До позицій ворога 70 метрів: Як сапери з Харкова проривають "лінії Суровікіна"

Оглядачі стверджують, що російський окупаційний контингент, зокрема, на півдні збудував так звану "лінію Суровікіна", що складається з суцільної смуги мінних загороджень глибиною до кількох кілометрів, "зубів дракона" та окопів. Аналогічні лінії, однак меншого масштабу, росіяни збудували і на сході України. Такі загородження вкрай важко долати піхоті, тому, на жаль, літній контрнаступ поки що не приніс бажаної деокупації північного Причорномор'я.

Без інженерних військ, які сьогодні, 3 листопада, відзначають своє професійне свято, не відбувається жодного піхотного контрнаступу чи оборонних дій як на півдні, так і на сході України.

Сапер Національної гвардії України Сергій із позивним "Харциз" працює на Бахмутському напрямку та переконаний, що росіяни нічим не переважають Сили оборони України, крім кількості. Боєць відкидає думку про те, що російські інженерні війська на голову вищі за рівнем підготовки. "Ні, я не думаю, що так можна сказати. Але масштаби – так, у них більші. Їх більше, більше засобів у них для роботи. Це те, що я бачив. Працюють вони непогано", - говорить сапер.

Фото: Думка

Гвардієць додає, що росіяни створили серйозні лінії оборони з мінними полями. Для прориву ліній оборони можуть використовувати як дистанційні засоби розмінування (наприклад, установка УР-77 або "Тропа"), так і роботу саперів. Робота саперів у деяких місцях є вкрай небезпечною. Зокрема, в районі Кремінної на Луганщини до позицій окупантів – близько 70 метрів. "Між нашими позиціями і позиціями противника було в деяких місцях 70 метрів. Ми їх бачили, а вони бачили нас. І як саперу висуватися за лінії своїх позицій? Ми працювали лише вночі. На жаль, втрати у нас були", - констатує "Харциз".

30-річний командир інженерно-саперного взводу говорить, що росіяни не мають особливої тактики мінування, яка би значно відрізнялася від української. Різниця полягає лише у значній кількісній перевазі їхніх засобів. Також вони часто встановлюють мінні пастки.

"У них навіть випускається державою, їхнім Міністерством оборони та ГРУ, довідники, як нетрадиційно встановити міну. Тобто закопати протитанкову міну глибше, підкласти на неї щось, щоб її складніше було знайти. Пластикову міну взагалі важко знайти, а якщо її ставлять нетрадиційно, знайти її практично неможливо. Металошукач її не знайде, а сапер не вгадає на якому сантиметрі площі в гектар, або на якому сантиметрі дороги в 5 км буде там міна лежати, тому це дуже складно", - говорить він.

Фото: Думка

Найчастіше некваліфікований піхотний сапер росіян може підкладати під міни гранати чи саморобну вибухівку, часто протитанкові міни роблять фугасами, встановлюючи в керованому стані. Кваліфіковані сапери окупантів роблять саморобні вибухові пристрої, модифікують підривачі, застосовують електронні засоби підриву тощо. Крім цього, у росіян є так звані "штатні засоби маскування", що випускаються у промислових масштабах. Це чохли на протипіхотні міни, в тому числі направленої дії. Міна в чохлі не потребує додаткового маскування, тому що ці чохли розроблені на різні місцевості та пори року.

Росіяни досі використовують в основному радянські міни. Із сучасного у них є пластикова протитанкова міна ПОМ-3, яку встановлюють дистанційно за допомогою касетного боєприпасу.

Боєць говорить, що найбільше задоволення йому доставляє, коли на міні підривається російський танк. "Мені більше за все підірвані танки ворожі доставляли задоволення, - сміється "Харциз". – Дуже багато танків було знищено за цей період. Але більше 95% було знищено після того, як вони наїхали на міни. На мої теж. Не дарма я там повзав у тому болоті під дощем".

Фото: Думка

На сьогодні Харківська область визнана однією із найбільш замінованих в Україні. А Україна – в цілому однією з найбільш засмічених мінами країн. "Харциз" погоджується, що на розмінування території Харківської області підуть десятиліття.

Утім, гвардієць не втрачає оптимізму. Він знає, що українські сапери кожного дня підвищують свою кваліфікацію та стають більш умілими.

Читайте також: "Загинули цілі родини": Гроза – найкривавіший російський теракт у Харківській області