Суд виправдав "силовика", обвинуваченого в співпраці з окупантами на Харківщині

Диканівський районний суд Полтавської області визнав невинуватим, виправдав та звільнив з-під варти В’ячеслава Олександровича Артюхова.

Про це повідомив "Харківський антикорупційний центр", передає "Думка".

Артюхова підозрювали у колабораційній діяльності (ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України). Пізніше справу перекваліфікували за ст. 111-2 КК України (пособництво державі-агресору).

Спершу слідство вважало Артюхова "керівником народної міліції Шевченкового", пізніше обвинувачувало в тому, що з квітня до червня 2022 року чоловік добровільно надавав росіянам адреси учасників АТО, осіб, які були проти окупації, а також допомагав облаштовувати блокпости. Крім того, слідчі вважали, що він пропонував місцевим мешканцям посередницькі послуги у розв’язанні питань із окупаційними "керівниками".

Крім цього, тоді в підозрі зазначалося, що з березня по травень 2022 року Артюхов у формі збройних сил російської федерації зі стрілковим озброєнням як "керівник народної міліції" у Шевченковому допомагав окупантам розшукувати поліцейських, щоб схилити їх до переходу на бік окупантів.

У цей же період, за даними слідства, Артюхов допомагав росіянам облаштовувати блокпости.

Активісти "ХАЦ" зазначили, що людина з таким ПІБ із Шевченкового значиться серед співзасновників ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Шевченківське", а раніше була власником та директором харківського ТОВ "Дакс-Агро".

За даними судового реєстру, також людина з таким ПІБ працювала в українській міліції. Чоловік отримав звання майора, але в 2011 році його звільнили з правоохоронних органів за перевищення службових повноважень.

За даними аналітичної системи YouControl, у 2016 році Артюхов заснував аграрне підприємство, що проіснувало менше року. У 2018 році він подавав декларацію кандидата на посаду оперуповноваженого ГУ НП у Харківській області.

Артюхов був затриманий у Шевченковому 14 вересня 2022 року. У нього вилучили службове посвідчення співробітника окупаційної "міліції". Чоловік заявив про невинуватість і сказав, що не довіряє показам свідків, адже в нього з ними були конфлікти.

Крім цього, Артюхов заявив, що правоохоронці застосовували проти нього незаконні методи ведення досудового слідства, а саме погрози, фізичний та моральний тиск тощо.

Адвокат Артюхова намагався кілька разів оскаржити запобіжні заходи у виді перебування під вартою, а також поставити під сумнів кваліфікацію судді та прокурорів.

Прокурор просив для Артюхова 12 років позбавлення волі.

Чоловік себе винним не визнав та заявив, що є патріотом і завжди чинив лише на користь інтересів України, а його затримання відбулося внаслідок неправдивих звинувачень.

Крім того Артюхов вказав, що був затриманий без правових підстав 10 вересня 2022 року, хоча протокол складений лише 14 вересня. Також заявив, що під час затримання був побитий працівниками поліції.

Захисник Артюхова наголосив, що у суді встановили проукраїнську позицію обвинуваченого, який під час окупації селища надавав прихисток громадянам, які цього потребували, співав українські пісні, носив українську форму, висловлював своє невдоволення окупантам, внаслідок чого піддавався неодноразовому побиттю.

Після деокупації селища у приміщенні, яке займала окупаційна поліція, знайшли "грамоту" від 1 травня 2022 року на ім’я Артюхова, "подяку" від 16 червня 2022 року, трудовий договір без зазначення номера та дати, а також виписку із наказу окупаційної адміністрації від 27 червня 2022 року про розірвання трудового договору.

Були допитані близько 30 свідків. Місцеві поліцейські свідчили, що Артюхов 9 березня 2022 року погрожував їхньому колезі.

Також свідки заявили, що Артюхов разом з сином спілкувались із російськими військовими.

Сам Артюхов пояснював, що з поліцейським, якому він нібито погрожував, мав неприязні стосунки і той мав причини його обмовити. Він говорив, що дійсно погрожував опоненту розправою, коли прийде нова влада, але мав на увазі українську, оскільки вважав, що поліція уже перейшла на бік окупантів.

Декілька свідків повідомили, що бачили поблизу двору Артюхова автомобілі з надписом "Z", а в кафе матері обвинуваченого жили російські військові.

Артюхов спростовував інформацію, що віддав кафе своєї матері російським солдатам для проживання та харчування, оскільки воно було розграбоване і пошкоджене від початку окупації.

Також були показання одного з чоловіків про розмову з сином Артюхова, який повідомляв йому, що треба йти в новостворену поліцію і начебто його батька призначать керівником відділку поліції в окупації. Крім того, свідок вказував, що бачив Артюхова у чорному одязі, схожому на той, що носили поліцейські.

Один із мешканців селища розповів, що Артюхов допомагав йому домовитися з окупантами вивезти зерно. Також цей мешканець бачив у Артюхова чорну форму з шевронами російської армії.

За показаннями свідків захисту, Артюхов мав проукраїнську позицію, ходив лише в піксельній українській формі, співав українські пісні, посаду поліцейського в окупаційній владі не займав. Постійно конфліктував з окупантами, за що його двічі побили.

Крім цього, свідки захисту повідомили, що рідний брат Артюхова дійсно працював в окупаційній поліції, але він проживав окремо від Артюхова.

Суд розцінив як припущення показання свідків обвинувачення і вважає, що обвинувачення забезпечуються суперечливими і сумнівними доказами, а будь-яких інших об`єктивних доказів провини Артюхова не надано.

Грамоту, "подяку" і трудовий договір визнали недопустимими доказами через процесуальні порушення. Крім цього, прокурор не довів, що вони видані та підписані саме представниками окупаційної влади.

Читайте також: Коригувальницю ракетних ударів по Харкову засудили до 11 років тюрми