

Гуманітарна допомога виплачується лише за відсутності власних коштів і роботи.

Гумдопомога складає:

• 4 860 крон – дорослому;
• 3 490 крон – дитині;
• підвищені суми – для людей з інвалідністю.

Після 150 днів перебування виплати можуть зменшити до рівня прожиткового мінімуму, якщо людина не працює, а іноді й повністю припинятися.

Українці можуть працювати без окремого дозволу, але знання мови стає вирішальним. Безкоштовне житло надається обмежено і переважно на початку перебування. Тож житло від держави здебільшого тимчасове. Чехія робить ставку на те, що українці швидко виходитимуть на ринок праці, навіть якщо це не робота за фахом.

Болгарія

Болгарія продовжила тимчасовий захист до 4 березня 2027 року. Українці, які отримали статус, можуть легально перебувати в країні, працювати без додаткового дозволу, забезпечувати дітей освітою та отримати одноразову соціальну допомогу у розмірі 375 левів (приблизно 192 євро) на сім’ю. Для цього потрібно мати реєстраційну картку, паспорт та адресну картку. Медичне забезпечення включає невідкладну допомогу для всіх, а для дорослих – обмежене страхування на 90 днів.

Румунія

У 2026 році Румунія продовжує підтримувати українців, які приїхали через війну, продовжуючи дію режиму тимчасового захисту до березня 2027 року. Це означає, що люди, які прибули після 24 лютого 2022 року, можуть легально перебувати в країні, працювати, вчитися та користуватися базовими соціальними послугами.

У Румунії діє спеціальна програма фінансової підтримки житла під назвою Programul 5020, яка допомагає українцям покривати витрати на проживання в перші місяці після приїзду. Протягом перших трьох місяців після прибуття учасники програми можуть отримувати щомісячну допомогу у розмірі 750  леїв для однієї людини або 2 000  леїв для сім’ї.

Для тих, хто вже отримує іншу державну підтримку або живе у тимчасових центрах, де частково забезпечено житло та послуги, сума допомоги трохи менша – 500 леїв на місяць для однієї людини та 1 500 леїв для сім’ї. Для участі в програмі необхідно мати дійсний дозвіл на тимчасовий захист, паспорти всіх членів сім’ї та банківський рахунок у місцевій валюті. Заяву подають у місцеву адміністрацію або мерію на початку місяця, і рішення про виплату зазвичай ухвалюється протягом трьох робочих днів.

Отже, у 2026 році українці, які були змушені виїхати через війну, й надалі залишаються під захистом європейських країн. Водночас майже скрізь правила стають жорсткішими: уряди поступово згортають надзвичайні програми допомоги, роблячи ставку на інтеграцію, роботу та самозабезпечення.

Читайте також: В Україні дозволили множинне громадянство: хто тепер зможе мати два паспорти