ТОП-менеджер "Харківобленерго" Олександр Кишинський: РФ била об’єкт 50 разів, поки ми не припинили його відновлювати

Відбудова та захист об’єктів енергетики – одна з найважливіших складових для проходження опалювального сезону. Про наслідки ударів, заміну знищеного обладнання, ефективність саркофагів, аварійні відключення та можливі дефіцити електроенергії розповів "Думці" заступник технічного директора по розподільних електричних мережах АТ "Харківобленерго" Олександр Кишинський.

Які наслідки обстрілів енергетики на Харківщині за ці понад чотири роки війни? Деякі об’єкти зазнали не просто поодиноких ударів, а масованих.

– Насправді, так. Енергетика потерпає з перших днів збройної агресії Російської Федерації. Починаючи з 24 лютого 2022-го, перше, що страждає, – це повітряні лінії і трансформаторні підстанції, що живлять як населення, так і підприємства. Впливає будь-яке озброєння: осколкові уламки пошкоджують як проводи, так і опори, так і трансформаторні підстанції.

У 2022 році було зафіксовано – це тільки зафіксовано – 2444 пошкодження різного обладнання. А у 2024 році, коли вже після звільнення була відновлена, наприклад, зона Липців, Вовчанськ, люди повернулись на ці території, але почався повторний наступ окупантів, кількість пошкоджень зросла у рази. Їх зафіксували аж 3625. Це дійсно багато.

На прифронтових територіях працювати вкрай важко…

– Липецька, Дергачівська, Золочівська, Великоборлуцька, Куп’янська, Шевченківська, Ізюмська і Барівська громади – це ті, що постійно потрапляють під обстріли. Богодухів фактично був відносно спокійним. Але з початку 2026 року ця громада переживає щоденні обстріли. І, на жаль, наше обладнання там постраждало у великій кількості. Ми втратили багато джерел живлення, а саме – трансформаторних підстанцій. І спостерігається на цій території вже виїзд населення, і вже ні для кого подавати світло.

Звісно, основна наша задача – забезпечити всіх наших споживачів електричною енергією. І ми це виконуємо. Але ж умови, в яких виконуємо, дійсно важкі. Як тільки агресія почалася, це були артилерійські обстріли, РСЗВ і так далі. На даний час превалює дронова небезпека, яку не завжди можна передбачити. Зараз масово застосовуються дрони на оптоволокні. Тому тільки за певних безпекових умов, іноді в супроводі військових, ми виїжджаємо на об’єкти в небезпечній зону, тому що є випадки, коли, на жаль, бригади потрапляють під обстріли.

Безумовно, втрата людей – це найважче. Скільки за час повномасштабного вторгнення загинуло енергетиків компанії, скільки зазнали поранень?

– Від початку агресії загинули 9 наших співробітників. Троє з них – під час виконання службових обов’язків, решта – перебували на територіях, які обстрілювалися. Серед загиблих – один начальник РЕМ. Під час виконанні обов’язків він підірвався на міни. Кожна людина – це втрата для компанії. А коли втрачаєш досвідченого керівника… Підрозділ, так скажу, опиняється в дуже непростій ситуації.

Поранених всього було 24, із них 14 – теж при виконанні службових обов’язків. Більшість випадків – це підриви на мінах та осколки ураження.

Хоч енергетики заходять працювати, коли вже пройшло розмінування, але від підривів ніхто не застрахований на 100% і таке трапляється все одно?

– Ви знаєте, по-перше, в деяких випадках ворожі безпілотні апарати знову розсипають вибухонебезпечні пристрої. По-друге, територію, яка навіть просто зазнала обстрілу, ми вважаємо замінованою. Тому що були випадки, коли, на щастя, наші люди не натрапили на ці міни – на Ізюмщині буквально два місяці тому безпілотники розсипали міни-пастки магнітні, які приліплялися під машини і потім вибухали.

На будь-які виїзди, які пов’язані з відновленням після обстрілу, ми залучаємо групи саперів – або військові, або ДСНС.

Ви вже перерахували напрямки, де найтяжче повертати людям світло. Могли б детальніше розповісти про Богодухів? Наскільки мені відомо, там вже фактично немає підстанцій, які б не атакували. Так само важко у Золочівській громаді Богодухівського району.

– Богодухівський район найбільше, мабуть, за останні місяці потерпає від ударів. У Золочівській громаді (у частині – ред.) вже дуже давно оголошена примусова евакуація, і направлення до Одноробівки – це десь 12 кілометрів до кордону – там немає населення. Можливо, хтось ще залишився, але ми вже не обслуговуємо цю територію. Не маємо навіть змоги виконувати якісь роботи.

Сам Золочів – так, він з електричною енергією. Так, вона кожен день після обстрілу втрачається, але ж ми протягом доби – чи менше чи більше доби – відновлюємо її. Хоча із багатьох джерел живлення там насправді залишилося одне.

Якщо казати про Богодухів, то, на жаль, після втрати джерела 110 кіловольт, який живив саме місто та прилеглі населені пункти, дійсно стало дуже важко забезпечувати подачу електричної енергії. Тому всі підприємства були відключені для того, щоб в нас вистачило електричної енергії для населення. І поки що нам вдається тримати там і персонал, хоча місяць тому будівлю РЕМ Богодухівського району двічі обстріляли FPV-дронами. Знищений дах, другий поверх. Обстріли там постійні, і з кожним днем, з кожною годиною забезпечувати подачу електроенергії стає все важче й важче. Єдина територія, яка там уже повністю втрачена для обслуговування, – це направлення в сторону населеного пункту Братениця. Там теж знищена підстанція і знищені навіть під’їзди до неї. Та більшість території Богодухівської громади, це практично 80%, ми забезпечуємо.

Ви вже сказали про те, що залучаєте саперів. А яких іще заходів вживає компанія, щоб убезпечити своїх людей? Можливо, детектори дронів, індивідуальний захист, укриття десь на шляхах?

– Так, є прилади – я не буду називати, які саме – що вказують на наявність або підліт дронів. Вони є. Також компанія забезпечує бронежилетами, тактичними шлемами. Ну, але найголовніше все ж таки – це те, що ми іноді просто не виконуємо роботи, якщо розуміємо, що є загроза. Тому що ніякий бронежилет і каска не врятують, якщо людина потрапить в епіцентр обстрілу. Тому ми іноді перестраховуємося і такі роботи виконуємо вже після певних дій, пов’язаних зі спілкуванням із військовими. Тільки після того, як з’являється можливість більш-менш небезпечно виконувати, організовуємо роботи.

На яких об’єктах працювати найскладніше? Не тільки з огляду на безпекові ризики, але й технічні задачі. Що найважче відновлювати?

– В енергетиці принципово такого немає. Наприклад, повітряна лінія електропередач. Вона має опори, дроти, ізолятори, металоконструкції. Внаслідок обстрілу все це обладнання, крім механічних розривів, має ще й динамічні пошкодження. Здавалося б, просто дріт замінив, зробив – але ж ні. У деяких випадках доводиться це виконувати тільки за допомогою спеціальної техніки. Це великий ризик – піднятися на опору, яка побувала під статично-динамічним навантаженням. Має тріщини, має осколки. Тобто не можна сказати, що це легко. Можливо, це менше по часу.

На мій погляд, найважче, мабуть, це тоді, коли знищується обладнання – підстанція або трансформаторна підстанція. Це об’єкти, які мають коштовне обладнання. Це вимикачі, трансформатори. Це те, що виготовляється у деяких випадках не менше ніж півроку, а то і дев’ять місяців. Оце найскладніше. Врятувати пошкоджене обладнання – як ми кажемо, "полікувати" його – інколи це виходить, а інколи й ні.

На об’єктах критичної інфраструктури будується, так званий, пасивний захист, певні, умовно скажемо, укриття. Як в цьому напрямку працюєте? Тобто, я розумію, що з чогось говорити ми не можемо. Та як на практиці себе показав цей захист?

– Нам із цим дуже сильно допомагає Харківська обласна військова адміністрація. Вони допомагають саме з установкою габіонів, саркофагів і так далі. Практика показує, що габіони – це більше від осколків. Зараз та техніка, яку використовує Російська Федерація для ураження, має можливість залітати прямо всередину цих конструкцій. Тому на деяких підстанціях виконуються роботи з більш капітальних укриттів – так звані, саркофаги. Мали деякі влучання вже в конструкції бетонні. Поки що, слава Богу, все ціле.

Добре себе показує?

– Ну, якщо рахувати, що невеликий дрон все ж таки не вражає обладнання трансформатора, то це вже непогано. Але ж будь-який більший боєприпас… Я не готовий відповісти на таке питання. Це, мабуть, більше питання до військових.

Є об’єкти, які атакували масовано і неодноразово?

– Я вам скажу, що є такі об’єкти, які атакувалися більше 50 разів. І в деяких випадках, тільки після того, як ми вже перестали відновлювати його, атаки припинилися. Тобто були ціленаправлені дії, які винищували обладнання неодноразово.

Наприкінці липня Міненерго повідомляло, що Харківщина отримала від Австралії допомогу – 250 трансформаторів вартістю понад 1,2 млн євро. Чи використовує це обладнання для об’єктів "Харківобленерго"?

– Завдяки гуманітарній допомозі ми дійсно дуже багато виконуємо ремонтів. Як я вже зазначив, будь-яке обладнання такого штибу, як трансформатори, воно, по-перше, дороговартісне, а по-друге, дуже довго виготовляється. Так, ми замовляємо і трансформатори, і вимикачі.

Австралія, до речі, нам ще надала вакуумні вимикачі, які ми встановлюємо на опорах для того, щоб зменшити наслідки і локалізувати аварію. Тобто цей комутаційний апарат роздроблює лінію на декілька ділянок: не вся лінія відключається, а тільки та пошкоджена ділянка, яка потрапила під обстріл або просто пошкоджена внаслідок погодних умов. Таким чином, це розумне обладнання дає можливість більшій частині споживачів все ж таки залишатися з напругою в мережі. Що стосується трансформаторів, то мені дивно, що ви знаєте цю інформацію.

Це офіційне повідомлення Міненерго…

– Я ж і кажу: дивно, що ви її знаєте (натякає, що такі дані не треба було комунікувати публічно – ред.). Трансформатори – це те, що після пошкодження просто замінюється. У деяких випадках, коли це легке пошкодження, типу, системи охолодження, то це ще можна відновити.

Усі інші випадки – це заміна. І, звісно, ми це робимо. І з тієї партії, про яку ви сказали, 118 уже замінили. Так, це дуже вагома допомога.

Взагалі наші закордонні країни-партнери продовжують підтримувати, допомагати?

– Ми отримуємо з 2023 року доволі суттєву допомогу від різних міжнародних партнерів. І навіть Китай поставляв трансформатори – 38 штук. Техніку ми отримували і від Червоного Хреста. Екскаватори, бурильно-кранові машини. Це не припиняється. І це дуже добре, тому що три тижні тому 11 "Шахедів" ударили по Валківській РЕС. Знищена вишка, теж гуманітарна, дві бурильно-кранові установки згоріли повністю, згоріли легковий автомобіль, також пошкоджено багато звичайної бригадної техніки – УАЗ, бортові машини. За один обстріл втратити таку кількість техніки – це дуже багато. Тому якби не надавалося гуманітарна техніка, була б суттєва проблема з виконанням робіт.

Чому трапляються аварійні знеструмлення, коли не було обстрілів?

– Причини бувають різні. Основна – це все ж таки обстріли всієї території країни, наслідки. В деяких випадках буває таке, що обстрілюють, наприклад, Полтавську область. А частина споживачів на Харківщині залежить від сусіднього регіону. І люди просто отримують сповіщення, що є аварійне відключення. І, приміром, через декілька годин приходить сповіщення, що відновили електропостачання.

Також, звісно, ніхто не застрахований від погодних умов. У нас регіон, який потрапляє дуже часто під грозові, під вітрові навантаження.

А в деяких випадках нам просто збивають опори. Таке буває.

Але ж ми стараємося виконувати відновлювальні роботи швидко і професійно. Немає такого, щоб ми затягували. Відключення населення відбувається, коли знищене обладнання. На даний час принципіального дефіциту якогось матеріалу ми не відчуваємо.

Здається, за ці роки компанія продемонструвала таку велику адаптивність до викликів, що іноді після масованих обстрілів минає якийсь зовсім невеликий проміжок часу – і світло вже є. Хоча очікуєш набагато гіршої ситуації.

– Насправді тут ніякої адаптації немає. Скажімо так, будь-яке управління мережами ведеться через диспетчерську службу. Основна задача – це локалізувати пошкоджену ділянку й усім іншим дати світло. А далі вже займатися безпосередньо тим, що пошкоджено. Ця практика – як і до війни, так і у війну – вона нікуди не поділася. Швидкість – це, мабуть, за рахунок того, що мережі вже вивчені. Навіть якщо розбудити вночі когось (працівника – ред.), то він буде пам’ятати потрібне. Тому що це вже неодноразово відбувається. Є такі методи, які поліпшують, пришвидшують ліквідацію аварії. Це протиаварійні тренування. Так, компанія проводить і такі. На жаль, іноді у реальному часі.

Чи вдалося втримати колектив? Наприклад, у РЕМ в області, де важка безпекова ситуація, і на людей велике навантаження. Чи потрібні ще співробітники на зараз?

– Люди потрібні завжди, скажу одразу. Так, колективи втримані. Борівський і Куп’янський РЕМ, які базувалися на територіях, які нам зараз недоступні, переміщені.

Компанія для того, щоб все ж таки підтримувати і сім'ї, і такий дух, запровадила преміювання персоналу, який виконує роботи практично в зоні бойових дій.

Позаду два місяці літа, ми ще, на щастя, не відчули дефіцитів електроенергії, якщо порівнювати з літом 2025-го. Чим ви можете це пояснити? Що таке зробили енергетичні компанії, що ми не маємо відключень, коли у спеку всі дружно ввімкнули кондиціонери?

- Скажу так. Все одно в період з початку року застосовувалися графіки погодинних відключень і графіки аварійних відключень. Таке було. Дефіцит дійсно буває, як тільки пошкоджується доволі вагоме обладнання.

На даний час, по-перше, можливо, народ став більш економніший, це теж може бути, тому що споживання в деяких регіонах все-таки не перевищує попередні роки.

Але ж літо – це не завжди показник. Показник по навантаженню – це зима, насправді. Тоді так, оце велике навантаження. І тому я б не робив висновків по літу.

Посадовці в Києві говорять про найскладнішу зиму, яка нас очікує. Але зауважу, що і про всі попередні нам так само казали. Ми залишаємося, як-то кажуть, оптимістами, бо в нас іншого виходу немає – раз ми тут живемо, зокрема в Харкові. Який ваш прогноз на зиму?

– Ви знаєте, я теж великий оптиміст. І скажу, що ми зі свого боку зробимо все, щоб стало пройти зиму. Але прогнозувати в період війни, мабуть, я не буду. Якщо на енергетику продовжаться масовані напади, то... Якщо не буде через що передавати (електроенергію – ред.) або чим виробляти, як же я можу спрогнозувати? Тому я скажу по-простому: так, ми зробимо все, що в наших силах.

Іще раз для споживачів. Як допомогти енергомережі? Як економити? Що не вмикати й коли?

– Я думаю, що всі споживачі вже за цей період вже, мабуть, більше знають і розкажуть, ніж я. На кожному брифінгу я завжди говорю, що кожен може зробити декілька дуже простих речей. Так, має бути якась альтернатива. Якісь павербанки, хто у приватному будинку – генератори.

Стосовно споживання. Хтось лягає спати, а хтось і не спить. І перших більше. Тому вночі навантаження менше. І, наприклад, люди програмують пральні машини, і ті працюють після 23:00. І це те, що дійсно допомагає енергетиці. Раціонально використовувати час і "розумну" техніку – нам буде легше.

Читайте також: Доктор Євген Комаровський: МОЗ маніпулює лікарями