Двічі "вбитий”: Харківський гвардієць, втративши ногу, знову планує повернутися на службу

Боєць нацгвардії з позивним Клим розповів про два полони, майже смерть та чому хоче навіть без ноги повернутися на службу.

Історію бійця розповіли у Східному оперативно-територіальному об'єднанні НГУ, передає "Думка”.

Як повідомили в об'єднанні, Клим до військкомату прийшов 24 лютого 2022 року. Уже 25 лютого отримав зброю. Кілька місяців стояв на блокпостах у Харкові, а наприкінці квітня прийшов командир батальйону, вишикував стрій і повідомив, що набирають добровольців на Донбас, на Луганськ. За словами бійця, зголосився він і ще троє хлопців.

Далі були Золоте, Комишуваха. Ближні бої, знищення ДРГ. Потім знову перекинули на Слобожанщину. Боєць жаліється, що з Удів окупанти втекли, ще до заходу НГУ. А далі був Соледар.

"Прибувши до Соледару ми майже одразу зайняли позицію на залізничному переїзді, неподалік вокзалу. І через два дні надійшов наказ нашому командиру взводу виділити чотирьох людей і відправити на укріплення позиції, яка знаходилась у триповерховій бетонній будівлі”,- згадує Клим.

За його словами, він разом з побратимом зайняли позицію на 3 поверсі, двоє інших - на другому.

"Майже одразу, десь через пів години почався штурм. Спочатку був обстріл з РПГ, один хлопець загинув одразу, і потім виходить так, що я залишився один, тому що, хлопці, які були на другому поверсі, думали, що ми усі "200", бо бачили вбитого Сергія, думали, що і я також, тож зв’язалися по рації та попросили дозвіл на відхід”, - говорить гвардієць.

Він залишився на третьому поверсі заблокований та почав відстрілюватися.

"Один відважився зайти до мене в кімнату із ліхтариком, і по променю світла я міг визначити, де він знаходиться, в який бік пішов. Я вискочив і "задвохсотив" його, в трьох метрах від мене він був. Якось бездумно вони штурмують з ліхтарями вночі”, - каже Клим.

Він додає, що потім окупанти почали погрожувати: "ми тебе усе одно викуримо звідти", "здавайся, або здохнеш".

Потім росіяни почали закидувати увесь "мотлох” до кімнати, усі меблі, що на поверсі були та два колеса полетіло, облили бензином і підпалили.

Климу довелося вибирати, або згоріти живцем, або стрибати.

"Я стрибнув, але зламав ногу, впавши на шифер. Трохи відлежався і проповз метрів 300, дістався якогось яру, доволі великий, з людський зріст, і по яру доповз до бетонного містка, і нарвався на "секрет". Вискочив орк, взяв на мушку, ну я хоч і без зброї, але здаватися не хотів, вирішив, що нехай краще застрілять, і підвівся. Він хоч і кричав, щоб я не рухався, "руки на землю”, але коли я підвівся, то біля голови випустив чергу з автомата, і я інстинктивно впав і вже не рухався — сил не було”, - згадує військовий.

Далі йому вдягли мішок на голову та притягли до якогось хутора.

"Вони вирішили задушити мене, накинули мотузку на шию, спиною до нього я лежав, і почали душити, а я знесилений був, одразу вирубився і вони подумали, що "задвохсотили", а насправді я відійшов”, - розповідає Клим.

Коли він опритомнів, то заповз до розбитого будинку, перев'язав поранену ногу.

"Добу провів там і вже ближче до вечора наступного дня я прокинувся і побачив через вікно криницю неподалік, метрах в 30 від мене і на ній відро стоїть. На колінах підповз, зубами підчепив відро, скинув, в ньому було трохи води з кіркою льоду і я встиг кілька ковтків зробити”, - говорить гвардієць.

Тут його знову побачили російські військові. Далі були дві доби у підвалі з пораненням, потім лазарет для військовополонених, шпиталь в Луганську, де ампутували частину ноги через гангрену.

А потім - обмін і 31 січня боєць повернувся до своїх.

Попри свою історію, Клим після лікарні хоче повернутися на службу: "Перемогти головне, не можна, щоб орки правили нами, цього дозволити не можна. Чим під ними жити, то краще здохнути. Планую в майбутньому продовжити службу. Мотивує – ділитися досвідом, хочу вивчитись на інструктора і допомагати хлопцям виживати”.

Читайте також: Харківські бійці збили ворожий "Орлан-10” з автоматів: Кадри з фронту