Генштаб ЗСУ і Міноборони України після переходу війни у затяжну фазу стикнулися з браком бажаючих долучатися до Сил оборони. Для вирішення цієї проблеми долучилися як нардепи, які от-от мають розпочати друге читання нового мобілізаційного закону, так і фахівці-комунікаційники від військових.

Із лютого 2024 року по країні почали відкриватися нові рекрутингові центри, що покликані нівелювати страхи військовозобов’язаних від невідомості, що їх очікує після приходу на службу.

Про те, як працює механізм рекрутингового центру, про взаємодію центрів із ТЦК, а також про вакансії для харківських призовників в інтерв’ю виданню "Думка" розповів уповноважений представник Міноборони України з питань рекрутингу Олексій Бежевець.

Ви відкрили два рекрутингові центри в Харкові. Чому взагалі виникла необхідність відкривати рекрутингові центри по Україні?

- Два моменти. Перший – інформаційний. Ми розуміємо, що для багатьох людей, незважаючи, що в нас 11-й рік війни, Збройні сили і Сили оборони загалом – це "чорний ящик". Тобто там відбуваються якісь процеси, і всі розуміють, що туди потрапляють, як правило, тільки по мобілізації, тобто є якийсь елемент примусу. Відповідно, задача №1 – пояснити людям, як цей "чорний ящик" працює і що це не зовсім "чорний ящик", а насправді там є достатньо чіткі алгоритми. І це палиця з двома кінцями. Коли ми це пояснюємо і показуємо, це спонукає ці алгоритми ще й покращувати і робити їх дійсно ефективними.

Другий момент, він насправді, можливо, навіть перший – це про вибір і про можливість. Тобто є сумніви, є застереження, є страхи. Ми даємо інструментарій із цим попрацювати. Якщо не повністю вичерпати усі можливі варіанти невідомості майбутнього, то, як мінімум, знайти відповіді хоча б на низку питань, які більше дають можливість впевнено далі у житті рухатися. А невідомість під час війни – це перше, що насправді ламає кожного.

Зокрема, невідомість, де я буду служити, як я буду служити, а чи мене підготують, чи мене не відправлять непідготовленим туди, куди не треба, і я там незрозуміло чим буду займатися. Із цим усім і працюють рекрутингові центри насправді.

Фото тут і нижче: телеграм Харківської ОВА

Чому все це не зробити в уже існуючих ТЦК?

- У ТЦК є свої задачі. Вони достатньо об'ємні. Тому що, крім елементу, в тому числі рекрутингу (нагадаю, що у ТЦК так само є рекрутери, вони залучають людей на контракт, окремі офіцери з цих рекрутерів спеціалізуються на залученні молоді до вищих військових навчальних закладів), є велика соціальна робота. У ТЦК зараз маса задач. Соціальна робота – це з родичами, з цивільними, які стають на облік, знімаються з обліку. Багато-багато питань. Для того, щоб ці дві функції – інформаційна і про можливість вибору – зробити максимально чіткими і структурованими, виокремити, зосередити певні ресурси, масштабувати, тому це виходить із ТЦК. І в першу чергу, мабуть, щоб побороти певні страхи людей перед, власне, військовими, які тебе можуть мобілізувати, оскільки цей елемент мобілізації і десь примусу існує, він є невід'ємною частиною мобілізаційних процесів у державі. Це не тільки про людей, а й про економіку та все інше.

І соціологія. Ми, аналізуючи, що відбувається, побачили, що багато людей не ховаються. Вони свідомі, нормальні, вони уболівають за державу, вони донатять, вони волонтерять і так далі. Але, і це закладено, напевно, до сих пір на всьому пострадянському просторі, ми державі не віримо від слова зовсім. Ми десь віримо суспільству, десь віримо волонтерами, десь віримо громадянському суспільству. А до держави ми ставимося з підозрою. І коли людей опитують, чи ти готовий долучитися, готовий служити, багато з них каже, що в принципі так, але я хотів би розуміти, чи мене навчать, де я буду служити, на якій посаді буду служити, чи буде мій попередній досвід врахований, чи не запхнуть мене з 3 вищими освітами, чудовим бек-граундом виконувати зовсім невластиву мені роботу з людьми, яких я ніколи не знав, у іншому регіоні. На багато з цих питань можна спробувати відповісти як раз через ці рекрутингові процеси.

Кому підпорядковуються рекрутингові центри? Це Міноборони чи якась інша організація?

- У нас, скажімо так, асиметричний підхід до цього проекту.

Ну, ви військовий?

- Так, я військовий. Я офіцер Збройних сил. Чинний військовослужбовець.

Тож кому підпорядковуються рекрутингові центри? Це рекрутингове агентство, про пошук якого раніше заявляло Міноборони?

- У Міністерстві оборони зараз створюється рекрутингове агентство. Це не воно станом на сьогодні. Тому що, щоб створити юридично підрозділ, тим більше агентство (це цивільний підрозділ), щоб воно набуло спроможності, набрало людей, налагодило процеси, це вимагає часу. У нас цього часу немає, тому що потреба в людях зараз дуже гостра. Відповідно, ми, зважаючи на норми законодавства, які дозволяють це робити, тому що органи місцевого самоврядування, органи влади (це прописано, в тому числі, у Законі "Про національний спротив"), цивільна оборона – передбачається їхня участь, причому дуже значна, в усіх мобілізаційних процесах.

Відповідно, Міністерство оборони в координації з Генеральним штабом входить у взаємодію з обласними військовими адміністраціями, залучаючи органи місцевого самоврядування, тобто мерії, тому що ЦНАПи у нас під меріями по всіх містах, де потрібно, укладаються рамкові меморандуми. Далі забезпечуються від імені Міноборони і Генштабу всі алгоритми, як ми працюємо, із чим ми працюємо, що ми говоримо. Координується це все з військовими частинами, це наша вертикаль Генерального штабу. На місцевому рівні, фактично, забезпечується місце. Таким чином, ми координуємо максимально цю роботу. Зважаючи, що робота не містить адміністративної складової, ми не заміняємо собою ТЦК, немає такої мети і цього ніколи не буде.

І спрямованість цього – інформаційно-консультаційна, яка підкріплена, в тому числі, й алгоритмами, які офіційно затверджені Генеральним штабом. Ми комбінуємо підхід і взаємодії влади з місцевими органами самоврядування, плюс, офіційно адміністративну складову, яка консервативна, досить жорстко врегульована, де щось нове дуже швидко запустити максимально складно. Щоб не буксувати і не готувати ці процеси ще рік, обрано такий формат. І він показує свою ефективність.

Тим не менше, головна структура – це Сухопутні війська?

- Головна структура – це ініціатива Міністерства оборони виключно. Далі йде взаємодія з Генеральним штабом. Ми жодного стосунку, наприклад, я особисто і наша команда, не має до Сухопутних військ.

Повістки ТЦК і рекрутингові центри

Чи людина отримує в рекрутинговому центрі повістку?

- Не може отримати в принципі.

Рекрутингові центри – це історія про добровольців чи в тому числі про призив за мобілізацією?

- Виключно про добровольців.

Чому в рекрутинговому центрі немає військових, як це, наприклад, було під час набору добровольців через ЦНАПи до "Гвардії наступу"?

- Продовжують існувати, і це нормальна практика, з огляду на гостру потребу, рекрутингові центри або окремі мобільні рекрутингові групи різних військових частин. Багато брендованих бригад, яскравих і не тільки, мають такі групи. Це нормальна діяльність, тому що вони діють у межах своїх повноважень. Вони агітують за себе. Ми це всіляко підтримуємо. Єдине, що треба якось допомагати – це систематизувати.

Читайте також: Заступник начальника ОВА Роман Семенуха: Одна реформа дозволить провести мобілізацію в Харкові

Ми це підтримуючи і нормально сприймаючи, розуміємо, що ресурс держави насправді дещо розмивається. Тому що в такому одному рекрутинговому центрі, де сидить дві дівчинки-рекрутерші, ми можемо зібрати вакансії всіх військових частин. Приходить людина і варіант, що він або вона дійсно себе знайде в цій палітрі вакансій, набагато більший, ніж він приходить в одну частину. Не знайшов – пішов далі. Він уже туди не повернеться. А ресурс, який держава витрачає, людський у першу чергу, він неспівмірний.

Артикулюється так, що в рекрутинговому центрі немає військових, щоб нібито не відлякувати людей. Але якщо це історія про добровольців, то вони в будь-якому разі підуть у армію і їх військовим не злякаєш.

- Поняття доброволець зараз дещо ширше, ніж поняття доброволець, яке було 2 роки тому. І це чисто психологічний нюанс. Тому що для нас, ми оцінюємо людей, які кажуть, "я готовий служити, але…" - це теж добровольці. Їх треба підштовхнути, їм треба допомогти визначитися, їм треба показати, що все по-чесному, ніхто тебе тут дурити не буде. Ось такий алгоритм. Тут треба трішки кмітливості, щоб зрозуміти, де краще служити, ти сам уже впливаєш на своє життя. Але ми тебе теж розглядаємо як добровольця. Бо ти прийшов сам.

Якщо ти отримав повістку, чи є сенс іти до рекрутингового центру?

- Є сенс іти!

Чи це є підставою для неявки за повісткою в ТЦК?

- Не є.

Тобто ти маєш іти і в ТЦК, і до рекрутингового центру?

- Отримав повістку, ти маєш число, на яке ти маєш з'явитися в ТЦК. Думаєш, якщо з'явлюся в РТЦК, мене по мобілізаційному треку запустять, я буду мобілізований, я взагалі не впливаю, де я опинюся. Але ж я хочу впливати. Добре. Приходжу до рекрутингового центру, дивлюся, які є вакансії, зв’язуюся з військовою частиною і кажу: "Готовий до вас! Давайте швиденько оформляйте мені рекомендаційний лист, готовий рухатися за цим алгоритмом!" Що ти втрачаєш? Нічого не втрачаєш. У тебе навпаки є можливість вплинути на своє майбутнє – користайся нею.

А чи не буде тут конфлікту з ТЦК? Тому що і в них уже запущений мобілізаційний процес. Чи є в людини можливість вплинути на вибір між ТЦК і рекрутинговий центром?

- У людини є можливість застосувати ті варіанти, які ми надаємо. А саме: контракт у будь-яку частину, яку ти обрав, мобілізація, якщо за твоїм вибором, а не просто, куди пошлють. Там є певний перелік частин, їх там до 80. Воно поступово буде переглядатися. ТЦК – не ТЦК, у нас є державний інтерес. Нам треба, щоб ця людина зайшла і долучилася до оборони держави.

Воєнкому теж потрібно план виконати. І ви його не переконаєте у зворотному.

- Воєнком є частиною Збройних сил і цієї держави. І воєнком буде виконувати ті задачі, які йому спускають з Генерального штабу.

Воєнком не відпустить цього призовника.

- Я знаю, як це відбувається. Тому що ця система, про яку я розповідаю і всіх агітую, запущена 3 тижні тому. Ще не всі усвідомили, що трошки змінилися правила гри. Ми говоримо людям: у тебе не тільки обов’язки, у тебе є й права. Якщо воєнком каже: мені не цікавий твій рекомендаційний, ти підеш зараз, куди мені треба, то ні, це так не буде. Ти вимагаєш: я йду саме сюди, ви творите свавілля, я вимагаю саме сюди. Якщо воєнком, умовний, не розуміє цього, є рекрутер, через якого ти туди потрапив, у якого є зв'язок, у тому числі, через нашу структуру з Генеральним штабом, тобто найголовнішими воєнкомами цієї держави і начальниками цих воєнкомів, плюс, є контакт із військовою частиною, яка тебе чекає, яка зацікавлена в тобі, відповідно, вона теж піднімає ґвалт, що відбувається. Тобто у нас є запобіжники. Так, воно може не ідеально працювати, але мало що ідеальне в цьому житті є.

Куди після рекрутингового центру йде військовозобов’язаний?

- Прийшов, отримав рекомендаційний лист, подивився, що він правильно оформлений, там вказано пріоритетний чи непріоритетний перелік. Це впливає на подальшу обов’язковість цього документа. Далі з цим ти ідеш у ТЦК.

Рекрутингові центри в Харкові

Які завдання ви ставите для харківських рекрутинговий центрів?

- Ми бачимо певну динаміку, нам є, із чим порівнювати, тому що у Львові уже працюємо 1,5 місяці. Ми розуміємо, що приблизно в міста такого масштабу, яка динаміка може бути і як вона розвивається. Ця динаміка залежить від супроводу інформаційного цих активностей, інтерв'ю, підсвічування постійного, пояснення, якщо є непорозуміння, що відбувалося насправді, показування позитивних кейсів. Відповідно, є базові показники.

Базових показника два. Далі, чим більше ми досвіду будемо набувати, вони ставатимуть більш чіткі. Показник перший – це коефіцієнт тих, хто прийшов і хто реально вдягнув форму та пішов служити. Базова гіпотеза ефективності – це 10%. Тобто кожен десятий, хто звернувся, дійсно одягнув форму. Це вже допустимий коефіцієнт конвертації. І наше завдання максимально працювати над тим, щоб він зростав.

Другий базовий показник, він теж динамічний – це збільшити загальну кількість добровольців, які долучаються до Сил оборони, в порівнянні з кінцем минулого року. А добровольцями ми, умовно, рахуємо людей, які тоді зайшли на контракт. Тому що статистика по мобілізації, хто сам прийшов, а хто не сам прийшов, фактично, її немає. Наша задача, щоб кількість добровольців збільшилася в 3 рази.

Кількість контрактників?

- Навіть не тільки контрактників. Добровольців. Зараз нові стандарти статистики Генштабом упроваджуються, щоб оцей трек трошки вичленувати. Тому що частини, видаючи рекомендаційні листи, повідомляють своє командування, а воно – Генштаб. І цю інформацію консолідують. І ми будемо бачити ці цифри, ми будемо бачити нашу ефективність. Наша задача, щоб кількість добровольців, а це і контрактники, і ті, хто прийшли через рекрутинговий трек по рекомендаційним листам, збільшилася утричі за перше півріччя в порівнянні з кінцем минулого року.

Чи дійсно харківський рекрутинговий центр буде набирати військовослужбовців насамперед для частин із Харківської області?

- Ми з цього починаємо в кожному регіоні.

Які просто зараз є вакансії саме для харків’ян? Скільки їх?

- По-перше, водії всіх можливих транспортних засобів, як військових, так і не військових. Із усіма можливими приставками, типу: водій-механік, водій-навідник, водій-оператор тощо. Далі, оператори БПЛА, всіх можливих дронів. Є цілі спеціалізовані батальйони, їм такі фахівці треба. Причому це дійсно фахівці, тому що таку людину ще треба реально навчити, і не кожному це дано. Потім усі військово-облікові спеціальності, пов’язані з безпосереднім веденням бойових дій. Це все, що пов’язано з піхотинцем у широкому розумінні цього слова: оператори всього, що стріляє, наводиться, безпосередньо стрільці, гранатометники, кулеметники, номера артилерійської обслуги тощо.

Також значна кількість вакансій, які більше пов’язані із забезпеченням ведення бойових дій. Це і ремонтні спеціальності, це медики. По медиках є потреба, вона тільки зростає з часом. Причому різного рівня. Зараз є окремий трек, Міністерством оборони він впроваджується, що людина, яка має медичну спеціальність, хоча б базову, мінімальну на рівні медбрат, медсестра, фельдшер, вона може зайти в армію, у армії пройти додаткову підготовку і зайти на офіцерську посаду як медик. Або пройти допідготовку і заходити, як бойовий медик, на солдатську чи сержантську посаду. Тим не менше по спеціальності.

Скільки таких вакансій на Харківський регіон?

- Із точки зору безпеки інформації ми не говоримо. Умовно кажучи, є у бригаді вакансія водія-механіка, бригада не каже, скільки їй треба водіїв-механіків, вона каже, що їй треба водій-механік. І вже у процесі рекрутер уточнює раз на тиждень, чи актуально. Це абсолютно таємна інформація.

Чи гарантує рекрутинговий центр, якщо через нього заходить на службу людина, що військовослужбовець буде працювати на посаді за фахом, а йому не змінять фах уже в частині?

- Є певні процеси, безпосередньо пов’язані з командирами, з бойовою обстановкою, з потребами конкретного підрозділу. Дійсно, в багатьох випадках це сфера відповідальності конкретного командира. Тому ми й закликаємо кожного цікавитися, який бойовий досвід, який бойовий шлях, що за командир, спілкуйтеся з побратимами, щоб зрозуміти, які підходи у конкретній військовій частині.

Зважаючи на кількість військових підрозділів, ситуації можливі різні, але й обстановка може бути різною. Тому, умовно кажучи, гарантуйте мені, що я, заходячи зараз як оператор БПЛА, завтра не буду сидіти в окопі з кулеметом… Та ніхто тобі цього не прогарантує. Мені як офіцеру ніхто цього не гарантує. Тому що це нонсенс, у нас війна, гаряча стадія.

Але з точки зору і здорового глузді, і командирської відповідальності командиру нецікаво саджати оператора БПЛА в окоп взагалі, тому що в окоп він може посадити менш фахову людину. А того оператора ще спробуй навчи. Скільки він десятків дронів угробить перед тим, як він зможе це робити дійсно ефективно. А це все кошти, час, ресурси. У цьому немає логіки.

Але може скластися так ситуація, коли повара, водії, оператори чого завгодно, генерали, фельдмаршали сідають в окоп і ведуть оборону держави. Тому що це війна.

Скільки буде всього рекрутингових центрів у Харкові та області, крім уже відкритих двох?

- Ми побачимо зараз динаміку, ми побачимо, як ці центри справляються, скільки людей звертається, наскільки ефективно відпрацьовуються ці звернення. Ми розуміємо, що цей маховик і певну динаміку треба розкручувати. Якщо ми побачимо, що є запит, а ми його побачмо, як тільки він з'явиться, що є потреба відкрити в інших місцях, то будемо цю діяльність масштабувати. Станом на сьогодні 2 відкрили, далі будемо бачити. Можливо, двох досить, а, можливо, 20 не досить. Побачимо.

Чи є в інших регіонах люди, які через рекрутингові центри хочуть направитися служити в Харківську область?

- Такі випадки є. Тут більше з чим пов’язані такі кейси? Це специфічна посада. Була, наприклад, вакансія лікар-анестезіолог на стабілізаційному пункті. Не в кожній частині така вакансія. Окей, він зараз живе у Львові, а така вакансія є у харківській бригаді. Є такі люди.

Де буде відкритий наступний рекрутинговий центр в Україні і коли це буде?

- У нас достатньо висока активність у Дніпропетровській області. Будуть ще відкриття центрів найближчим часом у Дніпропетровській області. Зараз там відкрито два. Буде третій уже. І будуть ще, тому що є великі міста з великою щільністю населення. І так було позиціоновано місцевою владою, давайте не робити пілотів, ми вже бачимо потребу, ми вже бачимо можливість. Організаційно ресурс один і той же, тому давайте робити не тільки у Дніпрі, а й одразу в районних центрах. Добре, давайте. Можливо ця модель із точки зору інформаційного висвітлення і об'єднання ресурсі по районах дасть більше ефекту, ніж просто мати в центрі такі рекрутингові центри. У квітні буде і третій у Дніпропетровській області рекрутинговий центр, і будуть далі і більше.

Можете сказати, в якому наступному обласному центрі буде відкритий рекрутинговий центр?

- Без прив’язки до часу. Уже є певні домовленості, ідуть підготовчі роботи – це Київ, звісно. Я думаю, навіть до кінця цього місяця це відбудеться. Мукачеве і Ужгород, найбільш західна точка. Побував там у ЦНАПі, побачив, скільки там людей. Там тимчасово переміщених осіб просто маса величезна. Відповідно, є й людський капітал, із яким інформаційно теж треба працювати. Далі – Хмельницький. Напевно, не тільки безпосередньо у Хмельницькому, а й відразу там є два рівновіддалених від Хмельницького райони на півдні і на півночі. Можливо, відразу відкриємо не один центр у Хмельницькому, а три.

Далі по ходу відкриття будемо показувати, тут є питання безпеки, вороги наші не сплять. Я підозрюють, ми вже викликаємо у них й інтерес, й увагу. Тим не менше, мережу центрів ми створимо по всій Україні. Я не бачу іншого варіанту, як дати можливість людям, де б ти не перебував, прийти, задати всі питання і долучитися до армії.

Читайте також: Бійці групи "Гострі картузи" з Харкова: Що може "витягнути" нову мобілізацію в Україні