Харківська школа фізики в Україні є чи не найавторитетнішою, тому саме тут, у стінах Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут", встановлена єдина в Україні ядерна підкритична установка "Джерело нейтронів", яка до російського вторгнення проводила фундаментальні дослідження, в тому числі в галузі ядерної медицини.

Однак кадри для авторитетного ННЦ "ХФТІ", а також для всіх діючих в Україні атомних електростанцій готував, у тому числі, навчально-науковий інститут "Фізико-технічний факультет" ХНУ імені В.Н. Каразіна.

Із перших днів вторгнення росіяни завдали жахливих руйнувань фізико-технічному факультету Каразінського університету.

Хоч у Харкові ще достатньо часто можна чути розриви російських ракет, науковці наголошують, що вже зараз потрібно продумувати стратегію відновлення та розвитку науки, щоб після завершення війни убезпечити Україну від колапсу і тотального технічного відставання.

Розвиток АЕС в Україні

Україна відмовляється від російського ядерного палива та має відновлювати власний паливно-ядерний цикл, оскільки в країні є фахівці, АЕС та уран і цирконій власного видобутку. Американська компанія Westinghouse на сьогодні поставляє паливо для АЕС, чим закриває частину потреб у ядерному циклі.

Однак на атомних станціях, незважаючи на поставки палива, постійно треба робити діагностику, продовжувати ресурс і модернізувати обладнання реакторів. 50% української електрогенерації припадає саме на АЕС. Без необхідних регламентних робіт і обслуговування українські АЕС з часом зупиняться.

Персонал для українських атомних станцій готували також на фізико-технічному факультеті Каразінського університету.

У пошкодженому корпусі були не тільки аудиторії, але й навчальна й наукова база – спеціалізовані лабораторії.

Завідувач кафедри матеріалів реакторобудівництва та фізичних технологій навчально-наукового інституту "Фізико-технічний факультет" ХНУ імені В.Н. Каразіна Сергій Литовченко зазначив, що Україна затвердила стратегію розвитку енергетики до 2050 року. За цією стратегію, ядерним джерелам електрики надається значна роль. Уже укладені контракти на будівництво низки енергоблоків – великих реакторів і малих модульних реакторів Westinghouse.

"Це дуже потужна складова енергетичної галузі. Туди будуть потрібні експлуатаційники, будівельники – це не наше. Але науковий супровід, аналіз безпеки, аналіз стійкості, поведінки і пристроїв, і матеріалів, і обладнання – це те, чому ми можемо навчити наших студентів, чому ми і навчали їх раніше", - сказав Литовченко, підкресливши, що на всіх діючих українських АЕС є випускники навчально-наукового інституту "Фізико-технічний факультет" ХНУ імені В.Н. Каразіна.

Харківська школа ядерної фізики

У свою чергу виконувач обов'язків директора ННІ "Фізико-технічний факультет" ХНУ імені В. Каразіна Пилип Кузнецов повідомив, що в будівлі навчального корпусу факультету внаслідок російської агресії є велика кількість руйнувань. Перші удари були з 25 лютого 2022 року. Найбільші руйнування були завдані у березні, у факультет влучали ракети С-300, снаряди РСЗВ та артилерії. На відновлення тільки споруди потрібно близько 77 млн грн.

"На теперішній час із офіційних даних ми маємо цифру 77 млн грн. Але це оцінка лише збитків, які завдані будівлі, тобто це збитки, які треба компенсувати на відновлення будівлі. Ви розумієте, що в цій будівлі знаходиться дуже багато високотехнологічних приладів", - сказав він.

Кузнецов додав, що на відновлення пошкодженого і втраченого обладнання потрібно ще приблизно на 70-100 млн грн.

Внаслідок обстрілів було знищене обладнання лабораторії іоно-плазмових технологій, де були сучасні ядерні мікроскопи, а також обладнання кафедри медичної фізики.

У лабораторії біомедичної спектроскопії кафедри медичної фізики і біомедичних нанотехнологій проводилася спектроскопія біомедичних зразків, які використовувалися в лікуванні хвороб, де необхідне точкове доставлення медикаменту до того чи іншого органу, до пухлини тощо. Ця лабораторія була знищена повністю 25 лютого 2022 року, коли вибухнув боєкомплект російської РСЗВ "Град", що обстрілював Харків.

За словами, доцента кафедри прикладної фізики і фізики плазми Ігоря Середи, у цій лабораторії шукали способи доставки ліків для терапії хвороби Паркінсона. У приміщенні лабораторії було встановлене обладнання, придбане, як за кошти університету, так і за державне фінансування та кошти донорів. Лабораторія була новою, її створили 2008 року. Обладнання – європейське та американське – коштувало кілька десятків мільйонів гривень.

Водночас, зауважив Кузнецов, частина обладнання була врятована та евакуйована в безпечне місце.

Внаслідок обстрілів були пошкоджені навчальні лабораторії кафедри матеріалів реакторобудівництва та фізичних технологій, кафедри медичної фізики та інших кафедр. В.о. директора наголошує, що заклад потребує урядової підтримки, а також шукає допомоги міжнародних донорів.

Після російського вторгнення факультет втратив частину персоналу та значну частину студентів. "України як країна ядерна повинна підготувати кадри, які будуть у майбутньому забезпечувати нашу енергетичну безпеку. Якщо ми не будемо готувати ці кадри, то будуть у нас важкі часи", - заявив Кузнецов.

Минулого року на ФТФ вступили тільки 8 абітурієнтів, близько 15 років тому набір становив більше 100 осіб. "Дуже критична ситуація. Якщо ми не усвідомимо, що кадри, які ми готуємо, критично важливі для країни, то ми матимемо катастрофу. На теперішній час на 50% скоротився персонал", - зазначив він.

Працівники фізико-технічного факультету ХНУ імені В. Каразіна говорять, що наукового потенціалу в Україні за відсутності державної підтримки вистачить ще на кілька років. Далі – колапс.

Читайте також: Ректорка ХНУ імені Каразіна Тетяна Кагановська: Не кожен, хто зізнавався в любові університету, склав іспит війною