Нові формати випускних - без вальсів, шампанського та зустрічі світанків. Для дітей це незвично і болісно, та окупанти не залишили їм можливості відзначити закінчення важливих життєвих етапів так, як це було раніше.

Випускні в дитсадках

Для малечі це міг би бути перший в житті випускний, але з початком вторгнення російської армії діти роз'їхались, а про свято довелося забути.

Щоб підняти дитині настрій, а заодно й допомогти українським військовим харків'янка Ольга Пріхно вирішила самотужки влаштувати доньці імпровізований випускний з дитячого садка.

П’ятирічна Саша Пріхно цьогоріч мала закінчити 416-й дитсадок Харкова і восени піти до школи. Вона вже мріяла про зачіску та розкішне плаття, але почалася війна і родина разом із маленькою випускницею переїхала з небезпечного Харкова до міста Красноград. Про те, що вдасться повернутися до звичного життя, не було й мови, та дитина так сумувала за садком, що мама вирішила зробити їй випускний самотужки.

"Знайома підказала, що в Краснограді є фотограф, який робить фотосесії, а свій заробіток надсилає на підтримку ЗСУ. І я вирішила, це те, що треба, - розповідає мама дівчинки, - замість плаття ми купили комбінезон з вишивкою, сині та жовті заколки для волосся, розповіли доньці, що в неї буде незвичайний випускний, і нехай не буде друзів та виховательки, але все одно буде весело і смачно. Святкували родиною, робили світлини та їли морозиво. Нехай у неї залишаться в пам’яті не тільки вибухи та тривога, а й щасливі моменти, а гроші за знімки перевели на потреби армійців. Виросте мала і пишатиметься цим, впевнена".

Сашина випускна фотосесія

Випускні у школах та коледжах

У випускників фармацевтичного коледжу, як і у школярів, випускний був онлайн. Прощатись зустрілися у "Zoom". У групі Ф-30 із 23-х дітей п’ятеро за кордоном, решта - розкидані по всій Україні.

"Ми всі плакали. Діти, батьки, я. Без сліз не обходився жодний випускний, але цьогоріч сльози були інші, гіркі, - розповідає куратор групи Ф-30 Фахового коледжу Національного Фармацевтичного університету Юлія Столяренко. – Для дітей це було дуже важко, ми ж наче прощаємося, а не можемо навіть доторкнутись одне до одного. Із ними взагалі не можна говорити про війну та все, що навколо нас відбувається, відразу плачуть та "закриваються", тож казати їм якісь настанови на подальше життя було якось ніяково, але я ж викладач, то казала. А вони плакали".

На згадку діти подарували кураторці відео про їх щасливі моменти навчання і домовились згодом зустрітись, щоб святкувати не лише перемогу, а й випускний.

Випускники коледжу восени були щасливими

"А я зі своїми однокласниками не зможу отак зібратися, щоб святкувати, - зітхає 15-річна Поліна Нікітинська, - багато виїхали за кордон і кажуть, що не повернуться, бо нікуди – росіяни спалили їх квартири вщент".

Поля – дев’ятикласниця 164-ї школи Харкова. Це на Північній Салтівці. ЇЇ школа постраждала від обстрілів, дівчина дуже плакала, коли в телеграм-каналах побачила відео про те, що там зараз.

Школа Поліни після російських обстрілів

"23 лютого ми з дівчатами йшли після уроків додому і мріяли, що попросимо батьків десь за містом орендувати павільйони чи корпус турбази, обов’язково з басейном, будемо купатися, веселитися, скільки світлин зробимо, - розказує Поліна, - а вже менше ніж через добу ми з родиною та сусідами бігли у погреб ховатися від російських обстрілів".

До школи Поліна не повернеться, вже давно вирішила, що вступатиме до коледжу, тож шкільного випускного у неї взагалі не буде ніколи.

"На згадку залишаться лише світлини, дуже сподіваюсь, що таки отримаю хоч випускний альбом", - зітхає дівчинка.

Випускні у вишах

У вишах студенти теж отримують дипломи без святкувань. Днями півтори тисячі випускників Харківського медиуніверситету отримали свої документи про вищу освіту. Про це повідомляє сайт Харківської міськради, передає "Думка".

Із початку війни багато співробітників та студентів вишу, що залишилися в Харкові, волонтерять, працюють у військових госпіталях та цивільних лікарнях, надають медичну допомогу на станціях метро. Отримали дипломи і знову до роботи.

"Зазвичай закінчення навчання – це свято, але цього року це свято затьмарене війною. Дуже хотілося б після перемоги зібратися разом та привітати одне одного", - каже ректор університету Валерій Капусник.

Читайте також: Освіта, незважаючи на війну: як росіяни нищать виші та школи на Харківщині