Чи буде "Майдан-3" в Україні: Опитування в Харкові

27 лютого 2024 року Комітет із питань розвідки при президентові України виступив із заявою про намір росіян реалізувати найближчими місяцями на території України диверсійні дії, інформаційні спецоперації та відверті провокації. Мета – зірвати мобілізацію, деморалізувати українців та розбалансувати внутрішню ситуацію.

За даними комітету, тільки в листопаді 2023 року в межах спецоперації "Майдан – 3" на поширення антиукраїнських настроїв лише на платформі "Телеграм" росія витратила майже 250 млн дол. Загальний бюджет операції склав 1,5 млрд доларів. Це – найдорожча "акція" російських спецслужб в історії.

"Спецоперація "Майдан – 3" досягне власної кульмінації у березні-травні 2024 року, протягом найближчих тижнів ворог кине максимум зусиль на розповсюдження деструктивних для світової безпеки наративів і спроб розпалювання конфліктів – як всередині України, так і в інших точках світу, де є дієва підтримка України", - йшлося в повідомленні.

Методика кампанії – традиційна для російських спецслужб: поставити під сумнів легітимність прийнятих в Україні після 20 травня владних рішень, поширити панічні настрої, зневіру, штучно протиставити цивільних та військових, посварити нас з нашими союзниками, розповсюдити в суспільстві усілякі "теорії змови".

Із огляду на таку заяву, "Думка" поцікавилася в харків'ян, чи вірять вони в можливість російської спецоперації "Майдан-3" і чи готові громадяни виходити на акції протесту.

Олександр: "Не знаю. Не можу вам відповісти на це питання".

Вікторія: "Можливо. Людям страшно, війна йде. Тому так. Думаю, що не приєдналась би. Перемогти – це зараз найважливіше, я думаю, для нас, а потім вже вирішувати всі питання".

Микола: "Що те, ще йде, не можу відповісти. Але від росіян можна що завгодно очікувати".

Олександр: "Я вважаю, що спочатку перемога, а потім інше все".

Євген: "Це все вiдмовка. Я не вірю, що якийсь майдан. Ленін навіть говорив, що революцію не можна заздалегідь. Революція від народу йде. Тобто людей не збереш просто так. Не заженеш їх. Це від серця йде. Наразі боротьба за крісло йде. Наразі політична боротьба пішла. Не можна це робити. Чому? Потрібно зараз займатися війною. Тобто не війною, а перемогою займатися. Усе туди рухати, а не розпорошувати".

Тетяна: "Може, і йде, тому що дуже багато пишуть про це. Нам тільки фільтрувати ці новини і триматися разом. Це так, як у сім’ї. Для того, щоб зберегти сім’ю чоловік і жінка не повинні сваритися".

Олександр: "Ну це не операція, а війна".

Надія: "Мені здається, що все-таки спочатку треба щось змінити, а потім вже за перемогу боротись. Тому що, якщо в країні буде розлад, то ніякої перемоги і не буде".

Юлія: "Не вірю. Майдан просто так? Там десь хтось назначив і він почався? Я на харківський Майдан ходила. Мене ніхто не гнав. Я сама йшла. У мороз, із температурою. Я не вірю. Хай вкладають. Вони вкладали в п’яту колону великі гроші перед війною. Я навіть здогадуюся, в кого тут поруч зі мною вкладали. І потім вони бігали за "рускій мір". А не вийшло нічого. Оце я не знаю. Це може щось бути, що зірве, підірве. А так, як зараз, я не вірю в те, що ці люди вийдуть. Будуть терпіти".

Наталя: "Нікому не вірю. Навіть собі. Потрібно виходити. Не мовчати потрібно. Бо чим більше ти мовчиш, тим більше воно зупиняється. А щоби щось поміняти, потрібно щось робити, правильно?".

Сергій: "Може бути. Тому що від кацапів можна чекати всього чого завгодно. Ворог тільки один. Це – росія. А потім розбиратись у своїй державі".

Вікторія: "Можливо все. Від них можливо все очікувати. Зараз це зовсім неправильно. Треба підтримувати нашого президента".

Павло: "Теоретично можливо. Чому ні? Це війна. Між собою, може, і є у нас якісь там нерозуміння, недомовки. А так, щоб протест, то ні. Якщо не критикувати і не вказувати на косяки своєї держави, то під час війни вона може накрасти. Наробити всякого непотребу. Тож критикувати, звичайно, треба. Але в межах розумного".

Ніна: "Я теж дивилася на ютубі. Але вірити? Я не знаю, чи вірити чи ні. Поживемо-побачимо. Що можна сказати? Я не думаю, що буде той "Майдан-3".

Галина Василівна: "Я не знаю, як там, але уряду нашого міста я не вірю ні на копійку. Хтось із нас може взагалі сказати, що ми думаємо? Ні. "Слава Україні! Героям слава!" І все".

Галина: "Може, вони і готують, бо зрадників багато тут. Багато. Але навряд чи люди згодяться на таке. Я думаю, що ніхто не вийде. Якщо перемога буде, вони там усі з лопати злетять. Неправедники. Їх Господь бог сам прибере".

Володимир: "Занадто вони багато вигадують якісь нісенітниці, я вам скажу. Там у них таке зараз відбувається. Їх би на секунду під Куп'янськ чи під Бахмут. Усіх гуртом. Просто мені шкода хлопців, розумієте? До такої міри. Я сам друге осколкове отримав. У них сім п'ятниць на тижні, розумієте? Вони мають одне рішення сьогодні. Завтра може бути протилежне рішення. А чия це саме придумка? Ось це загадка".

Артур: "Такі ж самі провокації відбуваються на Придністровському напрямку. Тому це говорить про розтягування наших сил з метою не дати зосередитись нам на ключових напрямках. Це, звичайно, йде на руку ворогу. Це не просто на руку, воно і стимулюється з точки зору ворога. І кожна розумна людина, в тому числі я, ми розуміємо, що зараз не на часі протестні не те що дії, а навіть думки. Тобто зараз потрібно зосереджувати свої думки, сили і усі потенціали для того, щоб ми зберегли країну. Допомогти війську, хто може особисто. Хто не може, підтримкою, як може".

Читайте також: Два роки великої війни: Які висновки зробили мешканці Харкова

Відкриття кордонів України: Чи втечуть чоловіки з Харкова

"Телеграм" в Україні закрити не можна дозволити: Що про обмеження месенджер думають у Харкові