Бойовий досвід захисників України стає додатковою зброєю для тих, хто долучається до операцій в лавах ЗСУ та тероборони. Досвідчені військові переконані, корисна інформація щодо воєнних буднів може врятувати життя та допоможе наблизити перемогу українського війська, тож охоче діляться нею з побратимами.

Ворог хитрує і потрібно його переграти

Командир роти 204-го батальйону Сил ТрО з позивним "Прокурор” – один із тих, хто працює на гарячих східних напрямках. Чоловік переконаний, перш за все під час бойових завдань важливо розуміти, що і задля чого робить ворог.

"Одне з основних правил, яке діяло в нашій роті, – боєць не відкриває вогонь без наказу командира. Це пов’язано з тактикою виснаження, яку використовують pocіяни. Ворог посилає маленьку групу, яка підкрадається до наших позицій поповзом, ця група може повзти до нас годину, може дві. Потім вони ховаються за якесь укриття і починають шуміти, наприклад, ламати гілки. Реагуючи на шум, недосвідчені бійці відкривають вогонь, а коли стоїть фронт і починає стріляти один – починають стріляти всі. Таким чином ворог виявляє наші позиції та провокує на витрати боєкомплекту (БК), - зазначає тероборонівець на сторінці Українського ветеранського фонду у "Фейсбук". - Якщо противник розуміє, що з нашого боку сидять нервові хлопці, які відразу починають стріляти, він бачить у цьому слабину. А виявивши слабке місце, ворог починає атаку хвилями. 23 грудня ми вели 6-годинний бій на своєму напрямку, відкинули pocіян, і вони зрозуміли, що в нас їм ловити нічого. Після цього вони зосередились на іншому напрямку. Тож дуже важливо знати, що відкривати вогонь можна, тільки якщо бачиш ворога візуально або за командою".

Фото: Генштаб ЗСУ

За словами "Прокурора", противник часто використовує задля атак невеликі групи. Нерідко наступ починається з артилерійського чи мінометного обстрілу, а в цей час у небі за боєм спостерігають дрони.

"Потім ворог у першій хвилі посилає "м’ясо" – ці люди, вважай, смертники, позаду за ними стоять загороджувальні загони. Також із цією групою йде так званий "загонич", який скеровує, підбадьорює "смертників", показує напрямок атаки. Їхня мета – витратити твій БК і щоб твоя зброя заклинила. А вже після них починають працювати специ. Ворог використовує тактику малих груп. Це робиться для того, щоб не було великого скупчення людей, по якому вдарить артилерія. У групі може бути від 5 до 10 людей, усі бійці там знають свої ролі, хто за що відповідає і як працювати, - зазначає командир роти ТрО. - Були випадки, коли pocіяни перевдягались у наш піксель, більш того, серед них є ті, хто вміє розмовляти українською. Тож коли зіткнення йде на такій короткій дистанції, є реальна загроза переплутати чужих зі своїми".

Лопата подекуди важливіша за автомат

Досвідчені захисники переконані, що одне із найважливіших мистецтв, яке мають опанувати абсолютно всі, хто потрапив на поле бою, – будівництво захисних споруд. Задля "лікнепу" тих, хто вже воює та новобранців, волонтери на основі розповідей українських бійців та командирів з польовим досвідом розробили спеціальну "методичку" - "Підручний збірник воєнних порад" - і там цій темі приділено чимало уваги.

"Методичка", підготовлена волонтерами / Фото: Cуспільна Система

"Хлопці, копайте. Купуйте не тактичний годинник, а Fiskars (різновид саперки). Забудьте про те, що "розвідка не копає" або "та я з 14-го року все вмію, що ти вчиш" і копайте. А ще не забувайте про водовідведення. Перекладайте колодами. Просіть волонтерів не печеньки, а сокири, пилки, скоби та дроти", - цитують автори "методички" допис на "Фейсбук" українського захисника Віктора Романенка.

Захисники говорять, що подекуди лопата може рятувати життя краще за автомат, бо без надійного укриття жодна зброя безсила. Відтак, риття окопів - неодмінна складова бойових дій поза населеним пунктом.

"Не відпочивай, поки не зробив окопи, бліндаж, ходи, ями, нору для себе, техніки і підрозділу. У жодному разі не можна скупчуватися. Навіть в окопі. Максимум двоє-троє бійців. Чисть зброю. Завжди контролюй ствол. Дбай про зброю щоденно. Говори тихо. Не розмовляй голосно, якщо в цьому немає потреби. Спілкуйся телефоном якомога далі від позицій. Тримай його вимкненим і завжди під паролем. Інформації мінімум. Закопуй: сміття, недопалки (бички), гівно та ворога. Пам’ятай про гігієну: просушуй взуття, шкарпетки, спідню білизну", - цитує "Підручний збірник воєнних порад" допис у "Фейсбуці" Віталія Ліпатова.

Фото: Генштаб ЗСУ

Гвардієць батальйону "Свобода" 4 бригади оперативного призначення НГУ Андрій Іллєнко зазначає, щоб вціліти під час виконання бойових завдань, у жодному випаду не можна нехтувати захистом та інстинктом самозбереження.

"Якщо щось свистить – лягайте. Пофіг, що про вас подумають! Відчуваєте, що близько – впали на землю. Потім навчитеся по звуку розуміти, що і куди летить. Не геройствуйте і не понтуйтеся, просто падайте, якщо почули хоч щось".

Бронетехніка й артилерія – ціль номер один для ворога. Не тусуйтесь біля неї, якщо не виконуєте завдання. Бронетехніка завжди має бути на відтяжці й замаскована. Маскуйтесь! Кожен ваш вихід із укриття – це демаскування. Їхні дрони в небі весь час. Без крайньої потреби не ходіть між позиціями. Не кучкуйтесь. Ходіть у броніку і касці завжди. Здається, що зараз тихо, набридло, спина болить, досвідчені мега-бійці вже забили болт – пофіг! Не знімати! В туалет – теж у броніку! Це рятує життя. Не лягайте на дно окопа чи бліндажа під час обстрілу. Сідайте навприсядки, згрупуйтеся і закрийте голову руками. Так ви зможете самостійно вибратися, якщо вас засипле землею. Якщо будете лежати – доведеться відкопувати. Перша хвиля тваринного, панічного страху швидко пройде. Потім стане легше. Головне, не забийте болт і не розслабтеся", - радить Іллєнко.

Маскування – мистецтво, що збереже життя

Важливе вміння під час війни – маскування. Робити його варто так, щоб оператор дрона, який спостерігає з повітря, не міг визначити, що саме заховано.

"Маскувальні сітки працюють непогано, але ідеально – в поєднанні з природним маскуванням. Тобто якщо ви в посадці, накиньте маскувальну сітку на техніку й зверху накидайте гілок з листям. І змінюйте гілки, якщо вони міняють колір з часом. Маскувальну сітку натягуйте не квадратом, а фігурою неправильної форми й без контурів. Пересування виключно у посадці, а не дорогами обабіч неї. Техніку та бліндажі маскуйте маскувальною сіткою та гілками. Старлінк краще перефарбувати та винести в поле, як маскувати Старлінк – написано багато, не пожалійте натягнути над ним сітку-шарф або щось інше, що приховує гарячу антену від поглядів тепловізорів і виявлення. Чим більше ваш телефон і телефони ваших хлопців будуть в режимі "авіапольоту", і противник не буде розуміти скільки саме людей у вашій посадці, тим більше у вас буде шансів, що ви не будете помічені пеленгатором "Орлана" (російський безпілотник). "Орлан" не буде висвічувати достатньої кількості телефонів, щоб прийняти вас за пріоритетну ціль і вас не роздовбають важкою артою. Тому телефони мають бути завжди в режимі "авіапольоту". З коптерами складніше, бо сучасні коптери мають хороші камери, тримаються відносно низько і, підлетівши до позиції, можуть, зависнувши, розглянути їх та засоби маскування. Але правило те саме: "Якщо ти не спостерігаєш коптер візуально і не впевнений, що можеш збити його – ховайся!", - цитують Фейсбук-допис Serg Marco автори методички для бійців.

Фото ілюстративне

Щодо нічного стеження, то, за словами автора допису, думка, що вночі тепловізор зверху все зможе роздивитися, помилкова.

"Уночі тепловізором розглянути теплі пікселі можна здалеку, а ось із ідентифікацією все набагато важче – не можна зрозуміти, що є ця купа пікселів: машина, бліндаж або ж це просто галявина посеред посадки, в якій за день нагрівся пісок. А може, це сухе дерево впало і тепер здається, що це техніка (дерево чудово набирає тепло, так само, як і хмиз, суха трава і т.п.).

Тому "нічні мисливці" зазвичай прилітають у місця, які вони плюс-мінус розвідали вдень і у них на карті вже розмічено, де машина, а де бліндаж. Тому, якщо не бажаєте потрапляти під нічні обстріли, маскуйтеся вже вдень. Щоб пересуватися вночі у складі групи, треба рухатися місцями, які самі по собі будуть вас маскувати. І якщо немає посадки, то навіть поле з сухими рослинами буде добре вас маскувати від теплака здалеку. А якщо ви з собою ще й візьмете каремат, яким у разі необхідності прикриєте себе (найтепліше місце у людини, яке сильно видно в тепловізор, це голова) та не будете рухатися поки над вами літає крило – виявити вас буде дуже важко, - йдеться у дописі Serg Marco. - Аеророзвідка має і свої межі, в які вона впирається. Якщо ваш підрозділ воює, виконуючи всі настанови по маскуванню, то, зазвичай, аеророзвідник перестає туди прилітати, тому що, в його розумінні, там "хтось є, але їх там мало, немає сенсу там час витрачати".

Фото: Суспільне

Що брати із собою на "мінус"

На позиції кожен іде із заплічником.

"Береш БК стільки, скільки зможеш нести, а також воду хоча б 1,5 літра. Їсти там майже не хочеться, вистачає кількох енергетичних батончиків на добу. Сухпаї на "мінус нуль" ми взагалі не брали – це зайвий шелест та сміття. Також у заплічник потрібно покласти чисту ганчірку, вологі серветки та засіб, щоб в окопі почистити зброю. Обов’язково взяти клейонку – на неї викладається БК, щоб брати чисте, нею ж можна накриватись під час дощу. Також обов’язково мати з собою лопату. На точці евакуації обов’язково має бути додатковий БК та додаткова зброя. Тому що в траншеї бійці постійно ходять, чіпляють землю, і зброя забруднюється, тож потрібно мати запасну. Щодо магазинів, то у моїх хлопців було по 12-15 магазинів, і все одно цього недостатньо. У мене був випадок, коли одна людина вистріляла 1 тис. набоїв за добу. Саме тому дуже важливо, щоб на точці евакуації був додатковий БК і обов’язково резервна зброя. Усе сміття, яке ти наплодив на позиції, треба забрати із собою, інакше там буде смітник, у якому неможливо воювати", - радить командир роти сил ТрО "Прокурор".

Тактичну медицину варто знати "на зубок"

Надважливими для будь-кого із захисників є знання з тактичної медицини. Досвідчені воїни говорять, потрібно точно знати, що у тебе в аптечці, й обов’язково вміти накладати турнікет (сучасний аналог кровоспинного джгута). Щодо останнього, кожен захисник повинен мати при собі два обов’язково сертифіковані турнікети. Пораненому зупиняти кровотечу можна лише його джгутом. Бо через хвилину власний може знадобитись тому, хто щойно рятував товариша. Окрім того, турнікет повинен бути завжди з собою та у доступному місці.

"Опануйте турнікет, як ложку. От буквально. Ніхто ж не задумується, як йому взяти ложку й поїсти, вірно? Вивчіть хоча б один алгоритм надання допомоги пораненому й стабілізації. Типу "Колесо". Їх немало, але достатньо одного. А потім знов за турнікет і тренуйтесь. Собі, товаришам, з різних положень. Повірте, вам не потрібен багаж на душі через смерть побратима, бо ви тупо не змогли йому накласти турнікет чи використати гемостатик. Про самодопомогу взагалі мовчу", - зазначає адміністратор fb-групи "Польова фортифікація сучасності (Phoenix)" Олексій Онищенко.

Фото: Генштаб ЗСУ

Палити краще кинути якнайшвидше

Палити на бойових позиціях небезпечно, зауважують досвідчені захисники, тож краще взагалі позбутися цієї звички. Тим, кому це зробити не вдається, варто знати нюанси звичного процесу.

"Щодо нічного паління, то сигарету краще прикурювати від газової запальнички, встановленої на найнижчий рівень горіння. Вогнем простих запальничок і сірників (вночі видно на 1-1,5 км) ви дасте противникові можливість легко виявити ваше місце розташування. Прикурювати треба в закритому просторі. Давайте прикурювати тільки ще одному товаришу. Перша прикурена сигарета, можливо, демаскувала ваше місце перебування, за вогником від прикурювання другої сигарети, можливо, виконав наведення та прицілювання снайпер. По тому, хто прикурюватиме третім, снайпер виконує постріл. Одразу ж після прикурювання, за можливості, змініть своє місце знаходження. Тримати сигарету краще в долонях, складених "човником", ховаючи там вогник, - зазначається у збірнику воєнних порад. - Удень найбільшу небезпеку являє дим від цигарок. Його слід видихати повільно вниз. Це, найімовірніше, запобіжить швидкому виявленню позицій. Ідеальний варіант - кинути палити".

Фортифікаційні споруди ЗСУ / Фото: Фокус

Читайте також: Пастки без терміну давності: Чим росіяни замінували територію Харківської області