Декларації очільників громад Харківщини: Що показало відкриття реєстру НАЗК
Попри це, на момент відкриття реєстру в ньому наявні декларації не всіх посадовців. Зокрема, лише третина голів громад Харківщини прозвітували про свої статки та доходи за минулий рік. Аналітичний центр "Обсерваторія демократії" проаналізував цю ситуацію і дослідив вже відкриті документи на предмет розміру офіційних зарплат керівників громад.
Повернення обов’язкового декларування та законодавчі дедлайни
Відкритий Реєстр декларацій чиновників в Україні запрацював із 2016 року і став важливим інструментом антикорупційного громадського контролю за представниками влади. При цьому державний апарат прогнозовано чинив спротив та не полишав спроб заблокувати Реєстр. Зокрема, в жовтні 2020 року Конституційний суд визнав неконституційним оприлюднення інформації про статки окремих категорій громадян, і доступ до Реєстру тимчасово було закрито. Аналогічним чином після повномасштабного вторгнення у 2022 році Реєстр декларацій знову закрили – цього разу під приводом безпеки.
І лише за півтора роки, восени 2023-го, громадський тиск змусив Верховну Раду включити питання розблокування Реєстру до порядку денного. З першої спроби парламентарі проголосували за відверто шахрайську версію відповідного Закону, яка відтермінувала відкриття Реєстру на рік. Однак президент наклав на закон вето, і вже з другої спроби була ухвалена така редакція, яка дійсно повертала обов’язкове декларування та відкритий доступ до Реєстру.
Отже, суб’єкти декларування тепер знову в обов’язковому, а не добровільному порядку мають щорічно звітувати про свої доходи та статки. Це стосується не лише державних службовців, але й посадових осіб місцевого самоврядування, а також депутатів місцевих рад. При цьому в Законі прописані декілька підстав, у яких випадках декларації можуть вилучатися з відкритого доступу. І коли на момент відкриття Реєстру, в ньому не знайшлося декларацій за минулий рік багатьох очільників громад Харківщини (зокрема, і мера обласного центру Ігоря Терехова), деякі ЗМІ та громадські активісти пояснили відсутність саме цим "вилученням із міркувань безпеки".
Насправді ж єдина з-поміж 9 пунктів можлива для голів громад Харківщини лазівка передбачає закриття декларацій осіб, які "для виконання службових повноважень на постійній основі перебувають на територіях, на яких ведуться активні бойові дії". Однак потрібно звернути увагу на два важливих моменти. По-перше, слово "ведуться" вжито в теперішньому часі, а в урядових постановах із переліком громад і територій бойових дій щодо майже усіх населених пунктів Харківщини зазначено "дату завершення бойових дій". Тому, ймовірно, ця підстава може вживатися для закриття декларацій лише голів тих громад, на території яких саме зараз точаться бої. І, по-друге, порядок вилучення декларацій з відкритого Реєстру передбачає закриття усіх (!) документів відповідного посадовця. Тобто якщо в Реєстрі є декларація за 2021 або 2020 рік, але немає декларації за 2022-й – це свідчить, що механізм вилучення документів із міркувань безпеки не застосовувався.
Як же тоді пояснити, що на момент відкриття Реєстру 10 грудня 2023 року в ньому були декларації за минулий рік лише 19 очільників громад із 56? Це означає, що попри ухвалення відповідного Закону щодо обов’язкового декларування ще в вересні, більшість керівників громад вирішили чекати до останнього зі звітом про власні доходи за перший рік повномасштабної війни. Законодавчий дедлайн подання декларацій за 2022 рік – 31 січня 2024-го. Потім одразу до 31 березня 2024-го посадовці повинні прозвітувати про доходи за 2023 рік. Отже, за декілька місяців з’явиться можливість для більш повного дослідження доходів і статків чиновників під час війни. Але й одразу після відкриття Реєстру деякі персональні кейси, з яких утворюються системні закономірності, вже заслуговують на належну увагу виборців та платників податків.
Офіційні доходи під час війни
Аналіз офіційних відкритих даних із сайту НАЗК показав, що на момент відкриття Реєстру 19 з 56-ти керівників громад Харківщини надали свої декларації про доходи за минулий рік. При цьому 12 із них зробили це добровільно ще до ухвалення парламентом Закону про відкриття реєстру, а 7 – вже після. За адміністративним типом громад шестеро декларантів представлять міські громади, десятеро – селищні, троє – сільські. Серед цих 19-ти очільників 9 здійснюють повноваження саме голів громад, а 10 – начальників військових адміністрацій населених пунктів.
Нижче в таблиці наведено дані щодо отриманих цими очільниками зарплат за 2022 рік. Одразу потрібно зазначити, що річні суми доволі суттєво відрізняються не лише через суб’єктивні, але й об’єктивні причини. Більшість військових адміністрацій населених пунктів на Харківщині утворювалась у жовтні 2022 року. Відповідно, якщо начальником військової адміністрації населеного пункту (ВА НП) призначався не діючий голова громади, то в таких випадках у таблиці фігурує його зарплата за 2-3 місяці. Також на розмір отриманої зарплатні за 2022 рік впливає те, чи перебувала громада в тимчасовій окупації – з таблиці видно, що голови таких громад заробили менше. Варто підкреслити, що вказані в таблиці суми – це саме отримані керівниками з місцевих бюджетів офіційні зарплати. Вони враховують премії та надбавки, але не враховують інші статті фінансових надходжень у декларантів – пенсії, соціальні виплати, проценти за депозитами, подарунки, доходи від роботи за сумісництвом тощо.
Джерело: таблицю складено на підґрунті даних з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Як не дивно, найбільшу офіційну зарплату серед відкритої на даний момент вибірки голів у 2022 році отримав голова не міської, а селищної громади. Мова йде про Донецьку селищну громаду Ізюмського району та її голову Анатолія Наздрачова (обрано в 2020-му від "Блоку Кернеса"). Ця "газоносна", розташована поблизу Балаклії громада, в 2022-му опинилася за крок від російської окупації, але, попри це, доходи її місцевого бюджету в минулому році склали понад 400 млн грн. Характерно, що офіційна зарплата голови громади під час першого року війни (888 тис. грн) виявилися більшою, ніж до повномасштабного вторгнення (у декларації за 2021 рік вказано дохід у 704 тис. грн). Щоб краще зрозуміти структуру цієї зарплати, варто ознайомитися з відповідним рішенням селищної ради про умови оплати праці голови. А ці умови передбачають одночасне нарахування 6 додаткових до зарплати надбавок, включно з щомісячним преміюванням у розмірі 200%(!) від посадового окладу.
Аналогічна тенденція щодо збільшення зарплати під час війни спостерігається й у декларації голови Богодухівської громади Володимира Бєлого (716 тис. грн у 2022 році проти 607 тис. грн у 2021-му). У його колеги з Мереф’янської громади Веніаміна Сітова зарплата під час війни теж зросла, щоправда, менш суттєво – з 640 тисяч у 2021-му до 667 тисяч у 2022 році. Декларація Сітова більш прикметна наявністю у власності його родини 38 транспортних засобів (переважно автобусів), а сам транспортний бізнес (ПП "Мереф’янське автотранспортне підприємство") зареєстрований на сина мера.
Начальник Дергачівської ВА НП Вячеслав Задоренко протягом 2022 року отримав 625 тис. грн зарплати як голова громади і ще 35 тис. грн уже як очільник військової адміністрації. Утім, його основний дохід у 2022 році становив грошовий подарунок від батька у розмірі 3,9 млн грн. Протягом кінця 2021-го та на початку 2022 року Задоренко разом із дружиною активно скуповували земельні ділянки в Дергачах та Козачій Лопані – усього у власності родини задекларовано понад 50 гектарів землі. Прикметно, що попри мільйонні активи, не лише дружина Задоренка в 2022 році оформлювала допомогу від держави та різноманітних благодійних фондів, але й сам голова Дергачівської громади отримав від уряду 6 тис. грн "допомоги на проживання ВПО".
У декларації очільника Куп’янської громади Андрія Беседіна за 2022 рік вказано чотири джерела офіційних доходів. Від Богодухівської райдержадміністрації він отримав 144 тис. грн зарплати (працював заступником голови з 20 квітня і до призначення начальником Куп’янської військової адміністрації 27 жовтня). Також від Богодухівської РДА Беседін отримав 16 тис. грн соціальної допомоги. Безпосередньо на посаді начальника ВА НП Куп’янська його зарплата склала 120 тис. грн за 2 місяці роботи. Окрім цього, в декларації чиновника за 2022 рік вказані 48,3 тис грн державної соціальної допомоги від Ізюмського центру зайнятості.
Загалом у вже відкритих деклараціях деяких очільників громад Харківщини можна побачити не лише зростання зарплат під час першого року війни, але й цінні придбання, їхні або членів родини. Наприклад, у декларації голови Сахновщинської селищної громади Володимира Суєцького відображене придбання нового автомобілю Renault Logan (2022 року випуску) його сином (також Володимиром). Купівля відбулася наприкінці вересня 2022-го, вартість у декларації не вказана. При цьому офіційним місцем роботи вказаного сина зазначена Харківська обласна організації партії "Слуга народу", від якої в 2022 році Володимир Володимирович Суєцький отримав понад 100 тис. грн.
Висновки
Питання офіційних зарплат, премій, надбавок і загалом статків українських чиновників в умовах війни набуває особливої суспільної гостроти. Яскравою ілюстрацією вибухонебезпечності цієї теми став трагічний інцидент із підривом гранати на сесії однієї з сільських рад Закарпаття 15 грудня. За повідомленнями ЗМІ, імовірною причиною конфлікту був саме розгляд питання про умови оплати праці сільського голови та встановлення йому подвійної щомісячної надбавки (на додачу до 50% премії). Насправді, подібні умови оплати праці з одночасним застосуванням різноманітних надбавок, доплат та премій є типовою практикою для місцевих рад в усіх регіонах. Зокрема, щодо громад Харківщини подібні кейси вже аналізувалися в наших попередніх дослідженнях із циклу "Ціна влади", а декларація за 2022 рік селищного голови Донецької громади Харківської області показує, що війна не змінила формат оплати праці керівників.
Неадекватність цієї практики під час війни викликає агресивні реакції в суспільстві, і це створює вкрай загрозливі прецеденти. Відповідно, щоб місцеві бюджетні питання вирішувалися без жбурляння гранат у сесійній залі, чиновники повинні бути підзвітними, відкритими до діалогу і готовими приводити свої фінансові апетити у відповідність до реальності, в якій опинилася країна. Безумовно, необхідною умовою підзвітності та відкритості є відновлення роботи Реєстру НАЗК та наповнення його актуальними деклараціями про доходи українських посадовців. І ухвалений парламентом (з другою спроби) законопроєкт №9534 повертає суспільству інструмент для антикорупційного контролю за тими посадовими особами, які утримуються з податків громадян.
Однак попри те, що суспільство знову отримало доступ до Реєстру декларацій, його наповненість доки залишається на невисокому рівні. Зокрема, на момент відкриття Реєстру, лише 19 з 56-ти голів громад Харківщини надали декларації про доходи за 2022 рік. Із одного боку, саме вони не мають опинятися в епіцентрі критики, бо на відміну від більшості керівників громад, не намагаються відтягнути звітування до законодавчого дедлайну (31 січня 2024-го) і не приховують від своїх виборців власні доходи. З іншого боку, вже ця третина декларацій окреслює негативну ситуацію, яку потрібно буде ретельніше дослідити та перевірити після оприлюднення усіх декларацій.
Перш за все, це зростання офіційних зарплат під час повномасштабної війни у порівнянні з деклараціями за 2021 рік. Останні два роки більшість мешканців Харківського регіону живе в форматі скорочення витрат, відправлення у відпустки за власний рахунок, переведення на неповний робочий тиждень. І це дуже контрастує зі зростанням офіційних зарплат (нарахованих із коштів місцевих бюджетів) керівників громад. При цьому сам спосіб визначення умов оплати праці очільників, попри війну, залишається непрозорим і позбавленим будь-яких критеріїв ефективності. Тож наразі це виглядає, як ще один симптом збільшення соціально-економічного розриву між керівниками-посадовцями та іншими громадянами. А це неминуче призводить до зростання соціальної напруги, що в умовах повномасштабної війни загрожує дуже небезпечними наслідками.
Аналітичний центр "Обсерваторія демократії".
Матеріал підготовлений в рамках проекту "Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes", який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру "Обсерваторія демократії".
