Деокупація України: Чи варто давати громадянство орієнтованим на Кремль українцям

Якщо населення загарбаних у 2022 році областей російська пропаганда і система так званої російської освіти ще не встигла пропустити через себе та налаштувати проти України, то, очевидно, на території ОРДЛО та Криму за ці майже 10 років встигло підрости ціле покоління. Не кажучи вже про старших людей, які ще з 1991 року озиралися на росію, ходячи до виборчих дільниць.

Перед Україною, однозначно, постане проблема реінтеграції українців, щонайменше, зі "старих" окупованих територій.

Питання лежить у двох площинах: це росіяни, котрі переселилися на окуповані території України, та українці, котрі залишилися на загарбаних територіях та піддалися російському впливу.

Рішення проблеми перебування росіян на території майбутньої деокупованої України, базуючись на принципі історичної справедливості, запропонував голова Меджлісу кримськотатарського народу, український і кримськотатарський політик Рефат Чубаров. Вони мають бути виселені. Чубаров підкреслив, що Україна не повинна повторювати допущену у Криму помилку початку 1990-х років, коли росіян, котрі приїхали у кримськотатарські села після депортації киримли, не виселили, а вони, скориставшись цією ситуацією, у 2014 році закликали окупантів на півострів. Це рішення жорстке, однак стовідсотково дієве.

Питання, що робити із нелояльними до України українцями, які з тих чи інших причин піддалися російській пропаганді, отримали російський паспорт, залишається відкритим досі.

Однак Україна не є в цьому плані унікальною. Один зі шляхів вирішення вже апробований у країнах Балтії. Зокрема, у Латвії та Естонії в 1991 році особам, які проживали на території цих країн, але відмовлялися визнавати їх суверенітет, вчити мову, історію та були орієнтовані на росію (дуже нагадує ситуацію із окупованими Кримом і ОРДЛО), надали так званий статус негромадянина та видали сірі "Паспорти прибульців". Автоматично паспорти громадян Естонії та Латвії отримали тільки етнічні латвійці та естонці. Решта вихідців із інших республік колишнього СРСР могли отримати національний паспорт, здавши іспит на знання мови та Конституції (при цьому Конституція лежить на столі, нею під час іспиту можна вільно користуватися). Із часом кількість негромадян у цих країнах зменшилася до кількох відсотків.

Паспорт негромадянина Естонії

Чи варто в Україні запроваджував інститут не громадянства на деокупованих територіях після реінтеграції, видання "Думка" поцікавилося у народних депутатів України, обраних у Харківській області.

Народний депутат України, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення діяльності органів державної влади, державних символів і нагород Олександр Літвінов:

Скоріш за все, повинен бути інший шлях. Так, ми повинні це робити, але вважаю, можливо, не так різко, як там (у країна Балтії – ред.) існувало. Я можу підтвердити, на жаль, у нас є на території Харківської області люди, які підтримували і десь зараз у душі також підтримують сторону окупантів. Не знаю, яким способом це треба робити, не можу сказати. Це питання ще треба напрацьовувати.

Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко:

Дуже складне питання. Ми розуміємо, що коли ми повернемо до складу України і Донецьку область, і Луганську область, і Херсонську, і Запорізьку, і, найголовніше, Крим (Крим має бути 100% у складі України, тільки тоді в нас закінчиться війна. Моя власна думка, що після того, що відбулося, Крим не може входити як автономна республіка до складу України, він має бути таким же суб’єктом територіального устрою України, як і інші області, без якогось розрізнення у своєму статусі), звісно, стане питання стосовно тих мешканців, будемо називати їх так, які знаходяться на території цих областей.

Звісно, на території цих областей будуть люди, які по суті є українцями, колись були українцями, але вони з певних обставин або набрали громадянства російської федерації, або ще не визначилися. Стосовно цих людей нам потрібно буде вирішувати, хто вони для нас. Чи вони громадяни України, які за якихось обставин набули громадянства російської федерації і мають швидко за спрощеним механізмом до нас повернутися, або вони ті, хто за суттю своєю колаборанти. Колаборанти і ті, хто за жодних умов не можуть мати громадянства України, до них мають застосовуватися якісь інші статуси.

Чи можемо ми їх наділити статусом негромадян? Взагалі-то практика ця дійсно існує. Але, з моєї точки зору, вона є такою, що не відповідає загальним принципам, підходам міжнародного законодавства. Є статус громадянина, є статус іноземного громадянина, є статус особи без громадянства. Статус особи без громадянства – цей статус дійсно розповсюджений в деяких країнах. Можливо, його варто застосувати. Робити якийсь інший, не притаманний іншим країнам, статус, який би підкреслював саме їх колабораціонізм і те, що вони чужі нашій країні, було би неправильно і свідчило би про те, України є країною, яка не йде по загальним принципам міжнародного права.

Народний депутат України, голова підкомітету з охорони та оптимального використання надр Павло Якименко:

Зараз усе відбувається органічним шляхом. Ми зараз бачимо, як люди почали розмовляти українською, як люди активно вчать українську, як вони висловлюються проти росії. Я вважаю, що все це в нас відбудеться само собою, органічним шляхом. Усі люди, які бачать своїм домом російську федерацію і не бачать своїм домом Україну, не люблять Україну, вони і так не будуть тут жити. Я впевнений, що багато з них уже звідси виїхали і ніколи сюди не повернуться. Але я думаю, чому б і ні (чому би не запровадити статус негромадянина – ред.).

Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Дмитро Микиша:

Це приблизно така сама аналогія, коли намагаються покарати, відправляючи до армії. Армія – це не метод покарання, армія – це привілей, це честь, коли ти можеш захищати свою країну. Така сама історія і з громадянством. Якщо на деякому етапі свого життя ти вирішив, що ця країна чимось перед тобою завинила або якісь питання є, варто розуміти, що багато людей піддалися пропаганді, негативному впливу. Тому комунікації, розмови, діалог, а в деяких питаннях вибори. Якщо це щось більш серйозне, тоді вже вмикається Кримінальний кодекс: колабораціонізм, державна зрада і все інше.

Поки що, ні (немає сенсу – ред.). Давайте ще розуміти й інші історію. Наразі з України поїхало дуже багато людей, мільйони людей. Згідно статистики Організації Об'єднаних Націй, близько 30% із них не повернуться. І чим довше цей буде конфлікт, тим більше людей не повернуться. Ми взагалі повинні ставити перш за все людину в нашій державі. Щоб забезпечити її життя, нормальні умови, повинна працювати економіка, абсолютно всі гілки влади, абсолютно всі сфери повинні працювати. Але це також неможливо без людей. Тому, якщо навіть ми дивимося з цієї точки зору, ми розкидуватися людьми не можемо і не маємо права. У першу чергу це – українці.

Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Олексій Красов:

Я вважаю, що українці мають висловити свою думку з цього питання. Маємо на сьогоднішній день інструмент спілкування з людьми через застосунок "Дія". Ми сьогодні маємо успішні кейси з перейменування міст, з перейменування вулиць, які до цього носили ім'я якихось російських діячів. Тому я вважаю, що з усіх питань комунікації стосовно людей потрібно спілкуватися з людьми. Це опитування нашого населення через за стосунок "Дія". Ми не можемо назвати це референдумом, тому що референдум має визначений законом порядок. У нас має бути комунікація з людьми через ті механізми, якими сьогодні ми володіємо. Ми маємо вирішувати питання, основуючись на думках людей, які на сьогодні є громадянами України.

Читайте також: Перейменування росії на Московію: Чи підтримують ініціативу нардепи з Харківської області