Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, або просто Харківський авіаційний завод (ХАЗ) – одне з найстарших в Україні авіавиробничих підприємств, що було засноване ще в середині 1920-х років. Однак для російського загарбника ХАЗ потрапив під приціл із іншої причини: підприємство має повноцінну злітно-посадкову смугу фактично в центрі Харкова, що робить його стратегічним військовим об’єктом.

Із 24 лютого 2022 року територію заводу почали крити з різних видів озброєння, згодом – підключили навіть бомбардувальну авіацію. Один із російських літаків збили над територією ХАЗ, взявши в полон пілота, другий – загинув. Уламки цього літака загарбників досі валяються на території.

Працівники заводу з перших днів війни не втекли, що вже викликає повагу, та стали до оборони, відбиваючи атаки окупантів. За захист стратегічного об’єкта гендиректор Харківського авіазаводу Олександр Кривоконь і головний енергетик підприємства Геннадій Стрюков нагороджені орденами "За мужність" ІІІ ступеня.

Фото: ХарківТудей

Військовослужбовець Мартін Брест, який був присутній на нагородженні, написав у Facebook, що співробітники заводу нагороджені за те, що зуміли відбити атаку російських окупантів на підприємство."Я бачив, як вручали ордени "За мужність" двом чудовим хлопцям. Перший був головним енергетиком заводу. Другий – керував цим заводом і з перших днів прийняв бій на його території. І відбився. Це Харків, тут це – в порядку речей", – написав Брест.

У інтерв’ю виданню "Думка" Олександр Кривоконь розповів про оборону ХАЗ, про руйнування на підприємстві, а також про перспективи відновлення виробництва авіаційної техніки в Харкові й відкриття сервісних центрі для антонівських літаків у світі.

Чому об'єкти, як Харківський авіазавод, є першочерговими цілями для російських окупантів?

- Об’єкти оборонно-промислового комплексу для будь-якого агресора є першочерговою ціллю. Завжди ворог намагається знищити заводи, які вироблять зброю. Це в першу чергу! Але чому ХАЗ? Вони знали, що ХАЗ у нас не випускає сьогодні військову техніку. Однак у нас є родзинка – це аеродром у центрі міста.

Тут розглядали захоплення території авіазаводу, бо хотіли висадити сюди десант. Із того ж Іл-76 могли скинути 200 спецпризначенців, і тоді було би дуже тяжко втримати Харків. Тому для них це була дуже важлива ціль, тим більше вони подібне зробили в Гостомелі. Росіяни планували скинути тут десант із повітря, без посадки. Посадку літака вони уже не могли би здійснити, оскільки ми вже все зробили ще до початку війни, щоб унеможливити їхні дії.

Російський касетний снаряд / Фото: ХАЗ

Як думаєте, чи були в росіян плани на ХАЗ як на підприємство, чи вони розглядали завод як місце скидання десанту?

- Можливо, були плани і як на підприємство, тому що авіабудування їхнє зупинене. У них зупинене виробництво літаків Ан-140 у Самарі, у Воронежі – літаків Ан-148. У них всі ці заводи стоять, і сьогодні вони без нас і без ДП "Антонов" нічого не можуть робити. Їм треба і доопрацьовувати ті машини, і їм треба комплектуючі, а всі комплектуючі та вузли – у нас. Однак достеменно я не знаю, які вони розглядали плани на завод.

Тим не менше, на заводі багато руйнувань, авіабомби скидали і на саме підприємство. Коли почали бомбити ХАЗ?

- Із першого дня почали бомбити! Коли вони підійшли до Окружної дороги, вже була ствольна артилерія, були міномети, уже били "Гради". Авіація, яка почала працювати по заводу (по місту вона почала працювати раніше), з'явилася десь із 25 лютого. І літали щодня.

Бомбардування, коли вдарили по директорському корпусу та деяких виробничих приміщеннях, сталося 1 березня. Бомби ФАБ-500 були скинуті на територію ХАЗу. Били і ракетами з РСЗВ.

Зруйнований директорський корпус / Фото: Думка

У якому стані зараз підприємство після отриманих пошкоджень?

- Я не можу дати повну відповідь з міркувань безпеки. Скла немає ніде. Це сьогодні є велика проблема, тому що треба підготуватися до зими. Іде період осені, вікна вибиті, тому тепло запустити неможливо. Що стосується технологій, виробничих потужностей і кадрів, то велика кількість робітників виїхала за кордон або на захід України. Ще до війни середній вік працівників був за 60. До сьогодні багато людей померло, це десь до 20 осіб.

Загинули чи померли?

- Є і загиблі, є і померлі. Загинула у нас людина, коли в черзі стояла за гуманітарною допомогою, туди був приліт. Ще загинув робітник, коли осколок у вікно залетів, він був удома. Але й багато померлих. Не витримало серце, різні хвороби загострилися. Тобто є проблеми щодо людей, відсотків до 60 працівників виїхало.

Системи водо- та електропостачання і опалення були розбиті. Дуже багато було руйнувань. Що стосується виробництва літаків, то коли ми ворога переможемо, я думаю, ми людей зберемо.

Зруйнована центральна прохідна ХАЗ / Фото: Думка

ІНОЗЕМНА СПІВПРАЦЯ

Чи продовжується співпраця з єгипетськими партнерами, для яких до війни ХАЗ ремонтував літаки Ан-74?

- Ми з ними продовжуємо співпрацювати. Ми уклали вже з єгиптянами протокол намірів і угоду. Ми плануємо створювати в них сервісний центр. Є приватний інвестор, який хоче все це робити. Вони мають показати майданчик, де це буде. І ми починаємо створювати академію технічного обслуговування, навчальний центр.

Перед війною до Харкова мав прибути на ремонт і обслуговування літак Ан-74 єгипетських ВПС. Чи варто очікувати на продовження цього замовлення?

- Дійсно, 25 лютого мав прибути в Харків літак Єгипетських ВПС для сервісу. Наразі ми плануємо закінчити сервіс цього літака в Каїрі. Будуть направлені люди та обладнання, щоб закінчити ці роботи.

У Єгипті треба створювати сервісний центр.

Підписання документів із єгипетською стороною / Фото: Олександр Кривоконь

РОБОТА ПІСЛЯ ВІЙНИ

Які ви бачите першочергові завдання після завершення війни?

- Після завершення війни, по-перше, як я вже сказав, плануємо відкрити сервісний центр в Єгипті та одному з українських міст. Друге, ми хочемо зробити ще один сервісний центр у Казахстані.

У Єгипті ми плануємо робити сервіс не тільки машин Ан-74, а всього сімейства антонівських літаків. В країнах Азії та Африки велика кількість літаків Ан. У зв’язку з санкціями стосовно російської федерації у власників літаків є значні проблеми із сервісом та запасними частинами. Тому вони звертаються в Україну, на наше підприємство, щоб ми могли взяти на себе роботи по їх відновленню та обслуговуванню.

І наступне – ми будемо шукати інвестора для модернізації літака Ан-74. Це не тільки скляна кабіна, це і нові двигуни, й інші шасі, інша авіоніка. За можливості, хочемо зробити вставку та збільшити тоннаж для перевезень до 14 тонн. У нас є такі напрацювання, ми робили подовжений фюзеляж на 2,5 метри зі вставкою всередину. І хоча цей проект не запрацював, але це теж майбутнє, я вважаю, що ми могли би тоді бути конкурентом Ан-178, і такий подовжений Ан-74 був би кращим.

Модернізована машина буде мати варіацію з двома двигунами – або виробництва "Мотор Січі", або якогось західного виробника під замовника. Але це все – після війни.

Пошкодження на авіазаводі / Фото: ХАЗ

Як щодо продовження теми розвитку малої авіації та співпраці з угорською Magnus Aircraft?

- Угорська компанія чекає на нас. Нічого не змінилося. Я поки що це питання не активізував. Вбачаю пріоритетним завданням літаки Ан-74 та Ан-140.

Але Ан-140 теж має бути оновленим зовсім, з новими двигунами, з новою авіонікою. Якщо цю машину доробити, то вона піде на заміну Ан-24/Ан-26, як і планувалося. Її треба робити, і ми маємо цим також зайнятися!

В нас багато роботи і планів. Вірю, що ми спроможні їх реалізувати. У війні ми переможемо! Це ж залежить не тільки від держави, а й від наших людей, від нас із вами! А люди, ми, загартувалися і "закусилися", тому ми обов’язково переможемо. І ми відновимо авіабудування, обов’язково відновимо!

Читайте також: Німецький рятувальник Нільс Таль: Росіяни цілеспрямовано знищують школи в Харкові