Чи дадуть Україні дозвіл стріляти по росії західною зброєю: Опитування в Харкові

У Харківській області щоденно від російських ракетних ударів руйнується цивільна інфраструктура і підприємства
Поділитися
Чи дадуть Україні дозвіл стріляти по росії західною зброєю: Опитування в Харкові
Установка "Хаймарс" / Фото: Новинарня

Тільки за 23 травня по Харкову та Люботину росіяни випустили 12 ракет. Загинуло 7 людей, поранення отримали ще більше 30 осіб. У Харкові 24 травня оголошено Днем жалоби за загиблими.

Керівництво регіону, Збройних Сил України та навіть і звичайні харків’яни знають, звідки в Бєлгородській області так званої росії по місту та області летять російські С-300. Власною зброєю знищити ці пускові установки ми не можемо, одночасно діє заборона партнерів бити навіть по законних цілях на території рф. Білому Дому за президентства Джозефа Байдена не вистачає сміливості дозволити Україні перемогти у війні за свою незалежність.

Однак уже навіть американський аналітичний центр "Інститут вивчення війни" заявив про тяжкі наслідки заборони і що російський наступ на Харківському напрямку саме через це став в принципі можливим. Під час візиту до Харкова сенатор-республіканець від штату Небраска Том Брюер заявив, що Україні потрібно надати дозвіл знищувати законні цілі на території росії. Не проти цього і спікер Палати представників США Майк Джонсон, який 7 місяців блокував надання допомоги Україні.

На фоні російського наступу з півночі дискусії щодо можливості використання американської зброї по території рф посилилися.

"Думка" запитала у харків’ян, чому Захід не дозволяє бити своєю зброєю по законних цілях на території росії.

Володимир: "Бояться, мабуть, що росіяни подумають, що їх їхньою зброєю бомбять і, відповідно, вони будуть адекватні якісь заходи вживати. Наслідок є. Якби дозволили, могли б підвіз військ, снарядів бомбардувати. Тоді легше було б звісно. Хтось дозволяє, але кулуарно. А на офіційному рівні начебто не забороняють, але й немає офіційного дозволу. Гадаю, дадуть. Вони просто дивитимуться на обстановку, швидше за все. Якщо буде дуже важко, то, можливо, дадуть. Це політика все-таки там. Не зрозумієш, що в них у голові коїться. Сьогодні одне – завтра інше".

Світлана: "Не знаю, ми не військові".

Денис: "Я сам воїн ЗСУ. Ви що думаєте, мені того не хочеться? Я думаю, що такої червоної лінії нема, щоб хтось кудись когось підштовхнув. У нас ця червона лінія вже 2 роки повномасштабки йде. Я був у боях, зіткненнях. Це страшно, це важко. Ну що? Ми якось стараємося виходити з того, що в нас є".

Наталя Миколаївна: "Ви хочете, щоб я лаятись почала? От тільки так можу відповісти. Обурює. Дуже обурює".

Наталя Борисівна: "Поняття не маю, що їм треба. Щоб вже таки дали зброю нормальну. І дозволили стріляти і захищати себе".

Олександр: "Навіть не можу сказати".

Богдан: "Мабуть, через певну ескалацію, як гадають західні наші союзники. Мабуть, ядерна війна. Але це, звісно, маловірогідний сценарій. Проте, мабуть, західні політики вважають, що в теорії він вірогідний. Тому навіть і не треба пробувати далі якось тиснути на росію. На початку війни нам здавалося, що і жодної зброї нам не дадуть. Навіть якоїсь для захисту, скажімо. Але вже тут є певні танки, західна зброя. БМП зразка європейських країн тощо".

Олена: "Не розумію, чому. Сподіватимемося, що дозволять".

Валерій: "Західні держави не хочуть втручатися напряму. Для них, напевно, важливіше, щоб цей конфлікт десь був не на їх території. Щоб вони напряму не були залучені до нього. Але в якійсь мірі для них цей конфлікт має вигоду. Тому що це ослаблює росію. Вони напряму не втручається в нього, але допомагають протистояти цьому конфлікту нам. Напевно якщо буде просуватися далі агресія і коли Захід вже відчує, що це напряму буде стосуватися їх та це може відбуватися не їх території, то вони, звісно, дозволять, я думаю".

Олена: "Все ж таки росія постачає нафту до всього світу. І можливо через це нам і не дозволяють використовувати зброю. Наприклад, нещодавно були новини. Нам якби забороняють бити по нафтопереробним заводам. І я вважаю, що це напряму зв’язано з тим що нам дають зброю, наприклад. Або не дають дозвіл на те, щоб ми били по їх території. Я б спалила там все в принципі. Але бачите, яка ситуація? Не знаю, що може трапитись, нам дали зброю, і дозвіл, і взагалі все було класно".

Олена: "Не знаю. Я не можу за них сказати".

Владислав: "Це багатошарове питання. Дуже складно відповідати. Там є і економічна складова. Плюс, там багато гравців, які в цьому приймають участь і які пов’язані між собою. Тому тут просто якось однобоко відповісти дуже складно. У принципі у нас було багато заборон. І МЗС у нас дуже добре працює. Казали, що не буде у нас взагалі озброєння. Потім там було багато питань щодо можливості постачання F-16. Те ж саме питання щодо постачання ППО. Колись це було також – ні. Ну це політика. Треба домовлятися. Тут питання просто домовленостей".

Жестом показує, що не хоче відповідати.

Анна: "У них свої інтереси і зараз вони зацікавлені у такому розвитку подій. Ми їх, напевно, якось повинні зацікавити більше. Наша перемога їх має зацікавити більше. Або поразка росії вже має бути настільки неминучою і настільки швидко. Тоді вони такі вмикаються і такі: "Ну гаразд". Щоб вони дали дозвіл бомбардувати їх зброєю територію росії, у них не повинно бути жодних інтересів у майбутньому продовжувати з росією якісь відносини".

Харків'янин: "No understand".

Володимир: "Західні політикани, не політики, а політикани надто непрофесійні та політично короткозорі, імпотентні. Кістлява рука смерті вже стукає в їхні вікна і двері. Вони цього не розуміють. Цього не розуміють, що путін не зупиниться на цьому. І про яку ескалацію може йти мова, якщо західна зброя буде бити по території росії? Це законні цілі. Що це за війна така? Нищити Харків, людей наших в першу чергу. Не бачити ріки крові, які течуть по Україні? і якась надумана дозована мікропіпеточна допомога. І трагедії ще в тому у нас, що ООН і інші міжнародні організації нашу війну в Україні вважають конфліктом низької інтенсивності. Якщо ви цього не знаєте, то подивіться. По кількості загиблих цивільних це конфлікт низької інтенсивності".

Харків'янин: "Не-не-не-не-не".

Андрій: "Бояться бути вплутаними в цю ситуацію і, відповідно, бояться наслідків. Бояться взяти на себе відповідальність. Зміна свідомості миттєво не приходить, на жаль. Повинно щось статися або якісь кількісні показники перейти в якісні. Я хочу, щоб найшвидше це змінилося. Як буде, я не знаю".

Володимир: "Тому що вони бояться ескалації".

Михайло: "Американці, німці, італійці вони не бачать війни. І вони думають, що росія по цей день велика страшна мавпа. І вони знають, що велику та страшну мавпу треба якось… Дати їй банан, щоб велика страшна мавпа сиділа собі тихенько. А вона не буде сидіти. Вони живуть так, що війна в їх життя не вписується і не впишеться ніколи, поки не прилетить. Ми не в силах ось цю купу лайна зрушити з місця. Ми можемо впиратись. Наші діти воюють. Наші діти гинуть, а їм… Мене знаєте, що непокоїть? Третій рік війни. Чому "Південмаш" не зробив ні однієї Р-7? Ні однієї. Чому? Якщо будуть свої балістичні ракети, не треба нам ATACMS. От нехай буде Р-7 чи Р-9, те що летить на 300 – 400 кілометрів. І нам не треба ракети. Дайте нам системи наведення. І все".

Читайте також: "Зараз гірше, ніж у 2022 році": До Харкова прибувають нові біженці

ІПСО чи реальна загроза: Що в Харкові говорять про можливий новий наступ росії

Що таке УМПБ-30Д: Як армія Путіна перетворила Харків на випробувальний полігон

Поділитися