Гроші ворогові не дістануться. Як готувалися до війни банки в Харкові

Банки постійно критикують. За черги та хамство співробітників, за довгі процедури та незрозумілі документи, за регулярні та наполегливі спроби працівників нав'язати якісь додаткові платні послуги. А боржники, котрі взяли кредити, взагалі вважають працівників банку ворогами. Але реальність така, що без банківської системи існування та життєдіяльність держави та сучасної людини неможливе.

Під час повномасштабної війни робота банків, тобто оперативне та безперешкодне переміщення грошей, стає критично та життєво важливим. І закономірно банківська система стає першочерговою ціллю ворога, а у разі окупації відділення банків стають пріоритетними цілями для ворога.

Незважаючи на наявність майже у кожного платіжних інструментів, що дозволяють оплачувати товари та послуги онлайн, обіг готівки залишається значним. А вся готівка зберігається у відділеннях банків та в банкоматах. Кількість грошей в окремо взятій фінансовій установі залежить від обставин та відповідного обладнання. Усі відділення та філії банків мають сейфи. Але тільки ці сейфи різні, мають різний ступінь сертифікації та захисту. Є суперсучасні сейфи з високим ступенем захисту, а в деяких банках все ще використовують сейфи часів Радянського Союзу.

Залежно від сертифікації обладнання, банку та охоронної системи у відділеннях на постійній основі може зберігатися від десятків тисяч до десятків мільйонів гривень. Але, залежно від обставин, абсолютно в будь-якій установі може одноразово виявитися дуже велика сума, наприклад, під якісь заздалегідь замовлені виплати. Є також філії, в яких обслуговуються переважно юридичні особи, підприємці. І там у сейфах, за замовчуванням, зберігаються величезні суми готівки. А ще деякі філії, обладнані сучасними надійними сейфами, можуть працювати як банківські сховища та акумулювати значні суми.

Пограбування

Звичайно, завжди було багато охочих заволодіти такими коштами. Грабіжники, злочинці – це, звісно, не регулярна ворожа армія. Але захист від них також передбачений. Найпростіша і найвідоміша – це так звана "тривожна кнопка", тобто прихована кнопка для подачі сигналу тривоги. Може перебувати з внутрішньої сторони робочого столу, у прихованому місці, але з легким доступом для касира, або на підлозі, для натискання ногою.

Після натискання такої кнопки протягом трьох-п'яти хвилин повинна з'явитися "група швидкого реагування". Причому, залежно від статусу банку, ця група може складатися із співробітників поліції, співробітників приватної охоронної фірми або працівників служби безпеки самого банку.

Цікаво, що підхід до використання тривожної кнопки в різних банках відрізняється. Так, у банках з іноземним капіталом наголошують, перш за все, на безпеці персоналу та відвідувачів, і заохочують виклик охорони, навіть якщо є сумніви, відвідувач "виглядає підозріло" або поводиться агресивно. Але в основних великих банках за необґрунтований виклик "тривожної групи" можна отримати догану та серйозний штраф.

Ще одним простим і дієвим засобом під час пограбування є "сигнальна пачка" або, як називають її самі співробітники, "лялька". Це звичайна на вигляд пачка грошей у банківській упаковці, яка завжди лежить на виду в касира і її можна побачити відвідувачу через скло. Але якщо її підняти або просто зрушити з місця, також спрацює сигнал тривоги. Тобто у разі нападу касиру треба лише торкнутися цієї пачки. Система оповіщення з "лялькою" досить ефективна, але в деяких банках від неї негласно відмовляються – часто співробітники викликали охорону з необережності.

У Харкові не так часто відбуваються пограбування банків, але все ж таки таке трапляється. Так, останнє вдале пограбування за "класичною схемою", тобто через операційну залу, було здійснено 9 лютого 2010 року. О 17:24 двоє озброєних зловмисників увірвалися до відділення банку на вулиці Данилевського. Погрожуючи вогнепальною зброєю, змусили співробітників віддати їм гроші з каси, після чого втекли.

Війна

Є багато історій про те, що під час Другої світової війни співробітники фінансових установ рятували гроші. Тоді директиви були чіткі: "народні" гроші не тільки не повинні дістатись ворогові, а й мають повернутися в обіг, у фінансову систему країни та працювати на оборону та перемогу.

Зараз інструкції на випадок війни простіші: гроші не повинні дістатись ворогові, їх треба знищити чи зіпсувати.

За інформацією, отриманою від співробітника одного з найбільших банків України, інструкції на випадок війни існують у банку ще з 1950-х років минулого сторіччя. Тобто, певна система дій для співробітників банку у разі загрози окупації існувала завжди, але про існування подібних інструкцій майже ніхто не знав.

В одному з банків, що має радянське минуле, згадали про ці інструкції у середу, 23 лютого 2022 року, за день до початку війни – навряд чи це просто збіг. Кожне відділення відвідали співробітники СБ (Служби безпеки банку) і привезли... зеленку.

Саме розчин зелені діамантової з усними інструкціями: запас зеленки повинен знаходитися в безпосередній близькості від сейфа з грошима, а в разі загрози захоплення необхідно відкрити сейф і вилити вміст флаконів із зеленкою в сейф на гроші і спробувати зіпсувати якнайбільше банкнот. Дешево, ефективно і явно "по-радянському".

Приблизно такі ж інструкції отримували співробітники та інших банках, лише використовувати пропонували спеціальні барвники. До речі, і службовцям банку, і звичайним громадянам у разі виявлення банкнот, забруднених зеленкою або іншою фарбою, необхідно негайно повідомити про це правоохоронні органи. Також від співробітників потрібно не чинити опір (цікаво, враховуючи, що 99% службовців банків це жінки) у разі захоплення відділення озброєними людьми.

Справжній випадок. Навесні 2022 року у відділення банку на Олексіївці увійшли кілька озброєних чоловіків у військовій формі. Молода та недосвідчена касирка, запанікувавши, встигла зіпсувати близько п'ятдесяти тисяч гривень – усе, що було на її робочому місці. Чи покарали її за це, чи заохочили за пильність, історія замовчує.

Крім готівки, у кожному відділенні банку також знаходиться велика кількість банківських карток, які були раніше замовлені клієнтами. Ці картки ще не активовані, але вже прив'язані до певних рахунків, і на кожній картці може бути велика сума, а активувати таку картку можна через банкомат. Тому за інструкцією у разі захоплення банку після сигналу тривоги всі неактивовані карти у відділенні деактивуються з центрального офісу.

Після загального колапсу перші відділення банків у Харкові почали працювати через місяць після початку війни. Співробітники виходили лише за власним бажанням! На свій страх та ризик, а ризик був реальний. На даний момент, якщо якась фінансова організація опиняється в десятикілометровій зоні від лінії бойового зіткнення, цій організації рекомендують евакуацію. А в березні 2022 року одне з відділень на Салтівці працювало лише за п'ять кілометрів від лінії фронту.

Співробітники банків надавали неоціненну допомогу харків'янам у той важкий період. На підтвердження тому – довгі черги у кожному з небагатьох відкритих відділень.

Читайте також: Витверезники або лікарня: куди забирають з вулиць харків'ян, що випили.