Російська пропаганда поширює фейк про "чорних трансплантологів у Харкові"

Цього тижня російські ЗМІ поширюють інформацію нібито про переїзд "чорних трансплантологів з Луганської області в Дніпро та Харків”.

Як передає "Думка", фейк про "чорних трансплантологів у Харкові" взялися розвінчати фахівці Харківського антикорупційного центру.

Скріншот статті в росЗМІ

"Народна міліція Луганської Народної Республіки (ЛНР) має в своєму розпорядженні інформацію про те, що після звільнення Сєвєродонецька, Лисичанська і Рубіжного чорні хірурги, що базувалися там, займалися трансплантацією людських органів, перебралися в Харків і Дніпро”, – саме такий меседж поширюють у російських ЗМІ та соціальних мережах.

Це вже не перший раз, коли російська пропаганда повертається до фейків, яким вже багато років, зазначають фахівці ХАЦ.

Так, хмельницький "Сайт Є” раніше писав, що разом з фейками про біологічні лабораторії в Україні російська пропаганда роками поширює фейки про нібито центри "чорної трансплантології”.

Вже у квітні 2022 року, російська пропаганда запускала фейк, що начебто українські військові "торгують органами загиблих і поранених українських солдатів".

Тоді російський пропагандист соловйов поширив чергову брехню, що українські військові начебто вирізають органи у поранених солдатів, щоб продавати їх на Заході. Він посилався на ексдепутата від Партії регіонів Олексія Журавка, який у 2015 році втік до росії, де з того часу і живе.

Фейк про продаж Україною органів полонених, вбитих та поранених під час війни – один з найстаріших, кажуть у ХАЦ. Пропаганда росії не гидує навіть такими відверто карикатурними фейками, щоб дискредитувати Україну.

"Цей фейк поширювали ще в 2015 році, але тоді в ньому йшлося про українських бійців та мирних громадян, які загинули в зоні бойових дій на Донеччині та Луганщині. Тоді російські пропагандисти навіть змонтували відео, на якому буцімто колишній працівник СБУ розповідав про "організацію спеціальної медичної бригади, яка отримувала замовлення від країн Заходу на продаж органів загиблих у зоні бойових дій військовослужбовців та цивільного населення". Служба безпеки України таку "інформацію" заперечила, зазначивши, що деякі кадри із відео вже зустрічались в мережі раніше. А просування зараз таких вигадок на росії, схоже, стало черговим трендом, бо у квітні голова російської компартії Геннадій Зюганов уже говорив схожу брехню", - йдеться в матеріалі ХАЦ.

Але фейки про нібито центри "чорної трансплантації” в Україні продовжують поширювати.

Фахівці ХАЦ нагадують, чому діяльність так званих "чорних трансплантологів” неможлива в принципі.

У 2020 році директор Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Олександр Усенко розповідав, що для операції з трансплантації мають бути задіяні не одна-дві людини, а понад 150 професійних і досвідчених лікарів. Крім того, слід обладнати відповідне високотехнологічне забезпечення, умови зберігання і консервації органів.

"Безумовно, самі лікарі не зможуть розвінчати ці міфи. Цим мають займатися і уряд, і соціальна реклама, і церква”, – підкреслював Шалімов.

Тоді це була реакція на фейки, які вже поширювалися.

Львівський хірург Гнат Герич для "Громадського” пояснював, що етап забору органів в трансплантації передбачає також підбір сумісності. Це надзвичайно складні історії, які потребують високоточного, дорогого обладнання. Цілої великої лабораторії, яка повинна дослідити завчасно, за кілька місяців, а інколи років, аналізи. Аби зрозуміти, чи це підходить для реципієнта. Для того, щоб забрати в людини орган, потрібно пройти величезну кількість рівнів. Для того, щоб констатувати смерть людини й підтвердити те, що в людини можна робити так звану посмертну трансплантацію, потрібно близько 10 медичних спеціалістів різних напрямків. Вони проводять огляд, фактично, всіх систем. Лише потім підтверджують, що людина — в клінічній смерті, смерті головного мозку. Тоді приймають рішення про те, що людина може бути підготовлена як донор/ка. Команда, яка виконує забір органу — це щонайменше 6-8 хірургів, в залежності від того, які органи потрібно забирати.

Тобто для того, щоб зробити трансплантацію потрібно завчасно знати й донора, й пацієнта, зробити купу аналізів, провести складні операції, виконати умови щодо перевозки органів й т.д. Зробити це у польових умовах неможливо в принципі.

Читати також: Кого і як каратимуть за колабораціонізм: пояснення від харківських правників