Чому Іран, блокуючи Ормузьку протоку, стріляє собі в ногу

Серед показників, за якими Україні варто стежити у зв’язку з війною проти Ірану, є ціна на нафту
Поділитися
Чому Іран, блокуючи Ормузьку протоку, стріляє собі в ногу
Ілюстративне фото

Відомо, що Росія фінансує війну коштом нафтових доходів, і саме падіння цін минулого року разом із санкціями призвело до обвалу доходів російського бюджету. Натомість із початку бойових дій в Ірані ціни на нафту почали зростати, і постає питання: наскільки це може вплинути на війну.

1. Найболючіше, що може зробити Іран у відповідь — перекрити Ормузьку протоку. Це вузький прохід із Перської затоки до Індійського океану, через який проходить приблизно 20% світової нафти, тому його блокування одразу впливає на світові ціни.

На цей момент протока фактично закрита для танкерів. Але не стільки через обстріли з боку Ірану, скільки через позицію страхових компаній, які на тлі атак підняли тарифи в кілька разів.

Президент Дональд Трамп заявив, що проходження танкерів через протоку забезпечать американський флот і державна страхова корпорація США. Однак поки що незрозуміло, наскільки ця схема працює: станом на другу половину дня 5 березня рух через протоку фактично зупинений.

2. Перекриття протоки разом з ударами по НПЗ аравійських монархій спричинило стрибок цін на нафту приблизно на 20 доларів. Проте короткочасні коливання цін майже не впливають на доходи російського бюджету. Реальний ефект буде лише в тому випадку, якщо високі ціни протримаються хоча б до кінця року.

Якщо ж ціни повернуться до рівнів, які були цієї зими, Росія й надалі залишатиметься у фінансовій кризі та буде змушена шукати кошти для фінансування війни проти України.

Таким чином, Росія об’єктивно зацікавлена в тому, щоб блокування Ормузької протоки тривало якомога довше. Поки це відбувається, ціни на нафту залишатимуться високими або навіть зростатимуть.

3. Проблема полягає в тому, що тривале блокування проходу нафтових танкерів суперечить інтересам самого Ірану.

Єдиним реальним джерелом доходів Ірану є продаж нафти. Фактично єдиним великим покупцем іранської нафти, який викуповує близько 90% її експорту, є Китай. В умовах санкцій саме Китай став головним економічним партнером і фактичним спонсором іранської економіки.

Якщо нинішня влада в Ірані хоче втримати ситуацію в країні під контролем, їй потрібні стабільні нафтові доходи. Але якщо блокування танкерів затягнеться, Китай може просто переорієнтуватися на інші джерела нафти. У такому разі це безпосередньо вдарить по здатності іранської влади утримувати контроль над ситуацією.

Іран уже тривалий час живе в умовах глибокої економічної кризи. Саме вона стала причиною наймасовіших протестів цієї зими, які були жорстоко придушені владою (загинули десятки тисяч людей). Тому в інтересах Ірану не блокувати проходження танкерів: це дозволить не лише продовжити продаж власної нафти, а й зберегти Китай серед ключових покупців.

До цього варто додати, що приблизно 50% імпорту нафти Китай отримує з країн Перської затоки. Тому КНР безпосередньо зацікавлена у швидкому відновленні руху танкерів через Ормузьку протоку.

Звісно, у воєнних умовах можливі різні сценарії. Але наразі малоймовірно, що блокування Ормузької протоки триватиме довго. А отже навряд чи війна проти Ірану суттєво допоможе Росії знайти додаткові кошти для фінансування війни проти України.

Джерело – фейсбук Вадима Денисенка

Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали у розділі Блоги несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".

Поділитися
Людям з порушенням зору Звичайна версія