Біполярка за день не лікується: що відбувається з позицією США

Головне не видавати бажане за дійсне. Всередині адміністрації Білого Дому як було, так і залишається дві протилежні лінії. Одні – як, наприклад Держсекретар Рубіо – вважають, що приходить момент, коли Росію можна дотиснути до реальних перемовин. Інші – як наприклад, віце-президент Венс – вважають, що чорт з нею, з тією Україною, головне – випрацювати глобальні баланси. І в цих балансах головною є не Україна, а Росія.

Хто в цій битві умів переможе – судити зарано. Трамп настільки неочікуваний в своїй геополітичній еквілібристиці, що не відомо, з якої ноги він встане завтра. Тому казати, що від вчора ми отримали абсолютно прогнозованого партнера, який до цього хворів біполяркою, - це поспішний висновок.

Час покаже – чи будуть дії.

Бо законопроєкт про 500% мита як лежав в Конгресі, так і продовжує лежати, питання надання антибалістичних ракет як вирішувалось в авральному порядку, так і вирішується. Хоч усім у світі (сподіваюсь) вже очевидно, що капітуляції України в найближчій перспективі не буде. За жодних умов.

Але це не привід розслаблятися. Навпаки, нинішні технологічні тренди треба посилювати, успішні кейси – масштабувати, порядок щодо мобілізації та структурування війська – наводити. Бо хто б не сидів у Білому Домі, скаженого сусіда може зупинити тільки сила і більша організаційна спроможність, ніж у наших ворогів.

Лупаймо сю скалу.

Джерело – фейсбук Віктора Шлінчака

Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали у розділі Блоги несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".