Харчі та вода швидко стали дефіцитом: Нацгвардієць розповів моторошні деталі про оборону Маріуполя

Повномасштабна війна застала гвардійця з позивним "Цербер" за місяць до звільнення в запас, вже у перші дні він був на "Азовсталі".

Про події у Маріуполі очима безпосереднього учасника тих жахливих подій розповіли в Східному оперативно-територіальному об'єднанні Національної гвардії України, передає "Думка".

"Мені лишалося 30 днів до звільнення у запас, коли почалося повномасштабне вторгнення. Прокинулися по тривозі, але спочатку не повірили, що все це дійсно може відбувалося. За два дні ми були вже на "Азовсталі" — останньому форпості. Але потім нас відрядили до "Азова". Ми підвозили снаряди артилерії. Через півтора-два тижні боєкомплект закінчився, і я пішов добровольцем на "нуль" моя перша позиція була у центрі Маріуполя за Драмтеатром" — розповідає кулеметник "Цербер".

Як розповіли в НГУ, гвардієць був на позиції також тоді, коли по Драмтеатру, де ховалося щонайменше півтисячі цивільних, російські окупанти нанесли авіаудар. Тоді Маріуполь зазнавав ударів з неба, моря та суші у режимі "нон-стоп"

За словами "Цербера", спочатку було навіть неясно, де прилетіло.

"Тоді були не тільки лобові атаки, намагалися брати в кільце, заходили вночі. Через щільну забудову стрілецькі контакти були на відстані 10-20 метрів. Було дуже багато російської авіації, артилерії. О 7.00 розпочиналися у них артилерійські обстріли. Потім після цього йде техніка: два-три танки, виходять на позиції, і вистрілюють свій боєкомплект до кінця, після цього виходять їхні БТР, і так само все вистрілюють. І після цього йде піхота. Я бачив мобілізованих з "днр” і "лнр”. Двічі бачив чеченців, вони йшли та просто підганяли мобілізованих, щоб вони йшли вперед. Мобілізовані, були одягнуті дуже легко, і дуже просто екіпіровані. Три магазини та один в автоматі. Каски з Другої Світової війни й білі пов’язки. Хтось, взагалі, у всьому цивільному", - згадує боєць.

Він каже, що харчі та вода швидко стали страшним дефіцитом, спроби їх дістати часто завершувалися смертю. Гвардійці отримували сухпаї, медикаменти, але постійно втрачали їх під завалами та в пожежах, і при цьому намагалися ще й ділитися з цивільним населенням.

28 березня "Цербер" отримав поранення.

"Танк пролетів дуже швидко перехрестя, пішов на розворот і відпрацював по будівлі, де ми були. Це була стара будівля ДОСААФ, ми були на третьому поверсі. Хлопці відразу відреагували, мене витягли з під завалами. За пів години мене вивезли, але я постійно втрачав свідомість. Півтори доби пробув на "Азовсталі". О півночі прийшов начмед з "Азова". Нас знеболили, дали теплі ковдри. 31 березня о шостій чи сьомій годині ми вилетіли гелікоптером. Доки ми летіли я чув якийсь удар незрозумілий та багато диму, постійно у вікно бачив стовпи наші. Ми летіли наскільки низько, що ніби торкалися землі. Коли ми вже прилетіли, приїхало дуже багато "швидких". Я не знав, де я. Але там була дуже добра тітонька, її звали Надія, здається. Вона спитала чи знаю я номер телефону рідних, я маму набрав, просто сказав: "Алло, мамо! Привіт я живий! І вона якось відразу зрозуміла, що я в Дніпрі", - поділився спогадами кулеметник.

Як зазначили в НГУ, сьогодні бригада Нацгвардії "Азов”, де служить "Цербер", проводить масову рекрутингову кампанію, щоб звільнити українську землю від російських окупантів.

Як раніше повідомляла "Думка", по всій території країни триває набір до "Гвардії наступу". Рекрутинг добровольців розпочався 2 лютого. Всього по Україні формують 6 бригад НГУ, одну бригаду - поліції й одну бригаду прикордонників. Охочі проходити службу в штурмових бригадах мають звернутися до центрів надання адміністративних послуг.

Формування бригад не є мобілізацією і відбувається виключно на добровільній основі з мотивованих і фізично здорових громадян у віці від 18 років. Всі бригади будуть забезпечені найновішим обладнанням і військовою технікою, а добровольці пройдуть індивідуальне навчання, злагодження в межах підрозділів.

Читайте також: Як вступити до "Гвардії наступу" в Харківській області: Детальна інструкція