"Армія не може бути стороною політичного конфлікту": ГО "Захист Держави" виступила проти публічних образ військових

В організації наголошують: громадяни мають право критикувати рішення влади, виходити на акції, вимагати пояснень, розслідувань та відповідальності. Однак між критикою державних рішень і публічною образою військового є принципова межа.
"Політичний конфлікт не можна переносити на армію і на людей, які воюють. Образа на адресу військового під час війни — це не форма протесту", — йдеться у заяві ГО "Захист Держави".
Критикувати рішення — не означає принижувати військових
Приводом для заяви стали, зокрема, образливі гасла на адресу українських військових та представників військового керівництва.
У ГО застерігають: якщо така форма політичної боротьби стає прийнятною, завтра її мішенню може стати будь-який військовий, чиє ім’я опиниться в центрі суспільної або політичної дискусії.
Організація нагадує, що сама неодноразово підтримувала публічні акції, коли йшлося про корупцію, зловживання чиновників та окремих депутатів. Тому питання полягає не в тому, чи має суспільство право протестувати, а в тому, проти кого і в який спосіб спрямовується протест.
"Між вимогою до влади і публічною образою на адресу військових лежить чітка межа. Гасло проти військового керівництва та військових — це інформаційний удар по тих, хто тримає фронт", — зазначають у ГО.
Розслідування мають проводити правоохоронці
Окремо у "Захисті Держави" звернули увагу на ситуацію навколо 425-го окремого штурмового полку. Події, які стали предметом суспільного резонансу, мають отримати правову оцінку, а у разі підтвердження фактів винні повинні відповідати за законом.
Водночас в організації наголошують: вимога об’єктивного розслідування та публічна образа — принципово різні речі.
Кадрові рішення ухвалюються у визначеному законом порядку, управління військами здійснює військове командування, можливі злочини розслідують правоохоронні органи, а вирок ухвалює суд.
Образливе гасло не може замінити жоден із цих механізмів. Воно не змінює кадрових рішень і не встановлює винних, але здатне підривати довіру до армії.
Від героїзації до образ — один політичний сезон?
У заяві ГО нагадують про операції на Київщині та Харківщині, Курську операцію, ураження російських військових об’єктів у глибокому тилу та Кримського мосту.
За багатьма з цих операцій стоять військові, командири та спецслужбовці, чиїми результатами ще нещодавно пишалася вся країна.
"Змінилася політична кон’юнктура. Учора цими операціями і цими людьми пишалася вся країна. Сьогодні ті самі прізвища вигукують з площі як лайку. Вчорашня подяка героям не скасовується сьогоднішньою незгодою з рішеннями влади", — заявили в організації.
Матеріал для російської пропаганди
Ще одним ризиком у ГО називають інформаційні наслідки таких акцій. Публічні образи українських військових бачать не лише всередині країни. Їх можуть цитувати та використовувати російські пропагандистські ресурси як підтвердження нібито внутрішнього розколу в Україні.
Окремо у заяві згадали народну депутатку Мар’яну Безуглу. У "Захисті Держави" вважають, що системні публічні інформаційні кампанії проти військового керівництва за своїм результатом можуть працювати в інтересах російської пропаганди — незалежно від мотивів їхніх авторів.
"Ми захищаємо не прізвища, а принцип"
У ГО підкреслюють, що їхня позиція не стосується захисту конкретних посадовців чи командирів від критики.
Йдеться про принципове питання: армія не повинна ставати стороною політичного конфлікту, а військові — заручниками боротьби за посади, рейтинги чи управлінські рішення.
"Можна не погоджуватися з рішеннями влади. Не можна робити з армії майданчик для політичних розбірок. І не можна публічно ображати тих, хто воює", — наголошують у "Захисті Держави".
В організації звернулися до організаторів та учасників акцій, політиків і представників медіа із закликом відокремлювати право на протест від публічного приниження військових.
Ставити питання владі, вимагати розслідувань та відповідальності необхідно. Але сильна армія неможлива без суспільної підтримки людей, які воюють. І політична суперечка, якою б гострою вона не була, не повинна руйнувати цю основу.
Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали у розділі Блоги несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".