Доктор Євген Комаровський: МОЗ маніпулює лікарями

Повномасштабна війна змінила не лише життя українців, а й стан їхнього здоров’я. Постійний стрес, пізнє звернення до лікарів, проблеми з профілактикою та вакцинацією вже впливають на медичну статистику.

В ексклюзивному інтерв’ю "Думці" лікар-педіатр Євген Комаровський розповів, як війна впливає на ризик онкологічних захворювань, чому вакцинація проти ВПЛ є одним із найефективніших способів профілактики раку, чи потрібен аналіз крові при першому зверненні до лікаря, коли можна призначати антибіотики без досліджень, а також пояснив, чому в Україні досі не працює повноцінна страхова медицина.

У липні 2026 року МОЗ виділило фінансування для Харківського медичного університету на вивчення впливу війни та розвиток і перебіг онкологічних захворювань. Війна провокує рак у людей?

– Війна викликає, як ми всі знаємо, стресовий розлад, тобто реакцію на стрес. Це спазм периферичних судин, порушення мікроциркуляції в тканинах, порушення імунної відповіді. Звідси ріст вірогідності онкології. Це перший механізм.

А другий механізм, на жаль, зводиться до того, що війна практично вбиває профілактичну медицину. У нас є настільки очевидні щоденні, щохвилинні загрози, що думати про профілактику, про те, щоб потрібно піти вчасно обстежитися – взагалі, ми думаємо про це в останню чергу.

Люди звертаються до лікаря, коли зовсім не під силу. Ну, звісно, можливостей для обслідування, для лікування теж стає менше. Тому ми маємо, з одного боку, передумови до онкології, а з іншого – передумови до більш пізніх діагностик і до менш ефективного лікування.

Тобто це більше стрес, а не через забруднення повітря, наприклад, на Харківщині?

– Це більш значущий фактор, ніж конкретні забруднювачі.

Якісь конкретні види раку почали розвиватися більше? Чи мова про загальний негативний вплив стресу на організм?

– Давайте уявимо собі стандартну реакцію організму на стрес. Що це таке? Організм отримує сигнал, що треба або тікати, або наздоганяти. Бо це небезпека. Або навпаки – ви на полюванні. Як організм на це реагує? Він викидає в кров певні речовини, той же кортизол, який перерозподіляє циркуляцію крові. Він зменшує кількість крові в життєвоневажливих органах і перенаправляє кровообіг на мозок, легені, серце.

Але в шкірі, наприклад, в кишечнику, в нирках на момент стресового розладу циркуляція порушується. І це відбувається багато років, вже п'ятий рік. Це все відбувається майже кожен день. Зрозуміло, що в умовах, коли в першу чергу страждає мікроциркуляція в кишечнику, зростання, наприклад, онкології кишечника, буде вище. Мабуть, буде. Але це, за великим рахунком, нюанси. Важливо тут, мабуть, інше.

Важливо людям розуміти, що в умовах стресу своєчасне обстеження і відвідування лікаря при скаргах має однозначно сенс.

Із січня 2026 року в Україні стала обов'язковою безкоштовною вакцинація від вірусу папіломи людини (ВПЛ) для дівчаток 12-13 років, але, за офіційними даними, ця вакцина рекомендована також хлопчикам. Чому в Україні вирішили вакцинувати лише дівчаток?

– Усе дуже просто – немає грошей. Це гроші. Зрозуміло, що вірогідність перетворення вірусу папілома людини в конкретну хворобу у хлопців менша, ніж для дівчат, де це чітко працює як профілактична вакцина. Але хлопці мають велику участь в циркуляції цього вірусу. Тому, якщо ми хочемо зменшити циркуляцію вірусу, то, звісно, треба вакцинувати усіх. Але на це немає грошей.

Тобто батькам хлопчиків ви рекомендуєте робити цю вакцину також?

– Якщо є можливість, однозначно.

В соцмережах почали з'являтися спекулятивні заяви, що нібито ця вакцина провокує безпліддя у майбутньому. Це все міф?

- Тут яка ситуація. Той факт, що відсутність цієї вакцини провокує рак шийки матки, нас не турбує, а нісенітниця, що вона провокує безпліддя, про це навіть… Розумієте, як важко обговорювати теми, які не мають під собою взагалі нуль фактичного матеріалу.

У Великобританії не зареєстровано за останній рік жодного випадку раку шейки матки у вакцинованих. Нуль. Ось приклад ефективності цієї вакцини. Пів року тому моя онука, якій 13 років, вакцинувалася.

Ніякого відношення до безпліддя ця вакцина не має. І це на сьогодні один із найефективніших механізмів профілактики раку шийки матки, оскільки доведено, що в розвитку цієї онкології, майже найважливішу роль відіграє ВПЛ.

У січні також оновили календар щеплень. Пришвидшили БЦЖ та КПК, відмовилися від оральних вакцин. Вам новий календар подобається?

– Відповідно до міжнародних сучасних вимог. Хороший, нормальний календар. Я не можу сказати, що відбулися якісь стратегічні зміни, окрім того, що вакцина від ВПЛ включена. Вакцина проти кору, раніше ми отримували її в 6 років. У 6 років треба, але то не прийшли на прийом, то дитина захворіла, перенесли вакцинацію на пів року, потім ще на пів року. В результаті вийшло так, дитині 7 років, вона йде в школу не вакцинована від кору. Це погано. Тепер, коли вакцинацію перенесли на 4 роки, то шансів, що дитина точно буде вакцинована до школи, більше.

Знову ж таки далі був такий механізм, наприклад, вакцина від гепатиту B. Вакцинували в пологовому будинку, а потім хотіли використати багатокомпонентні вакцини, куди вже входив гепатит В. Виходило, що тоді треба змінювати схеми. Тепер вирішили починати пізніше. Хоча для ситуації, коли мати з гепатитом В народжує, там обов'язково все одно в пологовому вакцинувати. Загалом новий календар просто відповідає на сучасні потреби.

Якби розширили список на те, що іноді дуже хочеться, але такого поки немає.

Що саме ви б хотіли додати? Чого не вистачає серед обов’язкових щеплень?

– От я б, наприклад, дуже хотів привитися від оперізуючого лишая. Ось це вакцина, якою весь світ літніх людей вакцинує, тому що це один із головних факторів розвитку деменції і всього іншого. Але в нас не те, що не можна привитися, у нас навіть вакцину ні за які гроші не можна купити. Її просто по факту не існує.

Є очевидні вакцини: від ротавірусної інфекції, від вітрянки, від менінгококової інфекції. Для чого в принципі держава існує, як не захистити дітей? Якщо у світі існує ефективна вакцина, а в Україні її немає – це неправильно. Є такий вірус – РС-вірус – респіраторно-сенситіальний вірус, який викликає найважчі вірусні інфекції у малюків у перші пів року життя і вони потрапляють в реанімацію з тяжкими запаленнями легень. У багатьох країнах вагітних прищеплюють цією вакциною, щоб захистити дітей. І є ліки для лікування дітей від цього, а в Україні такої можливості, на жаль, немає.

Але люди про це ж і не знають у більшості, тому вони не бачать, чого їм не вистачає. Поки кордони СРСР не відкрилися, ми ж теж не знали, що буває 500 видів ковбаси. Ми думали, що їх всього три. Так і з вакцинами.

У минулому році, під час епідсезону, дуже не вистачало вакцин від грипу. МОЗ кожен рік радить робити цю вакцинацію. Чому стався цей провал? Чи прогнозовано, що така ситуація буде повторюватися в цьому році?

– А ви чули, що через те, що не вистачило вакцин від грипу, хтось був покараний? Ніхто, так? Тому шансів, що це повториться в цьому рік, рівно стільки ж. І міністр, яким був, таким і залишився. Ви розумієте? Ось у чому біда.

Я проїхав 100 км, щоб купити вакцину. Я вакцинований і в цьому році знайду за будь-які гроші вакцину. Мені більше 60, виїду за кордон і там зроблю щеплення, але від грипу привився треба обов’язково.

Тому я не знаю, хто в цьому винуватий. Ми досі не розуміємо, чому це відбулося. Ну, по-перше, немає політичної культури. Верховний Головнокомандувач має бути привитий від грипу. Тому що якщо він на тиждень зляже з грипом, то ми всі не зацікавлені в цьому. Керівництво армії має бути вакциноване від грипу, вчителі…

У супермаркеті сидить дівчинка на касі, через яку проходить кілька тисяч людей за день. У сезон ГРВІ зобов'язане керівництво цього супермаркету її захистити чи не зобов'язане? Зобов'язане, але може цього не робити і зекономити, тому що цих вакцин немає.

Я це питання піднімав не один раз, але ні разу я не бачив, щоб з цього приводу хоч хтось мене підтримував. Щоб от Комаровський там виступив про те, що вакцин немає, і раптом всі засоби масової інформації вирішили його підтримувати. Чому? Тому що для будь-якого ЗМІ, для будь-яких блогерів написати щось про вакцинацію означає вступити в конфлікт з половиною твоїх підписників. І люди просто не хочуть піднімати ці теми. Ось, хочеш хейту, почни розмову про щеплення. Усе.

Багато людей переїхали як ВПО за кордон і дуже часто порівнюють медицину в Європі і в Україні. Зокрема, тему медичного страхування. Я хочу, щоб ви пояснили людям в Україні, чому вони мають заплатити свої власні кошти, щоб застрахувати своє життя і здоров'я? Чому це важливо для них?

– Навіть якщо захочуть зараз, я їм скажу, що ви повинні застрахувати – а де, а як, в кого, де воно, це медичне страхування? Ну, по факту, його не існує. Розумієте? Тому що, коли ви приходите до лікаря, ви не розумієте у більшість випадків, наскільки адекватне те лікування, яке вам призначили. Наскільки правильний діагноз. Наскільки взагалі прийнята та схема лікування, яку ви отримали. Ось ті ліки, які вам назначили, вони які? Це "фуфломіцини", біодобавки, чи це дійсно ефективні препарати? І хтось має на це питання відповідати.

Тому що не ви будете платити, а платити буде страхова компанія за це лікування. Вона оцінить його. Що мені подобається дуже сильно в НСЗУ, в переліку ліків, які вона оплачує, тільки препарати з доказовою ефективністю.

Але факт залишається фактом, без жодного сумніву ми дуже зацікавлені в тому, щоб у нас була страхова медицина.

Чим більше ліків призначено, чим більше обстежень призначено, тим більше прибуток у конкретних людей. Тобто якщо ви прийшли і не потребуєте ліків і обстежень, то ви зовсім не цікаві системі охорони здоров’я.

Окрім страхування, люди за кордоном ще порівнюють можливість придбати ліки. У нас можна купити майже будь-що і в будь-який час. Там – тільки за рецептом. Як краще?

– Я б передивився всі переліки ліків і зробив би так, щоб за рецептом продавалися препарати більш серйозні, ніж зараз деякі ліки продаються, але все-таки зробив би так, що якщо це за рецептом, то ніяк інакше.

Ми привчаємо людей до ігнорування правил майже з малоліття. В інструкції "Амброксолу", який нікому не потрібен, написано "за рецептом лікаря", а він продається у будь-якій кількості, розумієте?

Ліки "Корвалол", які в нас – без рецепту, в багатьох країнах за спробу їх ввезти одразу з'являється кримінальна справа, розумієте? У США "Корвалол", "Валокордин" – препарати заборонені для ввозу як небезпечні препарати з точки зору ФДА. А в нас будь-яка бабуся має флакончик "Корвалолу", капає собі його при будь-якому чханні, розумієте? А коли ви відкриваєте і читаєте показання, то ви знаходите в там хворобу під назвою вегето-судинна дистонія, якої не існує в класифікації хвороб.

Я чесно можу сказати, що до війни призначав антидепресанти, і люди йшли в аптеку і купували, а зараз, коли потреба вища в сотні раз, вимагають рецепт. Але можна домовитися. Я не буду називати мережу аптек, де цим займаються. Але ти приходиш і кажеш:

– Мені потрібен антибіотик.

– Ні, без рецепту не можна.

– Ну, продайте.

– Продамо тільки, якщо будете лікувати правильно.

– А як це?

– Разом із ним ви повинні купити антигістамінне і пробіотик. Тоді продамо.

Безрецептурні продажі дуже зручні. Бо я можу сказати: купити те, те і те. Розумієте? Тому що люди йдуть, купують і лікують. І виходить нормально.

Що з ліків має бути вдома в базовій аптечці?

– По-перше, НПВЗ (нестероїдні протизапальні засоби), наприклад, "Ібупрофен". Показання: біль, головний біль, висока температура. Жарознижувальні ліки – "Парацетамол". Антигістамінні, як правило, "Лоратадін" або "Цитиризин".

Майже завжди обов'язково, що має бути в будинку, це, так званий, засіб для пероральної регідратації. Це пакетик з порошком, який розчиняється у воді і ви отримуєте розчин з електролітами, який треба давати дитині.

Набір перев'язочних засобів. Зрозуміло, що в Україні турнікет має бути в кожному будинку зараз. Це ж очевидні речі. Не потрібно "зеленки" та йоду, їх може замінити мильний розчин.

Якщо відправили дитину до села, куди найближчій екстреній допомозі годину добиратися, то там мають бути ампули з дексаметазоном. Хтось має вміти робити уколи.

В Україні мало хто знає, що таке автоін'єктор адреналіна, який називається "Епіпен", який теоретично кожен астматик, кожна людина з алергією на укус бджоли має носити з собою, щоб вчасно вколоти собі. Там адреналін, який врятує життя, якщо у людини анафілаксія.

Хвороби оновлюються, трансформуються, змінюється перебіг лікування. Ви вже не один раз казали, що давно не приймаєте пацієнтів. Як вам вдається залишатися експертом в медицині без практики?

– Не приймаю за гроші! Це ж різні речі – не приймати пацієнтів і не приймати пацієнтів за гроші. Зрозумійте, на сьогодні дітям, яких я купав новонародженими, під 40, а то і більше. Вони тепер зі своїми дітьми, звертаються. Якщо до мене приходять додому мої друзі з дітьми, я їх теж дивлюсь, слухаю.

Великі зміни відбулися на госпітальному рівні. На рівні кардіохірургії, лікування лейкозу, лікування дитячої онкології, інших варіантів тощо. Тобто на рівні лікування цукрового діабету тощо. Там зміни просто космічні, високотехнологічні, цим треба займатися. Але та амбулаторна педіатрія і профілактична педіатрія, якою я займаюся все життя, майже не змінилася.

Я залишаюся не просто практикуючим, а регулярно практикуючим лікарем з великою кількістю пацієнтів.

Коли приходиш у приватну клініку, майже завжди тобі призначають клінічний аналіз крові і, скоріш за все, лікування ти отримаєш після результатів цього аналізу. У державній клініці його призначають не одразу. Чи дійсно потрібен клінічний аналіз крові для призначення ефективного лікування? Чи це спроба приватних лікарень заробити більше грошей?

– Цей аналіз в більшості випадків дозволяє розставити усі крапки над "і". Коли мова йде про людину жіночої статі, яка скаржиться на слабкість, запаморочення в голові тощо, можна думати про проблеми зі щитовидною залозою, про тривожні розлади і про анемію. Не знаючи рівня гемоглобіну, починати метушню навколо пацієнта марно.

Цей аналіз, так, часто без нього можна обійтись, коли ситуація несерйозна. Але якщо ми підходимо до лікування серйозно, надовго, і ми сподіваємося побачити цього пацієнта ще раз, то було б непогано мати цей аналіз.

Чи можливо без аналізу крові призначити антибіотик?

– Коли я бачу зовсім очевидну ангіну, яка не викликає жодних сумнівів, або я бачу симптоми дизентерії, я його призначаю, мені аналіз не завадить, але мені ніколи чекати, я призначаю.

Багато людей після відвідування лікаря звертаються до штучного інтелекту, до чату GPT, скидають аналізи, ставлять питання, дехто – просять план лікування. Ви взагалі як до цього ставитеся?

– Якщо у вас нормальні відносини з вашим доктором і ви у нього питаєте: от ви призначили мені 10 препаратів, а я ці препарати перевірив у чата GPT, і він мені сказав, що, наприклад, ось цей пробіотик, що ви мені призначили, він взагалі не відноситься до ліків з доказовою ефективністю. Чи можна мені його змінити на той, що буде з доказаною ефективністю, наприклад? Тобто такий підхід прийнятний, він буде стимулювати лікарів не лікувати дурнею.

Інше питання в тому, що дуже часто пацієнт не бачить всієї повноти картини. Дуже багато речей лікарі не проговорюють, вони написані на обличчі, але лікар їх не проговорює.

Тобто теоретично можна користуватися, але не без участі лікаря в лікуванні?

– Звісно, так. І не для того, щоб спробувати довести лікарю, що він дурень, а для того, щоб оптимізувати співпрацю.

Телемедицина в Helsi – прийом онлайн. Коли людина звертається онлайн, її не можна послухати, не можна оглянути. Навіщо і кому вона потрібна?

– Я категорично не згоден із тим, що не можна послухати. Я 99% консультацій провожу онлайн. У мене є додаток в телефоні, який дозволяє слухати пацієнта з допомогою телефону, наприклад. У мами з тієї сторони екрану теж є такий додаток на телефоні.

Повірте мені, будь-якою веб-камерою заглянути в горло взагалі не проблема.

Насправді, якщо лікар може, хоче і вміє, то він може реально дуже багато. З дітьми – так точно. Мені показують висип, показують горло, я можу послухати.

Тому я навпаки вважаю, що розвивати онлайн-медицину дуже треба.

Ви розповіли про себе, що ви багато приймаєте онлайн, а лікарів у поліклініках треба навчити це робити?

– Лікар має розуміти, для чого він це вміє. Він має мати високий рівень життя, високий рівень зарплати. Звісно, його треба цьому вчити. До речі, тут немає особливої науки, насправді. Тут це не складно, насправді, не складно. Інше питання в тому, що люди, на жаль, не хочуть.

От ти доктор, у тебе прийом цілий день, у тебе немає теми онлайн-консультації, тому що ти не вмієш. І чудово, як тільки навчишся, у тебе буде цілий день прийом, а потім цілий вечір онлайн-консультації, тому що ти навчився.

Через те, що ти навчишся, у тебе просто з'явиться більше обов'язків, а жити краще не станеш. І люди не хочуть дуже часто. Тому ми приходимо до того, що має бути в лікаря мотивація. Мотивація бути крутим. Мотивація допомагати.

Тому треба припинити розмовляти про те, які лікарі корупціонери, як вони наживаються на хворих, а зробити просто так, щоб лікарі могли не наживатися, а жити на свою легальну високу зарплату, бути поважними. Але щоб лікар знав, що як тільки він вигадає діагноз або призначить ліки, які протипоказано при цьому стані, він одразу перестає бути лікарем. Ось так це має працювати.

У такому випадку не можна буде уявити, що якийсь лікар призначить аналіз тільки тому, що з лабораторії за це отримає 15%. Як це можна уявити в розвинутій країні? Хочете, щоб лікарі не вигадували аналізи, зробіть спочатку їх настільки забезпеченими, щоб їм це в голову не прийшло.

Зараз дуже добре працюють медичні гарантії від НСЗУ. Вони є, дослідження, аналізи, це все працює, але багато хто про це не знає. Чому стався цей інформаційний провал?

– Ви журналіст, вам це цікаво, а просто звичайній людині не цікаво. Звісно, хотілося б, щоб у кожної людину в "Дії" був документ, який розповість про доступні можливості. І тоді, як тільки люди будуть знати свої права, стане зрозуміло, що держава пообіцяла те, чого виконувати не може. І тоді буде винен, хто? Держава. Тоді люди будуть виходити протестувати, скаржитися, а так – ні. Такого зараз не відбувається.

А зараз якщо щось не так, то хто винен? Лікар. Конкретний лікар, який чомусь не захотів призначати аналізи. Тобто він зараз винний, а не МОЗ.

МОЗ маніпулює лікарями. МОЗ керує лікарями і робить їх дуже керованими, тому що може дати, а може і не дати. Він обіцяє, що кожен отримає КТ безкоштовно, але грошей на ремонт того ж томографа не дає, до прикладу. Тому для цього і має бути страхова компанія. Бо якщо б не ви платили, а страхова компанія платила, вона б кожну копійку порахувала.

Велика кількість людей абсолютно впевнена в тому, що звернення за медичною допомогою коштує великі-великі гроші. Що ти тільки поріг переступиш, з тебе одразу візьмуть кучу грошей. Тому вони сидять вдома до кінця. Причому вираз "до кінця" вживається в прямому сенсі. Вони помирають вдома, тому що не бачать ніякого сенсу йти до лікаря, тому що чекають, що будь-який аналіз і будь-яке призначення потребує грошей, яких у них просто немає.

Тобто це не провал, це така тактика?

– Свідома політика, абсолютно свідома політика, бо якщо ви будете знати, що вам пообіцяли, ви будете це вимагати. А так ви цього не знаєте, ну і слава Богу.

Щодо нововведень МОЗ – "Скринінг 40+". На що порадите витратити 2000 грн?

– Ну, по-перше, сам факт скринінгу 40+ виглядає дивно. Чому? Тому що зазвичай скринінг роблять на якусь конкретну хворобу. Після 40 років ви можете 2000 грн витратити ну на 5 аналізів, може, якщо це платні: клінічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, артеріальний тиск, ліпідний профіль, глікований гемоглобін, тому що це треба всім.

Але парадокс, розумієте, в чому? Апарат для вимірювання тиску, ваги і глюкометр – це три важливих інструмента у житті кожної людини старше 40 років. Тому що реально одна з найстаріших проблем – це цукровий діабет другого типу. І один з проявів стресу — це те, що люди вагу набирають швидко. Після війни це буде взагалі актуально. Запам'ятайте ще, після того, як закінчиться активна фаза війни, для хлопців, які повернуться, будуть дві важливіші проблеми – тиск і ожиріння.

Якщо людина в Харкові не може потрапити до Комаровського, до кого їй йти? Є якісь характеристики нормального педіатра?

– Нормальний спеціаліст лікує, а не ви йому розповідаєте, як лікувати. Якщо спеціаліст працює за принципом "чого бажаєте", то це не зовсім спеціаліст. Спеціаліст завжди з’ясує, у яких умовах дитина живе.

Починати потрібно не з пігулок, а зі способу життя: прогулянки, режим, харчування, гігієна, чистка зубів. Ось це елементарні речі.

Якщо лікар призначив вам при нежиті антибіотик або гомеопатію, ви розумієте, що ви не туди потрапили, або він сказав, що прищеплювати не треба.

Але для того, щоб це визначити та оцінити, ви маєте це знати, розумієте? Тому неможливо обирати лікаря, якщо ми не розуміємо, хто буде обирати. Та мама, яка вважає, що щеплення від раку шийки матки викликають безпліддя, якщо вона так вважає, я їй не доведу, що я хороший лікар.

Дуже часто не розуміють, що здоров'я дитина на 90% залежить від батьків, а не від всіх лікарів. Моя задача – навчити маму реагувати на нежить, на діарею, на високу температуру, на утруднене носове дихання. Якщо вона все робить в цій ситуації правильно, то ліки, як правило, дитині і не потрібні. А правильно – це їжа, вода, температура повітря, вологість, гігієна. Оце правильно.

Тобто самоосвіта батьків – це один з головних інструментів захисту своєї дитини в медичному плані?

– Звичайно, звичайно!

Ви автор низки книжок, понад 15 точно я нарахувала, про виховання, про здоров'я дітей. Нещодавно натрапила на хейтерський допис у соцмережі щодо сексистських цитат у ваших книжках. Я вам зараз зачитаю дві.

"Зовсім не обов'язково, якщо вдасться, звісно, щоб він знав, як дуже вас нудить, адже вам від того не стане легше, а він нервуватиме. І все це рано чи пізно вийде боком. Вагітність зовсім не привід для того, щоб чоловік йшов на роботу голодний і в непрасованій сорочці".

"Якщо ви наполягаєте на цьому (на сексі – ред.) частіше, ніж він, ситуація найдраматичніша і важко розв'язувана, але можливі дії в трьох напрямках: ваш зовнішній вигляд, його харчування, обмеження вашого скиглення".

– Почнемо з того, що цитата книжки 1996 року випуску, і я з тих пір не можу сказати, що щось радикально змінилося, хоча я просто зрозумів, що для того, щоб таке писати, треба змусити чи попросити прочитати іншу сторону.

Просто жінки не бачать, як я розмовляю з чоловіком. Чого я від них вимагаю, від чоловіків. Як треба ставитися до жінки, як треба її берегти, як всі проблеми в сім'ї, тому що батько часто до дитини не має ніякого відношення.

Жінка в Україні, на жаль, і зараз готова тягнути все на собі. Більше того, 99% усіх рішень, пов’язаних із дітьми, бере на себе жінка. Жінка вагітніє, навіть не поговоривши з ним, чи хоче він бути батьком зараз або ні. Усі питання дитячого садочка, дитячого харчування, одягу, відпочинку, спорту, в 99% тягне жінка сама, а він робить вигляд, що це до нього не відноситься. Я намагаюся пояснити чоловікам, що чоловік біля дитини потрібен завжди, що немає жіночої роботи, що буде у неї молоко чи не буде, залежить від того, виспалася вона чи ні. І це головне.

Візьми краще погуляй з дитиною і дай їй дві години поспати. Жінки наші виходять заміж, а згодом народжують від чоловіків, які не хочуть навіть думати про дітей, які не розуміють своєї батьківської ролі. Коли я приходжу в будинок дивитися дитину, а батько навіть не виходить привітатися з лікарем. Він у сусідній кімнаті футбол дивиться. Йому не до лікаря, який до нього прийшов.

Так, зараз стало краще. Наприклад, коли я читав лекції у 2000 році, то у мене на лекції було 10% чоловіків, а зараз – 30%. Коли я читав лекцію у Фінляндії, у мене чоловіків було 50%. Коли в Алма-Аті – 2%. Тобто є різниця.

Так от, якщо ви вийшли заміж за чоловіка, якому на вашу вагітність і на все чхати просто, то ваше скиглення приведуть просто до того, що у вас не буде чоловіка. Він вас використовує як комфортний об'єкт для спільного життя. Щоб ви йому готували, прали, прасували. І коли ви виявилися ще й з дитятком на руках, він одразу відчуває себе нещасним і ображеним.

Так 50% сімей в Україні закінчуються на першому році життя дитини. Задумайтеся, 50% сімей в Україні не витримують першого року життя дитини. Так це Комаровський сексист або ви винні, що погоджуєтеся народжувати від чоловіків, якій не готові погуляти з дитиною, щоб жінка поспала?

Тому я і кажу, що перед тим, як народжувати дітей, треба на березі домовитися з ним про обов'язки, хто чим буде займатися. Якщо вам погано, так він має пожаліти, а не починати скиглити у відповідь. Що він залишився без сексу і уваги. Тому що якщо дитина народилася, а після цього мамі стало погано, а батьку на роботу, тому нехай він спить, а вона не спить ночами, а потім вона сходить з розуму?

А скільки у нас цих післяпологових депресій, скільки жінок зі страшним життям після пологів просто тому, що вона в депресії. І ніхто не хоче цим займатися, а намагаються зробити сексистом Комаровського.

І я можу вам розповісти, де ваша сім'я зруйнується. На якому етапі ви перестанете спати один з одним, а ти підеш спати на диван у сусідній кімнаті, тому що вона буде спати з дитиною. Я тобі все це розкажу, і я скажу, щоб ти взяв відповідальність на себе.

Тому що, коли жінка з новонародженою дитиною на руках буде приймати рішення, то в основі цих рішень будуть страхи, інстинкти, а тобі Бог дав мізки, не порушені окситоцином і естрогеном на цьому етапі, щоб ти рішення приймав і захистив її в цей момент. А якщо ти будеш із себе ображеного робити, а дитиною почнуть займатися мама і бабусі, а ти скажеш, ну і слава Богу, я пішов гроші заробити, то в результаті ваша сім'я закінчиться.

Як розставити пріоритети в родині: мама, тато, дитина? У родині, де тільки з'явилася немовля, і в родині, де вже доросла дитина?

– Найбільше навантаження буде на мамі, завжди. Тому найслабша ланка в сім'ї – завжди мати. І на мамі тримається вся сім'я. Хотіли б ви цього чи не хотіли. Тому що, вибачте, але жінка, яка виспалася, і жінка, яка не виспалася, - це два різні біологічні об'єкти.

Тому об'єкт номер один – мама. Її сон, її харчування, її дефіцит вітамінів, її психічний стан, її подруги, які з іншого боку можуть її лякати, і яких треба просто розігнати. Тільки хто їх буде розганяти? Тато, а якщо він розгонить подруг, що він має зробити? Взяти на себе будинок, її відпочинок, її психічний стан, дати їй виспатися. Просто чоловіки не розуміють, що це їм треба.

Тому перша – мама, а на другому місці – сім'я. Усі рішення повинні бути прийняті так, щоб у сім'ї всім було добре. Але мама — це стрижень, на якому тримається все.

Чоловік бачить, що його життя до та після дитини змінилося найрадикальнішим чином. Йому стало набагато гірше. І ті очікування, які у нього були від родини, вони не реалізовуються чомусь. Я не кажу про всіх. Ні, 15% зовсім інші. Там все інакше. Але це 15%. А 85% – ні. На жаль, це так. У нас немає традиції адекватного батьківства.

Про що не питають у лікаря Комаровського, але дарма?

– А ми з цього починали говорити, розумієте? Питання насправді повинно звучати так "що я можу зробити конкретно, щоб стало краще? Саме я". В незалежності від того, на що виділила гроші держава, на що ні. Розумієте? І ось саме мої потенціальні помилки і мої можливості. Ось це круто, ось це ключове. Ось з цим треба працювати.

Читайте також: Офіцер ПБС "Кракен" позивний "Рубль": Middle Strike створив ефект сніжного кому, який іде тільки з нарощенням