"Вулицями стояли спалені автівки з тілами всередині”: Мешканець Харківщини розповів, як тікав з Ізюма

В Ізюмі було не краще, ніж у Маріуполі: вулицями стояли обстріляні спалені автомобілі з тілами всередині, зусібіч диміли будинки.

Про те, як в Ізюм Харківської області на початку березня зайшли російські окупанти і які порядки вони там влаштували, розказав місцевий волонтер Павло (ім’я героя було змінено з міркувань безпеки - ред.), якому двічі вдалося виїхати з Ізюма, рятуючи близьких.

Розповідь Павла публікує видання GwaraMedia, передає "Думка”.

31-річний Павло розповідає, що перші російські літаки над містом побачив 2 березня. Спочатку ізюмчани переховувались від обстрілів у підвалах та льохах - ніхто не вірив в те, що відбувається, ніхто не думав, що це надовго. Але з часом молодь почала намагатися вибратися з окупованого міста, вивезти літніх батьків. Вирішив виїжджати і Павло. Він вивіз родину у безпечне місце, а потім удвох із батьком повернулися до Ізюму забрати речі і продукти. По дорозі натрапили на російську колону з літерами "Z”.

"Я вийшов із машини, підійшов до них. Вони були близько. Запитав, чи дозволять мені проїхати через дорогу”, – пригадує Павло.

Двоє росіян вийшли з БТР і сказали, що в Ізюм їхати не можна. Наказали розвертатися, бо нікого не пропускатимуть. Чоловік повернувся до автомобіля, за кермом якого сидів його тато. Машина рушила з місця. І тут окупанти почали стріляти по їхній автівці.

"Батькові поранили спину, бо цілились у водія. Мені влучили біля плеча, між ребра. Ми продовжували їхати. Зупинились у провулку. Було чутно, як стріляють з автоматів, потім з БТР. Ухвалили рішення залишити машину”, - розповідає Павло.

Ледь не втрачаючи свідомості, переховуючись, поранені чоловіки йшли 4 кілометри, поки їх не підібрала автівка, яка довезла їх до найближчого села, де вони змогли отримати медичну допомогу.

Павло розповідає, що попри всю цю історію 11 березня він знову поїхав у Ізюм із другом, щоб вивезти його батьків. Вдалось об’їхати кілька постів окупантів, потрапити до міста та уникнути допитів й принизливих оглядів, оскільки росіяни догола роздягали й шукали підозрілих.

Чоловік каже, що з приходом окупантів становище в Ізюмі було не краще, ніж у Маріуполі. Ізюмчан викрадали й катували у підвалах. А тих, чиї родичі служили у ЗСУ чи теробороні, вбивали цілими родинами.

"У федеральної служби безпеки були списки тих людей, в кого служать діти. Росіяни шукали й розстрілювали ці родини. На сусідній вулиці вбили сім’ю, у якої син закінчив Харківський НУВС”, - каже чоловік.

У місті були зруйновані будинки, школи - будь-які споруди.

"Гімназія №1 у нас була повністю зруйнована. Бачили п’ятиповерховий будинок і в ньому не було центру будівлі. Наскільки я знаю, там стояв танк і гатив. Потім під руїнами знайшли півсотні мертвих людей”, – розповідає Павло.

Рашисти розкрадали в Ізюмі все, що бачили.

"Окупанти начебто привозили воду або якусь гуманітарну допомогу, яку вони в магазині вкрали. Дивилися, з яких будинків люди виходять. Потім приїжджала інша машина і росіяни заходили у порожні будинки. Виносили все, навіть тарілки, ложки”, - каже Павло.

Після своїх пригод чоловік вирішив, що також хоче допомагати людям і вивозити їх із небезпеки. Зараз він - водій організації "Вірний напрям”. Кожна його поїздка – це страх та ризик. Таких було вже 6. Чоловік привозить військовим медикаменти, забезпечення чи просто смаколики. Найчастіше були виїзди у прифронтове Барвінкове.

Після війни Павло планує повернутися в український Ізюм. У перемозі України він не сумнівається.

"Звісно, я в це вірю! Якби не вірив, то не допомагав би”, - каже чоловік.

Зруйнована росіянами школа в Ізюмі / Фото: ТГ-канал Ізюм інфо

П'ятиповерховий будинок, де загинули понад 50 людей / Фото: ТГ-канал Ізюм інфо

Читати також: Черговий невдалий штурм: Російська військова техніка потонула в Осколі на Харківщині