Корупція, швидкість та "стиль": чому Харків – у лідерах зі смертності у ДТП

За вересень 2026 року у Харкові та Харківській області сталося 297 ДТП, з яких 70 – із постраждалими. Загинуло 13 людей, травми отримали – 86.

З початку року зареєстровано 2446 ДТП, що на 21% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Серед них – 529 ДТП із постраждалими. Загинуло 83 громадян, травмовано 701 особу, серед них загинуло 5 дітей, 81 дитину поранено, та 16 пішоходів.

Кількість жертв автомобільних аварій настільки велика, що мимоволі змушує згадати статистику загибелі мирних жителів внаслідок російських обстрілів. В окремі місяці кількість загиблих у дорожньо-транспортних пригодах порівняно з кількістю жертв ворожих ударів. Зрозуміло, що подібне порівняння не означає, що ці трагедії рівнозначні за своїми причинами та обставинами.

На тлі жертв війни проблема залишається в тіні, хоча йдеться також про людські життя. Ситуація не пояснюється виключно військовим становищем та складнощами життя у прифронтовій зоні. Висока смертність на дорогах Харкова завжди була серйозною проблемою.

Це лише кілька смертельних ДТП у нещодавній історії Харкова:

• 2 травня 2008 року. Трагедія на Полтавському Шляху біля Південного вокзалу. Загинули шестеро людей: четверо дорослих та двоє дітей – дев'ятирічний хлопчик та п'ятирічна дівчинка.
• 2 лютого 2016 року. Зіткнення швидкої допомоги з маршрутним автобусом загинули троє людей.
• 10 липня 2016 року. Зіткнення поліцейського Toyota Prius із автомобілем "Москвич". Загинули два пасажири "Москвича".
• 27 грудня 2016 року. Автомобіль Toyota зіткнувся із ВАЗ-2102. У машині ВАЗ знаходилася восьмимісячна дитина, яка загинула на місці. Водій автомобіля помер у лікарні наступного дня.
• 6 січня 2017 року. Аварія із шістьма загиблими під Чугуєвом.
• 14 вересня 2017 року. Аварія із трьома загиблими на проспекті Гагаріна.
• 18 жовтня 2017 року. Трагедія на вулиці Сумській. Загинуло шестеро людей, ще шестеро отримали травми.
• 21 жовтня 2020 року. Загибель співробітника ДСНС та його п'ятнадцятирічної доньки.
• 7 листопада 2020 року. Наїзд на пішоходів на проспекті Науки, на острівці безпеки було травмовано чотирьох людей.

Кожна публікація про смертельну дорожньо-транспортну пригоду, після викладу обставин та перерахування жертв, закінчується стандартними "причинами пригод":

• Перевищення швидкості. Саме перевищення безпечної швидкості руху поліція Харківської області називає основною причиною ДТП із постраждалими.
• Виїзд на зустрічну смугу та небезпечні маневри. Обгін у забороненому місці, спроба проскочити перед зустрічним автомобілем, різка перебудова або втрата керування під час маневра підвищують ризик лобового зіткнення.
• Наїзди на пішоходів. Пішоходи – найуразливіші учасники дорожнього руху. Зіткнення навіть на порівняно невеликій швидкості може призвести до тяжких травм.
• Управління автомобілем у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Уповільнена реакція, погіршена концентрація уваги, помилкова оцінка відстані та швидкості, зниження здатності передбачати наслідки власних дій та ризиковані рішення.
• Порушення на перехрестях та недотримання дистанції часто призводять до зіткнень.
• Усі ці причини зразково правильні. Але ті, хто роками їздить дорогами Харкова та області, вважають їх лише наслідком. А першопричиною називають корупцію, яка роками процвітала в системі підготовки водіїв.

Переважна більшість водіїв, які їздять дорогами міста та області, пройшли через корупційну "карусель" отримання прав. Автошкола: "можна навіть не з'являтися", тест з теорії у приміщенні сервісного центру МВС: "сиди, тільки не чіпай мишку, за тебе все дадуть відповідь", дві черги на складання іспиту з водіння: окремо "принципові" та ті, хто "за сало".

Після таких "іспитів" виходили новоспечені водії із сумнівними знаннями та зі стійкою зневагою до Правил дорожнього руху та законів взагалі. Ще у процесі "навчання" прищеплювалося чітке розуміння: за гроші можна вирішити все. З цих обставин склався типаж сучасного водія зі своєрідною манерою та культурою водіння.

За повідомленнями в соцмережах, сьогодні підхід у навчанні водінню змінився, претенденти на отримання омріяних прав на керування автотранспортом іспити складають самі (переважна більшість). Але такий позитивний водій – новачок, виїжджаючи на дорогу, просто змушений приймати манеру водіння та взаємодії, яку десятиліттями створювали ті, хто здавав за сало. І так само зневажати правила, закон та його представників – щоб пересуватися дорогами, треба їздити "як усі".

Своєрідна манера керування харківських автомобілістів навіть має власну назву – "харківський стиль".

"Харківський стиль водіння" – це стійкий локальний мем та загальний вираз серед українських автомобілістів, що описує динамічну, непередбачувану, а часом відверто агресивну та хаотичну манеру керування автомобілем.

У водійському середовищі жартують, що на тлі харківського трафіку навіть "індійські тук-туки" видалися б взірцем дотримання Правил дорожнього руху. Освоювати "харківський" стиль водіння спеціально та усвідомлено не потрібно. Достатньо якийсь час поїздити Харковом так само, як їздять усі, а потім опинитися за кермом в іншому місті. І ось там, на власний подив, можна виявити, що ти вже цілком відбувся адепт "харківського стилю".

"Харківський стиль" це:

• Ігнорування рядності та "гра в шашки".
• Перебудова без попередження, різкі маневри з крайнього лівого ряду до правого і навпаки.
• Їзда у мертвих зонах.
• Багато водіїв грішать тим, що "висять над душею", рухаючись рівно у сліпій зоні сусіда потоком.
• Проїзд на "дуже рожевий".
• Старт за секунду до зеленого або проліт перехрестя на червоний, що вже спалахнув.
• Паркування "де захотів".
• Залишити машину на аварійці у другій смузі жвавої вулиці, заблокувавши рух – класичний елемент місцевого колориту.
• Імпульсивність та поспіх.
• Прагнення будь-що обігнати, підрізати або "покарати" іншого учасника руху. Повільність на світлофорах або невпевнені перебудови швидко викликають невдоволення інших учасників руху. Нерідко неадекватні маневри роблять авто з уже видимими вм'ятинами на кузові.

"Всі проти всіх"

На дорогах Харкова агресивна поведінка давно стала звичною нормою. Причому не лише для водіїв, а й для пішоходів. Тут діє правило: "Воюють усі!". Водії з водіями: власники престижних іномарок із власниками старих авто ("тазиками" та "коритами"); електромобілів ("батерійки", "кавомолки") з власниками авто на двигунах внутрішнього згоряння ("трактористами"); всі водії недолюблюють водіїв таксі (таксюків); водії легкових за будь-якої нагоди конфліктують з водіями вантажних авто; усі, хто пересуваються на чотирьох колесах зневажають тих, у кого коліс менше – самокатники, мотоциклісти, скутеристи, велосипедисти, називаючи їх цинічно "хрустиками" за вразливість у разі аварії; і абсолютно всі власники транспортних засобів, що рухаються дорогами, дружно ненавидять пішоходів, а пішоходи відповідають їм щирою взаємністю, причому водій, який щойно вийшов з машини, автоматично стає пішоходом і відразу починає так само не любити всіх водіїв.

Такі особливості дорожнього руху пояснюють тим, що Харків – це величезний мегаполіс із складними розв'язками, широкими проспектами, такими як Аерокосмічний, Науки чи вулиця Клочківська та величезною кількістю затяжних перехресть. Швидкості тут традиційно вищі, ніж у багатьох інших містах України, що у поєднанні з культурою "поспішиш – усіх підріжеш" та породило цей феномен.

Ситуація з безпекою на дорогах найближчим часом навряд чи зміниться. Напевно, для того, щоб зберегти життя наших співгромадян і навести лад на дорогах, треба посилювати покарання за порушення Правил дорожнього руху. Це питання час від часу порушується у Верховній Раді.

Парламентарії розглядають час від часу ініціативи, що передбачають підвищення відповідальності за небезпечне водіння та введення системи штрафних балів. У Верховній Раді розглядалися два основні законопроекти про посилення відповідальності за порушення Правил дорожнього руху та перевищення швидкості, зареєстровані влітку 2026 року, але обидва не пройшли під час голосування.

Але й одними каральними заходами проблему не вирішити. Можна підвищувати штрафи, позбавляти прав і посилювати покарання, проте все це буде малоефективно, поки сервісні центри не випускатимуть лише дисциплінованих та законослухняних водіїв. Коли таких учасників дорожнього руху стане більшість, а на наших дорогах стане безпечніше.

Також читайте: Телефонне шахрайство. Нові технології та перевірені способи обману