Весняна воєнна кампанія 2024 року: На що розраховують мешканці Харкова

За даними Інституту вивчення війни, російська армія перебрала на себе стратегічну ініціативу на лінії фронту й зараз може атакувати на будь-якому напрямку, не зважаючи на зосередження ЗСУ. Американська Палата представників тим часом перебуває на канікулах і не буде ще мінімум 10 днів голосувати за пакет допомоги Україні.

У цій ситуації лідерство у питаннях допомоги України намагається перебрати Франція. Учора, 26 лютого, у Парижі президент Емманюель Макрон проводив зустріч більш як 20 лідерів держав і урядів, щоб скоординувати підтримку України під час весняної воєнної кампанії. Макрон, з огляду на ситуацію на фронті, не виключив значного погіршення позицій України. У тому числі президент Франції, не виключив можливості введення в Україну іноземного воєнного контингенту задля підтримки України.

У момент просування окупантів на захід від Авдіївки, у момент посилення ударів по півночі та сходу Харківської області редакція "Думки" поцікавилася, чого мешканці Харкова очікують від Сил оборони під час весняної воєнної кампанії.

Ігор: "Перемога, зрозуміло. Потрібно, перш за все забрати назад своє. І далі будувати лінію оборони".

Анатолій: "Зупинити наступ ворога і перейти у наступ".

Інна: "Ви знаєте, я не настільки компетентна в цьому питанні, але я сподіваюся що наші Збройні Сили якнайскоріше дадуть нам це бажане відчуття перемоги".

Наталія: "Це війна. Війна всього українського народу. Тому Збройні Сили України – це як одна складова, а ми так само маємо воювати. Кожен на своєму місці, як каже наш головнокомандувач, на жаль, колишній Валерій Залужний. Має кожний воювати на своєму місці. По-перше, зброї недостатньо, не вистачає. Не вистачає боєприпасів, дронів не вистачає весь час. 92-га бригада ім. отамана Сірка весь час просить дрони. Що робить харківський мер, влада Харкова для того, щоб забезпечити нашу харківську бригаду найкращу? Я за це хвилююсь. Який може бути наступ Збройних Сил України, якщо вони потерпають від постійних нестач? Зараз хвилююсь через те, що я бачу, які процеси ідуть в Євросоюзі ,які процеси йдуть в Америці. А через те що однією Україною ми росію не переможемо. Тому що це різні зовсім потужності. І можливості і людські, і фінансові, і в зброї".

Олексій: "Сили духу, бажання у наших хлопців достатньо. Не вистачає лише зброї".

Галина: "Перемоги, звичайно. Перемоги. Назад усі землі, як вернуться. Усе назад. Україна Україною щоб була. Зараз дуже тяжко це все. Це зараз дуже тяжко. Людей скільки загинуло. Лопатами тут не переможеш".

Анна: "Ми очікуємо тільки перемоги. Ми тільки сподіваємось, що у них усього буде достатньо. Ми всі втомилися і вже хочеться, щоб скоріше все закінчилося, але звичайно нашою перемогою".

Сергій: "Поки я думаю, що активно захищатись. Я думаю, що людей замало, щоб контрнаступ робити. Хлопців шкода. Більше їм допомоги потрібно".

Любов: "А в нас ані снарядів не вистачає, ані людей не вистачає. Нічого нема. А чим воювати та ким воювати? Усі ми чекаємо на перемогу. Щоб наші хлопці пішли у наступ і перемогли".

Андрій: "На 2022 рік здавалося, що "Київ за три дні". Зараз просування ворога є, і, мабуть, ще буде. Але нема такого темпу. Важко. Люди більше підготовлені, але й з іншої сторони, закінчуються сили. Це теж правда. Кожен день щось змінюється. Сьогодні одна ситуація, завтра буде інша. Післязавтра по нас бахнуть ядеркою, наприклад. Усе зміниться. Або путін здохне. І теж трошки зміниться на краще".

Світлана: "Думаю, без західної допомоги – ніяк. Вони щось дають. Але просто треба достатньо. Я думаю, аби вони зразу на початку війни дали в достатній кількості цього, то, я думаю, що вже перемога б була. І не було б стільки загиблих. З ними не можна йти на компроміс. Тому що це сам путін – неадекватна людина. Із ним можна сьогодні договоритися, а він завтра значить збере сил більше і знову піде війною. Я сподіваюся, що все-таки світ, весь світ розуміє, що це таке. І все-таки допоможуть нам. Тому що, розумієте? Вони ж не зупиняться. Буде і Прибалтика, буде і Польща. Вони ж зараз вже таке говорять: і Казахстана не було, і країн не було. Їх всіх ми створили".

Інна: "Перемоги. Тільки перемоги очікуємо. Вірю безумовно. Вірю 100 відсотків. Переконана. Тому нікуди не поїхала. Жахливі новини і людини безневинно гинуть, але захищатись потрібно. Не можна здаватися на милість ворога, тим більше знаючи історію. Як ми весь час відбиваємо свої території від російської агресії. Я думаю, тільки боротися. Харків переможе".

Станіслав: "Очікування такі, що ситуація буде складною і все йде до того, що буде посилена мобілізація відповідно. Але виглядає так, що й робити нам нема більше нічого. І сподіваюся на допомогу американців, що вони приймуть цей пакет допомоги. Якщо вони його приймуть, то у нас буде більше шансів. Перспективи є завжди, я вважаю. Треба боротися".

Світлана: "Тяжко, але ми тримаємося. І всі так люди України. Буде перемога, буде перемога. Ми в це віримо. Усе буде добре. Усе буде Україна!".

Читайте також: Скасування виплат ВПО: Як живуть переселенці в Харкові

Ракетні обстріли Харкова: Як реагують люди на злорадство мешканців Бєлгорода

Два роки великої війни: Які висновки зробили мешканці Харкова