Харківський бізнесмен Войтенко: Хайп на тему моєї поїздки роздмухують штучно, щоб дискредитувати батька

30-річний Олександр Войтенко – харківський аграрний бізнесмен, власник та генеральний директор приватного сільгосппідприємства "Шарівка", що займається рослинництвом та тваринництвом.

Чоловік минулого тижня став фігурантом журналістського розслідування "Української правди" про українських політиків та чиновників, які під час війни оселилися на Лазурному березі – "Батальйон Монако-2". Журналіст Михайло Ткач написав, що Войтенко – син голови Красноградської РДА Харківської області – на новому автомобілі Mercedes-Maybach був у Монте-Карло і зовсім не з гуманітарних питань. У свою чергу, користувачі соцмереж розкритикували харківського бізнесмена за надмірну марнотратність і нібито неправомірний виїзд за кордон.

Виходячи з суспільного резонансу, "Думка" звернулася до фігуранта скандалу за коментарем. В інтерв'ю Олександр Войтенко пояснив, як виїхав за кордон, чим займався в Європі і чи завозив через КПП "Тисобеч" з угорського боку кордону елітні брендові товари на десятки тисяч доларів, ще й вимагаючи відшкодування податків.

Чи дійсно ваш автомобіль Mercedes-Maybach потрапив до розслідування Михайла Ткача?

- Так, це мій автомобіль. Але тут треба зазначити, що автомобіль куплений і зареєстрований підприємством, яке мені належить, і де я директор.

Майбах Олександра Войтенка / Скрін

Хто був за кермом автомобіля у Монако?

- Я був за кермом.

Коли купили автомобіль? Чи можете ви підтвердити джерела доходів?

- Договір на купівлю автомобіля було підписано у серпні 2021 року. Частина оплат за автомобіль пройшла 2021 року, частина – вже 2022 року. Автомобіль куплено за кошти, отримані від основної діяльності підприємства. Куплений він за безготівковим розрахунком, а значить, абсолютно прозоро. Вартість автомобіля – у районі 7 млн грн, з яких до бюджету підприємство заплатило 1,43 млн грн податків.

При цьому я хочу наголосити, що жодними пільгами, преференціями, правилами "нульового розмитнення" підприємство не користувалося. Податки заплачені до бюджету в повному обсязі, на що є всі підтверджуючі документи, які я готовий надати як вам, так і шановному журналісту Михайлу Ткачу. Якщо, звичайно, він хоче реально розібратися в цьому, а не переказувати те, що йому хтось повідомив. Я завжди поважав і поважаю роботу журналістів, у тому числі й "Української правди", і дуже добре ставлюсь до всіх. Але в цьому випадку, як на мене, були допущені неточності. І хтось спеціально їх на мене спровокував.

Якщо є бажання, я запрошую Михайла Ткача відвідати Харківщину, відвідати моє підприємство, зрозуміти, як живе аграрій сьогодні, як ми працюємо в умовах війни, поспілкуватись із трудовим колективом, з жителями громади, з військовими. Я не хочу зараз піаритися, мені це не потрібно, я не політик: як і скільки я зробив всього під час війни. Але якщо Михайлу буде цікаво показати своїй публіці реальну інформацію, я завжди радий, будь ласка.

Олександр Войтенко / соцмережі

Договір на покупку автомобіля був підписаний у серпні 2021 року, а коли він був вам поставлений?

– У червні цього року. Там була така ситуація: автомобіль прийшов буквально за кілька днів до війни до Польщі. Усю війну він там простояв і стояв би досі, якби мені не передзвонили з автосалону і не сказали, що треба ухвалювати рішення. Але у разі відмови від автомобіля майже всю передоплату було б втрачено.

Під час війни я його не купував би. Але через те, що до війни був договір, до війни проведено частину оплат, у мене вже не було просто виходу. Я його вже купив.

Скільки податків ви сплатили під час реєстрації автомобіля?

– 284 тис. грн ми заплатили до Пенсійного фонду, ми можемо надати всі документи і вам, і Михайлу Ткачу особисто. Я піднімав усі ці цифри через резонанс і увагу громадськості до цієї ситуації.

Ви користувалися пільгами під час постановки автомобіля на облік?

- Без (пільг – ред.). Сумарно за весь автомобіль 1 млн 430 тис. грн податків сплачено до державного бюджету. Це ПДВ, це постановка на облік, Пенсійний фонд і всі інші оплати.

Як ви поїхали за кордон?

– За кордон я виїжджав офіційно, був там 10 днів. Відвідав при цьому низку міст, а не весь час був у Монако, довкола якого виник цей резонанс. У Монако я був кілька днів.

Олександр Войтенко на полі з урожаєм / соцмережі

Як же ви змогли виїхати, ви є військовозобов'язаним чоловіком призовного віку?

- Я займаюся гуманітарною допомогою із самого початку війни. І я як волонтер, як людина, яка допомагала військовим (я не політик, я ніде цього не афішую, я веду непублічне життя), мав офіційне право від підприємства виїжджати за кордон, привезши при цьому гуманітарну допомогу. Я роблю це постійно. Моє підприємство перші три місяці війни, коли ще з-за кордону не було в таких обсягах ні грошей, ні гуманітарної допомоги, повністю підтримувало громаду, де знаходиться підприємство. Ми безкоштовно роздавали людям, м'ясо, молоко, борошно. Це робота, яку я веду на постійній основі з перших днів війни і досі. Тож з гуманітарних питань я мав право виїхати.

Але ж везти гуманітарну допомогу з Монако нелогічно, це дуже дорога країна!

- Я не сказав, що я їздив по гуманітарну допомогу. Все це штучно створюється. Я казав, що їздив з питань гуманітарної допомоги. Що це означає? Низку товарів я мав подивитися особисто, якість їх, як вони застосовуються, чи підійдуть вони, і вирішити при цьому низку логістичних питань: як це все доставити на Харківщину, як це все доставити військовим. Я не казав, що їздив своєю машиною за гуманітарною допомогою. Все, що я возив, возив вантажною машиною. На своїй машині, звісно, я не возив гуманітарну допомогу.

І в Монако, наголошую, я був лише кілька днів. Цілей у моєї поїздки було дві. Перша – це гуманітарні питання, про які я сказав. Друга мета – це питання бізнесу. Сьогодні внаслідок війни та блокування портів ми переживаємо дуже непрості часи. Експорт сільгосппродукції або неможливий взагалі, або можливий за цінами, набагато нижчими за собівартість. Моє завдання як керівника підприємства реалізувати продукцію за більш-менш адекватною ціною, бо від цього залежить і збереження робочих місць, і збереження трудового колективу, і виплата зарплат, і підготовка до нового агросезону.

Зокрема, в Монако я мав дві зустрічі з експорту сільгосппродукції. При цьому всім хочу зазначити, що весь час з початку війни я перебуваю в Україні. Підприємство працює, жоден день ми не припиняли роботу. Ми працювали навіть в умовах, коли лінія фронту, а ми на Харківщині знаходимося, була дуже близька до нас. Але ми виконували та виконуємо зобов'язання перед усіма контрагентами та людьми, які у нас працювали. Я маю на увазі, ми - це підприємство.

Я не хочу піаритися та розповідати про соціальне значення агробізнесу зараз чи про важливість тієї гуманітарної допомоги, яку я доставляв та доставляю, але я хочу, щоб не було спекуляцій на тему тієї ж вартості автомобіля. Ми ж із вами, на щастя, живемо не в Радянському Союзі. Я працюю, підприємство працює, сплачує всі податки і має право витрачати свої чесно зароблені гроші. Наголошую, легально витрачати, не користуючись, як деякі, правилами "нульового розмитнення". Ми легально працюємо, легально все робимо та маємо право легально витратити свої чесно зароблені гроші.

Олександр Войтенко на кордоні / Фото: Михайло Ткач

Як тоді, на вашу думку, з'явилися фото з вами на кордоні?

- Мене це також здивувало. Мені про це нічого не відомо. На фотографіях, які опублікували з кордону, справді я під час проходження митного огляду. Хто, як і навіщо це робив, мені невідомо.

Чи справді ви купували дорогі товари вартістю кілька тисяч доларів та вимагали відшкодування податків?

- Ні! Дорогі речі я не купував, хоч можу собі це дозволити. Я офіційно небідна людина, я щороку здаю декларації, до чого, до речі, всіх закликаю. І не бачу нічого ганебного в тому, що людина витратить свої чесно зароблені гроші. Але зараз війна! Дорогі та брендові речі мені не потрібні. Зараз я сконцентрований на роботі свого підприємства, на допомозі громаді, на підготовці до нового агросезону, на допомозі військовим. Зараз маю інші завдання, мені дорогі речі не потрібні.

Поряд із цим я бачу, як у пресі спеціально розставляються штучні акценти у спробах зробити з мене образ якогось мажора. Я повторюся, працюю з 17 років. Все, що я маю, я заробив сам. Все абсолютно! Я ніколи не був мажором, не є ним і ніколи точно не буду, це вже 100%.

Тобто ви не завозили в Україну товарів від Louis Vuitton, Hermes тощо?

- Я не купував, звісно! Я вже дав відповідь на це запитання. Я можу собі це дозволити, але вони мені зараз не потрібні. Куди мені ходити? На підприємство? На ферму? У поле в них їхати? Навіщо мені зараз такі речі? Це взагалі неактуальне зараз питання для мене і, я думаю, для всіх.

Ви вимагали на кордоні якогось відшкодування податків за покупки?

- Ні звичайно! 100%.

Політикою займаєтесь? Можливо, плануєте балотуватись?

– Ні, політикою я ніколи не займався. Я сьогодні займаюся улюбленою справою – це бізнес. Я бачу в цьому перспективу, бачу всі можливості реалізувати себе в житті. На сьогоднішній день жодних політичних амбіцій у мене немає.

Олександр Войтенко / соцмережі

Із чим пов'язана така увага до вас? Чи є недоброзичливці?

- Я завжди думав, що їх немає, тому що в принципі нічого поганого в житті нікому не робив. Але у світлі останніх подій виявилося, що вони є. Ви ж бачите, який хайп на цій темі намагаються зробити колишні політичні постаті із колишньої ОПЗЖ?

Прізвища назвете?

- Я не буду. Вони штучно роздмухують всю цю ситуацію, щоб підірвати довіру до влади, дискредитувати владу в районі, у регіоні, у всій країні. Я впевнений, що метою всіх цих атак є не так я, як мій батько. Все це штучно створюється, щоб його дискредитувати. Сьогодні він працює на посаді голови районної військової адміністрації. І з першого дня війни перебуває на робочому місці, і, не побоюсь цього слова, на межі своїх фізичних і моральних сил все робить для перемоги України. Це робиться на його адресу, щоб його дискредитувати. Я підприємець, котрий легально заробляє гроші, а він чиновник. Штучно створюється у його бік ситуація. Я це так бачу. Тож недоброзичливці, на жаль, є, як виявилося.

Якщо є сумніви, я запросив Ткача, хай приїде та подивиться. Я щодня з 7:00 на роботі – welcome, ласкаво просимо, ми все покажемо, розкажемо. Документи, все, що треба, я надам. Далі реагувати на якісь політичні ігри – не в моїй компетенції, я надто зайнятий.

Насамкінець: вас можна вважати "бійцем "батальйону Монако"?

- Звичайно ж ні! Як цей ярлик може бути до мене застосовний, якщо я перебуваю в Харківській області? Зараз, коли ви мені дзвоните, я приїхав до своєї квартири в Харкові, хочу якісь речі забрати. Живу в Харківській області весь час, усю війну. Працюю щодня. Наскільки мені зрозуміло, "батальйон Монако" - це люди, які живуть під час війни там. Посил такий, як на мене. Я там не мешкаю. Я був там кілька днів, я вам відповів. Увесь час я перебуваю в Україні та працюю тут.

Читайте також: Ексголова фракції "Блок Кернеса" Кирило Кернес: Іде переділ влади у Харкові та області