Ветеран із Харкова відроджує українську автентичну вишивку

Володимир Волощук із Харкова — ветеран, підприємець, багатодітний батько та поціновувач української культури - відтворює вишивки сторічної давнини.

Як передає "Думка”, про це повідомило Міністерство у справах ветеранів України.

У міністерстві розповіли, що Володимир пройшов шлях від 11 років військової служби до натхненного майстра, який відтворює українські рушники та скатертини за старовинними мотивами.

Перше повернення з війська у молодого кадрового військового відбулось ще у 1993 році. Тоді Володимир шукав себе будь-де: працював і водієм, і майстром по металу. Але зупинився таки на шитті. Разом із дружиною вони шили й продавали шапки, торгували на ринках, понад 10 років брали участь у Сорочинському ярмарку.

Коли ж у 2014 році почалася війна, Володимир Волощук без вагань повернувся до лав ЗСУ. Поруч із ним служив і його син, а вдома чекала родина.

У листопаді 2022 року Володимир завершив військову службу за станом здоров’я. Він активно почав шукати, чим займатись далі, в цивільному житті.

Саме тоді він почув від бойового товариша Андрія Тімченка про можливість грантової підтримки від Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Проєкт ветерана став одним із переможців конкурсної програми "Варто: Золоті руки".

Почати подружжя Волощуків планувало з виготовлення головних уборів, проте справи не пішли, як хотілося б. Тоді Володимир узявся за інше ремесло — відродження традиційної української вишивки. Сучасні вишивальні машини, придбані в рамках проєкту, стали його інструментом, а ось натхнення ветеран знайшов у старовинних зразках.

Володимир вивчає музейні експонати, відтворює вишивку XVIII–XIX століть, створює рушники, серветки, скатертини-доріжки (ранери), які нині стають дедалі популярнішими як елементи декору. У його роботах оживає автентичність та самобутність Слобожанщини. Ветеран підкреслює, що це не сліпе копіювання, це не просто тканина з орнаментом, це зв’язок поколінь, символічні коди нашої культури.

"Я хочу, щоб ці рушники знову жили. Вони завжди були поруч з українцями: на весіллях, у хатах, під іконами, навіть у важкі хвилини. Це наша історія, і я радий, що можу відновлювати її у сучасній формі", — пояснює ветеран.

Тож Володимир знаходить зразки давніх українських виробів, вишитих майстринями понад 100 років тому. А тоді сам сідає за вишивку, але вже з поміччю вишивальних машин. Ветеран програмує кожен стібок, підбирає колірну гаму. Роздивлятись такі скатертини та рушники можна довго. Їхня особливість в тому, що нитка на полотні лягає не хрестиком, а гладдю. Візерунки на них, немов намальовані. Вишивка гладдю у давнину вважали вищим рівнем майстерності.

Зараз ветеран має замовлень на кілька місяців наперед.

Новини Харкова сьогодні: На Харківщині в школі встановили дошку Герою України