Генсек NRC Ян Егелланд: Є сигнали про можливе зменшення допомоги для України в майбутньому

Норвезька рада у справах біженців (NRC) – неурядова норвезька гуманітарна організація, яка веде свою діяльність у 25 країнах світу, в тому числі в Україні, на неокупованих територіях. NRC є єдиною норвезькою організацією, яка спеціалізується на наданні допомоги та захисту людям, які постраждали від вимушеного переселення. NRC надає житло та змогу навчатися для вимушених переселенців, розподіляє продовольчу та непродовольчу допомогу.

Донорами NRC є Міністерство закордонних справ Норвегії, Агентство ООН у справах біженців, Управління гуманітарними проектами Європейського Союзу, Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку, Всесвітня продовольча програма ООН, Ватикан та інші.

Цього тижня до Харкова в межах свого візиту до України прибув норвезький дипломат, Генеральний секретар Норвезької ради у справах біженців Ян Егелланд, який дав ексклюзивне інтерв’ю виданню "Думка".

Із якою метою Ви прибули до Харкова?

- Зараз мою поїздку по всій Україні я почав із Молдови, прибув до Одеси, відвідав Херсон, де був важкий обстріл, потім нічним поїхав потягом до Дніпра і переїхав на автомобілі до Харкова. Я вже відвідав південь і схід. У Харківській області ми відвідали Циркуни, це село на півночі, недалеко від кордону з Росією. Ми подивилися, як робиться ремонт будинків. Я зустрів дуже позитивні родини, які вже отримали підтримку для ремонту пошкоджених і зруйнованих будинків. Ми робимо це в цьому регіоні, але не тільки в Харківській області. Ми намагаємося повідомити світу, що ця історія війни не закінчена і для багатьох людей це вже буде друга зима в умовах війни, вкрай важких умов і стресу. Обсяг допомоги не може знижуватися.

Як ваша родина ставиться до поїздок на схід України, близько до лінії фронту?

- Я думаю, що це велика допомога українцям від моєї родини та моєї країни. У нас є багато українців, які приїхали до Норвегії як біженці. Багато членів моєї родини та друзів роблять донати для нашої роботи в Україні. Я щасливий, що я тут. Звичайно, я також трошки нервувався, коли ми були в Херсоні. Місто було атаковане через 45 хвилин, як ми поїхали з міста. Це був важкий обстріл, були поранені та загиблі люди, як раз коли ми відвідували. Я думаю, наша місія тут – це допомога і це підтримка.

Міністерка юстиції Норвегії Емілі Міль 24 жовтня повідомила, що до Норвегії вже прибуло 65 тисяч біженців із України, і це найбільша кількість із усіх країн Скандинавії. Чим ви можете пояснити таку тенденцію?

- У нас є краща система прийому українців у Норвегії, ніж у інших європейських країнах. У нас кращі сервіси і краще соціальне інвестування. Але це може змінитися. Тому що багато людей приїздять із інших європейських країн до Норвегії. І тоді Норвегія говорить: ми не можемо нескінченно ефективно підтримувати усіх навколо. Я говорю, що ми маємо бути дуже щедрими до біженців, які прибувають із України. Так само, як і з інших країн. Вони не обирали це – залишити свій дім. Вони мали це зробити під тиском. І вони потребують солідарності.

Комуни, які приймають людей у Норвегії, стикаються з дефіцитом житла для біженців. Комуна Осло заявила про те, що у квітні 2023 року почала зводити модульні будинки для українців. Як у цілому по Норвегії вдається вирішувати питання з житлом? Чи будуть якісь зміни в цьому?

- Це правда. Норвегія – це маленька країна. Ми маємо 5 мільйонів мешканців. Київ і околиці – це як уся Норвегія. Деякі міста особливо мають дуже мало житла. Осло серед них. Тому для українців, які прибувають до Норвегії, набагато краще їхати до маленьких міст та сіл і там намагатися знайти житло. Я думаю, це дуже добре, що ми вже були здатні розмістити 60-70 тисяч українців просто зараз. Ми очікується ще інші 30-40 тисяч, які прибудуть наступного року. Сподіваємося, що вони будуть прийняті. Сподіваємося, що вони поїдуть по всій Норвегії. Але й сподіваємося, що умови покращаться і в Україні, щоб вони не мали потреби покидати Україну. Тому що українці люблять Україну. Це красива країна, це багата країна. Але ми потребуємо захисту цивільного населення.

Норвезьке видання NRK повідомило інформацію, що в Норвегії можлива примусова оренда майна громадян Норвегії для облаштування там прихистків для біженців, у тому числі українців. Чи дійсно є такі плани? Як ви думаєте, чи це не погіршить ставлення громадян Норвегії до українців, якщо ця інформація відповідає дійсності?

- Ні! Коли біженці прибувають, вони отримують урядову нерухомість. Є центри з прийому біженців. Але настільки швидко, як це можливо, людей розселяють у регіональних муніципалітетах. Це може бути північ, схід, захід або південь. І конкретні муніципалітети потім знаходять розміщення, орендують квартири, знаходять кімнати для біженців. І є муніципалітети, де біженці можуть знайти житло самостійно. Ті, хто розміщуються самостійно, отримують компенсації за самостійне розміщення. Немає ніякого примусу там, але це правда, що є національна дискусія, що, можливо, у майбутньому буде недостатньо житла для десятків тисяч тих, хто приїздить. Тому вони будуть поселені у муніципалітетах, які мають житло, і біженці будуть змушені покинути такі муніципалітети, де немає житла, тому що там не буде поселення для них.

Університет OsloMet зафіксував різке збільшення кількості українських чоловіків призовного віку у Норвегії. Чи перевіряє Норвегія законність виїзду чоловіків із України?

- Ми не робимо цього. У нас вільна освіта у Норвегії, безкоштовна університетська освіта. Тому ті, хто приїздить і залишається як біженець, може вступити до університету. І вони почнуть вчитися там, якщо у них є критерії для вступу. Наскільки я знаю, ми не дивимося на причини. Але я розумію, що це важко для чоловіків залишити Україну та приїхати в Норвегію. Хоча дійсно є збільшення в Норвегії кількості чоловіків, які прибувають. На самому початку, дійсно, це були тільки жінки та діти, а зараз – більше і більше чоловіків приїздять.

Норвегія пропонує біженцям 15 тисяч крон на повернення додому. Однак процедура може тривати кілька місяців і завершитися відмовою. Яка кількість українців уже звернулася за такими виплатами? Чи у майбутньому уряд Норвегії планує спростити процедуру отримання цієї допомоги?

- Ви розумієте, ми як Норвезька рада не ведемо діяльності в Норвегії взагалі. Ми тільки працюємо за межами Норвегії, де ми допомагаємо 10 мільйонам людей із інших країн. Є ініціатива для тих, хто хоче повернутися додому, вони отримують підтримку. Але я не знаю, скільки українців уже отримали цю пропозицію та скільки матимуть можливість її отримати.

Як ви думаєте, чи допомога іноземних партнерів Україні достатня?

- України вже отримала більше допомоги від міжнародних донорів, ніж будь-яка інша країна у світі останні 1,5 роки. Ми маємо найкращі фонди для роботи в Україні, ніж у якомусь іншому місці. Я сподіваюся, що цей рівень збережеться в майбутньому. Однак я боюся, що є сигнали, що можуть зменшитися об’єми допомоги в майбутніх періодах, тому що ми маємо менше фондів у цілому по світу. Ми маємо глибоку кризу у багатьох частинах світу зараз. Продовольча криза, фінансова криза тощо. Я сподіваюся, це не станеться щодо України. Тому я говорю світу, що ми маємо дбати та ми маємо залишатися з українцями настільки довго, скільки триватиме конфлікт і будуть потреби.

Відео і монтаж - Павло Велицький

Читайте також: Танцювати під "музику війни": Як поєднують хореографію та психологію в Харкові