"Відключають світло і подають до суду": харків’яни заборгували мільярди гривень за комунальні послуги

При цьому саме в Харківській області, за даними Опендатабот, відкрито найбільше судових проваджень щодо комунальних боргів – майже 50 тисяч.

Розбираємося, який відсоток сімейного бюджету "з’їдає" комуналка, що буває зі злісними неплатниками і що робити, якщо батареї недостатньо гарячі або квартира місяцями стоїть порожня, а рахунки продовжують надходити.

За час війни борг зріс на 25 млрд грн

Питання оплати комунальних послуг досить наболіле для більшості українських родин. Щомісячні рахунки за квартплату, тепло, світло, гарячу та холодну воду, газ тощо складаються в суму, еквіваленту мінімум 3-4 тис. грн.

За даними Головного управління статистики у Харківській області, середня заплата в регіоні станом на жовтень 2025 року становила майже 22,5 тис. грн, тож комуналка може з’їдати п’яту частину доходів працюючого громадянина, а то й усю чверть, якщо мова йде про 3-4-кімнатні квартири чи приватні будинки, де саме опалення восени і взимку може вартувати по кілька тисяч гривень на місяць. Для родини з двох працюючих людей щомісячний рахунок в десяту чи навіть меншу частку сімейного бюджету, на перший погляд, не є значною проблемою, проте диявол криється в деталях.

Підступність тарифів ЖКХ полягає в тому, що комунальні послуги – життєво необхідні кожній людини, і при цьому вони надаються монополістами. Від електрики, газу, води та тепла фактично неможливо відмовитися, як і не можна вибрати кращого постачальника чи дешевшу та якіснішу послугу, бо це ринок великих державних підприємств, на якому майже немає ринкової конкуренції.

Якість надання комунальних послуг неймовірно складно оскаржити, тим паче в умовах війни. Споживач також жодним чином не може впливати на процес ціноутворення тарифів – ці рішення приймає Національна комісія з питань регулювання енергетики (НКРЕ) і просто періодично інформує нас, що з такого-то числа вартість електроенергії або газу виросте на стільки-то. При цьому й на ці "непрозорі" ціни гріх жалітися, оскільки в Україні вони все одно й досі в кілька разів нижчі, ніж в Європі.

Комунальні рахунки майже не чуттєві до сімейних або особистих обставин. Вони надходять щомісячно, навіть якщо ви пенсіонер чи втратили роботу або доходи від бізнесу, хтось захворів чи помер, словом, якщо навіть сімейний бюджет тимчасово спорожнів, комунальні борги будуть накопичуватися, оскільки ви ніяк не можете тимчасово не освітлювати квартиру чи не користуватися водою. Лічильники спожитої електрики, газу чи води частково вирішують питання, втім інші рахунки, такі як квартплата, вивіз сміття, обслуговування комунікацій чи прибудинкової території жодним чином не залежать від дій споживача.

Утім, споживач може оформити субсидію, але для цього ваш щомісячний дохід має бути таким невеличким, що не дозволяє сплачувати в повному обсязі комунальні рахунки – це перевіряється. І якщо ваша заробітна плата не була мінімальною, ви отримуєте пенсію, якісь соціальні виплати, допомогу по безробіттю, доходи від бізнесу чи цінних паперів, грошові перекази з-за кордону тощо, то субсидію вам можуть і не нарахувати.

Війна радикально загострює цю й так непросту ситуацію. З одного боку, енергетичні підприємства, які дають нам світло, воду і тепло, витримують постійні страшні атаки ворога, що просто не може не погіршувати якість цих послуг для громадян, а часто й зовсім їх припиняє на певний час.

З іншого, платоспроможність більшості українців в рази знизилася порівняно з мирним часом. Непоодинокі випадки, коли комунальні рахунки приходять за зруйноване житло, будинки чи квартири в сірій зоні або на окупованих територіях або на квадратні метри, в яких місяцями ніхто не живе.

Багато українців, які під час війни лишилися без грошей, просто перестають платити за комунальні послуги. За даними Держстату, борг українців під час повномасштабної війни за спожиті комунальні послуги зріс на 25 млрд грн і станом на другий квартал 2025 року складає 106,6 млрд грн. Жителі Харківської області заборгували більше 1,1 млрд за управління багатоквартирними будинками та 392,1 млн грн за вивіз побутових відходів.

У відкритих джерелах ми не знайшли повної інформації про загальну заборгованість харків’ян за усі види комунальних послуг, втім підрахунки на основі існуючих даних, показують картину в кілька мільярдів гривень комунальних боргів у жителів Харківської області.

Після наведених даних може скластися враження, що українці – ті ще злісні неплатники комунальних послуг, але це зовсім не так. Більшість з нас платить відповідально. За інформацією Держстату, у другому кварталі 2025 року українцям виставили рахунки за комунальні послуги на 64,3 млрд грн, з яких було сплачено 51,5 млрд грн.

Борги "спишуть": розраховувати не варто

У приватних розмовах можна почути чимало історій про те, що борги за комуналку час від часу "списуються". Вочевидь, ці історії базуються на існуючому в законодавстві такому понятті, як строк позивної давності – період в три роки, за який, згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, комунальні підприємства можуть звернутися до суду для стягнення заборгованості.

Судова практика на перший погляд частково підтверджує цю тезу. Так, наразі у Єдиному реєстрі боржників України зафіксовано понад 794 тисячі виконавчих проваджень щодо боргів за комунальні послуги. При цьому 60% цих боргів зайшли у глухий кут: вони формально завершені, проте стягнути по ним гроші так і не вдалося. Цього року в Реєстрі з’явилося 194 тисячі нових боргів. Найчастіше українці накопичують борги за теплопостачання, понад чверть боржників – пенсіонери.

Утім, юристи не на радять накопичувати борги, розраховуючи, що їх рано чи пізно просто спишуть. Як розповіла "Суспільному" адвокатка Наталія Агнатуш, яка спеціалізується на справах про житлово-комунальні послуги, комунальне підприємство може в будь-який момент відключити надання послуги споживачу, в якого є заборгованість, при цьому нове підключення буде вже платним.

Навіть опалення, яке подається централізовано, у випадку вертикальної подачі по багатоквартирному будинку, можна відключити для одного споживача. Для водопостачання також є певні нюанси. Найбільш кардинально діють електрики, бо окрему квартиру дуже легко відключили від електропостачання.

Щоб одного дня не сталося раптом неприємного сюрпризу і ви не лишися без світлу, газу, тепла чи води, адвокатка радить у випадку заборгованості комунікувати з комунальними службами, проводити реструктуризацію боргу та вносити хоча б мінімальні платежі, щоб показати постачальникам послуг свою добру волю та намір розрахуватися.

"Варто показати, що ти не недобросовісний боржник, який накопичує заборгованість, а просто зараз у тебе немає можливості сплачувати у повному обсязі", – говорить адвокатка.

Деякі споживачі, які вважають, що їм надана послуга неналежної якості, намагаються на цій підставі зменшити борг, але, за словами Агнатуш, йти цим шляхом не завжди доцільно. Перевірка того, чи не відсутнє у споживача повністю опалення, електроенергія чи вода, або якість послуги неналежна, вимагає технічних експертиз.

"Суди не однозначно виносять рішення на користь споживача. Були відомі кейси з приводу опалення. Суди відмовляли у задоволенні позивачів. Тому не сплачувати, опираючись на те, що неякісна комунальна послуга, це не дуже гарний шлях", – розповідає адвокатка.

Біженці з виконавчими провадженнями

Ще одна категорія громадян, для якої комунальні послуги стають справжнім головним болем – мільйони українців, які після повномасштабної війни виїхали за кордон. Вони місяцями і роками не живуть в своїх квартирах, а комунальні рахунки продовжують надходити. Багато хто навіть не підозрює, що на їхню українську нерухомість вже відкриті виконавчі провадження через борги за комунальні послуги.

Уся справа в тому, що українська система житлово-комунального господарства ґрунтується на принципі постійного обліку. Згідно постанови КМУ №630 від 2023 р., комунальні послуги нараховуються за фактом користування або за встановленими нормативами, якщо в квартирі або будинку немає лічильників. Якщо у квартирі ніхто не живе, споживання все одно вважається таким, що відбувається.

Тому згідно ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов’язаний проінформувати надавачів послуг про зміну обставин, що можуть вплинути на обсяг споживання.

Щоб законно зменшити щомісячний борг за комунальні послуги, які надаються на квартиру чи дім, в котрих ви не живете, згідно закону, треба відповідати кільком критеріям одночасно: бути власником або співвласником житла; фізично не проживати в квартирі; не здавати житло в оренду; не користуватися жодною комунальною послугою (що має бути підтверджено), а також повідомити постачальників про свою відсутність офіційно.

Якщо хоча б одна з умов не виконується, борг формуватиметься, і його можуть стягнути в судовому порядку.

Якщо ж просто пустити ситуацію на самоплив, юридичні та фінансові наслідки можуть бути серйозними. Накопичуватиметься борг, будуть нараховані пеня і штрафи, надання послуг може бути припинено, а комунальне підприємство звернеться до суду для примусового стягнення заборгованості, що загрожує арештом банківських рахунків в Україні.

Читайте також: Харків, який ми втратили: історичні будівлі, знищені російськими ударами