Керівник групи інструкторів 57 бригади "Моісей": Тактика малих груп дозволила зменшити кількість "трьохсотих"

Міські бої на Вовчанському напрямку з початку повторного вторгнення в Харківську область 10 травня 2024 року веде 57 Окрема мотопіхотна бригада імені кошового отамана Костя Гордієнка.

Керівник групи інструкторів 57 бригади "Моісей" в інтерв’ю виданню "Думка" розповів про особливості міських боїв, про підготовку військовослужбовців, про переваги тактики малих груп, про способи подолання "зони смерті" та протидію дронам.

57 бригада тримає Вовчанськ, не можу не запитати, яка ситуація на північних фронтах Харківської області?

- Ситуація зараз контрольована. Тобто наші військові залишаються на позиціях і контролюють місто Вовчанськ, тобто певні частини.

Хотів із вами поговорити, оскільки бригада має великий досвід міських боїв, про підготовку саме до міських боїв. У чому специфіка воювати в місті на відміну від посадки чи лісу? Де складніше?

- Взагалі специфіка підготовки дуже відрізняється: чи це урбан, чи це лісиста місцевість, посадки, окопи. Це все різна підготовка, різна тактика, різні підходи до навчань.

У чому відмінність міського бою?

- Можу зазначити, що штурмувати непросто як посадку, так і вурбан. Важко що там, що там. Але є якісь певні відмінності штурму. Це підхід, це безпосередня оглядовість, це три поверха. Якщо в урбані, то ми маємо враховувати перший поверх, другий, третій. А в посадках ми трошки працюємо по лінійності. Тобто у нас менше третього поверху, більше першого, другого поверху. Ось така переважна якась відмінність. І це оглядовість. Тобто набагато більше в посадках, в окопах, а в урбані – набагато оглядовість гірша.

Я по собі можу сказати, один раз випадково в бронежилеті, в касці забіг не в той під'їзд 12-поверхівки, і довелося спускатися з 12-го, другий раз на 12-й забігати. Це, крім оглядовості, ще фантастично важчо фізично.

- Фантастично взагалі важко уявити, це 12-поверхівку зараз, в данних умовах.

Це було в Харкові у 2022 році.

- А, в Харкові. Я заставав такі великі поверха, як 9-й поверх, у Лисичанську і в Бахмуті частково. Зараз, я думаю, що дуже-дуже важко знайти таку високу будівлю. Зараз дуже швидко все стирається, на жаль.

Тим не менше, чи потребує міський бій більшої фізичної готовності?

- Безпосередньо по урбанізованій місцевості заважає дуже сильно будівельне сміття, воно дуже заважає. У підготовці ми відпрацюємо це все на рівній поверхні. І коли ми виїжджаємо працювати на урбан, це все важко, бо в нас під ногами нерівна поверхня, яка нас збиває з пантелику. Це додає якогось певного фактору важкості. Дуже мало звертаєш увагу під ноги, звертаєш більше увагу на ворога. Ти можеш спіткнутися і дуже швидко впасти.

Чи є специфіка екіпювання саме для міського бою?

- Різниці немає. Екіпювання має бути як безпосередньо в урбані, так само і в інших місця, стандартне, яке підходить під всі різновиди, задачі і тактики.

Бійці розповідали, що в місті зовсім по-іншому чується бойова робота, вибухи, ніж в полі, в посадці. І це дещо дезорієнтує людину. Як до цього можна підготуватися? Чи взагалі можна до цього підготуватися?

- До цього підготуватися можна плюс-мінус за настановами командира. Тобто він пояснює, що ворог знаходиться ось там. Він тебе прив'язує до певного якогось орієнтиру. І безпосередньо ти рухаєшся або до ворога, або від ворога. Тебе супроводжує в даних умовах або "пташка", або провідник. Раніше безпосередньо тебе направляли, ти рухався. І також ти рухався за якимись певними орієнтирами. Можна було зорієнтуватись. А в лісі це дуже сильно викривляється.

Тобто в лісі навіть важче?

- Важче набагато. Бо ти будеш стояти від дороги за 100 метрів, а будеш звуки чути нібито за 20. Це дуже сильно збиває. В урбані трошечки, я думаю, легше це.

Чи потребують додаткової підготовки для боїв у місті люди з сільської місцевості, яких достатньо багато, які не бували в великих містах?

- Ми готуємося до цього. Ми вибираємо локацію, де урбанізована місцевість. Проводяться якісь певні навчання. Це безпосередньо орієнтування на місцевості, людям пояснюють, як рухатись по місцевості, і люди плюс-мінус звикають до цього всього.

По суті, підготовки ніякої, так?

- Підготовка є. Ми знаходимося в урбанізованій місцевості, там, де нас оточує по факту урбан. Ми до нього звикаємо. Нас навчають рухатись по урбану: як правильно переміщуватися, комунікацію в урбанізованій місцевості. Це все ми напрацьовуємо і до нас приходить якась певна звичка.

Зараз найбільша кількість ураження і техніки, і особового складу – це дрони. Могли б ви розповісти, як готуватися до протидії дронам? Чи готуєте ви до цього?

- Ми готуємо безпосередньо певних людей. До нас приходить командир і каже, що нам потрібно зараз підготувати 2-3 людей на гладкоствол, на 12-й калібр. У нас є програма, де ми перший день відпрацьовуємо певну теорію. Ми розповідаємо, як працює гладкостол, які є проблеми з ним. Другий день ми напрацьовуємо роботу з симуляторами. У нас є безпосередньо симулятори.

Рухомі цілі у вас є?

- На другий день ми безпосередньо напрацьовуємо симулятори. Ми вдягаємо на людей окуляри, даємо їм в руки рушницю. На рушниці встановлений контролер, в окулярах людина бачить якусь картинку. Він тримає повноцінну рушницю в руках, він вчиться цілитись, вчиться стріляти і напрацьовує якусь певну тактику.

Якщо в реальності, який має бути настріл, щоб ти гарантовано збив з 50 метрів дрон?

- Взагалі гладкоствол ефективно працює до 50 метрів. Потрібно хоча б відчути свою рушницю, як вона працює, яка вдача і яка кучність працює з певним калібром. Це обов'язково.

Порадьте, які патрони?

- Трійка.

Я знаю, у росіян є з кевларовими нитками патрони. Чи з'являється в нас щось таке?

- Я знаю, що зараз волонтери виготовлюють саморобні. Там є якась нитка, там є грузики. Чи ефективно, то не можу вам сказати.

Що краще обирати між помпою і напівавтоматом?

- Напівавтомат.

Можете розказати, яка рушниця має бути, щоб протидіяти дронам?

- Ми безпосередньо навчаємо людей на Safari і у нас є Hatsan. Люди приїжджають з ними, зі своєю зброєю. Ми напрацьовуємо, люди звикають до своєї зброї. Вони її розбирають, збирають. Вони роблять певний настріл і далі вже йдуть на передову з упевненістю.

Помпа. Наскільки це ефективно в порівнянні з напівавтоматом?

- Воно що то, що то, я вважаю, ефективне.

У помпі довший ствол.

- Так, воно більш кучніше, більша куча зберігається.

Але тим не менше є мінус. Ти спробуй перезаряди і в помпу 7 патронів можна засунути.

- Сім.

А в "Хатсан" чи в "Сафарі" до десяти можна?

- Дванадцять.

Ви б якщо обирали, що б взяли?

- Хатсан.

Чи є методика, як від дронів увернутися? Чи це тільки елемент везіння?

- Я б не сказав, що це методика. Це везіння, вважаю. Але напрацьовуємо з людьми. Ми напрацьовуємо переміщення, масована комунікація. Людина зазвичай, йде не сама. Тобто обов'язково треба робити якусь протидію дрону. Не просто тікати від нього.

Як подолати killzone?

- Безпосередньо, як подолати killzone? Залежно, яка саме ця кілзона, яка дистанція. Зазвичай, це потрібно робити малими перебіжками від укриття до укриття. Це дуже важливо. Дуже важливо спостерігати, що відбувається з неба. Це дуже-дуже обов'язково.

РЕБи зараз наскільки ефективні?

- РЕБи? Ефективні. З ними набагато краще, ніж без них, можна так сказати.

Дрони на оптоволокні – тільки фізичне знищення, правильно? У оптоволокна є маленькі нюанси, які його роблять вразливим: велика пересність, він повільніше летить.

- Не можу сказати. Коли ми готували певну групу, обов'язково у людей мала бути така нитка і якийсь безпосередньо грузик. Коли є оптоволоконник, то ця нитка з цим грузом накидається на цю нитку, на оптоволокно. Тобто воно просто смикається і дрон виводиться зі строю. Оце знаю. Тобто такий маленький лайфхак.

Під час міських боїв чи треба окопуватися?

- Обов'язково треба окопуватися. Якщо є можливість, то обов'язково треба окопуватися. Але не забувати безпосередньо про оглядовість. Оглядовість в міському бою – це дуже великий фактор. Якщо ти окопаєшся і нічого не будеш бачити, то це на користь тобі однозначно не піде. Якщо ти окопаєшся і будеш бачити свій сектор, то це буде набагато краще.

Чи стикалися ви, коли росіяни перевдягаються в цивільний одяг?

- Особисто я це не бачив, але я чув такі історії, що дійсно перевдягались. Але це коли вони вже не наступають, а просто пробують кудись відійти, втекти. Вони шукають якийсь одяг. Але це було в Бахмуті, в Лісичанську. Ловили противника, і він був переодяганий.

Розмовляв з хлопцями з "сотки", які стояли в Торецьку, і там саме штурмували росіяни в цивільному одязі. Вони, прикидуючись місцевими мешканцями, кликали собачок чи щось таке, підходили до позиції, намагалися гранату кинути або штурманути. Як в міському бою відрізнити цивільного від військового, що перевдягнувся в цивільне?

- Я зустрічав цивільних людей дуже масовано в Лісичанську і в Бахмуті. В Бахмуті безпосередньо вони знаходилися в нас позаду, за позиціями. Вони прибирали на подвір'ях, виносили сміття, і ми знали за них, що вони дійсно там є. А коли той знаходиться попереду твоїх позицій і починає до тебе рухатись, ти йому говориш "стій" або іще якусь певну команду. Якщо він далі рухається, ти його просто береш і знешкоджуєш. Все максимально просто. Він так швидко до тебе не підійде. Це, на жаль, так.

А часто цивільні переходять на бік ворога і виконують бойові завдання?

- Ми за це не зможемо знати, на жаль.

Як погода на міський бій впливає?

- Погода дуже сильно впливає, як є плюси, так само є і мінуси.

Розкажіть, будь ласка, як можна до цього підготуватися, що треба знати?

- Плюси в погоді – це те, що ти можеш зараз зайти на позиції плюс-мінус краще. Якщо якийсь великий туман або йде якийсь дощом, то дрони менше літають. І ти можеш більш спокійно і швидше зайти на позицію.

Якщо ти знаходишся стаціонарно на позиції, то в тебе, перше, падає оглядовість. Друге, ти менше чуєш, бо дощ безпосередньо приглушує все сміття, і ти менше чуєш, як переміщується противник. Була історія у нас в Бахмуті, ми переміщувалися на позиції, був маленький дощ і потім такий маленький морозець. Рух до позиції відбувався під гору і дуже-дуже все примерзло, дуже важко було добратися до позиції. Слизько було, так. Тобто треба було в певні моменти пробігти і ти чисто фізично не міг пробігти, бо слизько.

Розкажіть, будь ласка, що у росіян є нового, як вони в цілому змінюють свою тактику?

- Якщо брати зміни від початку повномасштабної війни і до цього часу, то абсолютно все кардинально помінялося. Від слова зовсім. Раніше використовували тактику великих груп. Тобто була група 8-9 чоловік. Не було такого, що ми переміщувались двійками, трійками. Якщо переміщували двійки, трійки, то ця велика група ділилась на менші групи. А зараз навпаки. Тактика змінилась, і ми відпрацьовуємо тактику в малих групах. Так само, як ми це відпрацьовуємо, так само і противник відпрацьовує.

Але вони перші почали, насправді?

- Так, вони розпочали перші. Це я, пам'ятаю, застав на Куп’янському лісі. Почали дійсно малими групами переміщуватись, і це було дивно.

Чому вас це дивувало?

- Конкретно я вважав, що противника має бути багато.

Чому тактика малих груп виявилася ефективною?

- Ефективною, бо трьохсотих менше. Тобто набагато менше трьохсотих. Можна так сказати. Ураження дронів збільшилися – і тактика великих груп виявилися неефективною.

Росіяни пересуваються на полі бою малими групами і накопичуються в певних точках. Як цьому протидіяти? Раніше в тому ж Бахмуті можна було виїхати на танку і розібрати багатоповерхівку разом з тою групою, яка сидить у підвалі. Зараз цього неможливо зробити.

- Я знаю, що зараз використовують таку тактику, як накопичення. Тобто вони накопичуються малими групами і потім пробують штурмувати двійкою чи трійкою з певної локації, з певної точки. Виявити це не зовсім ефективно і дуже швидко, бо вони дійсно переміщуються максимально скритно.

Як протидіяти дрібним переміщенням, переміщенням малих груп?

- Протидія – це FPV, це скиди, це спостерігання, куди вони переміщуються. Коли виявлено, куди вони переміщуються, де вони скупчуються, то туди наноситься удар.

Я чув про те, що в росіян є найнижча, по факту, "каста" - так звані "мули". Вони тягнуть БК, навіть ідучи іноді без власної зброї, дотягують до певного місця і там гинуть. Наступна група йде, піднімає цей рюкзак з БК і йде далі.

- Я чув таке і в Купінську, я пам'ятаю, заставали це ще.

І в Бахмуті така штука була.

Було таке дійсно. Були такі групи, що вони просто бігли, де добігали, і там просто закапувались. Якщо виживали, так. Закапувались, де просто добігли. Починали по ним працювати, вони просто впали, закопуються. На Вовчанському напрямку я безпосередньо знаю, що ці "мули" просто бігли без нічого, без зброї, без особистого захисту, і закидали ТМ-ки хлопцям на позиції. Виживали, не виживали.

У Бахмуті росіяни шли на штурми хвилями. І кожна хвиля складалася з бійців різного ступеня підготовки. Найперші йшли найменш підготовлені росіяни, на яких розряджали наші бійці БК. Останніми з боку росіян ішли найбільш підготовлені. Зараз такого вже немає?

- Немає, бо зараз більше оглядовість дронами. Їх виявляють і максимально стараються вразити їх колективною зброєю, тими самими FPV, скидами. Раніше, я пам'ятаю, тактику цю називали "хвилі".

Найперші йшли безпосередньо ті люди, які, по факту, будемо чесно говорити, йшли на м'ясо. Вони йшли в одну сторону, по факту. Максимально старалися нанести якийсь певний вогневий удар, наших хлопців якось розрядити, а далі вже йшли більш підготовлені хлопці, які працювали.

Якщо повертатися до системи підготовки, розкажіть, на що зараз 57 бригада найбільше приділяє уваги? Як обираєте людей? Як визначаєте спеціальності людей?

- До нас приїжджають люди, ми їх не обираємо. До нас приїжджають люди, які приїжджають.

У вас власного рекрутингу немає?

- Є, він працює, але люди приїжджають різного віку, різного фізичного підготовлення, і ми працюємо з тим, що є. Працюємо безпосередньо з батальйоном "Шквал". Це хлопці, які звільнені по УДО, які підписали контракт. Вони дійсно дуже мотивовані, класно з ними працювати.

Із мобілізованими більше треба шукати певний підхід, їх треба мотивувати, давати їм розуміння про те, де вони знаходяться, що дійсно та інформація, яку ми їм даємо, то їм вона потрібна. І вона допоможе вижити їм і вижити їхнім хлопцям, побратимам.

Треба розширювати практику залучення до бригад колишніх засуджених, правильно?

- Вони дійсно мотивовані, вони дійсно йдуть, у них є братерство навіть. Вони дійсно один одного підтримують на певних рубіжах навчання. Якщо у когось не виходить, вони допомагають. Хлопці приходять з навчань, заморені, дійсно заморені, і вони стають, але якщо в когось щось не виходить, вони стоять і один одному допомагають. Можливо, сваряться, без цього ніяк, але вони допомагають, і вони один за одного стоять.

Про власний рекрутинг. Якщо хтось із харків’ян хоче захищати саме Харківську область, як звернутися до вашої бригади?

- Людина, яка хоче служити на Харківському напрямку, може звернутися в рекрутинговий центр, там допоможуть обрати якийсь певний напрямок і врахувати ваші побажання.

Номер телефону рекрутингового центру 57 бригади ми залишимо в описі до цього відео. Якщо є розуміння, що ви хочете захищати саме Харків з півночі, то це для вас. Бригада стоїть не перший рік на Вовчанському напрямку і достатньо ефективно знищує ворога.

Читайте також: Боєць 57 ОМПБр "Ведмідь": Пілоти дронів – пріоритетна ціль для росіян на Вовчанському напрямку