Заступник начальника ОВА Роман Семенуха: Одна реформа дозволить провести мобілізацію в Харкові

За результатами презентації нового законопроекту щодо мобілізації в Україні розгорілася широка суспільна дискусія. На цей час немає остаточного варіанту проєкту Закону України, за який голосуватимуть парламентарі. Однак уже зараз зрозуміло, що процес постановки на облік, мобілізаційний вік і цифровізація процесу стануть одними із найголовніших тез, що упорядкує новий закон.

Заступник начальника Харківської ОВА Роман Семенуха, який свого часу брав активну участь у формуванні ДФТГ "Хартія", що переросло у 13 бригаду Національної гвардії України, зараз, згідно з розподілом посадових обов’язків, відповідає за мобілізацію в Харківській області.

В інтерв’ю виданню "Думка" Роман Семенуха розповів, як зараз у регіоні триває мобілізація, чи вплинула на процес уже четверта ротація харківського обласного військового комісару, відповів на головне питання, що ж кардинально і назавжди покращить мобілізаційну роботу в Україні.

Чи визнає Харківська ОВА проблему з мобілізацією?

- Обладміністрація виконує задачі, поставлені Офісом Президента, Кабінетом міністрів і, згідно з Законом про мобілізацію, ми так само вчиняємо ті чи інші заходи щодо виконання планів, які поставлені Ставкою Верховного головнокомандувача і Генштабом.

Комунікуємо, виконуємо чимало роботи, включно з органами місцевого самоврядування, місцевими військовими адміністраціями, районними військовими адміністраціями і Департаментом мобілізаційної роботи як структурним підрозділом обласної військової адміністрації. Ми виконуємо задачі, що нам поставлені вищевказаними органами, які я назвав. І з кожним днем покращуємо показники роботи.

Вищевказані органи визнають, що є проблема з мобілізацією, це вже, здається, не є секретом. Чи вплинула на мобілізаційний процес часта ротація обласних воєнкомів у Харківській області? За рік їх змінилося, якщо не помиляюся, три.

- Справді, у нас в області за поточний рік це фактично четвертий керівник, бо був ще період, коли був тимчасово виконувач обов’язків. На сьогодні у нас абсолютно службова комунікація з керівником ОТЦК полковником Житняком Павлом Миколайовичем. Професійна людина. По-перше, він бойовий комбриг, він командував декількома бойовими бригадами. Уже понад рік тому під його командуванням частина 17-ї танкової бригади так само брала участь у звільненні Харківщини. Тому ця людина, м’яко кажучи, не байдужа Харківській області, людина професійна, заглиблена і мотивована на виконання всіх попередньо озвучених задач. Тому в нас нормальна співпраця. Я щиро сподіваюся, що ми виконаємо всі задачі або, принаймні, зробимо все, що залежить від нас.

Однак схоже на те, що не все суспільство готове до мобілізації. Чому з'явився розрив між фронтом і тилом, чому люди не бажають іти до ТЦК, як це було, наприклад, навесні 2022 року?

- Безумовно, ми всі живемо в різних реальностях. Люди, які воюють на лінії бойового зіткнення під Куп'янськом, бачать Куп'янськ, на день-два на мікроротацію чи у відрядження приїжджають у Харків, вони бачать дві паралельні реальності. А якщо з Куп'янська доїхати до Києва за 7 годин, то, я думаю, що люди бачать не просто різні реальності, а просто мега паралельні реальності. І тут не можна звинувачувати людей.

Зараз ми запускаємо масштабну кампанію популяризації служби в Збройних Силах України по Харківській області, зокрема, в місті Харкові. А саме: популяризація на білбордах, реклама на FM-станціях, у метро, в супермаркетах, СМС-розсилки.

Спільно з Харківською обладміністрацією та ОТЦК запустили ініціативу – Центр сприяння мобілізації. Представники ТЦК популяризуватимуть службу в армії, розповідатимуть про соціальне забезпечення, які вакансії сьогодні є, конкретне замовлення в тій чи іншій бригаді. Можливо, у людей буде більше мотивації служити у 92-й бригаді, де понад половину особового складу є мешканцями Харкова або області. Ми намагаємося осучаснити, модернізувати службу в армії, наскільки це залежить від обласної влади.

Ви виступаєте за те, щоб кожна бригада вела свій окремий рекрутинг? Без ТЦК чи спільно з ТЦК?

- ТЦК виконують технічну функцію призову. Але сам момент популяризації, залучення, співбесіди – це робить уже безпосередньо бригада. Така система сьогодні присутня, наприклад, у 3-й штурмовій бригаді, така система працює у "Кракені", така система може бути започаткована в іншій дуже відомій механізованій харківській бригаді. Це, я вважаю, правильний напрямок. Я намагаюся від обласної адміністрації разом із Олегом Синєгубовим ініціювати більш сучасні проекти, щоб бути максимально корисними.

Наприклад, дуже затребувана професія якісного сисадміна або технічного інженера, який може забезпечити зв'язок у підрозділі – від батальйону і вище. Ще дуже затребувана професія – кухар. Забезпечити повним раціоном харчування батальйон 400-600 людей – це насправді дуже непересічна задача. Організувати систему поставки, регулярне і ритмічне харчування сотень людей. Для цього треба мати досвід.

Однак зараз непоодинокі випадки, коли якісний сисадмін чи кухар іде на фронт стрілком. Як можна вирішити цю проблему?

- Це задача внутрішнього управління всередині Збройних Сил. На сьогодні у нас є роди військ, у яких є командування, є Генеральний штаб. Це виходить за межі нашої зони відповідальності.

Що я можу зробити на позиції тієї людини, яка, в тому числі, відповідає за мобілізацію. Це створити Центр сприяння мобілізації, можу популяризувати вакансії, щоб досвід людини в цивільній роботі був максимально використаний у військовий час.

Захищати державу, піти і бути призваним до Сил оборони – це не привілей, це обов’язок. Я виходжу з цього. Війна вдома, тому кожен має засвоїти певні навички. Можливо, прийде час служити в армії.

Часто можна побачити, що цей обов’язок корупційно обходять, у тому числі, діти можновладців. В Україні є величезний запит на справедливість.

- Як громадянин України я маю свою персональну оцінку цих подій. Безумовно, я маю оцінку людям, які втекли.

Але треба виконувати ті задачі, які ми можемо виконати, і говорити про те, що нас не роз’єднує, а що нас об’єднує. Є відповідні правоохоронні органи, нехай займаються тими, хто виїхав. Що знаходиться в межах нашої відповідальності щодо того, що ви вказали? Наприклад, ініціювати перевірку ВЛК, якщо там є ознаки можливих зловживань. І ми це робимо.

Як ви ставитеся до пропозиції зменшити мобілізаційний вік із 27 до 25 років? Чи це закриє всі питання з мобілізацією в Харківській області?

- У нас у Конституції України чітко визначені суб’єкти законодавчої ініціативи. Чи допоможе це? Так допоможе! Чи буде цього достатньо? Ні, недостатньо!

Чи варто відправляти на фронт силовиків, які вміють поводитися зі зброєю та регулярно проходять медичні комісії?

- Великий відсоток працівників Національної поліції пішли служити у бойовій бригаді Національної поліції або пішли в інші регулярні військові з'єднання Сил оборони України. Якщо ми говоримо про правоохоронні органи, то вони і так частково виконують ці задачі. Але, безумовно, якщо їх порівнювати з цивільними людьми, то вони мають певні навички – поводження зі зброєю, холостіння зброї, тактичної медицини. Люди ці більш підготовлені. Але є й інші задачі. Я пам’ятаю, як відбувалася деокупація. Там, де з'являлася військово-поліцейська служба, де з'являються представники патрульної служби, люди бачили, що влада повернулася в населений пункт.

Як тільки Національна поліція, патрульна поліція повертаються в населений пункт, цивільні громадяни бачать, що Україна повернулася. Ці функції теж має хтось виконувати. Наскільки я поінформований, в Харкові працюють на різній ротаційній основі загони поліції з інших областей. І достатньо успішно. Часто деякі з них знаходяться в Куп'янську. Куп'янськ – це зараз зведений образ фактично лінії бойового зіткнення.

Приблизно місяць тому після засідання Ради оборони регіону начальник ОВА Олег Синєгубов заявив, що буде посилена мобілізаційна робота. Чи будуть ходити в Харкові працівники ТЦК до ресторанів, кафе і спортзалів?

- Вони ж ходять сьогодні.

Який результат цього?

- Частковий є. На жаль, я не можу озвучувати ані абсолютні, ані відносні цифри. Частково, це має результат.

Як самі люди ставляться до цього? Якщо були ексцеси чи конфлікти, ви маєте про них знати.

- Майже щодня я маю той чи інший не інцидент, але випадок. Враховуючи те, що мобільні групи сповіщення складаються з військових, які були на "нулі", через здоров'я перебувають на ротації. Я вам скажу, що ці люди мають свою позицію. Вони трошки в шоці від того, як народ реагує.

Читайте також: Офіцер Максим Сорокін: Росіяни відмовлялися вірити, що під Харковом їх штурмують добровольці, а не спецназ ГУР

Ніхто ж не буде заперечувати, що були великі черги в перші місяці війни. У нас одна з бригад ТРО була укомплектована у перші дні війні, а ще одна – в лічені тижні. А потім частина суспільства… трохи абстрагувалася. Частина людей думає, що завтра буде перемога, післязавтра ми будемо в Ялті, а після-післязавтра ми будемо в Донецьку. А реальність зовсім інша.

Коли я бачу, як люди пишуть, який Ізраїль молодець, у того чи іншого міністра служать двоє дітей. Люди! Це не ідеальний Ізраїль. Це ідеальне законодавство, яке не дозволяє "пропетляти" людині з будь-яким соціальним статусом у цій країні.

Тоді назвіть те, що треба змінити або виправити в українському законодавстві!

- Цифровізація. Не втомлюся повторювати приклад: одна з найвдаліших реформ у сучасній Україні – це ЗНО. Жоден процесор не був розстріляний при цьому. Коли не важливо, чий ти син, у який ти виш вступаєш, повністю відключений людський фактор, усе залежить від того, яке завдання і наскільки ти до нього готовий.

Коли в нас буде проведена цифровізацію мобілізаційного процесу…

Ви маєте на увазі електронний кабінет призовника?

- У тому числі. Я не знаю, в якому вигляді цей законопроект остаточно буде прийнятий. Давайте дочекаємося тієї редакції, яка буде проголосована в січні чи на початку лютого. Але спілкуючись з ініціаторами цих законодавчих змін, мені їх позиція зрозуміла.

Вона, умовно кажучи, полягає в наступному: кожен громадянин України має прийти й оновити свої дані в РТЦК. Це не означає, що тебе призвуть завтра. Держава має знати свій мобілізаційний ресурс. І потім система генерує тобі кількість повісток, відповідно до потреб, професії, віку. У системі з'являється, що, наприклад, Семенуха отримав повістку. Я маю з'явитися. Далі включаються цифрові критерії ризику. Якщо, умовно, ти ніколи не хворів на серце, а в тебе під час проходження ВЛК виникає якась сердечна хвороба, а в цього лікаря вже третя сердечна хвороба за день, відповідно система генерує, що треба перевірити лікаря. Або навпаки: військовозобов'язаний мав хронічне захворювання, і воно знову проявляється – то це інший ризик. Або людина ніколи не хворіла, і тут у неї з'явилася інвалідність другої групи. І якщо виявиться, що ти здоровий, то система має притягнути до відповідальності цього лікаря, який тобі виписав інвалідність. Оце є цифровізацію.

І тоді в суспільстві виникне історія справедливості, що служить не тільки село, хоча ми й так знаємо, що воює і місто. Має прийти усвідомлення, що держава може призвати будь-кого. Цифровізація – це головне. Задача ж не покарати когось, а прибрати корупційні ризики. І найголовніше, це збільшує мобілізаційну базу.

Чим відрізняється Харківська область. Тут живуть мешканці Харківської області. Чи стало їх менше в порівнянні з 23 лютого 2022 року? Так, менше стало. У нас додалося трохи біженців із Запорізької області, трохи з Херсонської області. І дуже багато в Харківській області ВПО з Луганщини і Донеччини.

Умовно, в Полтавській області живуть внутрішньо переміщені особи зі згаданих мною областей, плюс, харківські. У Кіровоградській області живуть всі згадані у Полтавській області, плюс, полтавські. І є, крім закордонної міграції, наростаюча міграція до Львова, Закарпаття, Чернівців. Тому Харківська область має свою специфіку.

Друга специфіка по мобілізації: у нас є деокуповані території, де зовсім інші реальності. Є професії, де жінки не замінять чоловіків.

Харківська область має менший мобілізаційний потенціал. І Харківська область, наприклад, від Полтавської відрізняється тим, що ми місто з яскраво вираженою агломерацією. Харків – це мегаполіс. Ми маємо інші потреби в комунальних працівниках, щоб уся ця махіна працювала.

Чи є в Харківській області засуджені, які бажають служити по мобілізації? Як ви ставитеся до такого рішення?

- Ми від адміністрації формували пропозиції. Мені особисто здається, що могла би Україна (призивати – ред.) людей, які мають погашену судимість за нетяжкі злочини, це не вбивства, не зґвалтування, а легкі злочини, які чітко розрізняє Кримінальний кодекс, і які мають мотивацію служити. Чому б і ні.

Як місцеві органи влади в Харківській області залучені до мобілізаційного процесу?

- Уже залучені. Згідно із Законом про мобілізацію, процес мобілізації є обов'язком! Підкреслюю, не допоміжна функція для РТЦК, а ми є таким самим суб’єктом забезпечення мобілізації. Обласна військова адміністрація, районні військові адміністрації, місцеві військові адміністрації і органи місцевого самоврядування там, де не утворені місцеві військові адміністрації.

Ми маємо забезпечити виконання плану по вилученню спеціальної техніки для інженерних військових з'єднань. Маємо забезпечити іншою технікою. Крім цього, Харківська область має потребу в техніці для будівництва фортифікацій.

Місцеві органи задіяні в ідентифікації та актуалізації мобілізаційного ресурсу. Тобто скільки реально в населеному пункті проживає чоловіків призовного віку і які підлягають мобілізації. Друге: розгортання пунктів оповіщення. Ми маємо дійти до кожного крупного населеного пункту на рівні громади або військової адміністрації, утворити пункт оповіщення. Також ми беремо участь у спільних мобільних групах. Або навіть самі працівники органів місцевого самоврядування оповіщають або через підприємства, або безпосередньо, від хати до хати, громадян України, мешканців конкретної території.

Чи правильно я розумію, що, умовно, староста села має законне право вручати повістки за місцем проживання громадянина?

- Я скажу більше – зобов’язаний! На сьогодні так. Єдине, в чому є момент, якщо в певній квартирі прописаний громадянин, то повістку виписує не староста, а РТЦК. Умовно, староста тільки фізично доставляє. А якщо там живе не прописаний громадянин, то староста пустого бланку не має і повістку сам не виписує. Принаймні наразі така ситуація, тому що може щось змінюватися в майбутньому.

Минулого тижня в Одесі був резонансний випадок, коли працівники ТЦК вантажили у медичний автомобіль чоловіка. Можете ви чітко пояснити, чи є законним примусове завантаження призовника до машини?

- Я не можу коментувати цей випадок, я справді його не знаю.

Чи можуть примусово забирати? Можуть! Коли фактично людина пройшла ВЛК, має позитивний результат, має направлення у конкретну або військову частину, або, як правило у більшості випадків, до навчального центру, але не з'являється. Відповідно РТЦК і ОТЦК передають ці дані в Національну поліцію. Потім Національна поліція спільно з РТЦК чи ОТЦК мають його доставити далі по алгоритму.

Чи будуть "мобільні блокпости" в Харківській області виконувати функцію оповіщення?

- Вони можуть виконувати функцію оповіщення. Усі ці дискусії закінчаться, як тільки буде ухвалений законопроект. Я дуже підтримую ініціаторів, Міністерство оборони і команду нового міністра оборони. Не має значення, де мені вручили. Мені вручили. Я маю оновити свої дані в РТЦК. І тоді не буде цього: а ти хапав мене, а ти не хапав, не так запросив, не так мене доставив.

Тому моя рекомендація дуже проста: вручають повістку, є в тебе бронь, немає в тебе броні, де ти там прописаний, візьми! Якщо ти почуваєш себе правим, спокійно сприймай, що, як правило, тобі повістку вручає людина, яка бачила смерть. І візьми цю повістку ввічливо, спокійно. Там написано, коли треба прийти, береш повістку та йдеш. Вважаєш, що ти там маєш бути захищеним, підключай, це твоє право. Але поводьтеся адекватно до тих людей, які прийшли фронт і сьогодні виконують цю роботу.

Як у вас ставлення до ухилянтів?

- Є закон України, він визначає це ставлення.

Назвіть головні підстави для відстрочки?

- Найголовніше: троє неповнолітніх дітей, інвалідність, здобування другої освіти, молодші 27 років, якщо закінчив не військовий виш, якщо ти єдиний опікун хворих батьків, бронь від органів влади чи Генштабу.

Чи Харківська ОВА знає кількість чоловіків призовного віку, які виїхали за межі України та не повернулися?

- Це повноваження центральних органів виконавчої влади.

Як можна повернути чоловіків з-за кордону?

- Може, частина сама повернеться. Я чув, що Естонія, наприклад, про це доповіла міністр внутрішніх справ, готова фактично на екстрадицію.

Які ще стимули можуть бути для повернення?

- Я вважаю, що в тому числі середня мораль суспільства.

Чи потрібні покарання?

- Дуже чутлива тема, не готовий сказати. Давайте відверто, ми вже зараз маємо проблему з робочою силою. Дуже тендітна історія про покарання, відповідальність. Якщо говорити про непопулярне, то ці люди потрібні країні. Чи є купа розумних людей, які завтра будуть створювати ВВП? Є. Чи будуть суспільні протиріччя з тими людьми, які були тут всю війну, і тими, кого тут не було? Будуть. І в нас буде неймовірно багато соціальних проблем, які ми всі маємо уникнути, якщо ми думаємо про державу.

Чи ви оптимістично дивитеся на майбутній етап мобілізації в Харківській області?

- Після зміни законодавства, це ключове, я покладаю надію на цифровізацію, буде вирішено кілька задач. Держава реалістично оцінить мобілізаційний ресурс. Вона точно поверне бодай частково справедливість суспільству. Ти можеш бути готовим, ти можеш обрати підрозділ чи професію, якщо займаєш відповідальну позицію. Я думаю, Україна впорається.

Я на цю ситуацію дивлюся дуже просто. У нас такого історичного шансу, який є зараз, ніколи не було. Я виходжу з цього. Якщо ми з цим не впораємося, наші діти нам цього не вибачать. Ніхто не буде розбиратися, хто втік чи не втік. Ніхто не згадає, хто був тут із початку широкомасштабки чи хтось поїхав. Усіх нас підведуть під спільний знаменник, бо ми всі разом не впоралися. Тому в нас немає шансу, ми мусимо робити своє. Повторюся, такого історичного шансу, який є зараз, на перемогу над ними, у нас такого ніколи не було. Що таке буде перемога – це теж велика дискусія.

Дайте три поради харків’янам мобілізаційного віку!

- Я би порадив опановувати чотири військових професії. Це стрільба і холостіння зброї, інженерна справа, орієнтування і зараз з'являється нова професія – оператор БПЛА.

Друге, я би порекомендував заплющити очі і замислитися, а де би я служив, у якому підрозділі, із якою професією. Ми зараз у такому обсязі мобілізації, що немає тих, у кого б не було 10 знайомих, які б не служили. Порадься. Подзвони. Обери собі, можливо, той колектив, куди би ти пішов.

Третє, мені здається, що мотивація харків’ян воювати в харківських бригадах – висока. У нас є бригади, які воюють у Харківській області дуже довго. Мені здається, це найвища мотивація. Але це не означає, що держава не покличе на інший напрямок.

Читайте також: Начальник поліції Харківщини Володимир Тимошко: Росіяни роблять із українцями те, що зробили з поляками в Катині