"Вони будуть убивати і нас": Чому відбувається обов'язкова евакуація на Харківщині

Місто Куп'янськ знаходиться у 120 км на схід від Харкова у напрямку адміністративної межі з Луганською областю. Від Куп'янська до найближчих російських позиції зараз – приблизно 10 км, а це означає що вся куп'янська агломерація (Петропавлівка, Куп'янськ-Вузловий, Ківшарівка, Курилівка та менші села) перебувають у зоні ураження будь-якої ствольної артилерії і навіть танків. Останні кілька днів окупаційний контингент активізувався: загарбники намагаються прорвати позиції Сил оборони України в районах Синьківки, Петропавлівки та Іванівки. Майже постійно ворог б'є з артилерії, ледь не щодня скидає на населені пункти авіабомби.

До російського вторгнення у Куп'янську та навколишніх селах проживало близько 60 тисяч людей. Російська навала зменшила населення уп'ятеро. Тепер тут – приблизно 12 тисяч громадян України.

Скрин deepstatemap на ранок 12 серпня

І кількість населення продовжує зменшуватися. Цього тижня оголошена обов’язкова евакуація з населених пунктів, що знаходяться на лінії фронту. Найближчими днями, найімовірніше, буде оголошена примусова евакуація дітей із населених пунктів, що знаходяться в 10-кілометровій зоні ураження, у тому числі й із Куп'янська. За офіційними даними, зараз у Куп'янську живуть 523 дитини.

Перший день евакуації

Із евакуаційною групою Червоного Хреста України на чолі з Ігорем Клименком в'їжджаємо до міста вдень 11 серпня під артилерійську канонаду. Ще здалеку, їдучи по трасі, помічаємо масштабні пожежі із півночі та з півдня упритул до Куп'янська.

Однак саме місто дивує: на вулицях немало людей, достатньо багато молоді, люди йдуть на роботу, просто гуляють.

Куп'янськ, схоже, ще повною мірою не зрозумів, що відбувається. Або відмовляється у це вірити.

Клименко говорить, що цього тижня значно зросла кількість запитів на евакуацію на Куп'янському напрямку. 11 серпня група планує вивезти 18 людей – це мешканці сіл Петропавлівка, Подоли, Кондрашівка, селищ Ківшарівка, Куп'янськ-Вузловий і міста Куп'янськ.

Ігор Клименко, керівник групи евакуації Червоного Хреста України / Фото: Думка

Волонтер визнає, люди виїжджають неохоче, допоки не побудуть під безпосереднім обстрілом ворога. "Відмовляються, коли не прилітає. Як прилітає, відмов немає. Більше того, бувало так, що заявка була на три людини, а їде 8. Відмовляються, наприклад, через корову. Кажуть, продам корову, потім поїду. У Подолах, де кожен день прилітає, у людини була відмова. Каже, донька вислала посилку з Австрії, ми будемо чекати на посилку. Я кажу: чекайте, ви можете просто не дочекатися її", - говорить Ігор і під час нашої розмови починається обстріл міста Куп'янськ із РСЗВ "Град".

Місцеві кажуть, що нібито прилетіло в районі цукрового заводу – це колишня вулиця Фрунзе на лівому березі річки Оскіл. Із цього району буквально 25 хвилин тому на своєму автомобілі, допомагаючи групі евакуації Червоного Хреста, ми вивезли двох жінок: 95-річну Раїсу Костянтинівну Ляшенко та її 72-річну доньку Клавдію Миколаївна Бабіч. А також трьох котів і собаку Азу, їх із собою забирають жінки.

Раїса Ляшенко / Фото: Думка

"Сильніше стали бити. Дуже часто стріляють. Раз за разом. Через кожну годину "Град" або ще щось. Вибухало за школою, по залізниці били, до чоловіка, який живе у кількох кілометрах, летіло, а тутечко наче ні, - говорить жінка. – Звичайно, не хочеться, а що робити, як стріляють. Страшно. Тим більше не сама, а з мамою".

Питаємо у 95-річної жінки, чим відрізняється ця війна від Другої світової, яку вона також застала. Її донька говорить, що жінка маже нічого не чує та відповідає за неї: "Вона казала, що ця війна жорстокіша, ніж та була. Ця, каже, страшна".

Клавдія Миколаївна зазначає, що під час окупації Куп'янська у 2022 році вона з матір'ю та чоловіком не виїжджали, однак зараз діти та онуки переконали їх покинути рідне місто. Жінка переконана, що росіяни будуть мститися місцевому населенню, якщо вдруге захоплять населений пункт.

Раїса Ляшенко / Фото: Думка

"Вони будуть знищувати і людей, якщо сюди вони з'являться. Вони будуть убивати і нас. Вони не жаліють нікого. Та і зять каже: "Мамо, уїжджайте, і мені буде спокійніше", - говорить вона.

Клавдія Миколаївна зазначає, що волонтерів, які допоможуть із евакуацією, знайшла донька, яка зараз у Харкові. До неї і поїдуть пенсіонери. У цю ж хвилину нашу розмову перериває дзвінок. "Це доня, - говорить жінка та знімає слухавку. – Так, Оленочко, ми їдемо, доцюля. А куди їхати, я ж не знаю, я дороги не знаю, я Харкова не знаю?". Зв'язок переривається.

І Клавдія Миколаївна, і Раїса Костянтинівна планують одразу ж повернутися, як обстріли припиняться.

Читайте також: Гетто "народної міліції" Путіна: Улюблені катування росіян у Куп'янську Харківської області

За іншою адресою ми евакуюємо чоловіка Клавдії Миколаївни – 74-річного Володимира Павловича Бабіча. Чоловік до 11 серпня жив у Куп'янську, у будинку своїх батьків, які померли. Володимир, обіцяючи скоро повернутися, відв'язує двох домашніх собак. Із собою він забирає двох кошенят, домашні речі та деяку їжу.

Володимир Бабіч / Фото: Думка

Пенсіонер розповідає про потужні обстріли напередодні та показує рукою, де внаслідок ударів зруйнувало будинки: "Учора взагалі було. Та й сьогодні вже було. Мабуть, русаки прорвалися. Тут їздили і БТР наші, з кулеметів стріляли, пів ночі було. Уже більше 2 тижнів почали ракети пускати. Тут один будинок пошкодили, другий і третій тут. Важко і казати".

Володимир Бабіч переконаний, що росіяни планують захопити Куп'янськ через залізничну розв'язку, що тут розташована. " Їм Куп'янськ потрібен по заріз. Тому що тут залізниця із Валуйок, із Росії – і прямо на Донбас, у Луганськ і Донецьк. Так що їм Куп'янськ потрібен в основному. Їм річка заважає", - говорить він.

Володимир Бабіч / Фото: Думка

"Шкода, звичайно, все покидати і тікати кудись. Прожив 74 роки. Народився тут, на цьому місці. Пропрацював чесно, на пенсію пішов", - із сумом зачиняє ворота Володимир Павлович.

Околиці Куп'янська

Зустрічаємо евакуйованих із села Подоли, що перебуває під нещадними обстрілами загарбників. Це 68-річна Софія, лежачий 83-річний Євген і 78-річна інвалід Анна. "Щохвилини б'ють. Біля нашого будинку йде траса на росію. Із Луганська – до Петропавлівки, а далі – в наше село. Авіабомби кидають, вікна вже повилітали. У мене дім повністю розбитий. Новий дім, з дідом побудували", - плаче Софія. Її забере в Харкові племінниця. Двох інших відвезуть до медичних закладів.

Євген і Анна / Фото: Думка

43-річна Віта із смт Куп'янськ-Вузловий біжить від війни вже не вперше. У 2014 році вона виїхала з Луганська, куди прийшли росіяни, і останні 8 років жила тут. "Страшно. Позавчора був сильний приліт поруч із нами, впало тинькування. Це вже стало останньою краплею. Страх. Вирішила, що треба виїжджати. Я виїжджала кілька разів, поверталася. Зараз залишилися вдома батьки та чоловік. Я працювала соціальних робітником. Із сьогоднішнього дня на 90 днів написала заяву на відпустку за свій рахунок", - говорить жінка.

Віта жаліється, що через постійне нервове напруження дуже сильно похитнулося здоров'я. Інші мешканці Куп'янська-Вузлового, яких залишається ще доволі багато, також живуть у постійному страху.

Евакуація з Куп'янська / Фото: Думка

"У людей страх. Великий страх у всіх. Навіть у тих, хто був оптимістично налаштований, ці люди зараз теж у паніці. Жінки всі плачуть. Однак я вірю, що цих паразитів на впустять, - говорить вона про росіян. – Я в наших хлопців вірю".

Обов'язкова евакуація на Куп'янському напрямку

Ігор Клименко визнає, що евакуація хоч і обов’язкова, але людина може відмовитися. Волонтер не розуміє, на що чекають мешканці тих ж сіл Подоли або Петропавлівка, де безпекова ситуація кардинально погіршилася близько тижня тому.

"Петропавлівка і Подоли – це місця, де постійні обстріли, немає сенсу сидіти. Ми зараз їхали, горів ліс, горіло село", - говорить волонтер.

За даними начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, протягом 10-11 серпня із Куп'янського напрямку евакуювали 63 людей, із них 9 – діти. Людей вивозять поки тільки до Харкова, однак евакуюватися можна до Полтавської, Рівненської, Житомирської та інших областей України. Громадян розміщують у гуртожитках ВНЗ, які під це зарезервовані. На сьогодні в Харкові наявні 3,5 тисячі місць, однак цю кількість можна оперативно збільшити до 16 тисяч.

Уже в понеділок, 14 серпня, із цього напрямку розпочнеться примусова евакуація громадян із 11 сіл, що на лінії фронту. Тож роботи у волонтерів Червоного Хреста України стане більше. І вона буде виконана, незважаючи на обстріли.

Читайте також: Колона терору: Що відомо про розстріл евакуаційного конвою в Харківській області