Відновлення після війни. Як після реконструкції зміняться райони Харкова

Харків потрошку змінює своє обличчя – старі багатоповерхівки планують відновити за новими проєктами, з'являються нові локації для відпочинку, а місто вчиться жити у новій реальності
17.02.2026, 09:30 Чередник Ірина
Поділитися
Відновлення після війни. Як після реконструкції зміняться райони Харкова
Будинок на Північній Салтівці після відновлення / Фото: Харківська міська рада

Харків – місто, яке багато чого пережило за останні роки. Вибухи, обстріли, ремонт тепломереж і енергетичних об’єктів у мороз, блекаути – тепер все це є новою реальністю нашого життя. Але попри всі ці складнощі, місто не просто виживає – воно "дихає", воно задає тренд на швидке відновлення, воно отримало назву "місто залізобетон".

"Думка" вирішила розібратися, що чекає на райони Харкова після реконструкції і як змінюється місто в умовах війни.

Що вже відбувається

Наше місто б’ють, а воно відбудовується. Мова не лише про "латання дір" чи заклеювання вікон фанерою (хоча це також важливо), а про справжню реконструкцію районів та нові простори, які формують новий Харків і які дають зрозуміти, яким буде Харків після війни.

За минулі роки (особливо у 2025 році) Харків активно відновлює не лише житлові будинки, але й вдосконалює міське середовище загалом. Ось наприклад Лопанська набережна – один із проєктів, який вже здійснився і який активно обговорюють харків’яни. Доречно було робити реконструкцію зараз, чи ні – це питання, але ми маємо нову пішохідну локацію, де можна гуляти, відпочивати та робити круті кадри для Instagram чи TikTok.

До речі, цей проєкт коштував приблизно 255 млн грн. І ще готується другий етап – продовження пішохідної зони у бік Центрального ринку.

Також у Харкові провели реконструкцію скверу Вічного вогню. У міськраді пояснили це тим, що після обстрілів у частині схилу просів ґрунт і територію потрібно було укріпити. Але ж окрім цього в сквері поставили нові світильники, лавки і змонтували нову інсталяцію "Вічного вогню". Її називають і штучним вогнищем, і новим "Вічним вогнем", а комусь вона нагадує вігвам та юрту. На облаштування оновленого простору витратили близько 35 млн грн.

Однак Харків відновлює не тільки красу свого "фасаду". Місто вчиться жити у сучасній, не дуже приємній реальності і займається відновленням доріг, мостів, а також шкіл і дитсадків за новими "підземними" стандартами.

Тепер підземна школа – це вже не якась екзотика: частина учнів реально навчається у підземних класах або у приміщеннях на станціях метро, переобладнаних під школи.

Це, звісно, не "школа мрії", але для прифронтового міста – велика необхідність, щоб діти могли вчитися офлайн і не випадати з навчального процесу. Наразі у Харкові близько 20 тисяч учнів навчаються офлайн, місто відкриває нові підземні школи та незабаром розпочнеться будівництво першого підземного дитячого садка в Холодногірському районі.

Енергетичний острів – окрема штука, але дуже важлива. У місті продовжують розвивати незалежні енергетичні вузли, щоб спробувати уникнути масштабних вимкнень світла та тепла через ворожі атаки. Це також можна вважати частиною реконструкції районів, бо навіть зараз його робота значно покращує ситуацію для нашого міста (на скільки це можливо), а у майбутньому робота енергоострова зможе забезпечити стабільну електроенергію на всі райони міста.

Нові концепції відновлення житлових багатоповерхівок

Харків'яни можуть подивитися і оцінити, як будуть виглядати пошкоджені обстрілами багатоповерхівки після реконструкції. Відповідний проєкт опубліковано на сайті Департаменту з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради.

Концепції показують, як архітектори бачать сучасне оновлення житлового фонду Харкова.

Наразі доступні візуалізації 13 житлових будинків та одного ліцею, але згодом їх буде ще більше.

Ось як виглядає Харківський спеціалізований ліцей №134 зараз і як його планують реконструювати.

А це багатоквартирний житловий будинок на вул. Леся Сердюка, 50, який був пошкоджений внаслідок воєнних дій і підлягає капітальному ремонту.

Це ще одна багатоповерхівка на вул. Леся Сердюка, 16, пошкоджена обстрілами.

Ось проєкт реконструкції ще однієї багатоповерхівки на вул. Леся Сердюка, 48/2, пошкодженої російськими обстрілами.

А це багатоквартирний будинок по вул. Кричевського, 37.

Подивіться тепер на будинок по вул. Соборності України, 241.

А ось як бачать відновлення житлового будинку на вул. Свободи, 11/13.

Ця багатоповерхівка на вул. Метробудівників, 6, також підлягає капітальному ремонту.

Це житловий будинок на вул. Євгенія Єніна, 9/13.

Цей багатоквартирний житловий будинок на вул. Академіка Проскури, 6 також був пошкоджений внаслідок воєнних дій і підлягає капітальному ремонту.

Будинок на проспекті Аерокосмічному, 21.

Багатоповерхівка на вул. Бучми, 28/64.

А як вам такий проєкт реконструкції будинку на проспекті Любові Малої, 24.

І ще один проєкт реконструкції. Це будинок на вул. Наталії Ужвій, 60.

Деякі багатоповерхівки на Північній Салтівці вже відновили, багато будинків в процесі ремонту, тож у найбільш постраждалий район Харкова потихеньку повертається життя.

Доступність та інклюзивність

Паралельно з реконструкцією, Харків намагаються зробити більш доступним для маломобільних людей. У місті поступово встановлюють нові пандуси, роблять зручні переходи та пускають на маршрути транспорт, пристосований для людей з інвалідністю.

На жаль, після повномасштабного вторгнення проблема інклюзивності в Харкові постала особливо гостро. Збільшилась кількість людей з інвалідністю, у місті тепер багато внутрішньо переміщених осіб, серед яких велика кількість літніх людей.

За даними заступника Харківського міського голови з питань доступності та внутрішньо переміщених осіб Юрія Шпараги, у Харкові почали обстежувати адмінбудівлі, куди мешканці звертаються найчастіше. Це ЦНАПи, управління соцзахисту, поліклініки, адміністративні установи та інші публічні заклади.

Під час таких обстежень дивляться на наявність пандуса, перевіряють, чи людина може пересуватися всередині, чи є зрозумілі вказівники, тактильні елементи, доступні туалети і чи взагалі можливо отримати послугу без сторонньої допомоги. Усі ці дані збирають і наносять на електронну міську карту доступності, щоб люди могли заздалегідь зрозуміти, наскільки зручний той чи інший заклад.

Перші результати вже є: Харків отримав грант ПРООН на модернізацію однієї з адміністративних будівель. Після ремонту там зроблять кілька зручних входів – для людей з інвалідністю, батьків із візочками та людей похилого віку.

Також для маломобільних мешканців вже встановили 64 пандуси в будинках. Доступність поступово враховують і в транспорті. Усі нові автобуси та тролейбуси, які місто отримує як міжнародну допомогу, вже пристосовані для пасажирів з інвалідністю.

Але що стосується метро, яке харків’яни використовують в тому числі як укриття, то наразі воно не є повністю доступним. Тож поки що інклюзивність у Харкові далека від ідеалу, але є надія, що поступово проблеми доступності будуть вирішені.

Так, війна ще триває. Але навіть попри ризики, багато хто залишається чи повертається сюди, бо бачить, що місто не здається і навіть рухається вперед. Наш Харків адаптується під нову реальність – навчання в метро, школи і дитсадки під землею, укриття, посиденьки у підвальних кафешках, щоб почуватися більш спокійно. Зараз ці всі умови формують якийсь особливий вайб життя: "за крок до апокаліпсису, але з вірою у світле майбутнє". Проте в цьому світлому майбутньому буде все інакше... У житлових будинках і школах – надійні укриття, доступність усіх закладів для людей з інвалідністю, більш сучасні будинки та нові, цікаві міські локації. Головне – дочекатися.

Читайте також: Які країни продовжують приймати українських біженців і як зміняться умови та виплати у 2026 році

Поділитися
Людям з порушенням зору Звичайна версія