Експерт Євген Іванов: Відновлення агробізнесу сприятиме поверненню до життя всієї Харківської області

До повномасштабного вторгнення росії Харківська область входила у ТОП-5 найбільших аграрних регіонів-виробників України. Понад 70% території всієї області оброблялися сільськогосподарськими підприємствами, доля Харківщині в загальнодержавному виробництві агропродукції сягала 6-7%, обсяг інвестицій у галузь також налічував мільярди гривень.

Докорінно ситуацію змінила російська окупація більше третини території Харківської області, що тривала до вересня 2022 року. Внаслідок збройної агресії російської федерації на територіях і громадах, що межували з зонами окупації, знищена та пошкоджена абсолютно вся інфраструктура, включаючи сільськогосподарську. На півночі та сході регіону майже не лишилося цілих залізничних станцій, елеваторів, зерносховищ, сушарок тощо. Надзвичайно сильно постраждали агропідприємства Золочівської громади Харківської області, через які фактично протягом 6 місяців пролягала лінія фронту.

Безпосередньо зіштовхнувся з російською агресією директор фермерського господарства "Альфа", експерт в галузі аграрного бізнесу, радник голови Харківської ОВА Євген Іванов. У його родинного агропідприємства, що з 1991 року розташоване на державному кордоні з росією, не лишилося жодного вцілілого об’єкта інфраструктури, близько 50% земельного банку (більше 5,5 тис. га) досі залишаються замінованими, втрати зерна перевищують 60%, повністю знищений племінний завод і пелетний цех. Аграрій знає ситуацію зсередини та переконаний, що руїну та знелюднення деокупованих територій Харківської області держава може подолати тільки з допомогою сільськогосподарських виробників.

Про найбільші проблеми харківських аграріїв, перспективи галузі, від якої залежить надходження валюти в Україну, про шкоду від російського вторгнення, проблеми ціноутворення і логістики експерт в галузі сільськогосподарського бізнесу Євген Іванов розповів в інтерв’ю виданню "Думка".

На вашу думку, які три найбільші проблеми аграріїв Харківської області на сьогодні.

- Перша глобальна – це проблема знищеної інфраструктури сільськогосподарської галузі, а також пошкоджених та знищених полів, які перебували під обстрілами, у зоні бойових дій, під окупацією або поруч із зоною окупації. Друга проблема – це падіння світових цін на зернові культури та одночасне з цим збільшення видатків, пов’язаних зі зростанням курсу долара, зростанням вартості логістики і проблемою вивозу зернових культур за межі України. Третя проблема – це відсутність на цей час чіткої стратегії та плану відновлення, допомоги й розвитку сільськогосподарської галузі.

Як можна вирішити проблему знищення інфраструктури та пошкодження полів?

- На замінованих полях неможливо працювати. Однак більшість із цих полів поки що розміновувати теж не можна, бо наша область межує з росією. Тому ми розуміємо, що ще деякий час ця територія залишатиметься замінованою. Є відсоток полів, які пошкоджені пожежами. Є пошкоджена інфраструктура: це склади, залізничні колії, сушарки, уся інфраструктура, яка дозволяє збирати та зберігати зерно.

Що ми з усім цим можемо зробити? Перше: потрібен певний набір програм і банківських кредитів, допомоги банківського сектору приватному бізнесу саме з ухилом на малі та середні сільгосппідприємства в першу чергу. Тому що найбільше постраждав малий та середній агробізнес. Великим гравцям трохи простіше в цьому випадку.

Євген Іванов на ФГ "Альфа" після російського обстрілу / Фото: Думка

Якщо ми не будемо мати допомоги, швидких кредитів або грантів саме зараз, вже цього року, поки є ще час на посівну та збиральну роботу, ми ризикуємо втратити прямо зараз велику кількість урожаю, що буде не зібраний, і не зможемо посіяти озиму пшеницю, яка має формувати не тільки Харківської області, а всієї країни позицію на світовому ринку зернових у наступному вже році.

Крім того, потрібно зменшити кількість бюрократичних процедур, інакше ми просто не будемо мати результату. Якщо йти за процедурою і не зважати на те, що зараз війна, то це взагалі вже буде не актуально. За кредити зараз можна битися рік-півтора, це неможливо. Питання швидкості і термінів. Тому потрібен постійний діалог між фінансовим сектором, владою і бізнесом.

Читайте також: Щоб повернути життя на звільнені території Харківщини, потрібні адресні програми допомоги АПК – експерт Євген Іванов

Потрібен координатор цих питань також у межах Харківської області. Таким координатором повинен і міг би виступати, я так бачу, обласна адміністрація в особі Департаменту агропромислового розвитку, Департаменту економіки і профільного заступника голови Харківської ОВА.

Як можна вирішити другу глобальну проблему – падіння цін на світових ринках і збільшення в харківських аграріїв витрат на логістику?

- Зі світовими цінами, які впали на третину, ми нічого не можемо зробити. На жаль, зараз така кон’юнктура ринку. Але ми можемо зробити щось із тим, що стосується проблеми вивозу зерна. Зокрема, у сухопутних кордонів України дуже низька пропускна спроможність, у нас на кордонах черги по 10 тисяч вагонів. А на добу один пункт пропуску пропускає 50-100 вагонів. Це великий затор на кілька місяців. Це треба вирішувати. Та навіть якщо вагони виїжджають, вони не можуть швидко повернутися, тому що Європа (ані Польща, ані Словаччина, ані Румунія) не готова для швидкого розвантаження та повернення вагонів. Усе це збільшує час простою, переїзду, перестановки залізничних колій і піднімає вартість залізничного перевезення. Тому ми маємо шалений залізничний тариф, який упав на аграрія. Зараз ціна на залізничне або автомобільне перевезення в 5 разів вища, ніж до війни.

Наприклад, раніше з Харківської області ми їхали в будь-який порт в Одеській чи Миколаївській області за 500 грн/тонна, зараз ми їдемо 2500-3000 грн/тонна. У автотранспорті схожа ситуація через ціни на паливо, великі простої. Порти потроху запрацювали, однак дуже дорога логістика кораблів, перевалка і дуже дорога страховка. Без страховки ніхто не плаває, ризики великі: міни, обстріли, наступ, ракета в порт. Тому корабель дуже дорого виходить, і всі ці видатки лягають на виробника.

Ще однією проблемою для аграріїв є те, що в нас ринковий курс долара дуже відрізняється від курсу, що встановлений НБУ. Аграрій, який щось продав за валюту, якщо довіз до порту, то він буде змушений продавати цю валюту за офіційним курсом, який набагато нижчий, ніж ринковий. А закупатися аграрії будуть за ринковим курсом. Звідси виникають також збитки. Тому потрібен діалог із Нацбанком, з банківським сектором, щоб курс був динамічний, щоб допомогти втриматися бізнесу. Це стосується не тільки агробізнесу, це стосується всіх імпортерів та експортерів.

Як вирішити питання логістики у межах "Укрзалізниці"?

- Також потрібен діалог і на рівні області, і на рівні України. Потрібно, щоб аграріїв динамічно і швидко чули. Ми розуміємо, що в "Укрзалізниці" свій бізнес-план. Однак у вересні 2022 року "Укрзалізниця" підняла ще на 15-20% свій тариф, і ми не розуміємо, з чого це. Крім цього, ми знаємо, що в жовтні буде чергове підвищення цін. І навіть якщо таке відбувається, треба давати якісь компенсатори.

Можу сказати, що у вересні в Харківській області розмови про дохід взагалі немає, зараз усі торгують " у мінус" саме через зниження світових цін, а з іншого боку, у нас збільшення видатків на паливно-мастильні матеріали, насіння, добриво, логістику, зберігання вантажів до їх реалізації. Я думаю, зараз не буде жодного підприємства в області, не тільки агропромислового, яке б могло звітувати про прибуток цього року.

Офіс ФГ "Альфа" в селі Одноробівка після російського обстрілу / Фото: Думка

Третя головна проблема з названих – це відсутність стратегії розвитку АПК. Які в ній мають бути головні тези?

- Стратегія саме по Харківській області буде дуже відрізнятися від стратегії в інших областях, особливо в областях, які не були в зоні окупації чи в зоні військових дій. У нас має бути окремий підхід. У чому він полягає? Перший блок – це підтримка у виді грантів та банківських кредитів, дотацій від держави малому і середньому бізнесу. Увесь бізнес, особливо який розташований в області, а не в місті, постраждав і потребує якомога швидшої підтримки. Якщо ми в поточному році цього не зробимо, то в наступному буде глобальний провал, і не тільки в агропромисловій галузі.

Читайте також: Харківщині потрібна стратегія підтримки сільськогосподарського бізнесу – експерт Євген Іванов

Другий блок – це робота з деокупованими районами, із районами, що межували із зонами окупації. Там якомога швидше потрібно відновлювати інфраструктуру та життєдіяльність у цілому. Починати треба з інфраструктури: це світло, опалення, зв'язок, пошта, лікарні, поліція, залізниця. Коли ця інфраструктурна база працює, люди розуміють, що вони можуть повернутися і можуть жити. Тому зараз пріоритет – відновлення інфраструктури.

Я би пропонував одним із пунктів стратегії залучати не просто інвестиції в Харківську область, а дольове та пайове виробництво з іноземними партнерами, які заходять у бізнес і стають співвласниками. У нас є люди, у нас є кадри, інфраструктура, база, а в інвестора є гроші та, можливо, сучасні ідеї. Це поєднується і на дольових ролях виконується та працює. Я би це вписував у стратегію розвитку Харківського регіону.

У вересні більша частина Харківської області була деокупована. Як це вплине на аграріїв регіону?

- За умови швидкого відновлення хоча би базової інфраструктури та життєдіяльності на деокупованих територіях це дуже позитивно вплине. Якщо є базові умови для людей і є люди, то дійсно аграрії відразу починають працювати. Можу сказати на прикладі свого підприємства "Альфа", яке межувало з зоною окупації, постійно було під обстрілами та зазнало великих руйнувань. За тиждень, коли не було обстрілів та відійшла лінія фронту, ми одразу почали польові роботи і навіть встигаємо посіяти трохи озимої пшениці, про що 2 тижні тому ще не могли і мріяти. Так само працюють й інші наші колеги, не тільки в агропромисловому секторі. Зараз усі кинулися щось швидко зробити: хтось збирає урожай, хтось сіє, відновлюють інші галузі.

Наскільки гостро зараз стоїть проблема знелюднення прифронтових та фронтових районів у Харківській області?

- Дуже гостро. Є громади, села, де залишилося до 20% жителів.

Як аграрії можуть повертати цих людей?

- Аграрії можуть і повинні сприяти поверненню людей, тому що будь-яке навіть невелике аграрне підприємство, це ні для кого не секрет, є "містоутворюючим підприємством" для свого села чи громади пропорційно його розміру. Тому як тільки це підприємство, не важливо це 100 га чи 10 тисяч га, починає відновлюватися та давати якусь роботу для людей, люди бачать цю перспективу, знають, що там їхній дім, робота, і одразу повертаються. Чим швидше аграрії та представники інших галузей бізнесу хоч щось почнуть робити, тим більше людей повернеться до своїх будинків.

Як вирішувати проблему розмінування сільськогосподарських угідь у Харківській області?

- Є кілька типів мінування. Наприклад, нам невідомо, де росіяни проводили дистанційне мінування, а також де вони мінували території на місці. Над цим зараз працюють сапери та вибухотехніки. Другий тип – це мінування нашими військами певних зон. Це мінування відбувалося згідно з чітким планом. Це нашими ж саперами та військовими повинно й розміновуватися, особливо в таких зонах, що тільки-но деокуповані та мають великі кордони з росією і на сході області.

Я би зараз нікому не радив долучати до цього розмінування якісь приватні компанії, які є на ринку. Це небезпечно і навіть, я думаю, на таку самодіяльність, особливо на небезпечних напрямках, не погодяться й наші військові. Я би зараз робив усе обережно й не форсував події щодо розмінування, не біг попереду нашої армії. Я сам дуже зацікавлений у розмінуванні угідь, у нашого підприємства 50 км кордону з росією на півночі, тому значна частина нашого земельного банку замінована. Однак я розумію, що зараз поставити це питання і швидко все розмінувати технічно можливо, але практично – це дуже небезпечно, тому що ми маємо того сусіда, якого маємо. Зараз повне розмінування території Харківської області відкриває росіянам шлях на Харків. Треба це розуміти аграріям. Станом на зараз такі дії просто неможливі.

При цьому мають місце випадки часткового розмінування там, де це можливо. І я знаю, що наша армія йде назустріч аграріям, через голів військових адміністрацій можливий діалог з представниками ЗСУ. Де можливо, щось розмінується, але дуже обережно. Про загальне розмінування в Харківській області мова зараз не йде. Це небезпечно і безвідповідально.

Ремонтна майстерня ФГ "Альфа" в Одноробівці / Фото: Думка

Яка втрата зерна через окупацію частини Харківської області з лютого по вересень 2022 року?

- Про абсолютні цифри зарано ще говорити, триває зараз і прибирання урожаю, і посівна. Зараз сіються озимі культури на наступний рік, убираються ще кукурудза та соняшник – пізні зернові. Але ми можемо говорити у відсотковому відношення. Прогнози, які я давав у березні-травні, що ми на той час могли втратити до 60% урожаю. Але на той час не було деокупованої території. За час війни у нас на Харківщині було два контрнаступи: перший – у квітні-травні, коли відсунули ворога від периметру міста Харкова і звільнили значну кількість територій, другий контрнаступ був у вересні.

Втрати зерна не такі, як могли бути. Це дуже добре. Але все одно десь до 40% урожаю ми втратили: це і пшениця, і горох, і соя тощо. Через певний час ми зможемо зробити висновки й щодо пізніх зернових, але, думаю, що не помилюся, якщо скажу, що Харківська область втратила зернових до 40% від довоєнного часу.

Наприклад, наше підприємство "Альфа" мало зібрати близько 30 тис. тонн пшениці, а зібрали 13 тис. тонн. Ми взагалі втратили 60-70%. Але ми підприємство, яке межувало із зоною окупації, мало кордон на півночі, дуже було пошкоджено мінами, руйнуваннями, пожежами. Не всі підприємства були так пошкоджені. Хтось втратив менше – 20-30%. Але загалом із того, що я бачу зі спілкування з колегами, виходячи з пропозиції на ринку, то до 40% від довоєнного стану ми просто втратили.

Чи є інформація про перехідні залишки зерна з минулого року?

- Станом на зараз на елеваторах, які не зруйновані в Харківській області, знаходиться близько 50-60% минулорічного урожаю. Його ще не вивезено.

Чи вистачить цих елеваторів для зберігання вже цьогорічного урожаю, який зараз збирають аграрії в Харківській області?

- Ні, не вистачить. Якщо не пришвидшити логістику перевезень, хоч до портів, хоч за кордон, хоч авто, хоч залізничним транспортом, то за цього розкладу зерно вже зараз починає псуватися, його потрібно рухати, воно не може просто лежати в одній фазі рік чи два. Якщо зараз не прискорити логістику, ми матимемо факт, що новий урожай просто лежатиме на вулиці, не прикритий, під відкритим небом.

Чи вистачає вагонів "Укрзалізниці" для аграріїв із Харківської області?

- Не вистачає ані приватних вагонів, ані вагонів "Укрзалізниці". Вагонів загалом не вистачає для жодної області України. Чому? Тому що в нас 5 місяців був стоп, зараз потроху почали рухатися порти, і це сприяло тому, що відразу всі в один момент захотіли щось кудись везти. І це велика проблема.

Обстріляне росіянами зерносховище в селі Одноробівка / Фото: Думка

Як довго вирішувати цю проблему?

- Пік цієї проблеми зараз, коли зібрали новий урожай, а старий ще не вивезли. Такими темпами, з тією кількістю портів, що працюють зараз в Україні, а працює тільки Одещина, у нас не працює Миколаївщина, у нас знищений один із найпотужніших зернових терміналів "Ніка-Тера" в Миколаївській області, то цю проблему ми будемо мати ще рік.

Щоб стабілізувати ситуацію, яка є на зараз, нам потрібно до12 місяців динамічної праці. І то варто пам'ятати, що до року ми будемо це вирішувати, а там уже буде наступний урожай. Якщо до наступного літа ми не стабілізуємо ситуацію і потім на ранніх зернових ми не будемо мати порожні склади, то це буде взагалі колапс.

Скільки складів, елеваторів, сушарок пошкоджено та знищено в Харківській області?

- На прикладі нашого підприємства, у нас немає жодного вцілілого складу, знищений залізничний елеватор, залізнична станція. Ми далеко не єдині, хто постраждав критичним чином. Такі підприємства, як наше, шукають, куди перевезти та покласти своє зерно у колег, які не пошкоджені. Але місця не залишилося вже до травня цього року. Є великий дефіцит елеваторів і складів. Але можу сказати, що такий же дефіцит є у центральній та західній Україні, там теж битком елеватори різного розміру.

Чи врятує ситуацію надшвидке інвестування в елеватори та склади просто зараз?

- Потрібне надшвидке інвестуванні, у тому числі в закупівлю та збільшення кількості вагонів. Це би вирішило частково проблему. І швидке будування. Є такі технології, що дозволяють дуже швидко ставити елеватори або склади наземного зберігання. І до півроку ми вже можемо мати інфраструктурний об’єкт. Можливо, навіть із сушаркою.

Чи можлива релокація агробізнесу з Харківської області?

- Це структура, яка не переноситься взагалі. Тому що головний наш скарб – це земля. Земля не переноситься. Тому кожен агровиробник прив’язаний до своєї землі, яку він обробляє. І це факт, від якого ми відштовхуємося, по-іншому бути не може. Те, що є в Харківській області, або працює тут, або не працює ніде.

Читайте також: Євген Іванов: Агробізнес на Харківщині втрачає рентабельність, підприємствам потрібна підтримка

Який урожай у Харківській області очікується за підсумками цієї осені?

- У порівнянні з минулорічним – це близько 50%. Мінімум 50% ми втратили. Розрахункова очікувана кількість валового виробництва основних сільськогосподарських культур цього року становитиме 1,9 млн тонн – вся група зернових пізніх і ранніх. Окремо 591 тис. тонн соняшнику.

Чи зможе область провести повноцінну посівну? Від чого це буде залежати?

- Посівна вже іде тижні три, майже закінчується. Посівна, безумовно, неповноцінна. В аграріїв в Харківській області не було можливості повноцінної підготовки землі до посівної, тобто внесення добрив, або не було грошей, або не було умов фізичних, що пов’язане з обстрілами, окупацією. В аграріїв немає доступу чи грошей для закупівлі гідного посівного матеріалу. Тому ми маємо зараз те, що пшениця, яка була зібрана цього року, але у період військових дій не мала підтримки та підкормки навесні, є гіршої якості. Що казати про те, що зараз ми посіємо та зберемо у 2023 році! Це буде прогнозовано ще гірше, тому що менше підкормки, внесення добрив, підтримки цього врожаю, гірша якість посівного матеріалу.

Я взагалі не знаю жодного підприємства в нашій області, яке би з фінансової точки зору дозволило би собі повноцінну посівну, що включає весь комплекс робіт.

Тому треба робити висновки та виправляти ситуацію.

Знищений ангар для сільгосптехніки ФГ "Альфа" в Одноробівці / Фото: Думка

Що треба для росту АПК в Харківській області?

- Це відновлення критичної інфраструктури на деокупованих територіях і на територіях, що межували з зоною окупації. Відновлення логістичного сполучення на території Харківської області. Третій пункт: реструктуризація кредитів та допомога аграріям у виді кредитів та грантів з метою, щоб вони могли завершити або провести посівну кампанію, закупити добрива, посівний матеріал та ПММ. Четверте: залучення іноземних партнерів з метою швидкого будування інфраструктури АПК, залізничних елеваторів, складів. Можливо, на дольових і пайових умовах.

Який прогноз цін на зерно в наступному році?

- Ми очікуємо, і світ, і наша країна, що буде різкий стрибок цін. Але ми не знаємо точно, коли це буде. Причому це стосується і кукурудзи, і пшениці, і соняшника. Буде момент, коли світові ціни дуже різко підуть угору і перевищать довоєнний рівень цін, враховуючи, що є світовий рівень інфляції, є збільшення кількості людей, яких потрібно нагодувати тощо. Ситуація з падінням цін, яка зараз є, вона ненадовго. Сподіваємося, що це буде наступного року.

Чи варто зараз вкладатися в агросектор у Харківській області?

- Безумовно, що варто вкладатися. Ми дуже запрошуємо і сподіваємося, що й наші бізнесмени, які до цього не займалися агробізнесом, але планують у нього зайти, й іноземні партнери, що вони це зроблять якомога швидше. У нас є базове багатство – земля дуже високої якості. Харківська земля в трійці-п'ятірці за врожайністю серед областей України. Це вигідна область із точки зору вкладання в АПК-сектор. Харківська область майже деокупована, ми бачимо перед собою гідні перспективи і величезний фронт роботи вже зараз. На хвилі перезавантаження є дуже великі можливості і є землі, які можна привести до ладу та почати обробляти. Зараз відносно невисока конкуренція. Чому хтось, а не ти?

Читайте також: Начальник поліції Харківщини Володимир Тимошко: Росіяни роблять із українцями те, що зробили з поляками в Катині