Не лише пиво: чим насправді цікава харківська Нова Баварія
Назва Нова Баварія завжди викликає цікавість у тих, хто вперше чує про цей район Харкова. Та й справді, коли вперше чуєш цю назву, здається, що помилився містом і випадково потрапив до Німеччини. Так, історія Нової Баварії й справді пов’язана з німцями, хоча почалася ще задовго до появи знаменитої пивоварні, яка зрештою дала назву цілій місцевості.
"Думка" зібрала найцікавіші факти про Нову Баварію, її минуле та цікаві місця.
Район, старіший за сам Харків
Територія сучасного Новобаварського району вважається однією з найдавніше заселених у Харкові. Археологи знаходили тут сліди поселень ще скіфських часів. Зокрема, в районі Липового Гаю виявили давні печі для випалювання кераміки. А деякі місцеві поселення, наприклад, Лідне та Григорівка існували ще до того, як на карті з'явилося саме місто.
Найціннішою археологічною пам’яткою району вважається Донецьке городище на околиці Пилипівки. Саме його багато істориків пов’язують із літописним містом Донець, яке згадується у знаменитому "Слові о полку Ігоревім". За переказами, саме сюди після втечі з половецького полону дістався князь Ігор Святославич.
До речі, саме на території сучасного Новобаварського району з'явилися перша станція швидкої допомоги, перша очна клініка професора Гіршмана, перший фотосалон, перша масова бібліотека та перший кам'яний цирк.
Звідки взялася назва Нова Баварія
Назва району й справді має німецьке коріння. У другій половині 18-го століття на українські землі почали переселятися німецькі колоністи. Їх запрошувала імператриця Катерина ІІ, яка сама була німкенею за походженням. Нові поселенці активно займалися ремеслами, торгівлею, розвивали промисловість і залізниці. Тоді в Харкові німецькі прізвища типу Шмідт, Бауер чи Мюллер були не рідкістю.
І от у середині 19-го століття біля невеликого села Григорівка оселився уродженець Баварії підприємець Франц Гершгеймер. Кажуть, що він майже 17 років шукав воду, яка б ідеально підходила для виробництва пива – і знайшов її саме тут.
У 1870-х роках підприємець відкрив медопивоварний завод. Для роботи він привіз із Німеччини обладнання, технології та навіть майстрів-пивоварів. На заводі тоді працювали 66 людей.
Незабаром поруч відкрили залізничну станцію. Її назвали "Нова Баварія" - на честь батьківщини власника заводу. Поступово ця назва закріпилася за всією місцевістю. Так у Харкові і з'явилася власна Баварія.
Знаменита пивоварня
Пивоварня швидко стала одним із найуспішніших підприємств губернії. Наприкінці 19-го століття вона вже була найбільшим виробником пива в регіоні. У 1909 році завод отримав понад пів мільйона рублів прибутку – шалені гроші на той час.
Пиво Нової Баварії продавали у найкращих магазинах і ресторанах Харкова. Одним із найвідоміших місць була пивна крамниця Осипа Доренського на Римарській. Там можна було випити кухоль пива всього за п'ять копійок. Закушували тоді раками, рибним баликом, гострим сиром і сушеними бобами.
А ще у ті часи виробники пива змагалися у дизайні пляшок. Найкрутішими вважалися пляшки з рельєфними написами, де були вказані назва заводу, прізвище власника та отримані нагороди. Іноді така тара коштувала навіть дорожче за саме пиво.
Через кілька років навколо заводу виріс цілий промисловий район. З'явилися ремонтні залізничні майстерні, канатні та механічні заводи та підприємства Південної залізниці.
А ще тут облаштували парк, де харків'яни слухали музику, гуляли та дегустували місцеве пиво з баварськими ковбасками. Загалом тут панувала атмосфера майже як на німецькому фестивалі, тільки що без Альп на горизонті.
Сама ж станція Нова Баварія поступово перетворилася на один із головних вантажних вузлів Харкова.
На початку 20-го століття район переживав справжній розквіт. Завдяки близькості до центру міста та залізниці тут активно будували дачі.
"Червона" Баварія
Після революції завод націоналізували і дали йому суху і нецікаву назву "Пивзавод №3". Хоча, звісно, популярність пивзаводу від цього не зменшилася. Навіть тогочасний "зірковий" поет Володимир Маяковський вигадав рекламний слоган: "Яка б не була аварія – п'ю пиво "Нова Баварія"".
Наприкінці 1920-х років більшовики вирішили позбутися "буржуазної" назви району і перейменували його на максимально радянський манер – Червону Баварію. Але харків'яни вперто продовжували називати район по-старому. У підсумку народна назва перемогла "совєтську".
Розквіт і занепад пивоварні
Під час німецької окупації Харкова на Новій Баварії працювала одна з комендатур. Після визволення міста підприємство частково евакуювали, але вже у 1944-1945 роках виробництво знову запрацювало.
У післявоєнні десятиліття завод залишався одним із найбільших виробників пива в СРСР. У 1971 році його потужність сягала чотирьох мільйонів декалітрів на рік. Більше в Україні виробляли лише заводи у Львові та Донецьку.
Тут варили знайомі багатьом радянські сорти: "Жигулівське", "Ячмінний колос", "Слов'янське" та інші.
У 1990-х підприємство почало програвати конкуренцію сучасним великим заводам і закрилося на реконструкцію. У 2001 році випуск пива відновили вже з новим обладнанням і чеськими технологіями. З'явилися нові сорти пива. Однак у 2007 році завод купила міжнародна корпорація. Незабаром виробництво зупинили, щоб воно не конкурувало з основним брендом компанії. У 2014 році завод спробували перезапустити, але колишню славу повернути не вдалося. Новий шанс історичний бренд отримав у 2021 році, коли на Новобаварському проспекті відкрили сучасну пивоварню, яка вирішила відродити старі традиції району.
Сьогодні легендарний пивзавод вже не має того масштабу й популярності, яке мав у 19-му та 20-го століттях. Але у продажу можна знайти пиво "Нова Баварія", наприклад, у мережі магазинів "Восторг".
Донецьке городище
На території сучасного Новобаварського району люди жили ще задовго до появи Харкова, і Донецьке городище є одним із головних доказів цього.
Перші розкопки тут провели у 1902 році. За цей час археологи знайшли у цій місцевості різних епох – від бронзової доби та скіфських часів до періоду Київської Русі. Особливо багато знахідок належать до 8-13 століть.
Під час розкопок тут знайшли залишки житла, ремісничих майстерень, печей для випалювання кераміки, господарських ям, знаряддя праці, зброю, прикраси та навіть арабські монети.
Але найбільшу славу городищу принесло те, що більшість дослідників пов'язують його з літописним містом Донець, яке згадується в Іпатіївському літописі під 1185 роком.
До 10-го століття поселення вже стало торговим і ремісничим центром на важливих шляхах того часу. Його жителі займалися землеробством, рибальством, ремеслами та обробкою металу та активно торгували із сусідами.
Археологи Харківського університету працювали тут з 1950-х років, і багато відкриттів, зроблених на Донецькому городищі, стали важливими для вивчення історії всієї Слобожанщини. Недарма пам'ятка має статус археологічної пам'ятки національного значення.
Липовий Гай
Ще одна цікава місцевість району – Липовий Гай. Наприкінці 19-го століття вона почала розвиватися як дачне селище. Спочатку її називали "У бора дубки", але така назва власникам ділянок не дуже подобалася. Тому вирішили придумати щось красивіше. Так і з'явився "Липовий Гай", і байдуже, що липових насаджень тут практично не було, зате ж яка гарна назва.
У 1914 році тут відкрили залізничну платформу з такою ж назвою та освятили новий Свято-Вознесенський храм.
А ще саме тут археологи проводили одні з найважливіших досліджень скіфської доби на території Харківщини. У 1921 році відомий археолог Олександр Федоровський розкопав поблизу кілька курганів. На жаль, сам могильник і значна частина матеріалів тих досліджень до наших днів не збереглися.
Сьогодні Липовий Гай залишається переважно районом приватної забудови. Тут мало багатоповерхівок і багато старих будинків, через що місцевість досі зберігає атмосферу старого передмістя.
Старий цирк
Одне з унікальних місць Новобаварського району – цирк Грікке або, як його ще називають, Старий цирк. Його побудували у 1905 – 1906 роках на замовлення купця Генріха Грікке. Взагалі-то сам бізнесмен займався зовсім не цирковою справою, а квітами та оранжереями. Свого часу містом ходила романтична легенда, що він побудував цирк через шалене кохання до циркової артистки-наїзниці. Але, скоріше за все, це був просто вдалий "піар хід". Для Харкова того часу цирк став справжньою сенсацією. По-перше, це був перший стаціонарний кам’яний цирк у місті. По-друге, він став першим електрифікованим цирком не лише Харкова, а всієї України. А ще споруда була дуже сучасною для свого часу. Влітку тут працював цирк, а взимку манеж трансформувався на театральну сцену.
Після революції цирк націоналізували, а в 1930-х роках реконструювали. Змінили купол, добудували стайні та приміщення для хижих тварин.
Під час Другої світової війни цирк дивом вцілів, хоча перед відступом із Харкова німці замінували його. Врятувала цирк дружина одного з артистів трупи, яка повідомила радянським саперам про закладену вибухівку. Завдяки цьому будівлю вдалося розмінувати.
Працював цирк до 1974 року цирк, але після відкриття нового цирку на майдані Ірини Бугримової стара будівля стала репетиційною базою.
У 1990-х тут працювала дитяча циркова студія, а наприкінці 2000-х будівлю використовували під час зйомок фільму "ДАУ". Для зйомок навіть частково відновили старий інтер’єр глядацької зали.
Цікавинки району
Багато харків’ян-"бумерів", "іксерів" і "міленіалів" добре пам’ятають, що за котом, собакою, папугою чи акваріумною рибкою їздили саме на Нову Баварію. Хоча "Пташиний ринок" спочатку працював на Благовіщенському ринку, а вже потім переїхав на Кузинський.
Наприкінці 1970-х його остаточно перенесли на Нову Баварію тому, що людей збиралося стільки, що старі майданчики вже "тріщали" від натовпів покупців. У вихідні сюди приїжджав чи не весь Харків. Для багатьох дітей похід на "Пташиний ринок" був окремою пригодою навіть без покупки.
Якщо пройтися Новобаварським проспектом далі, можна побачити дерев’яний Свято-Вознесенський храм, який зберігся ще з початку минулого століття.
Поруч розташований стадіон, який колись приймав матчі харківських клубів "Арсенал", "Геліос" і навіть "Металіста".
Ще одна з цікавих локацій району знаходиться біля станції "Нова Баварія". Саме там стоїть паровоз ФД20, якому вже майже сто років. Під час Другої світової війни він перевозив військових, техніку та стратегічні вантажі. Для залізничників серії ФД були справжніми легендами. Недарма у 2006 році цей паровоз навіть потрапив на поштову марку "Укрпошти".
Новобаварський район – не Нова Баварія
До речі, багато хто плутає історичну місцевість Нова Баварія і Новобаварський район. Насправді це не одне й те саме. Як адміністративний район Харкова він з’явився у 1917 році. До того ці території належали до Залопанської частини міста. За свою історію район неодноразово змінював назву. Він був Холодногірським, Основ’яно-Холодногірським, Основ’янським, а в 1924 році став Жовтневим.
Лише у 2016 році в рамках декомунізації району повернули назву, пов’язану з його історичною місцевістю – Новобаварський.
Загалом Новобаварський район завжди був одним із найбільших промислових районів міста. Тут працювали хлібозавод, молокозавод, жировий комбінат, лакофарбове виробництво, завод Шевченка та десятки інших підприємств.
А ще він здається унікальним тим, що поєднує, здавалося б, такі несумісні речі як старовинні археологічні пам’ятки, заводські труби, дачі, та мальовничі краєвиди над Удами. Мабуть, саме тому Нова Баварія залишається особливим місцем, не схожим на жоден інший район Харкова.
Новини Харкова сьогодні: Харківський Поділ: яким було найстаріше торгове серце міста
