Лічені тижні до холодів: Чи буде опалення цієї зими в Харкові

"Енергетичний острів"

Навесні 2024 року росія відновила атаки на критичну інфраструктуру, аби дестабілізувати українську енергосистему. У березні-травні військові РФ завдали понад 30 ракетних та дронових ударів по об'єктах енергетики Харкова та області. Внаслідок обстрілів було пошкоджено генераційні потужності, системи передачі та розподілу електроенергії по всьому регіону, зокрема, декілька ТЕЦ та трансформаторні підстанції.

"Ще один великий блок нашої енергетичної стійкості – це децентралізована генерація і децентралізована теплова генерація. Що важливо, ми зосередилися на Харкові й Харківській області, тому що розуміємо, що росіяни фактично знищили там ТЕЦ усі, які були навколо Харкова й утримували Харків. Ми завозимо туди мобільні котельні, невеличкі, на 1 МВт котельні, які встановлюються місцевою владою", – сказав під час засідання уряду прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Харків готується до опалювального сезону, фокусуючись на децентралізації енергосистеми. Загалом планують встановити 141 об'єкт вироблення енергії, включаючи генераційні та когенераційні установки, а також блочно-модульні котельні.

Когенераційна установка / Фото: Укрнет

За словами міського голови Ігоря Терехова, більшість об'єктів установлять до початку опалювального сезону. Загалом роботи планують завершити до кінця року. Станом на кінець липня було відомо про встановлення 22 когенераційних установок та 31 блочно-модульної котельні. Робота тривала без суспільного розголосу, з огляду на питання безпеки. Процес децентралізації теплопостачання міста сповільнюється через брак фінансування та кадрів.

За його словами, це перший в Україні проєкт децентралізації систем життєзабезпечення міста, який забезпечить незалежну енергетичну інфраструктуру. "Ми розрахували напругу, яка буде для цього потрібна, зважаючи на кількість мешканців у будинках. У приватному секторі зовсім інша система. Там є своє опалення, тому основна мета – забезпечення газопостачанням", – зазначив Терехов.

"Поруч із цим кожен житель області, приватного будинку чи ОСББ, має подумати про енергонезалежність, енерго- та теплоефективність. Зокрема, застосовувати альтернативні джерела живлення, сонячні панелі, акумуляторні системи. Щоб у випадку блекауту працювали водяні насоси, ліфти, наприклад. Має кожен на своєму місці подумати та підготуватися", – підкреслив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

Енергоавтономія

— Минула зима в Харкові була м'якою, відверто кажучи, не дуже холодною. Щодо цієї зими — важко передбачити, чи будуть обстріли й наскільки інтенсивними вони будуть. Проте мені здається, що 2024 рік може виявитися складнішим за попередній. Є така тенденція, принаймні тому, що ворог почав обстрілювати частіше, — каже Олег.

Олег Конєв керує ОСББ у семи будинках Шевченківського та Київського районів Харкова. Ми зустрічаємося з ним у підвалі одного з будинків, де він облаштував собі робочий кабінет. Там же стоїть і буржуйка з генератором на випадок, якщо прийдеться запускати людей у підвал.

За його словами, в ОСББ розглядали варіанти підвищення енергоавтономії будинків через купівлю генераторів, а також сонячних панелей за програмами компенсації.

Олег Конєв / Фото: Поліна Куліш

— Думали про сонячні панелі, про цю генерацію. Ті яскраві заголовки, які ми бачили з різних інформаційних ресурсів, то там більше слів, ніж діла. Ми туди телефонували, намагалися потрапити на різні програми, але там купа нюансів. Це все не так-то й просто. На мою думку, люди, які роблять ці програми, не до кінця розуміють, як це можна правильно реалізувати під кожен окремий будинок. Простими словами, це сирий проєкт, — сказав Олег.

Ще одна проблема — впровадження дорогих проєктів або використання непередбачених коштів потребує згоди двох третин власників квартир ОСББ.

— Оскільки ми знаходимось у прифронтовій зоні, за моїми підрахунками, менше половини власників проживають у наших будинках. Усі рішення мають ухвалюватися щонайменше двома третинами від усіх власників, що дуже складно забезпечити, особливо у великих будинках. Проте ми працюємо над цим питанням і зараз розробляємо програму, яка дозволить ухвалювати рішення онлайн, — зазначає чоловік.

Щодо комунікації з місцевою владою про питання децентралізації, Олег зазначає: "Мені дали зрозуміти, що робота ведеться, але без деталей".

— Чисто технічно, напевно, це [децентралізацію — ред.] можливо реалізувати, але треба трохи дочекатись, чи встигнуть вони все під'єднати, бо Харків велике місто: будинків багато, роботи дуже багато. Я не знаю, чи встигнуть вони зробити на 100%. Якщо встигнуть, подивимось, як це буде працювати.

Натомість голова ОСББ рекомендує кожному подумати про енергонезалежність та теплоефективність, зокрема:

1. Створити запаси побутового газу як альтернативного джерела енергії на випадок відключень електроенергії, якщо у будинку не проведено газ;
2. Провести теплоізоляцію квартир та фасаду будинку;
3. Розглянути можливість встановлення сонячних панелей для тих співвласників, які можуть собі це дозволити.

Підготовка до опалювального сезону / Фото: Інфосіті

Допомога в децентралізації

За словами Терехова, на реалізацію проєкту децентралізації виділено близько 4 мільярдів гривень: половину з міського бюджету, половину надав уряд. Додатково проведено перемовини з міжнародними фінансовими установами щодо фінансування та закупівлі обладнання.

Зокрема, 11 червня Харків уклав угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку про програму підтримки українських міст, зокрема отримання 25 млн євро кредиту на зимову підготовку. Світовий банк надав місту грант у 47 млн євро. До відновлення теплових мереж також долучилася Чехія та Швеція. Норвегія зголосилася допомогти у відновленні енергетичної інфраструктури Харкова.

Читайте також: За крок до протистояння: На Харківщині назріває бунт проти звезення відходів бурової промисловості