Кровна помста Кадирова: Що це означає для російських еліт

Причина помсти – нібито замовлене вбивство Кадирова. Реальна причина – як буде поділена компанія Wildberries, один із найбільших маркетплейсів у РФ.

1. Керімов свого часу прямо натякнув, що цю компанію йому пообіцяв особисто Путін. А це означає, що вирішення цього питання було прямою гарантією Путіна.

2. Перестрілка в центрі Москви, коли чеченці вбили двох охоронців-інгушів, не призвела ні до яких міжетнічних сутичок. Більше того, після цих подій відбулася зустріч "старійшин" інгушів та чеченців (очолював Делімханов). Суть цієї зустрічі звелася до звинувачень інгушів у порушеннях шаріату та до ритуальних заяв про мир. Простіше кажучи, Кадиров переводив вже тоді бандитські розбірки в русло мусульманського права.

3. Заява про кровну помсту – це спроба перебити "слово Путіна" "традиційними звичаями", які є частиною пакту між Путіним та Кадировим.

4. Кадиров демонструє оточенню і російським елітам, що він не може програти, навіть якщо він протистоїть Путіну. Просто так здатися – означає, що далі роль чеченців в "охоронному бізнесі" по всій Росії буде падати. Треба віддати належне Кадирову – він знайшов формат, який не прямо підставляє Путіна. Адже він апелює не виключно до понятійних речей, а загортає їх в традиційні проторелігійні конструкції. І, тим самим, виводить з-під прямого звинувачення Путіна.

5. Звичайно, з точки зору імператора, всі ці кадирівські конструкції є все-таки ультиматумом. І Путін прекрасно розуміє, що всі чекають на його реакцію. Також усі знають стиль Путіна, який тягне час, перш ніж щось вирішувати. Але варто нагадати: еліти тільки почали забувати, як Путін, давши слово не вбивати, убив Пригожина. І тут є нова історія – Путін пообіцяв Wildberries Керімову і (не) може захистити його. Путін має одночасно захистити Керімова і "задовольнити" Кадирова.

6. Власне від того, як він поступить, залежатиме його репутація як імператора, людини, яка вирішує все без оглядки на умовності. Раніше в таких випадках він завжди карав обох. Правда, ступінь покарання був різним. Класичний приклад: судовий процес Сєчін проти Улюкаєва. Улюкаєва посадили, Сєчін залишився керівником "Роснєфті", але втратив впливи.

7. Тут ситуація складніша: Путін не може не покарати Кадирова, але як це зробити без втрати статус-кво в Чечні, незрозуміло. Тому це початок серіалу. Довгого, але який обов'язково завершиться або втратою впливів Кадирова, або повтореннями демаршів від ряду менш впливових, але не менш нахабних гравців. Багато в чому це повторення 90-х, тільки на новому етапі розвитку і при більш сильній, але й більш корумповані державі.

8. Є ще один важливий аспект. Після того, як Патрушева понизили в статусі, в Росії зник інститут "координатора" силовиків, і тепер всі вони напряму підпорядковуються Путіну. А значить, вони координуються спорадично і ситуативно. А така свобода дій має з часом привести до певних дисбалансів в репресивній (щодо економічних, а не політичних гравців) системі.

Джерело – фейсбук Вадима Денисенка

Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали у розділі "Блоги" несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".