У Харківській області залишається все менше проросійських топонімів. До процесу перейменування наразі залучені всі громади. Нові назви місцевій владі пропонують самі мешканці. Подекуди ці топоніми пов’язані з війною в країні.

У районах Харківщини процес перейменуваннь в активній фазі

Поміж найактивніших учасників процесу перейменувань - місто Ізюм. Щойно його звільнили від російської окупації, як місцева влада почала масштабну дерусифікацію. За даними на початок січня 2023 року, тут уже пройшли три хвилі перейменувань, свої назви змінили щонайменше 60 топонімів. Ще на початку грудня саме в Ізюмі з’явилася перша на Харківщині вулиця Степана Бандери. Раніше вона мала назву Пушкінська. Окрім того, у місті відтепер є вулиці Романа Ратушного, Симона Петлюри, гетьмана Полуботка. Під час другої хвилі перейменувань в Ізюмі з’явилися вулиця Володимира Вакуленка, дитячого письменника, якого саме у цьому місті вбили росіяни. Окрім того, кілька вулиць носитимуть назви підрозділів, що деокупували Ізюм.

"Віддаємо честь визволителям громади - 25-й Січеславській бригаді, 93 Холодноярівській бригаді, Олегу Куцину. Також в місті буде вулиця Полку "Азов", - написав у своєму фейсбуці заступник мера Ізюма Володимир Мацокін.

Фото: Харківська ОВА

Перейменували вулиці на честь визволителів і в Лозовій. Таке рішення прийняла комісія з упорядкування найменувань вулиць, провулків, майданів та пам’ятних знаків. За інформацією Лозівської міськради, навесні цього року лозівські історики визначили перелік вулиць, які підлягають перейменуванню.

Дві вулиці у місті мають назвати на честь бойових підрозділів, які билися з ворогом на Ізюмському та Барвінківському напрямках. Це 25 Окрема повітряно-десантна Січеславська бригада Десантно-штурмових військ та 49 Окремий стрілецький батальйон "Карпатська Січ".

У мерії Лозової кажуть, що 25 Січеславська бригада з початку повномасштабного вторгнення російської федерації завадила прориву окупантів на територію Лозівської міської громади. Тоді ЗСУ вибудували лінію оборони та провели певні дії військового характеру на Барвінківському напрямку.

Щодо батальйону "Карпатська Січ", то з початку квітня цей підрозділ був переведений з Київщини на схід України. Саме тут батальйон втратив свого командира Олега Куцина та більше 40 бійців, які віддали свої життя, щоб росіяни не пройшли до Барвінкового, а далі - до Лозівської громади.

Також у місті планують змінити назву вулиці Московської та ще декількох десятків вулиць. Деяким вирішили дати назви країн Європи, які першими прийшли на допомогу Україні у війні з російською федерацією.

Фото ілюстративне

У деяких громадах вже зовсім не залишилося проросійських топонімів

У Нововодолазькій громаді про позбавлення від проросійських топонімів відзвітували ще у вересні минулого року. Тоді на сесії селищної ради депутати затвердили нові назви вулиць у центрі громади та старостинських округах.

За даними селищної ради, депутати дали нові назви тим топонімам, які підлягали перейменуванню у зв'язку з воєнним вторгненням рф і пов'язані з країною-агресором та радянською добою. Також у назвах деяких вулиць додали імена до прізвищ або виправили русизми. Наприклад, вулиця Шевченко стала вулицею Шевченка.

"Прийняттю рішення про перейменування передувало громадське обговорення, яке тривало понад 30 днів. У рішенні враховано думки жителів громади, пропозиції робочої групи та колективні звернення громадян. Настав час остаточно утвердити у нашому життєвому просторі українську самобутність”, - додали у селищній раді.

У громаді з назв прибрали прізвища радянських діячів, таких як Ватутін, Гастелло, Космодем'янська, Морозов, а також діячів російської культури - Лермонтова, Пушкіна, Горького та інших.

Серед нових назв переважають аполітичні, без прив'язки до будь-яких імен: Вербна, Калинова, Історична, Приозерна, Казкова. Хоча є й пов'язані з історією України: вулиця Сірка, Івана Богуна, Єдності, Конституції, Соборності тощо.

Фото ілюстративне

Водночас у місті Мерефа, яка теж повністю завершила процес декомунізації, до перейменувань вулиць підійшли по-іншому. Депутати Мереф'янської міської ради під час сесії перейменували низку топонімів на честь героїв армії Української Народної Республіки, які були пов’язані з містом Мерефа, а також на честь історичних місць.

Окрім того, нові назви топонімам, які підлягали перейменуванню і пов'язані з країною-агресором та радянською добою, дали у Краснограді. Зокрема, два провулки у місті тепер носитимуть імена загиблих у війні з рф красноградців. Провулок Горького перейменували на провулок Дмитра Лінського, а провулок Дикуна – на провулок Олександра Ткаченка.

Населення активно підбирає нові назви вулицям

В одному зі старостинських округів Валківської громади наразі йде обговорення нових назв для кількох вулиць. Як повідомили кореспонденту "Думки", частини топонімів громада позбулася ще кілька років тому.

"Тоді змінили назви до десятка вулиць, але не всі. Перейменовувати доводиться здебільшого великі вулиці, центральні. Саме вони носять проросійські або пострадянські назви, - зазначають у старостаті. - Наразі обговорюємо кілька топонімів, люди активно пропонують вулицям нові назви. Здебільшого участь в обговоренні бере молодь. Дехто пропонує вибрати назви нейтральні, щоб не доведеться змінювати, наприклад, назвати вулиці Затишна, Гостинна або Вишнева. А втім, багато хто пропонує відображати у назвах історичні події чи персоналії, в тому числі пов’язані із повномасштабним вторгненням".

Місто Валки Харківської області

У старостаті говорять, всі варіанти беруться до уваги, вибрати буде нелегко, адже пропозицій багато.

"Водночас від жодної людини ми не чули, що перейменування зараз не на часі, що не варто витрачати на них сил та часу і т.д. Абсолютно вся громада погоджується, що суспільство повинно мінятися і всі асоціації з країною-агресором потрібно викорінювати, - зазначають в старостаті. – До нових назв можна звикнути, а ось наступне покоління навіть знати не буде тих, старих назв, які ми зараз замінюємо. Окрім того, в селах чималу вагу має пам’ять поколінь і багато хто називає вулиці старими назвами, що передаються від батьків до дітей. Зокрема, у нас в окрузі є Корсунівка, Білецьківка, Стара і навіть свої П’ятихатки, й будь-хто з місцевих розуміє, про що саме йде мова, хоча вулиці там, звісно, мають зовсім інші назви. Тож чому б не скористатися цими народними назвами замість нав’язаних проросійських чи пострадянських".

У Харкові перейменовувати топоніми лише планують

Повільніше за інші громади Харківщини прощається з російськими топонімами обласний центр. У Харкові ще кілька місяців тому склали список із кількох сотень вулиць, яким потрібно змінити назву. У травні під час сесії Харківської міської ради депутати перейменували проспект Московський на проспект Героїв Харкова, узвіз Білгородський – на вулицю Героїв Рятувальників, Білгородське шосе – на Харківське шосе, а район Московський – на район Салтівський, і на цьому зупинилися. З того часу жодного перейменування у місті не було, хоча пропозиції про зміну певних назв міськрада отримувала. Так, ще на початку липня харківська топонімічна група запропонувала близько 60 вулицям повернути їхні історичні назви.

Фото: Суспільне

Водночас очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов зазначає, що процес дерусифікації має тривати й у Харкові. "Тут для мене все очевидно, дерусифікація має йти. Вона має відбуватися, але поряд з цим вона має відбуватися в правовому полі. Якщо мала засідати комісія або група депутатська, то вона мала це робити", - сказав Синєгубов.

Він наголосив, що процес дерусифікації топонімів у громадах, де створені міські військові адміністрації, триває за планом. За процес дерусифікації топонімів у місті Харкові відповідає обрана під час виборів Харківська міська рада.

"Це відповідальність міської влади, вона має її нести й сповідувати політику щодо цього. Там, де у нас міські військові адміністрації, уже наша відповідальність. І тут ми чітко розуміємо той план дій, який ми маємо. Тут усе просто", - наголосив Синєгубов.

З того, що ще вдалося дерусифікувати у Харкові – назва колишнього театру ім.Пушкіна та пам’ятник цьому російському поетові. Утім, слід зазначити, що перейменувати театр і видалити з його назви слова "російський" та "Пушкіна" депутатам облради вдалося лише з четвертої спроби. Щодо пам’ятника, то до того, як влада вирішила його демонтувати, постамент кілька разів обливали фарбою місцеві активісти. Згодом слідом за цим монументом у Харкові демонтували пам’ятник червоноармійцю Островському, а наступного дня - погруддя відомого комуніста Миколи Тихонова.

Між тим, депутатка Харківської обласної ради Галина Куц, рекомендує перейменувати іще два колоніальних топоніми у Харкові. Куц наполягає на зміні назви Південного вокзалу та однойменної станції метрополітену. За її даними , в офіційних документах Укрзалізниці немає такої установи, як "Південний вокзал".

"Цю фейкову назву колись було присвоєно станції метро. А насправді такої назви не існує", - зазначає Куц.

Депутатка пише, що назва могла бути штучно нав'язана харків'янам росією.

У коментарях до посту, харків’яни з такою пропозицією погоджуються, ще й зазначають, що паралельно владі варто б змінити також назву дитячої залізниці, що працює у місті.

Читайте також: Війна та радянські анахронізми: Що пишуть росіяни у своїх підручниках про Україну