Робота для ВПО: Ким працюють переселенці у Краснокутській громаді
Від початку повномасштабної війни Краснокутська громада прийняла 18 тисяч внутрішньо переміщених осіб, наразі їх кількість зменшилася до 14 тисяч.
Про це кореспондентові "Думки" розповіла очільниця ОТГ Ірина Карабут.
За словами Карабут, перші переселенці приїхали до громади вже на самому початку повномасштабного вторгнення рф. Разом з ними до Краснокутщини поверталися місцеві, які проживали в Харкові та інших населених пунктах області.
Щоб вивезти людей із Харкова, на околицях якого вже точилися бойові дії, до Краснокутська, громада залучила шкільні автобуси. Карабут безпосередньо брала участь в евакуації на службовому авто.
"Саме моє посвідчення селищного голови давало нам "зелено світло" на усіх блокпостах, їхати доводилося зустрічною смугою. В одну з наших машин на Холодній горі навіть потрапив осколок від ракети", - згадує вона.
Найбільше ВПО прийняв центр громади, а також Козіївка, Мурафа й Пархомівка.
Загалом краснокутчани охоче приймали у своїх домівках тих, хто тікав від бойових дій. Дехто селився в пусті домівки за допомогою сільських старост. Частину переселенців тимчасово поселили до садочків і шкіл. З харчуванням, за словами Карабут, допомагали місцеві підприємства, а також самі мешканці.
Зараз у громаді залишилося лише 2 пункти компактного проживання ВПО – у місцевому територіальному центрі, та у Мурафському ліцеї, де їм виділені окремі приміщення. У навчальному закладі передбачено 34 місця для вимушених переселенців, але не всі з них, за даними Карабут, постійно живуть у навчальному закладі.
Карабут підкреслює, що серед 66 населених пунктів ОТГ немає жодного, який би не прийняв переселенців. Наразі ВПО у громаді поменшало.
"У нас залишилося 14 тис. осіб. Ми постійно проводимо внутрішні перевірки щодо наявності ВПО на місцях реєстрації, оскільки маємо впевнитися, що передбачені соцвиплати йдуть за призначенням. Можливо, саме через ці перевірки люди стали більш свідомо ставитися до обліку та зніматися з реєстрації при від’їзді з громади", - розповіла селищна голова.
Вона каже, що у громаді достатня кількість робочих місць для тих, хто вирішив тут залишитися – тимчасово або назавжди.
"У нас є фермерське господарство, яке займається вирощуванням малини. Влітку охочі могли працювати, збираючи ягоди або на пакуванні їх для заморожування. Надалі цю заморозку відправляли на країни ЄС, зокрема, в Швейцарію, Австрію", - розповіла вона.
Знаходяться місця і для профільних фахівців. Так, в одній зі шкіл смт Краснокутськ вчителькою працює колишня директорка освітнього закладу із Вовчанська. Серед переселенців були навіть кардіолог й ендокринолог, яким одразу ж знайшли робоче місце в місцевій лікарні.
"Усі, хто має бажання працювати можуть знайти у нас роботу, - запевняє Карабут. – А є й такі, хто живе на виплати від держави та гуманітарну допомогу. Але це також їх право та їх вибір".
Читайте також: Стару поліклініку на Харківщині перетворять на житло для ВПО: Кого селитимуть у нові квартири
