"Ми б не змогли сидіти вдома”: Харків’янин воює на фронті разом із батьком і братом

Гвардієць з Харкова каже, що за Україну буде битися до кінця
15.08.2022, 12:10 Думка
Поділитися
"Ми б не змогли сидіти вдома”: Харків’янин воює на фронті разом із батьком і братом
Гвардієць Ярослав / Фото: Нацгвардія України

Гвардієць з Харкова Ярослав воює на фронті разом зі своїм 58-річним батьком та братом.

Як передає "Думка”, про це повідомляє прес-служба Національної гвардії України.

Ярослав із батьком воюють з першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. До того був цілком цивільною людиною. Заробляв спочатку будівництвом доріг, а потім почав займатися реставрацією автомобільних дисків. Каже: "Робив красу”.

"З самого початку (24 лютого - ред.), коли ми потрапили до військової частини, нам видали зброю і ми одразу виїхали на позиції біля окружної дороги. Були й поранені, і загиблі. Проте до нас противник не дійшов, всі вони залишилися на окружній дорозі”, — пригадує Ярослав.

Це були стаціонарні позиції, які вони будували власноруч, в той час, як по них били з РСЗВ та артилерії. Проте гвардієць брав участь і у штурмових операціях.

"Я брав участь у звільнені населеного пункту С*** (назва населеного пункту прихована з метою безпеки - ред.). Все було добре сплановано, і коли ми заїжджали з двох сторін, ми обстрілювали позиції ворога. Він хоч нас і побачив першим, але ми змогли подавити його вогневі точки. Далі ми зайшли до лісу під прикриттям нашої бронетехніки та "арти”. Закріпилися, перечекали поки пройшов обстріл з ворожої артилерії, з мінометів. Провели там якусь кількість часу, поки нас не замінили, закріпилися на позиціях. Загиблих в операції не було, проте я піймав осколок (показує на плече - ред.), отримав контузію, але на війні без цього не буває”.

Ярослав при цьому показує на отвір у бронежилеті, який врятував його від поранення. У нього можна вкласти палець дорослого чоловіка, але свою захисну функцію він виконувати не припинив. Також боєць розповідає про підтримку свого батька.

"До військкомату 24 числа ми прийшли разом з моїм батьком. Ми б не змогли сидіти вдома, бо брат воює в Збройних Силах. Батькові — 58 років, звісно, йому важкувато, але тут кожен може знайти для себе справу, щоб допомогти своїм побратимам”, — ділиться гвардієць.

Каже, що б’ється за свій дім, і буде це робити до Перемоги.

Читати також: На Харківщині нацгвардійці знищили ворожий склад з боєприпасами і окупантів у ньому

Поділитися