Харківщина – найзамінованіша область в Україні. Наразі тут заборонено ходити в ліс та до водоймищ, а місцеве населення все частіше звертається до вибухотехніків з приводу небезпечних знахідок. Рятувальники своєю чергою постійно застерігають місцевих мешканців і вчать бути обачними та обережними. Утім, кілька разів на місяць вибухівка, залишена росіянами на Харківщині, вбиває чи калічить мирне населення.

Розмінування Харківщини / Фото: ДСНС

Масштаби замінувань колосальні

Розмінування територій України затягнеться на багато десятків років, зазначають в ДСНС. "Наразі заміновано 30% територій нашої держави, а це понад 174 тисячі квадратних кілометрів", - повідомив в ефірі марафону "Єдині новини" голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Сергій Крук.

За його даними, наразі над розмінуванням країни одночасно працюють підрозділи ДСНС, Нацполіції, прикордонники, тероборона, Нацгвардія. Кількість роботи для піротехніків збільшилася в 10 разів.

"Були випадки, коли на Харківщині ми знешкоджували за день до 2,5 тисяч вибухонебезпечних предметів. Це величезні цифри, які дивують наших іноземних партнерів, - говорить Крук. - Знаходимо велику кількість вибухонебезпечних предметів, заборонених в усьому світі. Є, наприклад, вибухівка, яку не можна визначити металодетекторами, часто трапляються пастки. Вибухівка буває захована навіть в дитячих кімнатах житлових будинків. Близько 15% знахідок - те, що можна використовувати проти ворога. Такі боєприпаси ми передаємо ЗСУ".

Очільник ДСНС зазначає, що кількість піротехнічних розрахунків нині велика, як ніколи раніше.

"У довоєнний період (до 24 лютого 2022 року) піротехнічні підрозділи ДСНС налічували близько 600 фахівців. Вони забезпечували знешкодження вибухонебезпечних предметів, що залишилися після І та ІІ Світових війн. Також здійснювали гуманітарне розмінування в районах проведення антитерористичної операції на сході України, - говорить Крук. - Наразі загальна штатна чисельність піротехніків складає понад 1 000 фахівців. Для забезпечення виконання робіт у подальшому опрацьовується питання збільшення чисельності піротехнічних розрахунків ще на 500 осіб".

Розмінування Харківської області / Фото: Окрема бригада територіальної оборони Харкова

"Вибухотехнік повинен бути флегматиком"

За даними ДСНС, починаючи з 8 вересня 2022 року, на Харківщині піротехніки обстежили 1892 га території, 253 км автомобільних доріг, 781 км ЛЕП, 157 км залізничних колій та 189 км газопроводів і виявили та знешкодили 50 177 одиниць вибухонебезпечних предметів.

Щодоби саперам вдається розміновувати гектар або й кілька. Швидкість робіт залежить від того, наскільки складне завдання стоїть перед вибухотехніками.

"Кожен день виїжджаємо. Іноді прості завдання, на кшталт сигнальних мін. Але часто мова про нерозірвані боєприпаси, РПГ-7, снаряди від "Урагану" з бойовою частиною. Нейтралізуємо і рухаємося далі. Базова рутина — перевірка невідомих територій, - зазначає один з вибухотехніків Окремої бригади територіальної оборони Харкова. - Приходить завдання, і ми перевіряємо кожну травинку та камінь на розтяжки, міни, касетні боєприпаси. Кілька кілометрів за день прогулянка".

Фото: Окрема бригада територіальної оборони Харкова

Робота дуже складна і потребує чималої сконцентрованості на процесі. "Постійна увага і напруга, навіть працюючи з зондом, можна побачити протитанкову міну, але не побачити міну "Пелюстка", вона маленька. Під час перевірки на 100% сконцентрований, бо "око замилюється" і ти можеш пропустити дрібничку, яка вибухне тобі в обличчя або в ноги, тому робимо постійно паузи та відпочиваємо", - говорить тероборонівець.

За його словами, найголовніше для сапера - увага до деталей. "Відразу маркувати в голові незвичні предмети, стрічки, дроти, металеві прутки. Сапер повинен бути ще й спокійним флегматиком, адже в його діях не можна поспішати. Навпаки, потрібно працювати неквапливо, бути дуже уважним до всіх дій та дрібниць", - розповідає вибухотехнік.

Пришвидшити процес розмінування могла б спецтехніка

Нещодавно у саперів, які розміновують Харківщину, з’явилася помічниця – дистанційно-керована система розмінування "Bozena-5", однієї з військових частин Командування Сил підтримки Збройних Сил України.

Дистанційно-керована система розмінування "Bozena-5" / Фото ілюстративне

"Лише протягом трьох тижнів завдяки злагодженій роботі розрахунку даного зразка інженерного озброєння відновлено електропостачання для понад 8,5 тисяч споживачів, зокрема, населених пунктів Циркуни, Черкаські Тишки, Руські Тишки, Борщова, Слобожанське та Липці Харківської області", - зазначають у 228 Окремому батальйоні 127 Окремої бригади ТрО ЗСУ.

Людина керує цією спеціальною установкою з відстані 5 кілометрів зі спеціальної броньованої кабіни з прямим полем огляду. Машина своєю чергою ретельно перевіряє задану їй територію на наявність вибухонебезпечних предметів. Вона призначена для розмінування ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами з вмістом вибухових речовин, еквівалентних 9 кг тротилу зі швидкістю до 9 км/год.

До місця розмінування "Божену-5" доставляють на транспортному причепі. У ДСНС говорять, що такої техніки українським вибухотехнікам дуже бракує.

"У нас надзвичайно мала кількість роботизованої техніки, а також машин механізованого розмінування. Вони надзвичайно дорогі, їх виробництво працемістке, тому ми максимально працюємо з іноземними партнерами, щоб наситити підрозділи саме такими пристроями, - зазначає очільник ДСНС України. – Взимку, коли ґрунт промерзає та є сніговий покрив, машини розвідки та розмінування допомогли б пришвидшити роботу та зберегти здоров’я особистого складу підрозділів. Нам треба 300-400 одиниць різної техніки. Вона необхідна також саперам Нацполіції, бо саме з ними ми працюємо на звільнених територіях, готуючи до запуску інфраструктуру".

За його даними, усього рятувальникам потрібно близько 60 машин накшталт "Божени". З них хоча б 20 одиниць техніки необхідні вже зараз.

"Це дозволило б почати швидкий етап розмінування, - говорить Крук. - Ці машини працюють, як дрони. Машини заглиблюються в землю на глибину 50 см, швидко обстежують та розміновують великі території. Вони захищені, броньовані, тож для них не страшні детонація, вибухи будь-якої потужності".

Фото ілюстративне

Пристрої для розмінування іноді постачають волонтери

Доки спецтехніки мало, роботу з розмінування Харківщини саперам доводиться виконувати простішими технічними засобами, наприклад, тралами. Саме їх використовували, зокрема, під час розмінування селища Довгеньке на Харківщині. Там піротехніки виявили чимало вибухівки та ще й залишене росіянами мінне поле.

"Там було встановлено приблизно 200 протитанкових мін. Їх треба зривати по черзі за допомогою мінного трала. Встановлюємо його на інший бік від міни, в жодному разі нічого не підіймаємо та не беремо до рук, відходимо, робимо ривок на себе та падаємо. Після "здьоргування" потрібно зачекати приблизно 30 секунд, адже завжди є ризик того, що запал виявиться із затримкою, — розповів виданню "АрміяInform" воїн-теробороновець окремої бригади Сил тероборони ЗСУ, що розміновувала Довгеньке.

Здьоргування ТМ-62 мінним тралом / Фото: АрміяInform

За його словами, волонтери постійно передають його підрозділу мінні трали. Це обладнання зарекомендувало себе в роті набагато краще, аніж звичайні "кішки", адже є телескопічним.

"Коли знешкоджують міни, завжди є ризик того, що там буде той або інший сюрприз. Найпоширеніший — це підсунути під міну гранату Ф-1 чекою догори. Також дуже поширеною пасткою є, коли під протитанковою міною лежить маленька МЛ-7, так звана міна-пастка. При спробі її знешкодити, вона одразу підривається", — розповідає командир роти саперів.

У будь-якої вибухівки своя специфіка

У Довгенькому за 4 години безперервної роботи воїни-тероборонці зірвали безліч протитанкових мін, знайшли з десяток реактивних вогнеметів та побачили й зняли похапцем залишені окупантами розтяжки.

Сапери кажуть, вибухівка, до якої для активізації прикріплена непомітна з першого погляду дротина, дуже небезпечна.

"Розтяжка - це часто досконала, витончена, майстерно встановлена "смерть", - зазначають у Міжрегіональному центрі гуманітарного розмінування та швидкого реагування. - Помітити цей тонкий дріт чи рибальську волосінь майже неможливо, а ініціювати - дуже легко. Як правило, розтяжка зливається з рослинністю та поверхнею землі. Розтяжка не завжди натягнута, як струна. Вона може й вільно висіти, чи бути приєднана до якогось рухомого предмету - дверей, вікна, гілки тощо".

Іноді для встановлення розтяжок використовуються гранати Ф1.

Граната Ф-1 / Фото: ДСНС

"Маса гранати - близько 600 грамів, з якої близько 60 грамів вибухової речовини - тротилу. Оливково-сірий корпус робить її малопомітною серед рослинності. Водночас цей боєприпас має досить великий розльот уламків - близько 100 метрів і всі ці характеристики роблять її дуже популярною для встановлення розтяжок або обладнання пасток, - зазначають в ДСНС. – Дуже небезпечна протипіхотна міна ОЗМ-72 "Жаба" або "Відьма". Вона встановлюється вручну в ґрунт і часто теж на розтяжку. При спрацюванні міна вистрибує на висоту 90-110 см і вибухає. У цей час розлітаються уламки корпусу та 2400 разючих сталевих елементів. У радіусі 30-50 метрів шансів вижити або не отримати тяжких каліцтв дуже мало".

Не менше небезпечні, за словами саперів, і ті боєприпаси, які з якоїсь із причин своєчасно не розірвалися.

Так, зокрема, наприкінці січня на Північній Салтівці у Харкові працівники ДСНС виявили такий касетний боєприпас. Касета вмерзла в землю і вивезти її для знешкодження було неможливо, тож рятувальники ухвалили рішення підривати її на місці виявлення.

Іще одним дуже небезпечним предметом є снаряд гранатомета, що вчасно не вибухнув, так званий постріл ВОГ-25. У Міжрегіональному центрі гуманітарного розмінування зазначать, побачити його в навколишньому середовищі досить складно.

Постріл ВОГ-25 / Фото: ДСНС

"Це одна з найнебезпечніших знахідок на місці бойових дій та військових позицій. Вибухонебезпечний предмет масою близько 300 грамів містить близько 40 грамів вибухової речовини. Розмір має зовсім невеликий - довжина - близько 12 см та діаметром - 3-4 см. Тому в навколишньому середовищі його помітити вкрай важко. Боєприпас, який вистрелив, але не вибухнув - нестабільний, тому може вибухнути від найменшого дотику", - говорять сапери.

Для автомобілістів чималу небезпеку становлять протитанкові міни. "Якщо людина наступить на неї, боєприпас не спрацює, він реагує лише на велику важку техніку. Водночас, щоб міна вибухнула, не обов’язково потрібна така важка машина, як танк чи БТР, досить і звичайного легкового автомобіля", - зазначають вибухотехніки.

Боєць ЗСУ Євген Гришко з Харкова говорить, щоб вберегтися від вибухівки перш за все потрібно самому бути відповідальним та обачним.

"В учєбці нам говорили, що протитанкові міни людині не страшні й хлопці потім подекуди "розважалися" стрибаючи на такій штукенції. Так, вона розрахована на важку техніку, але ж не треба забувати, що більшість з цих вибухівок виготовлені ще за Царя Панька, а це додає їм небезпечності, то навіщо ж так ризикувати, - розповідає боєць. – До речі, в учєбці нас також вчили не ставити розтяжки, бо це – злочин. Така пастка може дуже жорстоко поранити чи вбити не лише людину, а й, наприклад, звіра".

Приклади мінувань / Фото: ДСНС

Водночас росіяни не гребують такими методами. За даними очільника ДСНС Крука, сапери дуже часто виявляють міни-пастки, подвійне замінування, розтяжки та навіть саморобні вибухонебезпечні предмети.

Кілька днів тому про подібну небезпеку мешканців громади попереджав голова Вільхуватської сільської військової адміністрації Євген Шаповал. Він опублікував у Фейсбук світлини майже непомітних на перший погляд замінувань у траві, які вдалося вчасно виявити на території громади.

"У лісосмугах регулярно знаходимо ось такі "подарунки" від окупантів. Будьте надзвичайно уважні й утримайтесь від відвідування лісових насаджень та інших місць потенційної мінної небезпеки", - прокоментував світлину Шаповал.

Водночас, у ДСНС говорять, українські піротехніки, розміновуючи Україну, стали взірцем роботи для своїх колег у інших країнах. "Досвід наших піротехніків наразі вже чималий, балти та поляки просять навчити їх цієї роботи", - зазначає очільник ДСНС України.

Робота сапера / Фото: ДСНС

Читайте також: Врятувати захисників: Навіщо волонтери з усієї України скуповують тисячі пакетів з хімічною речовиною