Чи можуть зниклого безвісти військовослужбовця оголосити померлим через два роки: що говорить закон

Такі твердження викликають занепокоєння, адже йдеться не лише про долю близької людини, а й про юридичні наслідки для всієї родини.
Особливо актуальним це питання є для Харківщини, де через тривалі бойові дії та окупацію частини територій багато сімей досі не мають достовірної інформації про долю своїх рідних.
Чи справді закон передбачає автоматичне оголошення військовослужбовця померлим? З якого моменту обчислюються встановлені строки та чи зобов’язані родичі звертатися до суду? Особливості законодавства та судової практики роз’яснює юрист Харківського осередку ГО "Захист Держави" Євген Іванісов.
Зниклий безвісти — не означає загиблий
Насамперед необхідно розмежовувати статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та юридичний факт смерті.
Відповідно до українського законодавства, особою, зниклою безвісти за особливих обставин, вважається людина, місцеперебування якої невідоме у зв’язку, зокрема, зі збройним конфліктом або воєнними діями.
Однак такий статус не є підтвердженням загибелі.
Навіть якщо військовослужбовець не виходить на зв’язок протягом кількох років, це саме по собі не означає, що він помер.
Як пояснює юрист Харківського осередку ГО "Захист Держави" Євген Іванісов, тривала відсутність інформації про людину не може автоматично прирівнюватися до встановлення факту її смерті.
Для цього законодавством передбачені окремі правові процедури, кожна з яких має відповідні підстави та юридичні наслідки.
Звідки взявся строк у два роки?
Підстави та строки оголошення фізичної особи померлою визначені статтею 46 Цивільного кодексу України.
Закон справді передбачає можливість оголошення людини померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, якщо вона зникла у зв’язку з такими обставинами.
Проте принципово важливо розуміти: цей строк обчислюється не від дати зникнення військовослужбовця, а від дня закінчення воєнних дій.
Водночас законодавство допускає можливість оголошення людини померлою раніше з урахуванням конкретних обставин справи, але не раніше ніж через шість місяців.
Важливе роз’яснення щодо застосування цієї норми надала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22.
Відповідно до викладеної правової позиції, шестимісячний строк обчислюється від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі людини або від дня події, внаслідок якої могла настати смерть, якщо вона відбулася поза територією активних бойових дій.
Таким чином, для застосування відповідних положень законодавства мають значення не лише строки, а й конкретні обставини зникнення військовослужбовця.
Чи можуть військовослужбовця автоматично оголосити померлим?
Ні. Українське законодавство не передбачає автоматичного оголошення людини померлою лише через те, що минуло шість місяців, два роки або інший період часу.
Якщо смерть людини не підтверджена та не зареєстрована у встановленому законом порядку, питання її оголошення померлою вирішується судом.
Під час розгляду справи суд оцінює обставини зникнення, наявні документи та докази, які можуть свідчити про ймовірну загибель людини.
Євген Іванісов звертає увагу, що сам по собі тривалий період відсутності зв’язку не є достатньою підставою для ухвалення такого рішення. Кожна справа потребує індивідуального розгляду та належного обґрунтування.
Отже, навіть після спливу передбачених законом строків рішення про оголошення людини померлою не ухвалюється автоматично.
Чи зобов’язані родичі звертатися до суду після двох років?
Ще одне поширене побоювання стосується нібито обов’язкового звернення родини до суду після спливу певного строку.
Насправді законодавство України не встановлює такого обов’язку.
Родичі зниклого безвісти військовослужбовця не зобов’язані подавати заяву про оголошення його померлим лише через те, що минуло два роки або інший визначений період.
Таке звернення є правом, а не обов’язком.
Водночас перед початком судової процедури важливо оцінити її можливі наслідки. Адже рішення про оголошення людини померлою може впливати на майнові, спадкові та сімейні права.
Саме тому Євген Іванісов рекомендує родинам попередньо отримати юридичну консультацію та з’ясувати, чи є підстави для звернення до суду в конкретній ситуації.
Визнання безвісно відсутнім та оголошення померлим: у чому різниця?
У повсякденному спілкуванні ці поняття нерідко ототожнюють. Проте з юридичного погляду вони мають принципово різне значення.
Визнання фізичної особи безвісно відсутньою означає, що суд встановлює відсутність відомостей про її місцеперебування протягом визначеного законом часу.
Таке рішення не підтверджує смерть людини.
Натомість оголошення фізичної особи померлою є окремою судовою процедурою, яка породжує юридичні наслідки, подібні до наслідків встановленої смерті.
Зокрема, це може стосуватися відкриття спадщини, припинення шлюбу та інших правовідносин.
Окремо слід враховувати, що статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, також має самостійне правове регулювання і не є тотожним судовому визнанню людини безвісно відсутньою.
Тому перед оформленням документів або зверненням до суду необхідно чітко розуміти, яка саме процедура застосовується та які наслідки вона матиме.
Чи припиняється розшук військовослужбовця через кілька років?
Тривала відсутність інформації про місцеперебування людини сама по собі не є підставою для припинення її розшуку.
Порядок здійснення розшукових заходів та підстави їх припинення визначаються законодавством України.
Отже, сплив двох або більше років від дня зникнення військовослужбовця не означає, що його пошук автоматично припиняється.
Це особливо важливо розуміти родинам, які протягом тривалого часу очікують на інформацію про своїх близьких.
Які юридичні наслідки може мати оголошення військовослужбовця померлим?
Рішення суду про оголошення людини померлою має суттєві правові наслідки.
Воно може впливати на спадкові правовідносини, сімейний статус, оформлення документів та окремі питання соціального забезпечення членів родини.
Водночас порядок призначення і припинення виплат залежить від їхнього виду, правових підстав та конкретних обставин справи.
Тому не можна стверджувати, що оголошення військовослужбовця померлим автоматично призводить до однакових наслідків для всіх родин.
Юрист Євген Іванісов наголошує на необхідності індивідуального правового аналізу перед зверненням до суду. Особливо це стосується сімей, які отримують передбачені законодавством виплати у зв’язку зі зникненням військовослужбовця.
Важливо заздалегідь з’ясувати, які права зберігаються, які можуть змінитися та які документи необхідні для їх реалізації.
Що потрібно знати родинам зниклих безвісти захисників?
Найважливіше — українське законодавство не передбачає автоматичного оголошення військовослужбовця померлим через два роки після зникнення.
Сплив певного строку сам по собі не підтверджує смерть людини та не створює для її родичів обов’язку звертатися до суду.
Кожна ситуація потребує окремого правового аналізу, особливо якщо військовослужбовець зник під час активних бойових дій.
Родинам не варто ухвалювати юридично значущі рішення під впливом чуток або неперевіреної інформації.
Насамперед необхідно з’ясувати обставини зникнення, перевірити наявні документи та отримати роз’яснення щодо можливих правових наслідків.
Як підкреслює Євген Іванісов, доки доля людини залишається невідомою, сам по собі час не може бути доказом її загибелі.
Родини зниклих безвісти військовослужбовців можуть отримати безоплатну юридичну допомогу в Харківському осередку ГО "Захист Держави". Фахівці допомагають розібратися з оформленням документів, соціальними виплатами, судовими процедурами та захистом прав членів сімей військовослужбовців.
Звернутися за консультацією можна за адресою:
- м.Харків, майдан Свободи, 4.
- Графік роботи: понеділок — п’ятниця, 10:00–17:00.
- Телефон: +38 (066) 004-13-99.
Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали у розділі Блоги несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".