Повітря через дірку у стіні та крадіжка рідних: Колишній полонений розповів про знущання росіян у Вовчанську

На Харківщині російські окупанти утримували полонених на території Вовчанського агрегатного заводу, де в різні способи знущалися з людей.

Про це журналістам розповів колишній полонений, який на початку війни проживав із сім'єю поблизу Вовчанська, Роман Роменський, передає кореспондент "Думки".

Чоловік розповів, що влітку 2022 року через свою проукраїнську позицію опинився в катівні у Вовчанську на території агрегатного заводу. "Місцеві інформатори, назвемо їх так, злили, що я маю проукраїнську позицію. До мене приїхали додому спочатку перші з перевіркою, вилучили в мене мисливську зброю, перевірили телефону, нічого не знайшовши. Згодом приїхала машина. Мішок на голову і поїхав у катівню, де тримали близько місяця", - сказав потерпілий.

Роменського звинуватили в тому, що він нібито був шпигуном і корегувальником. На початку чоловіка тримали в камері, що призначена для поліцейських, військових тощо, там було від 6 до 11 людей на 9 кв.м площі.

"Окрім нелюдського ставлення, до мене фізичного пливу не було, - згадує Роменський. – До інших був. Я був свідком. Я їм був потрібен "для галочки", що вони працюють із місцевим населенням. Їм було байдуже, хто і що я. Інших катували. Кого електрострумом, я чув, коли били, я бачив побитих, до нас також закидували побитих".

Одного із затриманих, за словами Роменського, окупанти били через те, що в його телефоні знайшли фото доньки на фоні українського прапора. "Його били стволом зброї. Били дубинкою", - говорить він.

Роменський згадує, що здебільшого знущалися та катували чоловіків, які проходили службу в АТО.

"Одне із найбільш жахливих: вони крали родичів, якщо вони не могли знайти людину. Одного АТОвця вони не могли знайти, у них були списки АТОвців, при мені в камеру закинули дідуся 82 років, його син був у АТО. Його тримали, поки його син сам не прийшов і його не поміняв. Тобто вони не могли знайти саме сина, вони батька його забрали. Закидували в камеру 16-річного хлопця Дениса. Його били десь близько доби, тримали не в катівні. Його погрожували розстріляти. Він був дуже-дуже переляканий. Його били за те, що він спитав у друга по мобільному телефону, коли вже Україні дадуть "Хаймарси", - згадує Роменський.

У другій камері, де умови для життя були більш придатні, утримувалося близько 30 людей. У цьому приміщенні тримали людей і за політичні погляди, і за адміністративні проступки тощо. Жінок окупанти утримували в окремій камері від чоловіків.

Чоловік переконаний, що російські окупанти використовували й рабську працю полонених. "Я думаю, що багато хлопців вивезли в росію. Їх змушували працювати. Вони їх змушували працювати та ремонтувати техніку. Я знаю, що вони додому не повернулися досі. Я думаю, що досі вони в полоні. Коли відступали, їх забрали з собою. Це рабство, це рабська праця", - сказав колишній полонений.

Роменського випустили наприкінці липня 2022 року без будь-яких пояснень і посадили на його місце "іншого цапа-відбувайла, відбулася ротація".

"Знущання безкінечне. Знущання від того, що не дають сходити в туалет, закінчуючи тим, що там немає чим дихати, герметична камера. Тебе не б'ють, але тебе душать 24/7. Чому випустили: мабуть, що знайшли іншого. А я замінив того, хто до мене був – чоловік 68 років також був призначений, він там 2 місяці був, - говорить Роменський. – Бетонна стеля з плиткою пофарбованою. Два європіддона, на яких сплять ті, хто по старше, бо я молодша людина, я ж не буду лізти. З нами були 60 років і старше. Усі інші – на бетонній підлозі. Якщо є картонка, то на шматку картонки. Вентиляції не було. Щільні двері. У мене було кілька приступів задухи, єдиний варіант був подихати – це дірка навіть не на вулицю, а в цех пробита під кабель, до неї губами – і дихаєш".

За його словами, допити проводив кадровий працівник ФСБ, на них також працювали колишні міліціонери з Луганська і Донецька. Роменський зазначив, що знає особисто тих колаборантів, які здавали окупантам місцевих активістів. Зараз ці люди переховуються на росії. Чоловік говорить, що не був свідком зґвалтувань чи вбивств полонених.

"Вони нас ненавидять дуже щиро та всією душею, - говорить Роменський. – Якщо не говорити, що оце ось "домбілі бамбас", ця маячня, то ніякої конкретики, за що вони нас щиро ненавидять, я не бачив. Я впевнений, що варто судитися, і я впевнений, не тільки я, а кожен із нас, українців, повинен отримати особисту компенсацію від держави-агресора. Кожен з нас! Не тільки постраждалі родини. Кожен із українців".

Читайте також: На Харківщині окупати другий день поспіль атакують колишній райцентр (КАРТА)