Офіцер ПБС "Кракен" позивний "Рубль": Middle Strike створив ефект сніжного кому, який іде тільки з нарощенням

Ситуація на лінії бойового зіткнення змінюється кожні пару місяців. Нещодавно Сили оборони України у безпілотному компоненті, очевидно, перехопили ініціативу та почали активно застосовувати дрони для завдання ударів Middle Strike. Завдяки цьому вдалося взяти під контроль нову російську трасу "Таврида", яку ворог збудував на окупованій території України від Таганрога до Джанкоя у Криму. Middle Strike позбавив ворога палива на більшості окупованих територій.

У ексклюзивному інтерв’ю виданню "Думка" капітан бою полку безпілотних систем "Кракен" Ілля, позивний "Рубль" розповів, чи є успіли Middle Strike в Харківській, Луганській та Донецькій областях, а не тільки у Криму, яким чином вдається керувати дронами "Хорнет", чи глушить ворог Starlink і що в російського окупаційного контингенту на передньому краї вже зараз, у перші місяці застосування Middle Strike.

Наскільки зараз масовою стала кампанія Middle Strike?

- До Middle Strike ми можемо віднести, в принципі, будь-які засоби, які можуть залітати 100+ км від ЛБЗ і так чи інакше впливати на противника. Це можуть бути як великі засоби, які працюють по НПЗ, по складах противника, так можуть бути і якісь невеликі засоби, які працюють, наприклад, по військовій техніці противника на марші.

Ми вже бачили купу відео, де у противника перерізається логістика, що впливає на те, що їм доводиться все далі і далі відтягувати від лінії фронту свої склади. Вони бояться наближатись. Саме застосування Middle Strike зараз дуже-дуже обширно в різних своїх там формах. Це від маленьких якихось засобів, які мають змогу летіти на таку саму відстань, як і якісь дальнольоти великі.

Це в основному крило?

- Так.

Чи можна їх зараз називати по назвах, як ви їх називаєте?

- Давайте по назвах не будемо.

Наскільки зараз це масова кампанія?

- По всій лінії фронту. Якщо ми беремо по території агресора, ми бачимо застосування на 2-3 тисячі кілометрів. Це Deep Strike. Middle Strike – до 300 км рахується. Ми бачимо, як масштабуються саме діп-страйки і яка їх кількість, тому що це медійна історія. Приблизно в таких же масштабах, але X2, X3 масштабуються саме Middle Strike. Тобто абсолютно вся лінія фронту, яку ми можемо взяти від півночі до самого півдня – по всій території, по тилових районах противника застосовуються. Уся смуга поділена на корпуси і кожен корпус так чи інакше застосовує Middle Strike.

У вас це достатньо масово? Не один на день ви запускаєте?

- Більше, ніж один, назвемо це так (сміється – ред.).

Як довго може в цьому форматі продовжуватися кампанія Middle Strike і чи вона здатна змінити ситуацію на лінії фронту?

- Вона здатна змінити, і вона вже змінює ситуацію на лінії фронту. Противник раніше підвозив паливо і БК доволі близько до ЛБЗ. Ми називаємо 50 кілометрів до лінії бойового зіткнення він довозив важкою технікою, вантажівками БК та ПММ. Потім це вже розподілялось на підрозділи і вже завозилось саме на передній край легким транспортом.

То зараз більш ніж на 120 кілометрів посунута це межа підвозу БК та паливно-мастильних матеріалів. Тобто якісь склади і тилові райони розташовані вже все далі і далі. Противнику треба все більше застосовувати якогось дрібного транспорту, щоб це все довезти до переднього краю.

На передньому краї тенденція також змінюється. Якщо раніше противник робив якісь підвози ближче до переднього краю, то зараз у них в середньому піхотинець йде 20 кілометрів ніжками і несе з собою це все, тому що везти це неможливо. В принципі, навіть якщо ми беремо якусь відстань не дуже велику, 30-50 кілометрів від ЛБЗ, там також всі свої маленькі склади, якісь там польові склади БК та ПММ вони ховають, все максимально стараються маскувати, розосереджувати, тому що це все підлягає знищенню, і масово.

Чи є вже дефіцит у противника саме на передньому країні?

- Так, спостерігається.

Тоді в цьому контексті питання, коли ми масово побачимо результати нинішньої кампанії Middle Strike? І чи могли би ви описати, що можна вважати хорошим результатом цієї кампанії?

- Стосовно результату, ефекту, який ми хочемо всі побачити, досягнути: Deep Strike, скажімо, "Великий брат", працюють, умовно, по НПЗ. Країна-бензоколонка, виходить, не така вже й бензоколонка. Вони працюють по НПЗ. Залишки, дефіцитне паливо, яке намагається доїхати до переднього краю, знищується "мідлами". Умовно, на відстань до 300 кілометрів знищуються їх склади і саме на марші знищується техніка.

На передньому краї, куди доїжджають якісь залишки, уже стара добра FPV-шка нищить противника на тому ж квадроциклі чи мотоциклі, який намагався довезти ту каністру пального. Це все впливає. Абсолютно вся життєдіяльність противника на передньому краї залежить від джерел якоїсь альтернативної енергетики, тобто це генератори.

Генератори, щоб живити, потрібно пальне. Від генератора вони заряджають радійки, заряджають дрони, в принципі мають якийсь зв'язок, комунікацію. У них немає пального. Реально ми зустрічаємо все частіше і частіше випадки, коли ворожі позиції БПЛА, наші візаві, не здатні працювати, тому що вони не можуть просто забезпечити свою позицію саме пальним, щоб зарядити "Мавіки" або заживити ноутбук.

Тобто це і є хороший результат, до якого ви прагнете?

- Це безумовно хороший результат.

Коли ми його побачимо вже? Чи він вже є десь?

- Уже зустрічається, але хотілося, щоб це було як можна більш масово, масштабовано і як можна довший період часу. Тобто якщо противник залишиться без пального або з дефіцитом боєкомплекту на передньому краї на декілька днів, це створить для нього проблеми, але це не буде прямо якимось переломним моментом. Але якщо противник залишиться, умовно, на місяць без спостереження, без очей, без БПЛА компоненту або з дефіцитом БК, це вже може бути перелом на лінії бойового зіткнення.

Коли цього можна очікувати?

- Давайте не будемо загадувати, а будемо просто за цим всім спостерігати.

Зараз дуже багато є інформації про Middle Strike на кримському напрямку і перетворення Криму на острів. Видається, що на тому напрямку Middle Strike дуже ефективний. Наскільки ефективні ці удари на наших напрямках – на Донеччині, на Луганщині і в Харківській області?

- Насправді це дуже ефективна історія особливо щодо знищення складів. Це БК, ПММ, але ми не забуваємо, що це ще й якісь склади дронів противника, майстерні дронів, пункти управлінь. Кожен удар по якомусь із цих об'єктів так чи інакше відображається на лінії бойового зіткнення.

Ми начебто не масово завдали удар по якомусь складу, воно там згоріло, медіа це сильно не опублікують, тому що це рядова ситуація в тилах противника. Але кожен цей удар відображається. Ми можемо взяти, умовно, знищених півтори тонни пального противника. Але якщо це масштабувати, ці півтори тонни могли дуже довго живити генератори противника. А тепер їм треба думати про те, що в них немає цих півтори тонни, тобто їм нема що довезти на зараз, їм десь треба взяти його, довезти, потім довезти до складів і якось забезпечити. І це ще не факт, що вийде довезти. Це ефект сніжного кому, який іде тільки з нарощенням.

Абсолютно точно заявляю, що це відображається, ми всі в цьому бачимо потенціал. Якби це не приносило такого результату, мабуть, по всій лінії фронту це б на зараз не застосовувалось.

Для мене зрозуміло, що ми не вб'ємо кожного противника, у нас не вистачить ресурсу вбивати всю піхоту противника, тому що їх мобілізують пачками, у них живої сили ще в достатку, але набагато легше, простіше і ефективніше воювати з цією живою силою, коли вона максимально демотивована, без їжі, без боєкомплекту і так далі.

Де можна побачити результати роботи Middle Strike краще, якщо ми говоримо про нашу ділянку фронту? У Донецькій, Луганській чи Харківській областях?

- Ми в Донецькій області можемо бачити цю роботу, наприклад, по логістиці противника, яка йде на Маріуполь. Це траса, яка контролюється. Я маю на увазі, яка з Маріуполя в сторону Криму йде. Цей сухопутний коридор. Він пробивається доволі ефективно, створює проблеми для противника.

Якщо казати про Луганську область, в принципі, також нарощується кількість ударів. Я думаю, всі вже бачили відео Третього армійського корпусу про те, що наші Middle Strike дістають до міста Луганськ, відпрацьовують. Я думаю, трішки часу і ми вже побачимо саме медійно і публічно якісь результати роботи. Ця робота ведеться по всій лінії фронту. Але давайте все ж дочекаємося якихось вже медійних, красивих відео, роликів саме з демонстрацією цієї роботи.

Ви готуєте такі ролики?

- Готуємо. Усе буде.

Влітку буде?

- Так. Я думаю, побачимо.

Зараз з'явився новий термін – Front Strike. Наскільки я розумію, це "вільне полювання". Дрон вилітає, баражує, шукає по накатках, по дорогах. Правильно? Чи можете пояснити, що таке Front Strike?

- Так. Умовно, так. Але все ж в моєму розумінні та баченні Front Strike – це має бути засіб, який летить до 50 – 100 км на глибину. У нас є FPV, насправді FPV може залітати на 30-50 км і завдавати ураження. Що заважає просто летіти на полювання? У принципі, вона так часто і літає. Що їй заважає летіти по якійсь накатці? У моєму баченні і розумінні Front Strike – це, скоріше за все, засіб літакового типу і коптерного типу, який летить на 50-100 км з бойовою частиною, що більше ніж у FPV, тобто 5-10 до 20 кг.

І цей засіб може завдавати ураження противнику не в супер-тилових районах, але все ж у тилових районах, де є, наприклад, місця зберігання техніки. Усі розуміють, що противник адаптується до сучасної війни, і вже не зустрінеш на фронті такого, що якийсь танк або якась БМП стоїть в лісі або десь в посадці в 30 км і там чекає якогось свого доброго дрона. Противник адаптується, він будує капоніри, він будує умовні гаражі, захищає максимально техніку від уражень.

Більше бачу Front Strike саме в тому, що Front Strike має прилетіти, вдарити по цьому гаражу, максимально його знести, розкрити, і вже або там другий Front Strike працює саме по техніці, яка там знаходилась, або вже прилітають FPV і добивають цю техніку.

Якщо абстрактно, то FPV у нас на лінії фронту, як скальпель, такий маленький хірургічний інструмент, а саме Front Strike хотілося б бачити у виді якоїсь кувалди або молотка, який може гепнути там, де треба, і завдати бажане ураження.

Можна це називати вільним полюванням?

- У принципі, я би, мабуть, не застосовував їх саме в вільному полюванні. Тут вже більше робота, скажімо, для відділу розвідки, який має знати про противника все. Це більше по спланованих, по розвіданих цілях вже.

Тобто Front Strike – це не вільне полювання, це різні речі?

- Це вже момент застосування його. Ми його можемо застосувати як і в вільному полюванні, так і вже по якійсь спланованій цілі. Це вже тактика застосування. Це вже момент прийняття рішення, який має лягати на плечі капітана бою.

Я чув, що оператори дронів "Хорнет" використовують особливий пакет Starlink, який називається Starshield. І на цьому пакеті немає обмеження швидкості у 80 км/год. Як це працює? Чи дорожчий цей пакет?

- Є у нас історія з тим, що "Хорнети" або інші засоби Middle Strike, які літають, вони без умовного обмеження. Є спеціальна процедура, завдяки якій Middle Strike або безпілотний засіб, який оснащений Starlink, може позбавитись обмежень. Але це вузько направлена історія.

Як вона допомагає вам?

- Це прибирання обмеження в швидкості руху, наприклад.

Що це дає на фронті?

- Якщо у нас засіб рухається, умовно, зі швидкістю 70 км на годину, це одна вірогідність збиття. Якщо він буде рухатись, умовно, 100+ км на годину, його збити або вразити вже набагато важче. Тому, скажімо, в деяких моментах ці обмеження треба прибирати.

Але це не всім доступно?

- Абсолютно не всім.

Дорожчий він? Чи це не від грошей залежить?

- Не від грошей залежить.

Радник міністра оборони Сергій "Флеш" Безкрестнов писав, що у росіян є глушилки для Starlink. Зустрічали такі? Як росіяни протидіють Starlink? Як це виглядає?

- Спілкувались на цю тему з колегами буквально вчора. Поки це тільки на рівні чуток.

Ніхто не бачив такого поки що?

- Ніхто не бачив, і люди, які трішки підковані в технічній історії, аргументують це тим, що, по-перше, щоб заживити, наприклад, якийсь умовний засіб, який міг би глушити Starlink, противнику треба мати свою маленьку підстанцію. Це перше.

Дуже енерговитратна штука?

- Так. Друге, у противника (це кажуть люди, які підковані технічно) немає розуміння, як можна заглушити, в принципі, зв'язок Starlink із супутником, як на це можна вплинути. І навіть якщо б вони глушили, це десь має бути в тилових максимально районах, десь там, можливо, на території агресора, але якщо б вони там би застосовували такі засоби, вони б максимально глушили себе і впливали на свої засоби, які вони застосовують, глушили б собі супутники якісь і так далі. Поки це тільки на рівні чуток і нічого подібного не зустрічалося.

Тобто, вони б, якби це включали, вони б глушили зв'язок між собою і свої Wi-Fi мости, і все б падало?

- Так.

Як думаєте, що буде найближчими місцями на лінії фронту?

- Я думаю, що противник буде намагатися нарощувати якісь свої засоби і спроможності саме в протиповітряній обороні і намагатися все ж якось протидіяти нашому безпілотному компоненту. Буде на це максимально концентрувати увагу.

У нього, скажімо, з’явився головний біль, що по ним летять дрони, з ними щось треба робити. Щось з ними робити: це виставляти якісь мобільні вогневі групи, розрахунки ППО і так далі. На це все потрібні люди, треба направляти сюди людей, а у них і на передньому краї треба люди, тобто тобі треба перерозподіляти якось по-іншому ресурс. Вони будуть, я думаю, нарощувати в цьому плані.

Але хотілося би бачити нарощення обертів з тим, як ми робимо дефіцит в логістиці і забезпеченні противника. Щоб все частіше і частіше зустрічались ситуації, що в них немає, що їсти на позиціях. Коли піхотинець сидить без їжі тиждень, а то і два, вже бажання в нього воювати або знаходитись на цій позиції стає трішечки менше. Хотілося б бачити нарощення оцього потенціалу, що в них немає палива, немає забезпечення, дрони не доставляються, їжі немає, снарядів немає.

Тобто ви думаєте, що до кінця року ми побачимо результат Middle Strike, коли у них буде дефіцит на передньому краї?

- Так.

Наскільки ви оптимістично чи песимістично ставитеся до розвитку ситуації на лінії фронту до кінця року? Поясніть, чому оптимістично або песимістично?

- Оптимістично ставлюся. Що хотілося б бачити, це перелом, переломні моменти по всій лінії фронту, коли противник вже не наступає і не має змоги пробувати наступати, коли йому доводиться якось намагатися виживати і оборонятися. Є три фази: коли наступає противник, коли всі в стані заморозки, просто стоять статично, тільки є якісь артилерійські обстріли, і коли наші сили вже контратакують. Хотілося би бачити саме контратаки і як можна більш успішні по всій лінії фронту.

Тобто ви вважаєте, що до цього ми прийдемо?

- Не вважаю, але хотілося б це бачити з оптимістичної сторони.

Чи є песимізм якийсь?

- Песимізму нам в житті вистачає. Давайте не будемо на нього зважати, а будемо робити все, що є в наших силах, щоб оптимізму було як можна більше.

Від чого залежатиме розвиток подій на ЛБЗ найближчі півроку?

- Тенденція ця була вирішена не один рік тому. Все більше і більше на лінії фронту має свою вагу і нарощує потенціал безпілотний компонент. І той, хто панує в небі, має перевагу на лінії фронту.

Якщо ми будемо противника перемагати, зменшувати його можливості в спостереженні, в завданні ураження безпілотним компонентом, якщо ми будемо нарощувати свій потенціал, а погіршення логістичних умов буде зменшувати потенціал противника, то це буде основним переломним моментом.

Яка ситуація з особовим складом? Безпілотники – це добре, але без піхоти нікуди.

- Без піхоти нікуди, але піхота на зараз дуже залежить від безпілотного компоненту. Тобто спостереження за підступами до позиції піхоти веде безпілотний компонент. Якщо противник виявляється, то першочергове ураження завдається безпілотним компонентом. Якщо наші сили йдуть в якісь контрнаступальні дії, це все супроводжується безпілотним компонентом – як ураження, так і розвідка, і супровід груп. Без піхоти ми нікуди, але дуже важливий інструмент саме для життя піхоти і максимального його збереження – все ж дрони.

Наскільки сильний зараз у вас дефіцит особового складу?

- Ми медійні, у нас проблем з особовим складом немає. Але завжди питання не в кількості, а в якості. Ми всі розуміємо, що піхотинець має стріляти і знищувати, але він ще чітко має усвідомлювати, навіщо він це робить, для чого, яка в нього мета. І це вже питання мотивації піхотинця, роботи хорунжої служби, його ідеології. Якщо в тебе на передньому краї буде дуже багато піхоти, але вона буде демотивована, вона буде чимось незабезпечена… Це ми описуємо ситуацію у противника. Тобто в тебе може бути багато піхоти, але якщо вона голодна сидить тиждень, а то і більше, то сенсу від цієї піхоти буде не дуже багато.

Ми всі розуміємо, що особового складу в нас менше, ніж у противника, він цим нас переважає. Але якщо ми робимо все для піхоти, щоб її забезпечити, логістика, ротації, забезпечення всім необхідним, в випадку потреби – евакуація за допомогою НРК, супровід з БПЛА, тоді буде більш мотивована піхота на передньому краї. І таких там, умовно, 5-10 піхотинців будуть набагато ефективніші, ніж 20-30, які сидять голодні і не знають, і не розуміють, навіщо їм це все.

Але якщо ми говоримо про особовий склад, чи є дефіцит?

- У сильних, ідейних, вмотивованих і забезпечених організмах проблем з особовим складом немає. Якщо в тебе підрозділ, в якому ти ставишся не дуже добре до особового складу, то є проблеми. Бажання йти в такий підрозділ набагато менше.

Читайте також: Старший офіцер групи 127 ОВМБр Андрій Босенко: Із ПТСР можна жити, навіть якщо він у вас не виліковується