Сотні розбитих вікон, знеструмлений корпус, підтоплені приміщення: наслідки рашистських обстрілів ХНУ ім. Каразіна

На початку війни Харківський національний університет імені Каразіна зазнав потужних ударів від російських окупаційних військ. 1 березня площа Свободи в Харкові була обстріляна крилатими ракетами "Калібр”, від потужної вибухової хвилі головний корпус ХНУ був знеструмлений, сотні вікон вибиті, приміщення університету були підтоплені.

Як передає "Думка”, про це ректорка Харківського національного університету імені Каразіна Тетяна Кагановська розповіла в своєму інтервь’ю на сайті вишу.

Вона пригадує перші дні війни, коли університет зазнав перших рашистських бомбардувань.

"У перші ж дні війни ми здійснювали евакуацію студентів із гуртожитків для возз’єднання з родинами в місцях постійного проживання в інших регіонах. Декільком сотням студентів, чиї сім’ї опинилися в зоні активних бойових дій на Сході та Півдні та які залишилися в укриттях у студмістечку, організовували гуманітарну підтримку”, - розповідає ректорка.

Тоді ж була організована евакуація, з якою ХНУ дуже допоміг національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”. Він надав можливість тимчасово розмістити в Полтаві працівників і студентів-харків’ян із небезпечних районів Харкова: тих, що опинилися під найбільш інтенсивними обстрілами.

"Ударна хвиля від вибуху на майдані Свободи 1 березня наробила чимало лиха. Від вибуху знеструмило головний корпус. Сотні розбитих вікон, а на вулиці початок березня. Це призвело до часткового розмороження опалювальної системи та, як наслідок, підтоплення приміщень. Зупинили роботу університетські сервери, а це бухгалтерська та кадрова документація, електронний документообіг, більшість вебресурсів університету, зокрема, з платформою та матеріалами для дистанційного навчання. Усе це впливало на можливість нарахування й виплати заробітної плати і стипендій та перезапуск освітнього процесу”, - пригадує Кагановська.

За її словами, завдяки роботі добровольців з інженерних та господарчих підрозділів і служби охорони університету вдалося евакуювати в безпечне місце сервери, розгорнути резервні, а частину даних взагалі перенести в "хмару”.

"Бухгалтерська служба забезпечила виплату зарплат й академічних стипендій. Викладачі, лаборанти, бібліотекарі та інші члени університетської громади за покликом серця приходили в університет, збирали вибите скло, забивали вікна, працювали над збереженням бібліотечних фондів, лабораторного устаткування, гербарію, який, як відомо, є об’єктом національного надбання”, - каже Тетяна Кагановська.

Вона пригадує, що у найважчий момент, у березні—квітні, запрацювали координаційний і логістичний центр для доставлення гуманітарної допомоги на базі Полтавської політехніки.

"Ми використали люб’язно надану можливість тимчасового розміщення працівників і студентів у гуртожитках у Полтаві, а також в університетах-партнерах на заході України. Усе це стало першими кроками в роботі Каразінського гуманітарного штабу, який працював на ентузіазмі та день-у-день підтримував університетських людей. Інколи — навіть під мінометним обстрілом під час доставлення гуманітарних вантажів і ліків”, - розповідає очільниця Каразінського.

За словами Кагановської, від початку війни було запущено кампанію на підтримку університетського співтовариства Help Karazin University — збір пожертв та благодійних внесків від випускників, іноземних партнерів, друзів університету. Знайшлося чимало небайдужих, які вирішили допомогти своїми донатами студентам, викладачам і працівникам Каразінського університету, які потрапили в складні обставини та постраждали від війни.

ХНУ ім. Каразіна / Фото: Прес-служба ХНУ

Читати також: Зруйнований корпус Харківського університету Каразіна: фоторепортаж з висоти