Главный архитектор Харькова Антон Коротовских: Новое жилье должно быть до пяти этажей и с инфраструктурой

Після звільнення з посади головної архітекторки Тетяни Поліванової у березні 2025 року 30 травня відбулося призначення на вакантну посаду. Новим головним архітектором Харкова став колишній директор Департаменту архітектури Харківської ОВА Антон Коротовських. Це важлива посада для Харкова, адже місто регулярно потерпає від ворожих обстрілів, тому потребує сміливих та новаторських рішень.

Про те, які пріоритетні напрямки для роботи визначив головний архітектор Харкова, яких змін потребує генеральний план міста, як можна розв’язати проблемні питання озеленення, збереження культурної спадщини та щільної забудови, яким може бути майбутній науковий парк у Харкові та чому великі торгівельні майданчики мають знаходитись за містом, в інтерв’ю виданню "Думка" розповів директор Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, головний архітектор Харкова Антон Коротовських.

Які профільні питання Ви плануєте закрити першочергово на посаді?

- Першочергово – це аналіз ситуації, яка зараз відбувається в місті після прильотів, після відбудови одночасно. Друге – це вирішення питання з самочинним будівництвом. Дуже велика проблематика по "червоних лініях", які перетинають людські будинки, що в подальшому унеможливлює приватизацію або отримання права власності. Третє питання – це робота з пам'ятками архітектури, збереження нашої пам'яті, нашої культури. Також одне з питань – це оновлення містобудівної документації, а саме Генерального плану. Генеральний план – це основа розвитку міста. Саме в цей час у розробці Генерального плану бере участь фундація Нормана Фостера. Тому ми в цьому напрямку будемо плідно рухатись.

Що планується змінити в Генеральному плані? Які виявили недоліки наразі?

- Наразі за три тижні важко сказати про якісь недоліки, але як мешканець можу сказати, що недоліків не так багато – є нюанси, які просто потрібно зв’язати між собою. Як усім людям, хотілось би більшого озеленення, зручної інфраструктури: як велоінфраструктури, так і дорожньої інфраструктури. Ну і в принципі, продовжувати розвиток IT-кластерів. У такому русі.

Як на сьогодні Ви оцінюєте архітектурний ландшафт Харкова? Які його переваги та недоліки?

- Архітектурний ландшафт Харкова насичений та різноплановий. Його переваги – це сформована інфраструктура в минулому столітті, а саме дорожня інфраструктура, така як метрополітен, інфраструктура підприємств, лікарні, школи. Усі ці заклади добре пов'язані між собою і в цілому творять місто. Що стосується недоліків, то, на мою думку, це хаотична забудова від великого до малого, немає єдиної концепції й не було, мабуть, у ті часи. Наразі з цим питанням будемо плідно співпрацювати з фундацією Нормана Фостера

Чи побачимо ми єдину концепцію міста в Генеральному плані?

- Так, щодо обмеження поверховості, щодо благоустрою прилеглої території – обов'язково. Якщо ми кажемо про нове будівництво, то обов'язково поруч із ним – відповідні зелені місця необхідної площі для обслуговування цих будинків та парковки.

Які об'єкти є пріоритетними для реконструкції в місті?

- У пріоритеті – підтримка життєдіяльності міста, а саме енергозабезпечення, тепло, вода, газ, електропостачання. Другий пріоритет – надання послуг мешканцям, такі як лікарня, надання соціальних послуг, ЦНАПи. Третій пріоритет – це навчання за допомогою підземної інфраструктури, яка зараз розбудовується, а саме підземних навчальних закладів, ці послуги будуть надаватися повною мірою.

Чи існують плани щодо перенесення в підземні приміщення іншої інфраструктури міста?

- Усі ці заклади можуть мати подвійне призначення. У майбутньому це будуть коворкінги, місця для зустрічей, проведення заходів. Тому всі ці споруди можна розглядати як споруди подвійного призначення. На даний час, у війну, це відповідного профілю споруди. Після війни, звісно, будемо думати й розуміти, під що перепрофілювати ці приміщення.

Ви бачите Харків містом, де зберігають пам'ятки історії чи сучасним мегаполісом?

- Якщо я не помиляюсь, у Харкові близько 500 пам'ятників архітектури. І в принципі, центр – це теж історичний центр міста. Якщо брати до уваги досвід європейських країн, вони змогли поєднати старі центри та розбудувати навколо них сучасну архітектуру та інфраструктуру. Тому бачення в принципі схоже, тому що таким чином ми залишаємо свою пам'ять, культуру, і водночас розбудуємо вже сучасні речі.

Яким чином можна подбати про охорону культурної спадщини Харкова?

- Можна запропонувати підхід із різних сторін. Перший – це цифровізація. Мається на увазі виготовлення облікової документації на пам'ятки архітектури, а саме паспорти пам'яток, облікові документи. Сюди можна віднести також 3D-сканування, що наразі має значний попит. Це дійсно дуже потужний інструмент під час роботи з будь-якою пам'яткою. Якщо навіть виникає якась ситуація на кшталт прильоту або руйнації, у нас є 3D-модель, яка з точністю до сантиметрів відповідає тому, що було. Наступний етап роботи з пам'ятками – це консервація. Є об'єкти, на які витрачати кошти наразі не зовсім доцільно. Тому для того, щоб об'єкт зберігся, його доцільно законсервувати. Це мінімальні роботи, які дозволять цьому об'єкту дочекатися закінчення війни, і вже потім вирішити, що з ним робити. Третій етап – це реставрація. Це повний обсяг робіт з пам'яткою, коли ми проводимо всі роботи відповідно до того стану, який був до цього. Четвертий спосіб – це реновація: пристосування пам'ятки до тих потреб, які необхідні саме в цій будівлі.

Точиться дискусія про те, що далі краще робити із законсервованими пам’ятками: відновлювати чи зробити пам’ятку російської збройної агресії. Який з варіантів більш доцільний у Харкові?

- На мою думку, такі глобальні речі треба виносити в громадськість і чути загальну думку людей щодо кожного окремого об'єкта. Я кажу саме про великі об’єкти. Треба також обов’язково враховувати технічні потреби міста. Якщо ми розуміємо, що об’єкт, відповідно до сформованого Генерального плану, буде мати важливе призначення, ми будемо покладатися, в першу чергу, на містобудівну документацію, а, в другу чергу, вже долучати громадськість. Якщо ж ми кажемо про якісь культові об'єкти, що знаходяться в самому центрі міста, то це, звісно, тільки на розсуд громадськості. Якщо це дійсно буде потрібно.

Яка наразі ситуація з будівництвом ресторану біля гуртожитку "Гігант"?

- Якщо я пам'ятаю, за позовом прокуратури подані документи щодо заборони цього будівництва. Повною мірою є рішення суду про заборону на будівництво власнику і будь-яким іншим пов'язаним особам. На даний час це питання вирішується органами прокуратури.

Які заходи можна вжити задля запобігання схожих неправомірних будівництв біля культурних об’єктів у майбутньому?

- Якщо ми говоримо про нове будівництво, воно має відповідати оновленому Генеральному плану. Виходячи з цього, я не думаю, що виникатимуть схожі ситуації. Якщо ж навіть і будуть виникати, будемо звертатись до думки громадськості.

Скільки часу може піти на розробку нового Генерального плану? Коли він може бути оприлюднений?

- Дивіться, є розуміння концепції, над якою ми зараз працюємо, а є сама механіка розробки цієї документації, відповідно до чинних державних будівельних норм, та погодження з відповідними профільними організаціями. Казати зараз про закінчення його розробки або терміни, я думаю, буде некоректно, тому що все ж таки у нас триває війна. Звісно, усі побажання, усе, що зараз відбувається в місті, ми плануємо, моделюємо, будемо туди вносити, але коли наступить той час, коли можна буде це зробити, це буде зроблено одразу.

Яка ваша улюблена архітектурна пам'ятка в Харкові?

- Чайний будиночок. Думаю, усі його знають.

Чи можливо в Харкові побудувати пішохідну вулицю? Де саме?

- Пішохідну вулицю наразі можна зробити там, де це буде технічно можливо. Однак треба брати до уваги усі ці фактори: чи буде зручно тим людям, які живуть на цій вулиці, які офіси, об'єкти соціального обслуговування знаходяться поруч. Це дуже важливий фактор, тому що ми розуміємо, що зараз буде з'являтися дуже багато людей з інвалідністю, тому доступність для нас є пріоритетом. Це питання треба проробляти не так, що хтось хоче. На це повинен бути створений потужний аналіз потреб та можливостей. Наразі я не можу сказати, на якій це вулиці 100% задовольнить потреби і мешканців цієї вулиці, і людей, які бажають, щоб ця вулиця знаходилася в пішохідній зоні.

Але в найближчій перспективі будівництво пішохідної вулиці в Харкові можливе?

- Я думаю, це дуже доречно. У кожному місті є такі вулиці, і в них є свій, як то кажуть, "вайб".

Нещодавно була опублікована інформація щодо реконструкції у сквері біля "Вічного вогню" по вулиці Університетській. Що там планується реконструювати? Чи буде там оглядовий майданчик?

- Не відповім на це питання. Проєкт був замовлений, розроблений, була пройдена експертиза ще до мого призначення, тому, на жаль, не дам повну інформацію. Знаю, що ці роботи виконуються як протиаварійні, проти зсуву ґрунту. Більше про якісь технічні характеристики не можу зараз сказати.

Але оглядовий майданчик там має бути?

- Звісно. Це теж культове місце, де були випускні у всіх, я пам'ятаю. Тому, так, це місце має свою історію, атмосферу.

Як можна вирішити питання щодо озеленення Харкова?

- Я думаю ситуація вже почала виправлятися на краще. На минулій сесії депутатами міськради було прийнято рішення про затвердження Програми озеленення Харкова, де всі ці фактори вже враховані, де прописаний план озеленення починаючи від центру, закінчуючи Північною Салтівкою. Відповідно до цієї програми буде виконуватись озеленення. Відповідно, якщо ми беремо нашу містобудівну документацію, Генеральний план, то всі ці потреби ми будемо поєднувати між собою. Така програма вже є, і роботи в цьому напрямку вже розпочаті.

Чи є дані про те, скільки дерев у Харкові можуть висадити цього року?

- Ні, такої статистики я вам не скажу.

Яким чином можна підвищити інклюзивність Харкова найближчими роками?

- Тут є два всесвіти. Перший всесвіт – це інклюзія громадських будівель і споруд, там, де власниками будівель є комунальні заклади або органи державної влади. Де це технічно і реалістично зробити, тому що, відповідно до чинних норм, під час надання медичних або соціальних послуг є необхідність отримання відповідних дозвільних документів. Тобто такі будівлі або приміщення повністю повинні відповідати чинним стандартам безбар'єрності. Тут є важелі впливу під час реконструкції таких громадських будівель.

Якщо ми кажемо про комерцію, тут, на жаль, відбувається повний хаос. Люди роблять те, що їм зручно. Ніхто не вважає за потрібне зробити вхідні двері не 80 см, а метр двадцять, щоб було зручно всім. На жаль, у рамках економії деякі люди повністю нехтують усіма чинними нормами. У цьому напрямку буде важко, але з цим можна боротися. Є профільний департамент у Харківській міській раді, який наразі опікується цим питанням, проводить аналіз усіх цих споруд, приміщень, також багатоповерхових будинків. Так що в цьому напрямку є рух.

Є також третій момент – інклюзивність не як пандус. Усі ми звикли ототожнювати безбар'єрність з пандусом. Але ж, у першу чергу, це наука, вивчення якої дітям потрібно прививати змалечку, щоб вони розуміли, що воно таке, і потім жили з цим і повчали всіх інших. Цим питанням у всьому цивілізованому світі опікуються змалечку. У нас це питання завжди якось проходило повз, але за останні, мабуть, два роки ми значно просунулися в цьому напрямку, Навіть по місту видно, що відбувається. Тому я вважаю, що ми теж на правильному шляху. Але цю інклюзивність, безбар'єрність треба розпочинати ще зі школи, садочку, і привчати людей до цих потреб.

Чи можливе повернення 26-го трамвайного маршруту по вулиці Весніна? Чи доцільне таке повернення?

- Щоб доцільно було повернути цей маршрут, треба, у першу чергу, зробити аналіз потреби цього маршруту. А аналіз потреби можливо буде зробити тільки після закінчення бойових дій, щоб правильно прорахувати кількість людей, яка повернеться та матиме попит на цей маршрут. Тому казати про це на даному етапі дуже важко через необхідність аналізу потреб.

Чи планується в найближчій перспективі розширення та розвиток харківської велоінфраструктури?

- Це дуже важлива історія з велоінфраструктурою. Минулого року, якщо я не помиляюсь, була прийнята програма з відповідними маршрутами. Не можу зараз сказати, на якому етапі знаходяться ці маршрути, тому що не доходив ще до цього. Але в поєднанні з містобудівною документацією все це буде робитись разом.

Чи плануєте Ви на посаді головного архітектора Харкова залучати громаду до обговорення ключових питань розвитку міста?

- Обов'язково, так. Звісно, так. З минулої роботи можу сказати, і дуже багато громадських діячів це можуть підтвердити, що з ними обговорювалось дуже багато речей. Така ж практика буде і тут.

Як у перспективі можна боротись з проблемою хаотичної та щільної забудови в Харкові?

- Стратегія розбудови житлового фонду – питання двояке, тому що ми розуміємо, що зараз у місті дуже багато будинків, які розпочали будівництво і зупинилися. Деякі інвестори зупинили свої роботи. Залишати в місті скелети з бетону теж не дуже гарна ідея, тому, в першу чергу, потрібен аналіз того, що вже збудовано, і після цього можна вже планувати щось інше. Я не думаю, що є сенс будувати багатоповерхівки з дев’ятьма або десятьма поверхами. Треба переходити на європейський рівень: це повинні бути максимум 5 поверхів з великими дворами, з підземними паркінгами, які будуть спорудами подвійного призначення, якщо ми говоримо про безпеку. Тому розбудову нового житла я бачу тільки малоповерхову, до п’яти поверхів.

Чи можливо обладнати безпечними укриттями старі будинки?

- Як архітектор можу сказати, що з підвалів нічого безпечного ми не зробимо 100%. Обстеживши самостійно по всій області більше тисячі об'єктів із 2022 року, побачивши на власні очі, які пошкодження завдають авіабомби, різні ударні елементи, сказати, що можна щось переобладнати в наявному будинку – ні. Це досить небезпечно, нічого гарного не буде, і вартість такого переобладнання буде дуже-дуже висока. Тому однозначно треба казати про будівництво споруд для обслуговування якоїсь частини мікрорайону або декількох груп будинків. Також ми повертаємося до споруд подвійного призначення, які зараз використовуються для навчання, а надалі зможуть стати спорудами для захисту мешканців мікрорайону.

Але ж вони мають бути в близькості до будинків?

- Є відповідні норми та стандарти, але ви ж розумієте, що ми не зможемо поруч з кожним будинком будувати підземний бункер та поєднувати їх між собою підземними переходами. Це технічно неможливо. На жаль, досвід Ізраїлю ми теж в наших наявних будинках не можемо застосувати. Дуже важка історія, але ми можемо будувати окремо розташовані споруди для обслуговування певного сектору.

Фонд Нормана Фостера планує побудувати науковий парк у Харкові. Із чого він буде складатися?

- На території "Барабашово" планується побудувати таке собі "місто в місті" з повністю відокремленою розвинутою інфраструктурою та із застосуванням сучасних технологій. Для того, щоб ми називали це містом, там повинен бути наявний ряд соціально-культурних об'єктів, які будуть обслуговувати мешканців цього маленького міста. Тому ми автоматично розуміємо, що це лікарня, школа, садок, відповідні магазини, для надання якихось послуг державні органи, маленькі заклади.

Коли приблизно можливе відкриття наукового містечка?

- Плани зараз розробляються фундацією Нормана Фостера. Це я вам точно можу сказати. Планування йде, після нього це все необхідно буде приводити до наших чинних норм. Однак зараз пріоритет у міста все ж таки трохи інший – це збереження життєдіяльності міста. Але треба мріяти, треба визначатися, що будемо робити далі. Це теж, я вважаю, один із пріоритетів подальшого розвитку нашого міста.

Із будівництвом наукового парку для харків’ян зникне такий торгівельний майданчик, як "Барабашово". Чи можлива альтернатива для нього на інших локаціях міста?

- Скажу свою власну думку. За останні роки ми всі побачили, як продажі вийшли в онлайн. З початком ковід, навіть не з початком війни, усі продажі пішли в онлайн. Це дуже зручно як для власників цих мереж, так і для покупців. Такі майданчики повинні бути, але вони повинні бути, як у цивілізованому світі, за межами міста. Це повинні бути комплекси, куди людина вранці приїхала, поставила машину і пішла гуляти. Там і поїла, і відпочила, і придбала те, що їй потрібно, і ввечері повернулася. Це можливо тільки за містом. У межах міста ці майданчики не є доречними, доцільними.

Яким ви бачите Харків за п'ять років?

- Високотехнологічним містом, зі збереженою культурною спадщиною.

Читайте також: Популяризатор урбаністики Павло Храмов: Архітектори кажуть, як можна було на Леваді побудувати оце лайно