Ціна влади: Скільки громади Харківщини витратили на управління за другий рік війни

А під час війни це стає умовою виживання української економіки. Аналітичний центр "Обсерваторія демократії" дослідив, якою є собівартість місцевого самоврядування на Харківщині та скільки громади витратили на власні управлінські апарати за другий рік війни.

Хто з громад витрачає найбільше

Після двох років повномасштабного вторгнення українське суспільство як ніколи гостро реагує на випадки недоцільних бюджетних витрат та надмірних видатків на утримання апарату чиновників. У регіонах, які найбільше потерпають від російської агресії, таке розпорядження бюджетними коштами природно викликає максимальне обурення.

Наприклад, значний резонанс нещодавно викликало порівняння зарплат мерів обласних центрів, яке виявило, що саме очільник Харкова Ігор Терехов отримує найбільше (1,7 млн грн на рік). І прикметно, що попри "лідерство" у всеукраїнському масштабі, в харківській мерії зарплата Терехова не є найвищою – детальніше про рекордні зарплати заступників голови та інших ТОП-посадовців міськради можна дізнатися з нашого окремого дослідження.

Виявляється, що керівники районних адміністрацій у Харкові мають вищі зарплати, ніж мери більшості великих українських міст. І з подібних персональних кейсів складається системна проблема надмірних видатків місцевих бюджетів на утримання управлінських апаратів.

Задля підрахунку, якими були ці витрати за підсумками виконання місцевих бюджетів у 2023 році, застосовано ту ж методологію, що й у наших попередніх дослідженнях. Управлінські видатки для кожної з 56-ти громад Харківщини розраховуються як сума витрат за двома бюджетними програмами:

• 0150 – "Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності обласної ради, районної ради, районної у місті ради (у разі її створення), міської, селищної, сільської рад";
• 0160 – "Керівництво і управління у відповідній сфері у містах (місті Києві), селищах, селах, територіальних громадах".

Загалом сумарні фактичні видатки усіх 56-ти громад регіону в 2023 році склали 32,1 млрд грн, із яких утримання управлінських апаратів коштувало 2,8 млрд грн. Якщо порівняти з виконанням бюджетів у перший рік повномасштабної війни, то побачимо майже пропорційне зростання сумарних витрат (з 23,5 до 32,1 млрд грн) та управлінських видатків (з 2,1 до 2,8 млрд грн).

Тож сумарно для громад Харківського регіону за підсумками другого року війни характерне збільшення витрат на управлінський апарат в абсолютних величинах і приблизно незмінний відсоток (близько 9%) цих витрат у загальній структурі видатків.

Але, безумовно, ситуація дуже різниться в залежності від конкретної громади, її розмірів та обсягу бюджету. Якщо оцінювати управлінські видатки в абсолютних величинах, то вони, очевидно, будуть більшими у великих міських громад. Але аналіз цих витрат у відсотках із року в рік показує, що управління великими громадами (особливо містами-мільйонниками) є рентабельнішим, ніж маленькими громадами.

На інфографіці нижче представлені ТОП-5 громад Харківщини за витратами на управління в обох цих вимірах – абсолютному (грн) та відносному (% від загальних видатків бюджету).

Джерело: інфографіку складено на підґрунті даних з web-порталу "Open Budget"

Через неспівставні масштаби обласного центру та інших громад регіону варто спочатку окремо зупинитися на Харкові. Загальні видатки міста в 2023 році склали 17,3 млрд грн, із яких 891 мільйон було витрачено на управління (5,1%). Потрібно відзначити, що фактичне виконання бюджету відбулося на рівні 80% – в базовій версії були заплановані більші показники і сумарних витрат, і управлінських видатків. Також вищі показники міськрада запланувала в бюджеті на 2024 рік – зокрема, на утримання управлінського апарату передбачено 1,2 млрд. грн.

Оскільки керування великими містами є рентабельнішим із точки зору відсотку управлінських видатків, тому Харків доцільніше порівнювати зі співставними за розміром обласними центрами, а не маленькими сусідніми громадами. І таке порівняння розвіює ілюзії щодо невеликого відсотку управлінських видатків Харкова.

Наприклад, у Дніпрі утримання апарату управління в минулому році коштувало місту 759 млн грн, що склало 3,4% від усіх видатків. Тобто загалом бюджет Дніпровської громади (22,2 млрд) є більшим за бюджет Харкова, а на управління було витрачено на 132 млн грн менше.

Найближчі до Харкова бюджетні показники за підсумками 2023 року має Львівська громада – загальні видатки там склали 17 млрд грн, із них утримання управлінського апарату коштувало місту 831 мільйон (4,9%). Тобто при майже однаковому обсязі бюджету Львівська громада витратила на управління на 60 млн грн менше за Харківську.

Яку частку бюджету кожна громада витрачає на управління

У порівнянні з обласним центром решта громад Харківщини є відносно невеликими, і відсотки управлінських видатків у загальній структурі витрат цих громад традиційно є вищими. Далі представлено розрахунки цих відсотків для усіх громад регіону (окремо для міських, селищних та сільських).

Джерело: інформацію для складання діаграми взято з web-порталу "Open Budget" Міністерства фінансів України

Серед міських громад найбільшу частку власних видатків на утримання управлінського апарату витратила Лозівська громада (15,3%). За підсумками 2023 року саме Лозівська громада має другий після Харкова обсяг виконання бюджету – близько 1 млрд грн, із яких 154 млн грн коштувало управління громадою. Це доволі нетиповий випадок, бо, зазвичай, великі відсотки управлінських видатків притаманні маленьким громадам і з невеликими бюджетами.

Якщо порівнювати фактичне виконання бюджетів у 2022 та 2023 роках, то, попри переважне зростання управлінських видатків в абсолютних величинах, у відсотках витрати на управління залишилися приблизно на тому ж рівні або подекуди зменшилися (через збільшення загальних обсягів бюджетів). Зростання частки управлінських видатків спостерігається лише в 2-х міських громадах – вже згаданій Лозівській (з 11% до 15,3%) та Вовчанській (з 9,8% до 11,3%). Середньозважений відсоток управлінських видатків по всій категорії міських громад склав 6,8% (або 10,9% без урахування Харкова).

Порівняно з категорією міських громад, традиційно більшу частку видатків на управління витрачають селищні громади. Серед 26-ти громад цього типу відсоток управлінських видатків коливається від 8% до 29%.

Джерело: інформацію для складання діаграми взято з web-порталу "Open Budget" Міністерства фінансів України

Найвищим за підсумками 2023 року відсоток управлінських видатків виявився у прифронтовій та частково окупованій Дворічанській громаді (29,1%). Потрібно зазначити, що у громад, які перебувають на лінії фронту, фактично унеможливлені багато категорій витрат – річне виконання видаткової частини бюджету в Дворічанській громаді склало лише 30% від планового. Через це підвищується питома вага управлінських витрат, і саме такі громади опиняються серед "лідерів" за видатками на утримання апарату управління.

У порівнянні з першим роком війни відсотки управлінських видатків зросли рівно у половині селищних громад (13-ти з 26-ти) – Дворічанській, Малинівській, Великобурлуцькій, Зачепилівській, Чкаловській, Шевченківській, Коломацькій, Слобожанській, Близнюківській, Печенізькій, Савинській, Борівській та Пісочинській. Як бачимо, у цьому переліку опинилися як прифронтові, так і умовно "тилові" громади. Наприклад, найбільше зростання відсотку управлінських видатків спостерігається у "найзахіднішій" громаді регіону – Зачепилівській (з 13,9% до 21,3%). Загалом, середньозважений відсоток управлінських видатків по всій категорії селищних громад за підсумками 2023 року становить 13,7%.

Щодо 13-ти сільських громад Харківщини, то в цій категорії спостерігається найширший діапазон коливань управлінських витрат – від 9% до 40%.

Джерело: інформацію для складання діаграми взято з web-порталу "Open Budget" Міністерства фінансів України

Трійка сільських громад із найбільшими відсотками управлінських видатків – це прифронтові громади Куп’янського району (Кіндрашівська, Курилівська, Петропавлівська). Ситуація в них є схожою на кейс Дворічанської громади, і значна питома вага витрат на управління є наслідком недовиконання інших запланованих статей видатків.

У динаміці першого та другого років війни у 8-ми з 13-ти сільських громад зросли відсотки управлінських видатків (Кіндрашівська, Курилівська, Петропавлівська, Оскільська, Вільхуватська, Куньєвська, Циркунівська та Липецька). А середньозважений відсоток адміністративних витрат для сільських громад становить 20,2% – тож у середньому кожна п’ята гривня сільських бюджетів на Харківщині витрачається на чиновників.

Висновки

Сумарні витрати 56-ти громад Харківщини на утримання власних управлінських апаратів за підсумками 2023 року склали 2,8 млрд грн. Майже третина (891 млн грн) припадає на обласний центр, інші 16 міських громад разом витратили 783 млн грн, усі 26 селищних громад – 850 млн грн, а 13 сільських громад – 273 мільйони. Переважну більшість цих управлінських видатків складає фонд оплаті праці місцевих посадовців.

Якщо порівнювати в динаміці бюджетні витрати першого та другого років війни, то в 2023-му управлінські видатки зросли в абсолютному вимірі з 2,1 до 2,8 млрд грн. Водночас, пропорційно зросли і обсяги видаткової частини місцевих бюджетів – з 23,5 до 32,1 млрд грн. Тож середньозважений відсоток управлінських видатків у регіоні залишився незмінним – майже 9%. Потрібно пам’ятати, що управління містами-мільйонниками з великими бюджетами, зазвичай, є більш рентабельним із точки зору відсотку адміністративних витрат, і показник Харкова (5,1%) доцільніше порівнювати з Дніпром (3,4%), Львовом (4,9%) або Києвом (3,1%), ніж маленькими сусідніми громадами. Виносячи за дужки Харків, решта міських громад регіону в середньому витрачають на управління 10,9% свого бюджету, у селищних громад цей показник складає 13,7%, а у сільських – 20,2%.

Загалом за підсумками виконання місцевих бюджетів 2023 року у 23-х з 56-ти громад Харківщини зросли відсотки управлінських видатків. Найвищими вони виявилися у чотирьох прифронтових громад Куп’янського району (Кіндрашівська – 40,4%, Курилівська – 37,5%, Петропавлівська – 35,6%, Дворічанська – 29,1%), в яких унеможливлено виконання багатьох запланованих видатків, а от адміністративні витрати здійснюються, і, відповідно, їхня питома вага в структурі бюджету збільшується.

Але варто звернути увагу і на протилежний кейс Наталинської громади, яка за перший рік повномасштабної війни витрачала на управління найбільшу частку власного бюджету (32,2%) серед усіх громад регіону. Однак після відсторонення підозрюваної у держзраді голови громади на початку 2023-го відсоток управлінських видатків впав із 32,2% до 20%. І цей приклад свідчить, що витрати на управлінський апарат залежать не лише від розміру громади, її віддаленості від фронту чи якихось економічних факторів – подекуди надмірні витрати на управління просто є наслідком зловживань і безкарності очільників громад.

Аналітичний центр "Обсерваторія демократії".

Матеріал підготовлений в рамках проекту "Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes", який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру "Обсерваторія демократії".