Важливо, щоб люди їли: У чому філософія безкоштовного кафе японського волонтера Фумінорі Цучіко в Харкові

"У мене все добре! Дуже багато людей прийшло, тому все чудово", - з усмішкою каже 75-річний японець Фумінорі Цучіко. Чоловік продав свою квартиру в Токіо та у 2022 році переїхав до Харкова на сході України. Там він кілька місяців жив на станції метрополітену, де місцеві мешканці ховалися від бомбардувань. Влітку 2022 року японець почав годувати людей, чиї будинки розбомбили у Харкові, а 14 квітня 2023 року Фумі, як його називають усі місцеві, відкрив безкоштовне кафе на Салтівці. Саме цей район міста найбільше постраждав від російського обстрілу.

Японець особисто в кафе роздає людям їжу, прибирає, фасує продуктові набори. Роздача відбувається щодня без вихідних із 12:00 до 15:00. Ми викликаємося допомогти Фумі і наступні 25 хвилин разом фасуємо пакети з кашами, вермішеллю та їжею швидкого приготування, які відразу ж віддають харків'янам на додачу до гарячих обідів.

Ще з минулого року разом із Фумі працює харківська волонтерка Наталія Грама. Вона згадує, що японець, приїхавши до Харкова та зустрівши волонтерів на станції метрополітену, насамперед поставив запитання: "Чим я можу вам допомогти?".

"Я не сподівалася, але щось попросила, щоб він приніс. Він приніс на другий день ліки, гігієнічні засоби. Потім він відкрив сторінки у своїх соцмережах, йому почали японці скидати гроші. І він почав годувати людей у метро. Для нього дуже важливо, щоб люди їли. Каже, що щодня людина має їсти хоча б один раз", - каже волонтер.

За словами Наталії, японець упевнений, що після війни у Харкові буде ще важче, ніж зараз, але, незважаючи ні на що, він готовий залишатися тут і допомагати людям. "Він готовий підтримувати. Він каже, скільки житиме, підтримуватиме і годуватиме людей", - стверджує жінка.

У перші дні у безкоштовному "Фумі кафе" у Харкові обіди отримували по 200 осіб, зараз – уже 600 осіб. У кафе працює 12 осіб, включаючи самого Фумі.

Дочка Наталії Валерія Грама працює адміністратором "Фумі кафе". Дівчина каже, що люди приходять зі своїм посудом. Можна взяти продукти для інших, але треба показати якесь підтвердження того, що така людина існує. На вході люди записуються, щоб Фумі міг зрозуміти скільки людей отримує допомогу.

Валерія каже, що щодня меню кафе змінюється. Але обов'язково всі отримують гарячий суп, другу страву та напій. Дітям Фумі намагається видавати йогурти та солодощі.

"Він хоче, щоб у нас було більше людей. Йому мало рук наших. Він хоче тут молоко роздавати з хлібом, тут ще щось робити, потім ще щось відкривати. Йому не вистачає рук. Людина з великим серцем просто", – каже Валерія.

Протягом трьох годин біля входу до кафе стоїть черга з людей, на наших очах обіди одержують сотні харків'ян. 68-річна Тамара Максимішина приходить до японця Фумі щодня. "Це матеріально підтримує людей, морально теж. І якось почуваєшся, що ти не самотній у цьому світі і цьому лиху. Ми ж у цьому не винні. Люди нам допомагають, ми їм дуже вдячні", - каже вона. Тамара додає, що місцева влада теж роздає їжу у школах №98, 122 та 139, що знаходяться поблизу.

73-річна Галина Савісько прийшла до "Фумі кафе" втретє. Жінка зізнається, що, якби у неї були родичі, які могли б допомогти, і вища пенсія, то вона не стояла б у черзі за безкоштовними обідами. "Якби пенсію нам більше платили, ми б сюди не ходили. У мене 3 тис. грн пенсія. Квартира двокімнатна у мене коштує 2,2 тис. грн на місяць. 800 грн у мене залишається. Чи можна на це прожити? У мене немає нікого, був син, але помер. Допомогти мені нема кому", - каже вона.

Звільнившись від 3-годинної безперервної роботи, Фумінорі Цучико повертається до розмови. Японець каже, що після війни залишиться у Харкові і продовжуватиме допомагати людям, чиї будинки зруйновані.

"Багато харків'ян залишилися без роботи, без грошей. Дуже багато людей дуже голодні. Це кафе щодня допомагатиме тим, хто живе в окрузі. Ми щодня відкриті. Багато людей приходять, вони щодня їдять, але вони дуже задоволені", - радіє Фумі.

Волонтер каже, що наразі йому перераховують гроші для допомоги харків'янам 550 японців. Ім'я кожного японською мовою написано на стіні у кафе. Проте "Фумі кафе" не відмовиться від допомоги інших волонтерів, які можуть передати їжу чи самі приїхати та допомогти руками.

Фумі каже, що "українці – дуже ввічливі та добрі люди", президента росії Володимира Путіна японський волонтер називає злочинцем і зазначає, що його розшукує навіть Міжнародний кримінальний суд.

Волонтер не бачить великої різниці між японцями та українцями, тому в нього немає жодних проблем із відвідувачами кафе. Головною метою в житті японець називає допомогу ближнім. "Головна мета у житті – допомагати. Багато людей борються за життя, і допомагати їм – це дуже добре. Я не тікаю, я залишаюся тут і годую людей", - наголошує Фумі.